Особливості перебігу та ведення неонатального періоду у дітей з природженими вадами розвитку і ризиком спадкової патології - Автореферат

Зростання частки генетично детермінованої патології у структурі захворюваності населення України певною мірою повязано з розвитком медико-генетичної допомоги населенню, покращанням рівня діагностики та реєстрації природжених вад розвитку (ПВР) і спадкових захворювань (Гнатейко О.З., 2000; Шунько Є.Є., 2002). Діти з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкових захворювань відзначаються високою частотою ускладнень перинатального та неонатального періоду (Коржинський Ю.С., 2006). Все це вказує на актуальність розробки ефективної тактики ведення неонатального періоду у дітей з природженими вадами розвитку і ризиком спадкової патології на основі комплексу пренатальних та постнатальних досліджень. Розробити ефективну тактику ведення неонатального періоду у дітей з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології на підставі комплексу пренатальних і постнатальних досліджень. Розробити ефективну тактику ведення неонатального періоду у дітей з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології на підставі комплексу пренатальних і постнатальних досліджень.Розробка ефективної тактики ведення неонатального періоду у дітей з ПВР і високим ризиком спадкової патології базувалася на результатах клініко-лабораторного й інструментального обстеження 110 новонароджених дітей з ПВР та ризиком спадкової патології, які народились в пологовому відділені Львівської обласної клінічної лікарні. 40 дітей від матерів з TORCH-інфекціями, діагностованими до або в перші місяці вагітності, 20 - від матерів, яким було проведено інвазійну пренатальну діагностику (ІПД), і 50 здорових новонароджених (контрольна група). Оскільки серед новонароджених, які перебували під спостереженням, не було випадків моногенної патології, було проаналізовано перебіг раннього неонатального періоду у 23 дітей з верифікованим діагнозом муковісцидозу. Водночас, у матерів, які народили дітей з ПВР (24 %), і жінок, в яких до або під час вагітності було вперше діагностовано TORCH-інфекції (40 %), репродуктивний анамнез був ускладнений самовільними викиднями достовірно частіше, ніж у жінок з контрольної групи і вагітних, які пройшли ІПД і не мали таких ускладнень взагалі (р<0,01). Встановлено, що у матерів, які народили дітей з ПВР, і тих, у кого було вперше діагностовано TORCH-інфекції, перебіг вагітності ускладнювався гестозом другої половини достовірно частіше, ніж у жінок з контрольної групи і вагітних, яким проводили ІПД (24 % і 50 % проти 6% і 5% відповідно; р<0,01).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці ефективної тактики ведення неонатального періоду у дітей з природженими вадами розвитку і ризиком спадкової патології на підставі результатів пренатальних та постнатальних досліджень. Зростання частоти ПВР нервової системи, системи кровообігу, МПВР й орофаціальних щілин у 2004-2005 рр. поряд із загальним зростанням частоти ПВР у 2005 р. вказує на неефективність діючих заходів преконцепційної (фолієвої) профілактики і пренатальної діагностики та потребує відпрацювання тактики ведення неонатального періоду у таких випадках. У структурі чинників високого перинатального ризику: самовільні викидні, гестоз другої половини вагітності, вірусні інфекційні захворювання I триместру й ускладнений перебіг пологів достовірно переважали у жінок, які народили дітей з природженими вадами розвитку або були TORCH-інфіковані; загроза переривання вагітності у TORCH-інфікованих вагітних; мертвонародження та анемія вагітних у жінок після інвазійної пренатальної діагностики. У більшої частини дітей (58 %) з природженими вадами, які асоціюються з високим ризиком інвалідизації, неонатальної та дитячої смертності, ефективність медичної допомоги визначається швидкістю встановлення діагнозу, надання консультативної допомоги спеціалістами і своєчасністю переводу у спеціалізовані відділення. Тактика медичної допомоги новонародженим з природженими вадами і ризиком спадкової патології повинна враховувати інформацію про частоту і структуру вад розвитку в популяції, наявність чинників перинатального ризику, результати біохімічного та УЗД скринінгу І-ІІ триместрів вагітності, а також дані обєктивного обстеження дитини.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці ефективної тактики ведення неонатального періоду у дітей з природженими вадами розвитку і ризиком спадкової патології на підставі результатів пренатальних та постнатальних досліджень.

1. Частота ПВР у популяції Львівської області за період 2001-2005 рр. становила 392,88 на 10000 новонароджених, вад "суворого обліку" - 27,26 на 10000 новонароджених. Зростання частоти ПВР нервової системи, системи кровообігу, МПВР й орофаціальних щілин у 2004-2005 рр. поряд із загальним зростанням частоти ПВР у 2005 р. вказує на неефективність діючих заходів преконцепційної (фолієвої) профілактики і пренатальної діагностики та потребує відпрацювання тактики ведення неонатального періоду у таких випадках.

