Особливості перебігу артеріальної гіпертензії, асоційованої з синдромом обструктивного апное сну, та можливості її медикаментозної корекції - Автореферат
Поширеність синдрому обструктивного апное сну у хворих з артеріальною гіпертензією. Варіабельність серцевого ритму у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з синдромом нічного апное. Принципи раціонального вибору антигіпертензивного препарату.
Аннотация к работе
Згідно з узагальненими даними, у хворих на артеріальну гіпертензію розповсюдженість синдрому обструктивного апное сну складає 22-38% (Зільбер А. П. і співавт., 1994; Зелвеян П. А. і співавт., 1997; Романов А. І. і співавт., 1998; Бабак С. Л. і співавт., 1999; Kales Патофізіологічні механізми, завдяки яким при синдромі обструктивного апное сну розвивається артеріальна гіпертензія, залишаються предметом дискусій. Встановити особливості перебігу артеріальної гіпертензії, асоційованої з синдромом обструктивного апное сну, та визначити раціональні підходи до вибору оптимальної стратегії лікування. Дослідити особливості добового профілю артеріального тиску у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з респіраторними обструктивними порушеннями уві сні. Дослідити особливості центральної, периферичної та мозкової гемодинаміки у хворих з артеріальною гіпертензією у поєднанні з синдромом обструктивного апное сну.В залежності від тяжкості перебігу СОАС, першу групу склали 19 (31,7%) хворих з легким перебігом, 24 (40,0%) - з помірним та 17 (28,3%) - із тяжким перебігом СОАС. При аналізі показників добового моніторування артеріального тиску встановлено, що в першій групі спостереження показники САТДБ на 5,7% (p<0,05), ДАТДБ на 6,8% (p<0,05), CATMAX на 6,6% (p<0,05) та ДАТМАХ на 7,1% (p<0,05) були більшими за відповідні значення у другій групі. Рівні САТД та САТН в першій групі були вищими, ніж в другій групі, на 8,2% (p<0,05) та 8,8% (p<0,05) відповідно. У хворих першої групи показник ІЧГ САТ був на 20,7% (p<0,05) вище відповідного показника другої групи. У хворих першої групи адекватне нічне зниження АТ спостерігалось лише у 33,3% випадків, добовий профіль „non-dipper” - у 28 осіб (46,7%), зареєстровано одного пацієнта з профілем „over-dipper”, високий відсоток хворих мав патологічний добовий ритм „night-peaker”-18,3%.У хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану із синдромом обструктивного апное сну, відмічено вірогідно більш високі рівні артеріального тиску протягом доби, особливо в нічні години, що призводить до формування добового профілю артеріального тиску типу «night-peaker» у 18,3% хворих та зростання індексу часу гіпертензії систолічного артеріального тиску, який перевищував відповідні значення у хворих на гіпертонічну хворобу на 20,7%, динаміка змін була прямо пропорційна тяжкості перебігу обструктивних респіраторних порушень уві сні. Наявність синдрому нічного апное у хворих з артеріальною гіпертензією призводить до істотного порушення вегетативного забезпечення серцевої діяльності, що характеризується відсутністю добової динаміки симпато-вагального коефіціенту та пригніченням парасимпатичної активності, яка вірогідно нижче, ніж у хворих на гіпертонічну хворобу, так, різниця для показників SDNNДБ, RMSSDДБ, PNN50дб, HFДБ склала 9,1%, 8,2%, 19,1% та 31,7% відповідно. Зміни показників мозкової гемодинаміки у хворих з артеріальною гіпертензією з наявністю синдрому нічного апное характеризуються вірогідним зниженням обємної швидкості кровотоку по внутрішній сонній артерії на 22,2%, сумарного обємного церебрального кровотоку на 27,9% порівняно з хворими на гіпертонічну хворобу, що асоціюється зі збільшенням показника товщини інтимо-медіального сегменту загальної сонної артерії на 11,1%. У хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з синдромом обструктивного апное сну, встановлено наявність тісних кореляційних взаємозвязків між показниками добового профілю артеріального тиску, варіабельності серцевого ритму, церебральної та кардіогемодинаміки, сила яких зростала в нічні години; інтегральний показник синдрому обструктивного апное сну найбільше впливає на індекс площі гіпертензії діастолічного артеріального тиску вночі (з=0,42). Антигіпертензивні препарати неоднозначно впливають на церебральну гемодинаміку: амлодипін збільшує мозкову перфузію у хворих з синдромом обструктивного апное сну та не впливає на обємну швидкість мозкового кровотоку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії; фозиноприл не погіршує сумарну перфузію головного мозку у всіх хворих з артеріальною гіпертензією.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі сучасної кардіології, а саме: удосконаленню методів діагностики та лікування артеріальної гіпертензії, асоційованої з синдромом обструктивного апное сну.
