Вивчення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та показників зсідання крові у жінок в період менопаузи. Механізми регуляції гонадотропінів гіпофізу. Оцінка ризику атеротромботичних ускладнень стенокардії. Корекція клімактерих проявів.
Аннотация к работе
Відносний ризик ІХС у жінок в періоді менопаузи у 2,7 разів перевищує такий у жінок із збереженою функцією яєчників (Бобров В.А., 2006; Давидова І.В., 2006). Суттєва роль у розвитку ІХС у жінок належить метаболічним змінам, що характерні для періоду менопаузи, а саме - проатерогенним змінам ліпідного обміну, дисбалансу вазоактивних, гемостатичних та гемореологічних факторів (Мітченко О.І., 2005; Барна О.М., 2006; Wenger N.K., 2006). Підвищити ефективність діагностики та лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію у поєднані з субклінічним гіпотиреозом, в період менопаузи на основі вивчення особливостей гормональної функції гіпофізарно-тиреоїдної системи, ліпідного спектру крові, системи гемостазу та способів їх корекції. Провести аналіз показників ліпідного спектру крові у жінок, хворих на стенокардію поєднану з субклінічним гіпотиреозом, в період менопаузи. Провести аналіз показників системи гемостазу в жінок із субклінічним гіпотиреозом та стенокардією в період менопаузи.Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань обстежено 90 жінок, хворих на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ ФК, і 33 практично здорові жінки в періоді менопаузи. Залежно від функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та у відповідності до поставлених завдань пацієнти були розподілені на 3 групи (рис. 1-а (основна) група - 60 жінок, хворих на СС ІІ-ІІІ ФК із СКГ, в періоді менопаузи, які були розділені на дві підгрупи в залежності від лікувальної тактики: І підгрупа - 30 хворих, які отримували комплексне лікування, що включало стандартне лікування стенокардії та ЗГТ L-тироксином; 2-а група - 30 жінок, хворих на СС ІІ-ІІІ ФК, в періоді менопаузи без порушень функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, які отримували стандартне лікування стенокардії; Середній рівень ТТГ у хворих із СКГ був достовірно вищим, ніж у 2-й групі та групі контролю і становив 7,8±1,4 МО/л (р0,05).В дисертаційній роботі отримано нові науково-обґрунтовані результати, які вирішують питання діагностики та лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію із субклінічним гіпотиреозом, в період менопаузи на основі вивчення патогенетичної ролі порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, ліпідного обміну та системи гемостазу. У хворих на стабільну стенокардію на фоні СКГ частіше спостерігається ранній та передчасний початок менопаузи, важче протікає клімактеричний синдром за показниками модифікованого менопаузального індексу (р<0,01). Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в жінок із СКГ характеризується розбалансованістю регуляції гонадотропінів гіпофізу (співвідношення ЛГ/ФСГ є нижчим в порівнянні з практично здоровими жінками, р<0,01). Показники ліпідного спектру крові жінок, хворих на стабільну стенокардію на фоні СКГ, характеризуються проатерогенними змінами: рівень ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, КА та співвідношення ЗХС/ХС ЛПВЩ достовірно перевищують показники у практично здорових жінок менопаузального віку (р<0,01), а рівень тригліцеридів на 35% перевищує показники хворих на стабільну стенокардію без порушень гіпофізарно-тиреоїдної активності (р<0,01). В більшості хворих на стабільну стенокардію із СКГ наявні порушення судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу (підвищення індексу агрегації та зниження індексу дезагрегації тромбоцитів), підвищення рівня фібриногену та С-реактивного протеїну, зниження активності антитромбіну ІІІ та фібринолітичної активності плазми порівняно з практично здоровими жінками в періоді менопаузи (р<0,01).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертаційній роботі отримано нові науково-обґрунтовані результати, які вирішують питання діагностики та лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію із субклінічним гіпотиреозом, в період менопаузи на основі вивчення патогенетичної ролі порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, ліпідного обміну та системи гемостазу.
1. Клінічний перебіг стенокардії при СКГ є важчим, ніж у жінок без порушення гіпофізарно-тиреоїдної активності. Він характеризується атиповістю клінічних симптомів стенокардії, частішою появою еквівалентів ангінозних приступів.