2. Відсоток вагітностей плодом з природженою патологією у популяції Львівської області упродовж 2002-2006 рр. коливався у межах 5-7%. За результатами інвазійної пренатальної діагностики 16 (8,7%) зі 183 досліджених вагітностей визнані несумісними з нормальним розвитком дитини. Це вказує на інформативність інвазійної пренатальної діагностики у жінок групи високого генетичного ризику за умови своєчасного її проведення.

3. У структурі чинників високого перинатального ризику: самовільні викидні, гестоз другої половини вагітності, вірусні інфекційні захворювання I триместру й ускладнений перебіг пологів достовірно переважали у жінок, які народили дітей з природженими вадами розвитку або були TORCH-інфіковані; загроза переривання вагітності у TORCH-інфікованих вагітних; мертвонародження та анемія вагітних у жінок після інвазійної пренатальної діагностики. Вагітні, які пройшли пренатальну інвазійну діагностику, частіше народжували за допомогою кесарського розтину (30 % проти 10-12,5 % в інших підгрупах ризику).

4. За умови своєчасного обстеження і лікування у переважної більшості TORCH-інфікованих жінок та жінок після інвазійної пренатальної діагностики народжуються здорові новонароджені.

5. Діти з природженими вадами розвитку відзначались найнижчим ступенем неонатальної адаптації та найвищим ризиком зриву адаптаційних процесів, що, однак, залежало від особливостей вади. У більшої частини дітей (58 %) з природженими вадами, які асоціюються з високим ризиком інвалідизації, неонатальної та дитячої смертності, ефективність медичної допомоги визначається швидкістю встановлення діагнозу, надання консультативної допомоги спеціалістами і своєчасністю переводу у спеціалізовані відділення.

6. У переважної більшості дітей (73,9 %), яким встановлено діагноз муковісцидозу, клінічні ознаки захворювання зявляються в неонатальному періоді. Це вказує на потребу підвищення настороженості лікарів-неонатологів та педіатрів щодо діагностики цього захворювання у новонароджених.

7. Тактика медичної допомоги новонародженим з природженими вадами і ризиком спадкової патології повинна враховувати інформацію про частоту і структуру вад розвитку в популяції, наявність чинників перинатального ризику, результати біохімічного та УЗД скринінгу І-ІІ триместрів вагітності, а також дані обєктивного обстеження дитини. Ефективність такої допомоги суттєво підвищується за умови встановлення діагнозу до 22 тиж внутрішньоутробного розвитку, правильної акушерської тактики, ранньої постнатальної діагностики, своєчасної корекції та проведення катамнестичного спостереження.

Практичні рекомендації

Ефективна тактика ведення неонатального періоду у дітей з високим ризиком природженої і спадкової патології базується на комплексі заходів пренатального і постнатального моніторингу.

Пропонується в комплексі заходів пренатального моніторингу передбачити таке: · планування вагітності та усвідомлене ставлення до народження дитини;

· преконцепційну "фолієву" профілактику природжених вад плода;

· медико-генетичне консультування, цитогенетичне обстеження подружжя на предмет носійства збалансованих хромосомних перебудов та молекулярно-генетичні дослідження гетерозиготного носійства мутацій генів, асоційованих з поширеною моногенною патологією у сімях з обтяженим генетичним анамнезом;

· визначення чинників перинатального ризику формування природженої патології плода на підставі оцінки стану репродуктивного і соматичного здоровя в родині та наявності екзогенних шкідливих чинників; клініко-лабораторний моніторинг вагітних з групи високого ризику;

· антенатальний моніторинг стану плода з повною неінвазійною пренатальною діагностикою на засадах біохімічного й УЗД-скринінгу у I і II триместрах вагітності, а також ДНК-діагностики TORCH-інфекцій за показаннями;

· інвазійну пренатальну діагностику з використанням цитогенетичних та молекулярно-генетичних досліджень у випадках високого ризику природженої патології плода за даними попереднього обстеження з використанням імуноферментного аналізу, визначення маркерних білків, УЗ селективного скринінгу;

· у вагітних високого ризику щодо природженої і спадкової патології у плода - медико-генетичне консультування, визначення тактики ведення вагітності і пологів, узгодження з вузькими спеціалістами стратегії ранньої постнатальної діагностики, терапевтичної та хірургічної корекції.

