Оптимізація лікування жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму, що перебігає на тлі хронічного холециститу. Диференційоване лікування, з огляду на особливості перебігу бронхіальної астми і хронічного холециститу. Включення в терапію ербісолу.
Аннотация к работе
Особисто дисертантом були вивчені клініко-патогенетичні особливості поєднаних персистуючої бронхіальної астми та хронічного холециститу у жінок, розроблено схему диференційованого лікування. Метою нашого дослідження була оптимізація лікування жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму, що перебігає на тлі хронічного холециститу, шляхом диференційованого лікування, з огляду на особливості перебігу бронхіальної астми і хронічного холециститу та включення в комплексну терапію, крім засобів базисної терапії, ербісолу та препаратів нейротропної дії. Визначити у жінок, хворих сполученими персистуючою бронхіальною астмою і хронічним холециститом рівень статевих гормонів. Виявити у жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму в сполученні із хронічним холециститом функціонування надсегментарного і сегментарного відділів вегетативної нервової системи (ВНС), клітинного і гуморального імунітету, процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і активності ендогенної системи антиоксидантного захисту (АОЗ). Виявлено, що особливістю проявів БА поєднаної з ХХ у жінок є збільшення алергічної налаштованості організму та чутливості до неспецифічних чинників, поєднання симптомів астми з іншими проявами алергії, ранній початок, обтяжлива спадковість, переважання тяжких її форм, зменшення ефективності лікування засобами базисної терапії. лікування терапія хворий хронічнийХворих було розділено на групи. Першу (І) групу склали 89 хворих, у яких було діагностовано БА, що перебігала на тлі ХХ. Хворих І групи було розділено на дві підгрупи, залежно від проведеного лікування: І-а (33 особи), яким проводилась лише базисна терапія БА; І-б (56 осіб), яким на фоні базисної терапії БА призначалось диференційоване лікування, залежно від клінічних форм БА і ХХ, та призначались ербісол і нейротропні препарати. Дисбаланс статевих гормонів у жінок поєднувався із порушеннями менструального циклу (76,2±2,13% - у хворих І групи і 58,3±2,6% - у хворих ІІ групи, р<0,05) жінок. Так, у хворих на БА без супутнього ХХ рівень естрадіолу був у 1,5 рази більший за норму, у хворих на ізольований ХХ величина цього показника була у підвищеною у 1,3 рази, тоді, коли у випадку сполучення БА і ХХ концентрація цього гормону в крові хворих у 1,8 разів перевищувала нормальні показники.На основі вивчення особливостей клінічних проявів та перебігу поєднаних персистуючої бронхіальної астми і хронічного холециститу у жінок, а також стану нервової, імунної систем, функціонування статевих гормонів, системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту розроблено диференційоване лікування, що дозволило зменшити термін досягнення ремісії обох захворювань. Особливістю хронічного холециститу, сполученого з бронхіальною астмою, у жінок є: збільшення частоти асептичного запалення у жовчному міхурі; взвємоповязаність загострень хронічного холециститу із загостреннями бронхіальної астми; більш торпідний перебіг, порівняно з перебігом основного захворювання; збільшення частоти дискінетичних явищ у жовчному міхурі над запальними; збільшення частоти дискінезії за гіпотонічно-гіпокінетичним та гіпотонічно-нормокінетичним типом; зменшення інтенсивності больового синдрому; збільшення частоти алергічного синдрому, синдрому передменструального напруження; невротичного синдрому та синдрому вегетативної дисфункції. Поєднання бронхіальної астми з хронічним холециститом у жінок приводить до більш суттєвого дисбалансу статевих гормонів у період загострення, який полягає у збільшенні концентрації в крові естрадіолу та зменшенні - прогестерону і тестостерону. У жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму при наявності хронічного холециститу частіше спостерігаються виражені зміни функціонування імунної системи, які полягають у зменшенні в крові тотальної популяції Т-лімфоцитів (CD3 ) за рахунок кількості CD8 , зростанні числа хелперів/індукторів (CD4 ), підвищенні у імунорегуляторного індексу (CD4 /CD8 ), збільшенні в крові абсолютного вмісту В-лимфоцитів (CD22 ), пригніченні фагоцитарної активності лейкоцитів, збільшенні концентрації Ig M і Ig G, ЦІК. У жінок, хворих на бронхіальну астму з наявністю хронічного холециститу виявляються більш глибокі розлади рівноваги перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту у вигляді зростання активності пероксидації ліпідів тлі неадекватного функціонування ендогенної системи антиоксидантного захисту.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. На основі вивчення особливостей клінічних проявів та перебігу поєднаних персистуючої бронхіальної астми і хронічного холециститу у жінок, а також стану нервової, імунної систем, функціонування статевих гормонів, системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту розроблено диференційоване лікування, що дозволило зменшити термін досягнення ремісії обох захворювань.
