Особливості перебігу первинного остеоартрозу у жінок в постменопаузі та клініко – патогенетичне обгрунтування використання комбінації структурно – модифікуючої терапії і препаратів кальцію - Автореферат

Відсутність чітких даних щодо стану мінеральної щільності (МЩ) КТ у жінок в ПМП за умов первинного ОА зумовлює неадекватні підходи до профілактики ОП у них, правильності трактування отриманих результатів дослідження МЩ кістки і панування думки про взаємовиключення ОА і ОП. Це зумовлює необхідність вивчення клініко-патогенетичних змін КТ у жінок в постменопаузальному періоді, хворих на первинний ОА, для розробки ефективних методів профілактики й лікування порушень структурно-функціонального стану КТ. Обгрунтувати доцільність профілактичних і лікувальних заходів щодо остеодефіцитних станів за умов первинного остеоартрозу у жінок в постменопаузальному періоді на підставі встановлення особливостей змін мінеральної щільності кісткової тканини з урахуванням клінічного перебігу остеоартрозу, гормонального статусу, показників метаболізму сполучної та кісткової тканини і кальцій-фосфорного обміну та оцінити ефективність в комплексній терапії первинного остеоартрозу поєднаного застосування хондропротекторів і препаратів кальцію. Зясувати стан кісткової тканини у жінок в постменопаузі з первинним остеоартрозом залежно від типу, віку настання і тривалості постменопаузи, функціональної спроможності пацієнтів, індексу маси тіла, а також наявності чи відсутності переломів. Вивчити особливості метаболізму сполучної та кісткової тканини і кальцій-фосфорного обміну у жінок в постменопаузальному періоді з первинним остеоартрозом, з урахуванням стану кісткової тканини.Функціональна недостатність суглобів 0 ступеня констатована у 5,9%, І ступеня - у 64,3%, та ІІ ступеня - у 29,8% жінок в ПМП, у жінок до менопаузи ФНС 0 ступеня реєструвалася у 85,0% та І ступеня - у 15,0% випадків. В обох групах переважно уражалися колінні (90,5% у жінок з ПМП і 60,0% у жінок до менопаузи), кульшові суглоби (57,5% і 25,0%), суглоби кистей (53,6% і 15,0%) та хребет (54,8% і 55,0% відповідно). У групі жінок з фізіологічною ПМП у перше пятиріччя постменопаузи МЩ КТ знижується на 7,4% в хребті і на 3,6% - у стегні відносно жінок доменопаузального віку, однак Т знаходиться в межах (0,0), а при збільшенні її тривалості знижується, наближаючись до (-1,0) в хребті, та до (-0,5) - (-1,5) - у стегні, при тому, що МЩ КТ знижується на 11,0% в хребті і на 12,7% - у стегні проти її рівня у жінок з віком фізіологічної ПМП до 5 років. Цікавим є той факт, що втрати кісткової маси в ділянці Варда значно перевищують такі у хребті, зокрема у жінок з фізіологічною ПМП втрати МЩ КТ у зоні Варда є більшими в 1,6 раза, ніж у хребті, як в перше пятиріччя ПМП, так і при збільшенні її тривалості, у жінок з хірургічною ПМП - в 1,4 раза у перші 5 років та в 1,1 раза - надалі. Результати проведених досліджень стану КТ залежно від віку настання менопаузи свідчать, що показники структурно-функціонального стану КТ у жінок з ранньою менопаузою були вірогідно нижчими, ніж у жінок із групи, в яких вона настала вчасно: МЩ КТ знижувалась у хребті - на 13,5%, у стегні - на 12,5%, зокрема, в ділянці шийки - на 14,0%, в вертлюзі - на 10,2%.Клінічна симптоматика первинного ОА у жінок у ПМП має статистично вірогідні відмінності у кількісних виразах больового індексу, суглобового індексу, візуально - аналогової шкали та обмеження обєму рухів від аналогічних показників у жінок зі збереженою менструальною функцією. У жінок з хірургічною ПМП встановлені вірогідні відмінності вказаних показників порівняно з жінками з фізіологічною ПМП: больовий індекс у спокої вищий в 1,8 рази, при рухах - в 1,1, суглобовий індекс - в 1,4, оцінка за візуально - аналоговою шкалою - в 1,2, обмеження обєму рухів - в 1,3 рази. Поширеність остеодефіцитних станів у жінок з первинним ОА становить у ПМП 76,2% (остеопенія зареєстрована у 36,9%, ОП - у 39,3%), а у жінок зі збереженою менструальною функцією - 15,0% (у всіх жінок виявлений остеопенічний синдром). Зростання сироваткового рівня оксипроліну та РМАТ у жінок у ПМП з первинним ОА повязане з вірогідним зменшенням МЩ кістки (r=-0,54 та r=-0,32 відповідно), що дозволяє вважати ці показники обєктивними маркерами не тільки хрящового, а й кісткового метаболізму. Структурно-модифікуюча терапія ОА із застосуванням алфлутопу у жінок у ПМП з нормальним станом КТ запобігає втраті кісткової маси, проте не сприяє вірогідному її наростанню: МЩ кістки зростає на 1,51% у хребті та 1,93% в стегні (Р>0,05); за умов використання симптомомодифікуючої терапії втрати КТ становлять (-2,49%) у хребті та (-2,13%) в стегні (Р>0,05).