В неонатальному періоді особливої ваги набувають: · у новонароджених з пренатально виявленими ПВР - рання діагностика природженої і спадкової патології із залученням педіатра-генетика, вузьких спеціалістів, використанням інструментальних і лабораторних методів досліджень; ранній перевід у спеціалізовані дитячі відділення для проведення терапевтичної або хірургічної корекції;

· у новонароджених з постнатально виявленими ПВР - рання консультація вузьких спеціалістів, інструментальні та лабораторні дослідження по показах, визначення тактики лікування і можливостей корекції, ранній перевід у спеціалізовані дитячі відділення;

· у новонароджених з клінічними ознаками неонатальної дезаптації - консультація педіатра-генетика з метою діагностики ранньої маніфестації метаболічних спадкових захворювань;

· у всіх новонароджених з ПВР та високим ризиком спадкової патології - УЗ скринінг (УЗД внутрішніх органів, нейросонографія, ЕХОКГ), ранній неонатальний ортопедичний скринінг для виявлення дисплазій та вивихів кульшових суглобів, обстеження на фенілкетонурію та природжений гіпотиреоз;

· в сімях з обтяженим генетичним анамнезом - медико-генетичне консультування та моніторинг репродуктивної функції, спрямований на народження здорових дітей.

1. Дослідження природжених вад розвитку серед новонароджених м. Львова методом "випадок-контроль" / З.М. Федоришин, Н.І. Кіцера, Н.А. Грузинцева [та ін.] // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології : зб. наук. праць. - Київ- Луганськ- Харків, 2004. - №7 (60). - С. 143-147. (дисертант проводила ретроспективний аналіз частоти ПВР, статистичну обробку й аналіз одержаних результатів, формулювала висновки, готувала матеріал до друку).

2. Дослідження динаміки природжених вад розвитку серед новонароджених як складова частина генетичного моніторингу (огляд літератури та власні дані) / Ю.Й. Гаврилюк, Н.І. Кіцера, З.М. Федоришин [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №3. - С. 60-65. (дисертант проводила ретроспективний аналіз частоти ПВР, статистичну обробку матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, готувала статтю до друку).

3. Мониторинг врожденных пороков развития среди населения районов Житомирской области, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы / З.Н. Федоришин, С.О. Печеник, С.А. Геник-Березовская [та ін.] // Международный журнал радиационной медицины. - 2002. - Том 4 (1-4). - С. 200-205. (дисертантом проведено моніторинг ПВР, аналіз та узагальнення результатів, підготовка до друку).

4. Динаміка частоти синдрому Дауна у Львівській області /О.З. Гнатейко, Д.В. Заставна, Н.І. Кіцера [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №2. - С. 50-53. (дисертантом проведено ретроспективне дослідження частоти і спектру ПВР, в тому числі, синдрому Дауна у Львівській області, що включало статистичну обробку матеріалу, аналіз й узагальнення результатів, підготовку до друку).

5. Частота народження дітей з розщелиною губи і/або піднебіння у Львівській області за 1985-2001 рр. / Н.І. Кіцера, О.З. Гнатейко, Г.Р. Акопян [та ін.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2004. - № 1. - С. 27-30. (дисертантом проведено ретроспективний аналіз частоти ПВР в тому числі розщелини губи і/або піднебіння у Львівській області, а також статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

6. Грузинцева Н.А. Особливості перебігу раннього неонатального періоду у дітей від матерів групи високого ризику природженої та спадкової патології в потомстві / Н.А. Грузинцева // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета. - Симферополь, 2008. - Том 144, часть IV. - С. 59-63. (дисертант оцінювала клінічну картину і перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів із групи ризику, проводила статистичну обробку результатів, готувала статтю до друку).

7. Динаміка частоти природжених вад розвитку серед новонароджених у регіоні, забрудненому солями важких металів / С.О. Печеник, З.М. Федоришин, Н.І. Кіцера [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2003. - №5 (79). - С.111-114. (дисертант аналізувала частоту і спектр ПВР у новонароджених, узагальнювала отримані результати, здійснювала статистичну обробку даних, готувала статтю до друку).

8. Грузинцева Н.А. Аналіз пренатальних факторів ризику у жінок, що народили новонароджених з "модельними" природженими вадами розвитку / Н.А. Грузинцева, Н.І. Кіцера, Н.С. Лукяненко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України: матеріали. - К., 2007. - С. 195-198. (дисертант аналізувала частоту пренатальних чинників ризику у жінок, які народили дітей з ПВР у кожному клінічному випадку, проводила статистичну обробку даних, готувала статтю до друку).

9. Грузинцева Н.А. Аналіз частоти та спектру природжених вад розвитку серед новонароджених м. Львова та Львівської області / Н.А. Грузинцева, А.В. Самохвалова // І зїзд неонатологів України

Размещено на .ru