Підбір груп корів за типами вищої нервової діяльності. Природні антитіла у сироватці крові. Зміна кількості еритроцитів, лейкоцитів та вмісту гемоглобіну в крові. Аналіз білкового спектра сироватки крові. Хімічний стрес та імунокомпетентні клітини крові.
Аннотация к работе
У складній системі відповіді організму на подразники навколишнього середовища важливими є зміни неспецифічної та специфічної його реактивності як наслідок дії різних негативних факторів довкілля, серед яких важливе місце займають умови експлуатації тварин у сучасній технології їх утримання. Залежність реакцій організму у відповідь на дію різних стрес-факторів від типологічних особливостей нервової системи тварин вивчалась багатьма дослідниками (Монаєнков А.М., 1954; Айрапетянц М.Г., 1959; Вавилова Н.М., 1961; Науменко В.В., 1967; Венедиктова Т.Н., 1983; Вальциферова С.В., 1989; Величко С.В., 1990; Малюк М.О., 2003, Карповський В.І., 2004 та ін.). Робота входила до складу науково-дослідних тем: ”Вивчити особливості нейроендокринної регуляції фізіологічних функцій організму продуктивних тварин за умов дії антропогенних чинників довкілля” (номер державної реєстрації 0102 006958) та “Дослідити участь окремих органів і систем організму тварин у формуванні адаптаційно-компенсаторних реакцій під впливом чинників довкілля” (номер державної реєстрації 01001 003521). Доведено, що тварини сильних типів (сильного врівноваженого рухливого, сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого) на дію хімічного стресора реагували менш інтенсивним зниженням у крові вмісту загального білка та його фракцій, титру природних антитіл, кількості Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, хелперної та супресорної субпопуляції Т-лімфоцитів, Т-активних лімфоцитів у порівнянні з тваринами слабкого типу ВНД. Динаміка формування імунологічної відповіді на антигенний подразник характеризувалась інтенсивнішим зростанням кількості лейкоцитів, вмісту загального білка та його фракцій, титру природних антитіл, кількості Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів: Т-хелперів, Т-активних і значним зниженням супресорної субпопуляції Т-лімфоцитів та незначним зниженням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну в крові корів сильних типів порівняно з коровами слабкого типу.Перед хімічним і біологічним подразненням та після нього у відібраних зразках крові тварин визначали: кількість еритроцитів та лейкоцитів - за допомогою апарата “Пікоскель” (Угорщина) відповідно до інструкції; вміст гемоглобіну - гемоглобін-цианідним методом за Є.А.Костом (1968); кількість Т-лімфоцитів - у тесті спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК) (В.Є.Чумаченко, 1990); кількість В-лімфоцитів - у тесті спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (ЕАК-РУК) (В.Є.Чумаченко, 1990); кількість теофілінрезистентних (Т-хелперів) і теофілінчутливих Т-лімфоцитів (Т-супресорів), а також Т-активних лімфоцитів - у тесті спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (В.Є.Чумаченко, 1990); титр нормальних аглютинінів - методом аглютинації (В.Є.Чумаченко, 1990); вміст загального білка - біуретовою реакцією та фракції білка - нефелометричним методом (В.В.Меншиков, 1987). Всього було сформовано 4 групи по 8 тварин у кожній: - перша група - сильний урівноважений рухливий (СВР) тип ВНД; Найнижчий вміст загального білка в сироватці крові був теж у тварин слабкого типу і найістотнішою ця різниця була між тваринами сильного неврівноваженого і слабкого типів до та після нітратного навантаження (відповідно на 6,15 %, Р <0,05 і 11,86 %, Р <0,001). До нітратного навантаження відносна кількість Т-лімфоцитів відрізнялася у тварин з різною силою нервових процесів у корі головного мозку і була найменшою у тварин слабкого типу, особливо в порівнянні з тваринами сильного врівноваженого рухливого типу ВНД (10,06 %, Р <0,001). До та після подразнення він відрізнявся в крові корів слабкого й сильного врівноваженого рухливого типів (відповідно на 7,72 %, Р <0,05 й 13,13 %, Р <0,01) та слабкого й сильного врівноваженого інертного типу (відповідно на 6,41 %, Р <0,05 й 10,52 %, Р <0,05), а також між сильним врівноваженим рухливим типом і сильним неврівноваженим типом ВНД (відповідно на 6,32 %, Р <0,05 й 8,76 %, Р <0,05), що свідчить про вплив на цю популяцію клітин усіх трьох основних характеристик функціонування кори головного мозку.Ці зміни проявляються як виражені захисні реакції у тварин сильних типів і досить невиразні - у тварин слабкого типу вищої нервової діяльності, що має велике теоретичне та практичне значення для ветеринарної медицини. Перебіг стресу, спричиненого хімічним та біологічним факторами, залежить від типологічних особливостей вищої нервової діяльності в корів. Тварини із сильними та врівноваженими кортикальними процесами, на відміну від тварин слабкого типу нервової системи, на подразнення реагували незначними зрушеннями гомеостатичної рівноваги, інтенсивним розвитком захисних реакцій організму та швидким відновленням кількісних показників. Відповідь на вплив хімічного подразника у корів усіх типів вищої нервової діяльності проявлялася зменшенням деяких гематологічних показників, але тварини слабкого типу нервової системи по відношенню до тварин сильних типів зазнавали суттєвішого зниження гематологічних показників, що свідчить