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, повязаного з підвищенням рівня ранньої діагностики остеодефіцитних станів у жінок в постменопаузі з первинним остеоартрозом шляхом динамічної оцінки мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегна, процесів обміну сполучної та кісткової систем, кальцій-фосфорного обміну, естроген-прогестеронового фону, а також їх лікування і профілактики застосуванням алфлутопу та остеїну.

1. Клінічна симптоматика первинного ОА у жінок у ПМП має статистично вірогідні відмінності у кількісних виразах больового індексу, суглобового індексу, візуально - аналогової шкали та обмеження обєму рухів від аналогічних показників у жінок зі збереженою менструальною функцією. У жінок у ПМП больовий індекс у спокої вищий в 1,8 рази, при рухах - в 1,3, суглобовий індекс - в 2,1, оцінка за даними візуально - аналогової шкали - в 1,4, обмеження обєму рухів - в 3,6 рази. У жінок з хірургічною ПМП встановлені вірогідні відмінності вказаних показників порівняно з жінками з фізіологічною ПМП: больовий індекс у спокої вищий в 1,8 рази, при рухах - в 1,1, суглобовий індекс - в 1,4, оцінка за візуально - аналоговою шкалою - в 1,2, обмеження обєму рухів - в 1,3 рази.

2. Поширеність остеодефіцитних станів у жінок з первинним ОА становить у ПМП 76,2% (остеопенія зареєстрована у 36,9%, ОП - у 39,3%), а у жінок зі збереженою менструальною функцією - 15,0% (у всіх жінок виявлений остеопенічний синдром). Зміни у хребті і в проксимальній ділянці стегнової кістки були однотипними. Глибина остеодефіциту зростає за умов наявності хірургічної ПМП, при ранньому настанні менопаузи, із збільшенням тривалості постменопаузального періоду, зменшенням маси тіла, зниженням фізичної активності пацієнток.

3. Зростання сироваткового рівня оксипроліну та РМАТ у жінок у ПМП з первинним ОА повязане з вірогідним зменшенням МЩ кістки (r=-0,54 та r=-0,32 відповідно), що дозволяє вважати ці показники обєктивними маркерами не тільки хрящового, а й кісткового метаболізму.

4. У жінок у постменопаузі з первинним ОА зниження концентрації естрадіолу призводить до вірогідного зменшення МЩ кістки (r=0,58). Ступінь естрогенної недостатності поглиблюється зі зниженням ІМТ (r = 0,46).

5. Структурно-модифікуюча терапія ОА із застосуванням алфлутопу у жінок у ПМП з нормальним станом КТ запобігає втраті кісткової маси, проте не сприяє вірогідному її наростанню: МЩ кістки зростає на 1,51% у хребті та 1,93% в стегні (Р>0,05); за умов використання симптомомодифікуючої терапії втрати КТ становлять (-2,49%) у хребті та (-2,13%) в стегні (Р>0,05).