2. Особливостями клінічних проявів персистуючої бронхіальної астми асоційованої з хронічним холециститом у жінок є: зростання у сенсибілізації організму до алергенів; збільшення частоти виникнення чутливості до неспецифічних чинників, збільшення частоти поєднання симптомів астми з позалегеневими проявами алергії; ранній початок на тлі обтяжливої спадковості; переважання тяжких форм; зменшення ефективності лікування засобами базисної терапії.
3. Особливістю хронічного холециститу, сполученого з бронхіальною астмою, у жінок є: збільшення частоти асептичного запалення у жовчному міхурі; взвємоповязаність загострень хронічного холециститу із загостреннями бронхіальної астми; більш торпідний перебіг, порівняно з перебігом основного захворювання; збільшення частоти дискінетичних явищ у жовчному міхурі над запальними; збільшення частоти дискінезії за гіпотонічно-гіпокінетичним та гіпотонічно-нормокінетичним типом; зменшення інтенсивності больового синдрому; збільшення частоти алергічного синдрому, синдрому передменструального напруження; невротичного синдрому та синдрому вегетативної дисфункції.
4. Поєднання бронхіальної астми з хронічним холециститом у жінок приводить до більш суттєвого дисбалансу статевих гормонів у період загострення, який полягає у збільшенні концентрації в крові естрадіолу та зменшенні - прогестерону і тестостерону. Частіше спостерігаються розлади менструального циклу (фертильний вік). Для жінок клімактеричного віку характерне збільшення естрадіолу і зниження тестостерону. Розвитку дисбалансу в системі статевих гомонів у жінок хворих на бронхіальну астму сприяє наявність генетично слабкої статевої конституції.
5. Поєднання бронхіальної астми і хронічного холециститу у жінок приводить до більш значного порушення функціонування надсегментарного та сегментарного відділів вегетативної регуляції. При цьому розлади надсегментарного відділу полягають у наявності високого ступеню витісненої і соматизованої тривоги, формуванні невротичного профілю особистості з астено-депресивним компонентом. На порушення в функціонування надсегментарного відділу значною мірою негативно впливають тривалість анамнезу, тяжкий перебіг астми та хронічного холециститу і збільшення віку хворих. Частіше спостерігаються розлади сегментарного відділу вегетативної регуляції у вигляді дисфункції парасимпатичного відділу.
6. У жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму при наявності хронічного холециститу частіше спостерігаються виражені зміни функціонування імунної системи, які полягають у зменшенні в крові тотальної популяції Т-лімфоцитів (CD3 ) за рахунок кількості CD8 , зростанні числа хелперів/індукторів (CD4 ), підвищенні у імунорегуляторного індексу (CD4 /CD8 ), збільшенні в крові абсолютного вмісту В-лимфоцитів (CD22 ), пригніченні фагоцитарної активності лейкоцитів, збільшенні концентрації Ig M і Ig G, ЦІК.
7. У жінок, хворих на бронхіальну астму з наявністю хронічного холециститу виявляються більш глибокі розлади рівноваги перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту у вигляді зростання активності пероксидації ліпідів тлі неадекватного функціонування ендогенної системи антиоксидантного захисту.
8. При поєднанні бронхіальної астми і хронічного холециститу зменшується ефективність базисної терапії. При цьому не спостерігається повного відновлення значень порушених показників ендокринної, нервової, імунної систем, рівноваги процесів перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту. Проведення запропонованої нами диференційованої терапії збільшує у даної категорії хворих темп та виразність усунення синдрому бронхіальної обструкції, відновлення та нормалізацію значень біохімічних, імунологічних, ендокринних показників, системних порушень клітинного і гуморального імунітету, метаболічних процесів і призводить до скорішого досягнення клінічної ремісії. При цьому найбільш виражений ефект спостерігається у разі середньо важкого перебігу бронхіальної астми. Вказані позитивні зміни обумовлюють зменшення термінів перебування хворих в стаціонарі на 1,5-2 дні.
Практичні рекомендації
1. Відсутність належного ефекту від проведення базисної терапії при лікуванні жінок, хворих на бронхіальну астму, уповільнена позитивна динаміка клінічних, лабораторно-інструментальних показників, наявність больового, диспепсичного, вираженого астено-вегетативного, алергічного синдромів є підставою для обстеження у них гепатобіліарної системи.
2. Вивчення функціонування системи статевих гормонів, нервової, імунної систем, системи перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту покращує якість діагностики у жінок, що хворіють на бронхіальну астму в поєднанні з хронічним холециститом, і дозволяє оптимізувати терапію.
