Особливості перебігу ішемічної хвороби серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень - Автореферат

Таким чином, широке розповсюдження ІХС у поєднанні з ХОЗЛ вимагає пошуку етіологічних та патогенетичних механізмів їх розвитку, удосконалення діагностики, дослідження факторів ризику виникнення ускладнень, покращання результатів лікування. Підвищити ефективність діагностики нестабільної стенокардії в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень на основі вивчення ліпідного спектра крові, показників системного запалення, імунної реактивності організму, мікробіологічного дослідження мікрофлори дихальних шляхів і виявлення взаємозвязків досліджуваних показників з хламідофільною інфекцією. Проаналізувати поширеність гострої та хронічної хламідофільної інфекції серед пацієнтів з НС в поєднанні з ХОЗЛ шляхом визначення антихламідофільних Ig M та Ig G, уточнити вплив цієї інфекції на імунітет, системне запалення та ліпідний спектр крові і функціональні показники серцевого мяза. Вперше на основі результатів клінічного наукового дослідження встановлено поширеність хламідофільної інфекції у хворих на НС у поєднанні з ХОЗЛ і взаємозвязки ліпідного спектра крові, стану клітинного і гуморального імунітету, проявів системного запалення зі специфічним антихламідофільним імунітетом. Вперше зясовано, що імунні порушення у хворих з нестабільною стенокардією в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень проявляються депресією Т-клітинної та активацією гуморальної ланок імунітету на фоні виражених проявів системного запального процесу, що поглиблюється під впливом хламідофільної інфекції.Обстежено 118 хворих, яких поділено на три клінічні групи: до першої групи увійшли 44 пацієнти з НС в поєднанні з ХОЗЛ в стадії загострення (середній вік - 61,8±1,3), до другої - 40 хворих на НС (середній вік - 56,6±1,4), до третьої - 34 пацієнти з ХОЗЛ в стадії загострення (середній вік - 58,5±1,6 років). Для вивчення особливостей впливу Chlamidophila pneumoniae на досліджувані показники хворих рандомізовано за ознакою наявності чи відсутності серологічних ознак хламідофільної інфекції, незалежно від основної патології, а серопозитивних - поділено на групи, в одній з яких виявлялись серологічні маркери активної інфекцій, а в другій - латентної хламідофільної (C. pneumoniae) інфекції. Середні показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) у хворих І та ІІІ груп не відрізнялися, а показники ОФВ1 були достовірно нижчими, ніж у хворих на НС . Основними скаргами були: біль за грудиною, біль в грудній клітці іншої локалізації (56,8%), кашель з виділенням слизистого (40,9%) і гнійного (36,4%) харкотиння, задишка при фізичному навантаженні (59,1%) або в спокої (40,9% хворих). При ехокардіографічному дослідженні у хворих на НС в поєднанні з ХОЗЛ виявлено збільшення середніх розмірів лівого передсердя (ЛП) на 15,4%, порівняно з пацієнтами з ХОЗЛ (р<0,05), та правого шлуночка на 12,6% (р <0,01), порівняно з хворими на НС.Розвиток НС в поєднанні з ХОЗЛ супроводжується зниженням скоротливої здатності лівого шлуночка і високою частотою порушень серцевого ритму та провідності, серед яких найчастіше виявляється синусова тахікардія, миготлива аритмія та шлуночкова екстрасистолія. У хворих на НС в поєднанні з ХОЗЛ розвивається виражений системний запальний процес, який проявляється підвищенням рівня СРП та фібриногену на фоні депресії Т-клітинної та активації гуморальної ланок імунітету, про що свідчить зниження рівня загальних Т-лімфоцитів (CD 3 ) і Т-хелперів (CD 4 ), підвищення рівня В-лімфоцитів (CD 20 ) та імуноглобулінів класу G. Зміни ліпідного спектра крові у хворих на НС в поєднанні з ХОЗЛ характеризуються істотним зниженням ХС ЛПВЩ (р<0,05), підвищенням ХС ЛПДНЩ та ТГ при відсутності суттєвих змін рівня ЗХС та ХС ЛПНЩ. Для НС в поєднанні з ХОЗЛ характерна висока частота виявлення серологічних ознак хламідофільної інфекції, яка поглиблює імунологічні порушення, активує системний запальний процес, викликає атерогенні зміни ліпідного спектра крові, негативно впливає на скоротливу здатність міокарда..

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі вирішене важливе завдання - покращення діагностики НС у поєднанні з ХОЗЛ шляхом вивчення патогенетичних механізмів взаємного обтяження та розвитку серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з поєднаною патологією.

1. Розвиток НС в поєднанні з ХОЗЛ супроводжується зниженням скоротливої здатності лівого шлуночка і високою частотою порушень серцевого ритму та провідності, серед яких найчастіше виявляється синусова тахікардія, миготлива аритмія та шлуночкова екстрасистолія.