6. У жінок у ПМП з первинним ОА використання алфлутопу і остеїну призводить до вірогідного приросту кісткової маси за наявності остеопенічного синдрому на 3,01% у хребті та 3,35% у стегні (Р<0,05). За умов ОП дана лікувальна програма сприяє припиненню кісткової резорбції, але значного приросту кісткової маси не відбувається. За умов базисної терапії у жінок з остеопенією реєструється тенденція до приросту кісткової маси, а у жінок з ОП дефіцит кісткової маси поглиблюється - у хребті на (-2,30%), у стегні - на (-2,33%). На тлі застосування симптомомодифікуючої терапії швидкість втрат кісткової маси становить при остеопенії (-2,08%) у хребті та (-2,39%) у стегні, за наявності ОП - (-3,40%) та (-2,93%) відповідно.

Практичні рекомендації

1. Жінкам з первинним ОА, що знаходяться у періоді ПМП, у звязку з істотною поширеністю порушень структурно-функціонального стану КТ, необхідно рекомендувати проведення денситометричного обстеження хребта і стегнової кістки для ранньої діагностики остеодефіцитних станів.

2. Жінкам у ПМП з первинним ОА, поряд із загальноклінічним обстеженням, рекомендовано визначення гормонального фону для зясування ступеня естрогенної недостатності, а також оксипроліну та РМАТ як маркерів резорбції хрящової та кісткової тканини.

3. За умов відсутності структурно-функціональних порушень КТ жінкам у ПМП з первинним ОА показане домязове введення 25 інєкцій алфлутопу в дозі 1 мл через день як засобу для профілактики остеодефіцитних станів.

4. Жінкам у постменопаузальному періоді з первинним ОА, при наявності остеопенічного синдрому для збільшення кісткової маси рекомендується приєднання до хондропротекторної терапії алфлутопом препарату кальцію остеїну по 1 капсулі тричі на добу протягом 3 місяців.

1. Ролік О.В., Сміян С.І., Савочкіна Н.Л. Аналіз стану мінеральної щільності кісткової тканини у жінок похилого віку з первинним поліостеоартрозом та переломами шийки стегнової кістки // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2005. - №3. - С. 74-77 (автором проведений інформаційний пошук, клінічні та інструментальні дослідження, статистична обробка, аналіз отриманих даних та сформульовані висновки, оформлена стаття до друку).

2. Савочкіна Н.Л. Гетерогенність змін мінеральної щільності кісткової тканини у жінок з остеоартрозом в постменопаузальному періоді з різним індексом маси тіла // Укр. мед. альманах. - 2005. - Т.8, №2. - С. 122-124.

3. Сміян С.І., Савочкіна Н.Л., Олійник Н.М. Особливості змін мінеральної щільності кісткової тканини у жінок з остеоартрозом в постменопаузальному періоді // Укр. мед. альманах. - 2004. - Т.7, №3. - С. 106-109 (автором проведений інформаційний пошук, клінічні та інструментальні дослідження, статистична обробка, аналіз отриманих даних та сформульовані висновки, оформлена стаття до друку).

4. Сміян С.І., Савочкіна Н.Л., Слаба У.С., Грималюк Н.В. Оцінка ефективності поєднаного застосування алфлутопу і остеїну у жінок з первинним остеоартрозом на тлі остеопорозу // Проблеми остеології. - 2003. - Т.6, №3. - С. 24-26 (автором проведені клінічні та інструментальні дослідження, статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних та сформульовані висновки, оформлена стаття до друку).

5. Сміян С.І., Савочкіна Н.Л., Слаба У.С., Грималюк Н.В., Задорожна Л.В., Скиба З.О., Маховська О.С., Василів Л.Л., Кондратюк Д.П. Особливості клінічної симптоматики остеоартрозу у жінок з різними типами постменопаузи під впливом лікування // Вісн. наук. досл. - 2004. - №4. - С. 28-30 (автором проведені клінічні та інструментальні дослідження, статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних, оформлена стаття до друку).

6. Савочкіна Н.Л. Особливості ураження кісткової тканини у жінок з первинним остеоартрозом в постменопаузальному періоді // Матеріали 8 Міжнар. мед. конгресу студентів та молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 33.

Размещено на .ru