3. Виявлення у жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму, хронічний холецистит є підставою для проведення диференційованої терапії, яка включає: а) при наявності вираженого запального процесу та виділенні мікрофлори із жовчі показані напівсинтетичні пеніциліни в поєднанні з аміноглікозидами або цефалоспорини ІІ-ІІІ покоління, при наявності алергії до них показані макроліди в стандартних дозах. При наявності гіпокінетичної дискінезії жовчного міхура віддавати перевагу макролідам. При наявності гіперкінетичної дискінезії жовчного міхура віддавати перевагу напівсинтетичним пеніцилінам або цефтриаксону;
б) при наявності запального процесу без виділення мікрофлори показані як прокінетики макроліди у стандартних дозах, а при відсутності вираженого запалення - церукал по 10 мг тричі на добу протягом 10 днів;
в) для нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчного міхура при гіпермоторній дискінезії показаний еуфілін, за наявності гіпомоторної дискінезії жовчного міхура - магнія сульфат 25% по 1 ст. л. три рази на добу до їжі протягом 10 днів;
г) незалежно від типу дискінезії хворим в якості холеретика показаний ліобіл;
д) при наявності у спектрі розладів надсегментарного відділу вегетативної нервової системи тривожного компоненту призначати феназепам 0,0005 на ніч протягом 10-12 днів. При наявності депресивного компоненту - амітриптилін у дозі 0,025 на ніч протягом 10-12 днів;
е) всім хворим на бронхіальну астму сполучену з хронічним холециститом призначати ербісол. Препарат вводити за схемою, рекомендованою МОЗ України.
Список литературы
1. Зинченко Т.Н., Гольденберг Ю.М. Психологические особенности женщин, болеющих бронхиальной астмой // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 32. - С. 92-96.
2. Зінченко Т.М. Стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи та особливості вищої нервової діяльності у жінок, хворих на бронхіальну астму, залежно від особливостей лікування // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, № 4. - С.77-80.
3. Зінченко Т.М. Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми у жінок з різними типами статевої конституції // Проблеми екології та медицини”. - 2001. - № 4.-С.24-27.
4. Зінченко Т.М. Стан вищої нервової діяльності у жінок, що хворіють на бронхіальну астму // Лікарська справа. - 2001. - № 3-4. - С. 105-107.
5. Зінченко Т.М., Гольденберг Ю.М., Петров Є.Є., Костіна В.М. Клініко- патогенетичні особливості перебігу бронхіальної астми у жінок з наявністю патології гепатобіліарної системи // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, № 6. - С.66-70.
6. Зінченко Т.М. Особливості клінічних проявів та перебігу сполучених персистуючої бронхіальної астми та хронічного холециститу у жінок клімактеричного періоду // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т. 6, № 5. - С. 21-23.
7. Зінченко Т.М., Гольденберг Ю.М., Петров Є.Є. Рівень статевих гормонів у жінок менопаузального періоду хворих на бронхіальну астму в сполученні з хронічним холециститом // Буковинський медичний вісник. - 2002. - № 4. - С. 71-74.
8. Зінченко Т.М., Гольденберг Ю.М. Стан системи статевих гормонів у жінок фертильного віку, хворих на асоційовані персистуючу бронхіальну астму і хронічий холецистит в умовах диференційованого лікування // Вісник Вінницького держ. медич. універ. - 2003. - № 2/1. - С. 492-493.
9. Зінченко Т.М. Стан пероксидації ліпідів та ендогенної системи антиоксидантного захисту у жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму, поєднану з хронічним холециститом в умовах диференційованого лікування // XV зїзд терапевтів України: Збірник наукових праць. - Київ, 2004. - С. 162-164.
10. Зінченко Т.М., Гольденберг Ю.М. Особливості перебігу та лікування поєднаних персистуючої бронхіальної астми та хронічного холециститу у осіб жіночої статі // Проблеми екології та медицини. - 2004. - № 1-2. - С. 19-24.
11. Зінченко Т.М., Гольденберг Ю.М. Особливості деяких імунних показників у жінок, хворих на поєднані персистуючу бронхіальну астму і хронічний холецистит в умовах диференційованого лікування // Буковинський медичний вісник. - 2004. - № 3. - С. 81-84.
13. Гольденберг Ю.М., Зінченко Т.М. Сучасна фармакотерапія бронхіальної астми // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю від дня народження доктора медичних наук, професора І.Ф.Єрмалінського: Збірник наукових праць, Полтава, 23-24 січня, 2004. - С. 63-76.
14. Зінченко Т.М. Особливості сексологічного стану жінок, що хворіють на бронхіальну астму // Матеріали XIV зїзду терапевтів України: тези доповідей. - Київ, 1998. - С. 39-40.
15. Зінченко Т.М., Гольденберг Ю.М. Стан перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантної системи у жінок, хворих на бронхіальну астму, залежно від статевої конституції // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу: Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених. - Полтава, 1998. - С. 23.
16. Зінченко Т.М. Стан перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантної системи в залежності від темпераменту у жінок, що хворіють на бронхіальну астму // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу: Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених. - Полтава, 1998. - С. 11.
17. Зинченко Т.М., Гольденберг Ю.М. Особенности половой конституции, сексологического и психологического статуса у женщин, болеющих бронхиальной астмой // Европейский конгресс по астме: Тезисы докладов конгреса / Москва, Россия, 9-12 сентября, 2001. - С. 199-200.