2. У хворих на НС в поєднанні з ХОЗЛ розвивається виражений системний запальний процес, який проявляється підвищенням рівня СРП та фібриногену на фоні депресії Т-клітинної та активації гуморальної ланок імунітету, про що свідчить зниження рівня загальних Т-лімфоцитів (CD 3 ) і Т-хелперів (CD 4 ), підвищення рівня В-лімфоцитів (CD 20 ) та імуноглобулінів класу G.

3. Зміни ліпідного спектра крові у хворих на НС в поєднанні з ХОЗЛ характеризуються істотним зниженням ХС ЛПВЩ (р<0,05), підвищенням ХС ЛПДНЩ та ТГ при відсутності суттєвих змін рівня ЗХС та ХС ЛПНЩ.

4. Для НС в поєднанні з ХОЗЛ характерна висока частота виявлення серологічних ознак хламідофільної інфекції, яка поглиблює імунологічні порушення, активує системний запальний процес, викликає атерогенні зміни ліпідного спектра крові, негативно впливає на скоротливу здатність міокарда..

5. У харкотинні хворих на НС в поєднанні з ХОЗЛ найчастіше виявляли стрептококи, зокрема ?-гемолітичні, поєднання стрептококів з хламідофільною інфекцією, що стимулює системний запальний процес, підвищує рівень СРП та фібриногену.

6. Запропоноване комплексне обстеження хворих дозволить адекватно оцінити характер патологічного процесу при НС в поєднанні з ХОЗЛ, встановити ймовірність ускладнень, сприятиме оптимальному підбору лікувальних заходів.

Практичні рекомендації

Для підвищення ефективності діагностики ІХС в поєднанні з ХОЗЛ в програму обстеження хворих необхідно включати: 1. Визначення імунологічної реактивності, СРП, загального фібриногену та ліпідного спектру крові.

2. Комплекс інструментальних обстежень для оцінки функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем: ЕКГ, ЕХОКГ, спірометрію і спірографію.

3. Посів харкотиння на мікрофлору та чутливість до антибіотиків, а також серологічні дослідження з метою виявлення специфічних імуноглобулінів до хламідофільної інфекції.

1. Заремба Є. Х. Вогнище хронічної інфекції в бронхах як фактор патогенезу серцево-судинних захворювань / Є. Х. Заремба, М. Й. Федечко // Сімейна медицина. - 2004. - № 2 (8). - С. 50-51. (Здобувачем проведено опрацювання літературних джерел, підбір клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів).

2. Заремба Є. Х. Особливості ліпідного спектра крові у пацієнтів з ішемічною хворобою серця у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень / Є. Х. Заремба, М. Й. Федечко // Acta medica Leopolensia. - 2007. - Т. 13. - № 3. - С. 7-9. (Здобувач опрацювала літературні джерела, провела клінічні дослідження, опрацювала отримані результати та основні положення статті).

3. Заремба Є. Х. Хламідофільна інфекція у хворих з ішемічною хворобою серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень: дисліпідемія і запалення / Є. Х. Заремба, М. Й. Федечко // Acta medica Leopolensia. - 2009. - № 1. - С. 23-27 (Здобувачем проведено опрацювання літературних джерел, підбір клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів, сформульовані основні положення статті).

4. Заремба Є. Х. Особливості порушення серцевого ритму і провідності у хворих з ішемічною хворобою серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень / Є. Х. Заремба, М. Й. Федечко // Biomedical and biosocial anthropology. - 2009. - № 12. - С. 77-79. (Здобувачем проведено опрацювання літературних джерел, підбір клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів, сформульовані висновки).

5. Данилейченко В. В. Значення штамів-продуцентів ?-лактамаз у формуванні антибіотикорезистентнних мікробіоценозів при хронічному бронхіті / В. В. Данилейченко, М. Й. Федечко // Клиническая антибиотикотерапия. - 2005. - № 1. - С. 33. (Здобувачем проведено опрацювання літературних джерел, підбір клінічного матеріалу).

6. Заремба Є. Х. Показники ліпідного спектра крові у пацієнтів з ішемічною хворобою серця у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень / Є. Х. Заремба, М. Й. Федечко // Розвиток наукових досліджень. - 2007. - С. 37. (Здобувач опрацювала літературні джерела, провела клінічні дослідження, статистичну обробку отриманих результатів).

7. Заремба Є. Х. Ліпідний спектр крові у хворих з ішемічною хворобою серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та хламідофільною інфекцією / Є. Х. Заремба, М. Й. Федечко // Сучасні профілактичні та реабілітаційні технології в кардіології. - 2008. - С. 190. (Здобувач провела опрацювання літературних джерел, підбір клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів, підготувала тези до друку).

8. Заремба Є. Х. Комплексна діагностика хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / Є. Х. Заремба, М. Й. Федечко // Інформаційний лист. - Київ, 2006. - № 86. - 2 с. (Здобувачем проведено підбір тематичних хворих, написання та підготовку інформаційного листа до друку).