Верифікація форм перебігу HBV-інфекції у жінок із безсимптомною HBs-антигенемією та профілактика акушерських комплікацій при патології шляхом розробки алгоритмів обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg і методика прогнозування зазначених ускладнень.
Аннотация к работе
HBV-інфекція - одна з найбільш поширених інфекційних хвороб, яка характеризується поліморфізмом клініко-патогенетичних варіантів перебігу, призводить до тимчасової чи стійкої втрати працездатності, нерідко становить загрозу життю хворого та супроводжується значними моральними і матеріальними збитками [Лейбензон А.С., 1998; Возіанова Ж.І., 2000; Бажора Ю.И., Кресюн В.И., Сервецкий К.Л., Годзиева И.Н., 2001; Вовк А.Д., Соляник І.В., Янченко В.І., та ін., 2004]. Таким чином, актуальність обраної теми визначається високим рівнем захворюваності на HBV-інфекцію, її несприятливим впливом на перебіг та закінчення вагітності, недостатньо вивченими патогенетичними ланками розвитку акушерських ускладнень, необхідністю удосконалення діагностики безсимптомних форм цієї інфекції та розробки обґрунтованих методик прогнозування акушерських ускладнень. Мета роботи: Удосконалити верифікацію форм перебігу HBV-інфекції у жінок із безсимптомною HBS-антигенемією та поліпшити профілактику акушерських комплікацій при цій патології шляхом розробки алгоритмів обстеження вагітних із вперше виявленим HBSAG і методики прогнозування зазначених ускладнень. інфекція жінка акушерський антигенемія 1.Вивчити клініко-біохімічні та серологічні особливості перебігу безсимптомної HBV-інфекції у вагітних з визначенням тривалості інфекційного процесу, біологічної фази репродукції HBV, активності некрозапальних процесів у гепатоцитах та функціонального стану печінки, на підставі отриманих результатів розробити схеми обстеження вагітних із вперше виявленим HBSAG. Розробити методику прогнозування акушерських ускладнень у вагітних із безсимптомним перебігом HBV-інфекції, враховуючи закономірності розвитку ендотоксемії та морфологічні зміни у плацентах залежно від тривалості інфекційного процесу, біологічної фази репродукції HBV, активності некрозапальних процесів у гепатоцитах та функціонального стану печінки.Для вирішення мети і завдань дослідження обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією, із них 40 пацієнток з хронічною інтегративною, 16 - з хронічною реплікативною, 21 - з гострою формами HBV-інфекції та 120 - з вперше виявленим HBSAG. Пацієнток обстежували комплексно і в динаміці, що дало змогу уточнити клінічні, клініко-біохімічні та серологічні особливості перебігу HBV-інфекції під час гестації та її вплив на перебіг і закінчення вагітності, вивчити закономірності розвитку ендотоксемії, а також дослідити характер структурних змін у плацентах породіль залежно від тривалості інфекційного процесу, реплікативної активності вірусу, інтенсивності некрозапальних процесів у гепатоцитах та функціонального стану печінки. HBV-інфекція у більшості обстежених не супроводжувалася субєктивною симптоматикою або ж вона була незначно вираженою і виявлялася, переважно, у пацієнток із хронічною реплікативною і в окремих вагітних - з хронічною інтегративною HBV-інфекцією. Причому, гостра HBV-інфекція у всіх пацієнток перебігала за відсутності клінічних та клініко-біохімічних ознак гепатиту (за даними індивідуальних карт спостереження за вагітними, історій пологів та амбулаторних карт). На підставі отриманих результатів щодо клінічних, біохімічних та серологічних особливостей перебігу різних форм HBV-інфекції у вагітних, а також даних літератури, нами розроблено алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HBSAG.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової задачі - удосконалення верифікації діагнозу у вагітних із вперше виявленим HBSAG та поліпшення профілактики акушерських ускладнень шляхом розробки й обґрунтування алгоритмів обстеження HBSAG-позитивних вагітних та методики прогнозування ускладнень перебігу вагітності й пологів, що дає змогу своєчасно визначати лікарську тактику, направлену на попередження розвитку зазначених комплікацій. Хронічна інтегративна HBV-інфекція у вагітних перебігає без жовтяниці, субєктивних проявів хвороби та ознак активності інфекційного процесу, інколи - із незначним порушенням функцій печінки; хронічна реплікативна - без жовтяниці, зі слабо вираженою клінічною симптоматикою, мінімальною активністю інфекційного процесу та незначним порушенням функцій печінки; Структурні зміни плаценти при HBV-інфекції, що вказують на розвиток хронічної фетоплацентарної недостатності і є морфологічною основою акушерських ускладнень, частіше виявляються у породіль, у яких під час вагітності спостерігалося тривале підвищення вмісту МСМ у сироватці крові. Застосування алгоритмів обстеження вагітних із вперше виявленим HBSAG та методики прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок сприяє поліпшенню діагностики безсимптомних форм HBV-інфекції й дає змогу передбачати ймовірність розвитку зазначених комплікацій на ранніх термінах гестації і своєчасно застосувати профілактичні заходи. Вагітні із HBSAG-емією підлягають обстеженню лікарями-інфекціоністами з обовязковим визначенням основних сироваткових маркерів HBV (HBSAG, HBEAG, анти-HBCIGM, анти-HBCIGG, анти-HBEIGG, анти-HBS) методом ІФА та ДНК вірусу м