2. У хворих на стабільну стенокардію на фоні СКГ частіше спостерігається ранній та передчасний початок менопаузи, важче протікає клімактеричний синдром за показниками модифікованого менопаузального індексу (р<0,01).
3. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в жінок із СКГ характеризується розбалансованістю регуляції гонадотропінів гіпофізу (співвідношення ЛГ/ФСГ є нижчим в порівнянні з практично здоровими жінками, р<0,01). Рівень ЛГ та співвідношення ЛГ/ФСГ знаходяться в зворотній залежності від рівня ТТГ (r=-0,556, р<0,01 та r=-0,549, р<0,01 відповідно).
4. Показники ліпідного спектру крові жінок, хворих на стабільну стенокардію на фоні СКГ, характеризуються проатерогенними змінами: рівень ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, КА та співвідношення ЗХС/ХС ЛПВЩ достовірно перевищують показники у практично здорових жінок менопаузального віку (р<0,01), а рівень тригліцеридів на 35% перевищує показники хворих на стабільну стенокардію без порушень гіпофізарно-тиреоїдної активності (р<0,01). Існує пряма кореляційна залежність між рівнем ТТГ, ЗХС (r= 0,288, р<0,01) та тригліцеридів (r= 0,632, р<0,01), що свідчить про участь ТТГ в регуляції ліпідного обміну.
5. В більшості хворих на стабільну стенокардію із СКГ наявні порушення судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу (підвищення індексу агрегації та зниження індексу дезагрегації тромбоцитів), підвищення рівня фібриногену та С-реактивного протеїну, зниження активності антитромбіну ІІІ та фібринолітичної активності плазми порівняно з практично здоровими жінками в періоді менопаузи (р<0,01). Встановлена пряма кореляційна залежність між рівнями фібриногену, фібринолітичної активності плазми та рівнем ТТГ (r = 0,328, р<0,01 та r = 0,301, р<0,01 відповідно).
6. Комплексне лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію із СКГ, в періоді менопаузи з використанням малих доз L-тироксину (6,25-12,5мкг/добу) сприяє корекції дисліпідемії (достовірному зниженню ЗХС, ЛПНЩ, ТГ, КА), зменшенню ризику атеротромботичних ускладнень за рахунок зниження агрегаційної здатності тромбоцитів, рівня фібриногену, С-реактивного протеїну та підвищення фібринолітичної активності крові; зменшує важкість проявів клімактеричного синдрому та стенокардії, збільшує толерантність до фізичних навантажень.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою своєчасної діагностики субклінічного гіпотиреозу як одного з незалежних факторів ризику ІХС доцільно проводити скринінгове визначення рівня ТТГ і дослідження ліпідного спектру крові в жінок у період менопаузи.
2. Для підвищення ефективності гіполіпідемічної терапії статинами в жінок, хворих на стабільну стенокардію із СКГ в менопаузальному періоді, рекомендується призначення ЗГТ малими дозами L-тироксину (6,25- 12,5мкг/добу) під контролем рівня ТТГ.
3. У жінок, хворих на стабільну стенокардію із СКГ, в менопаузі доцільно використовувати комплексну терапію з застосуванням малих доз L-тироксину, яка нормалізує ліпідний обмін, покращує показники судинно-тромбоцитарного та плазмового гемостазу, підвищує фібринолітичну активність крові, зменшує прояви клімактеричного синдрому та підвищує толерантність до фізичних навантажень.
Список литературы
1. Заремба Є. Х. Динаміка показників функції гіпофізно-тиреоїдної системи у жінок в постменопаузі із ішемічною хворобою серця в процесі лікування / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик // Acta Medica Leopolensia. - 2007. - Т. ХІІІ, № 4. - С. 27-30. (Здобувачем проведено аналіз літературних джерел, підбір клінічного матеріалу та статистичний аналіз отриманих результатів).
2. Заремба Є. Х. Субклінічний гіпотиреоз як незалежний фактор ризику ішемічної хвороби серця у жінок клімактеричного віку в період менопаузи / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик, О. С. Рибак // Фітотерапія. Часопис. - 2007. - № 3. - С. 56-58. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
3. Заремба Є. Х. Особливості клітинного імунітету, ліпідного спектру крові, коагуляційного гемостазу та функціонального стану щитоподібної залози в жінок в перименопаузі з ішемічною хворобою серця / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик, О. С. Рибак // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 1. - С. 51-52. (Здобувачем проведено підбір клінічного матеріалу та підготовлено роботу до друку).
4. Заремба Є. Х. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у жінок в постменопаузі та методи його корекції у практиці сімейного лікаря / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик // Фітотерапія. Часопис. - 2008. - № 3. - С. 23-25. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
5. Заремба Є. Х. Магнітотерапія - метод немедикаментозної корекції субклінічного гіпотиреозу у жінок в період менопаузи / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик // Сімейна медицина. - 2008. - № 1. - С. 69-71. (Здобувачем проведено огляд літератури, підбір клінічного матеріалу та статистичний аналіз отриманих результатів).
6. Чернова Н. В. Радіоімунологічні методи дослідження гормонального профілю в жінок у постменопаузі / Н. В. Чернова, І. С. Шатинська-Мицик, Ю. О. Мицик // Український радіологічний журнал. - 2009. - № 3. - С. 420-422. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
7. Заремба Є. Х. Метод корекції субклінічного гіпотиреозу як незалежного фактора ризику ішемічної хвороби серця у жінок в період менопаузи / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик // Інформаційний лист № 30. - 2007. - 2 с. (Здобувачем проведено пошук та аналіз літературних джерел, частково проведено клінічні дослідження, підготовлено матеріали до друку).
8. Заремба Є. Х. Субклінічний гіпотиреоз як фактор ризику розвитку ІХС у жінок у період постменопаузи / Є.Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик, О. С. Рибак // Матеріали VIII національного конгресу кардіологів України. Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 5. - С. 172-173. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
9. Заремба Є. Х. Корекція субклінічного гіпотиреозу як незалежного фактору ризику ішемічної хвороби серця у жінок в постменопаузі / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик // Матеріали І національного конгресу «Человек и лекарство - Украина». - Київ. - 2008. - С. 62. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
10. Заремба Є. Х. Субклінічний гіпотиреоз як предиктор розвитку атеросклерозу та гіпертонічної хвороби в постменопаузі / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик, О. С. Рибак // Матеріали ІІІ Південно-Української науково-практичної конференції «Лікування хвороб серцево-судинної системи та асоційованої патології - міст з минулого в майбутнє». - Одеса. - 2008. - С. 38-39. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
11. Заремба Є. Х. Субклінічний гіпотиреоз як незалежний предиктор розвитку атеросклерозу та гіпертонічної хвороби в жінок у період менопаузи / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик // Матеріали науково-практичної конференції «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні». Український кардіологічний журнал. - 2008. - додаток 1. - С. 21-22. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
12. Заремба Є. Х. Відносна гіперандрогенія та функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у жінок з ІХС в постменопаузі / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик, О. С. Рибак // Матеріали ІХ національного конгресу кардіологів України. Український кардіологічний журнал. - 2008. - додаток 2. - С. 119. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
13. Заремба Є. Х. Субклінічний гіпотиреоз і абдомінальне ожиріння як предиктори розвитку ІХС у жінок в період постменопаузи / Є. Х. Заремба, І. С. Шатинська-Мицик, О. Р. Макар // Матеріали Х національного конгресу кардіологів України. Український кардіологічний журнал. - 2009. - додаток 1. - С. 215. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).
14. Шатинська-Мицик І. С. Особливості ліпідного спектру у жінок з ішемічною хворобою серця та субклінічною дисфункцією щитоподібної залози в постменопаузі / І. С. Шатинська-Мицик, Є. Х. Заремба, О. Р. Макар // Матеріали Х ювілейного зїзду ВУЛТ. - Євпаторія. - 2009. - С. 260. (Здобувачем проведено підбір та дослідження клінічного матеріалу, статистичний аналіз отриманих результатів).