1. Поширеність синдрому обструктивного апное сну серед обстежених хворих на гіпертонічну хворобу становить 39,5%, серед пацієнтів з наявністю нічних обструктивних респіраторних порушень переважну більшість склали особи чоловічої статі (65%).
2. У хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану із синдромом обструктивного апное сну, відмічено вірогідно більш високі рівні артеріального тиску протягом доби, особливо в нічні години, що призводить до формування добового профілю артеріального тиску типу «night-peaker» у 18,3% хворих та зростання індексу часу гіпертензії систолічного артеріального тиску, який перевищував відповідні значення у хворих на гіпертонічну хворобу на 20,7%, динаміка змін була прямо пропорційна тяжкості перебігу обструктивних респіраторних порушень уві сні.
3. Наявність синдрому нічного апное у хворих з артеріальною гіпертензією призводить до істотного порушення вегетативного забезпечення серцевої діяльності, що характеризується відсутністю добової динаміки симпато-вагального коефіціенту та пригніченням парасимпатичної активності, яка вірогідно нижче, ніж у хворих на гіпертонічну хворобу, так, різниця для показників SDNNДБ, RMSSDДБ, PNN50дб, HFДБ склала 9,1%, 8,2%, 19,1% та 31,7% відповідно.
4. У хворих на гіпертонічну хворобу збільшення тяжкості перебігу обструктивних респіраторних порушень уві сні супроводжується прогресивним погіршенням значень показників, що характеризують діастолічну функцію міокарду лівого шлуночку, його геометричні характеристики та загальний периферичний судинний опір.
5. Зміни показників мозкової гемодинаміки у хворих з артеріальною гіпертензією з наявністю синдрому нічного апное характеризуються вірогідним зниженням обємної швидкості кровотоку по внутрішній сонній артерії на 22,2%, сумарного обємного церебрального кровотоку на 27,9% порівняно з хворими на гіпертонічну хворобу, що асоціюється зі збільшенням показника товщини інтимо-медіального сегменту загальної сонної артерії на 11,1%.
6. У хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з синдромом обструктивного апное сну, встановлено наявність тісних кореляційних взаємозвязків між показниками добового профілю артеріального тиску, варіабельності серцевого ритму, церебральної та кардіогемодинаміки, сила яких зростала в нічні години; інтегральний показник синдрому обструктивного апное сну найбільше впливає на індекс площі гіпертензії діастолічного артеріального тиску вночі (з=0,42).
7. Фозиноприл і амлодипін вірогідно знижують артеріальний тиск у всіх хворих з артеріальною гіпертензією, сприяючи досягненню „цільового” артеріального тиску у 66,7% і 70,0% хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії та у 63,3% і 56,7% пацієнтів з синдромом нічного апное.
8. Антигіпертензивні препарати неоднозначно впливають на церебральну гемодинаміку: амлодипін збільшує мозкову перфузію у хворих з синдромом обструктивного апное сну та не впливає на обємну швидкість мозкового кровотоку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії; фозиноприл не погіршує сумарну перфузію головного мозку у всіх хворих з артеріальною гіпертензією.
Практичні рекомендації
1. Всім хворим з резистентною артеріальною гіпертензією необхідне проведення скринінгового обстеження на наявність синдрому обструктивного апное сну.
2. Враховуючи особливості показників кардіогемодинаміки та мозкового кровотоку, до алгоритму обстеження хворих з респіраторними обструктивними порушеннями дихання уві сні необхідно включати добове моніторування артеріального тиску та ультразвукову доплерографію екстракраніальних артерій.
3. Наявність синдрому нічного апное сну у хворих з артеріальною гіпертензією диктує необхідність призначення субмаксимальних та максимальних доз протигіпертензивних препаратів першої лінії із можливим застосуванням у схемі лікування антагоністів кальцію III покоління.
4. Для поліпшення церебрального кровотоку у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з синдромом обструктивного апное сну, показане застосування амлодипіну як препарату вибору. Фозиноприл слід призначати хворим на гіпертонічну хворобу з адекватним кровопостачанням головного мозку.
Список литературы
1. Садомов А. С. Стан кардіогемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу, що асоційована з синдромом обструктивного апное сну / А. С. Садомов // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики : зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2007. - Вип. ХІХ, т.1. - С. 20-25.
2. Визир В. А. Артериальная гипертензия и синдром обструктивного апноэ сна: обзор лит. с результатами собственных наблюдений / В. А. Визир, А.С.Садомов // Запорож. мед. журн. - 2005. - № 6. - С. 116-121. (Автором самостійно виконано обстеження хворих, добовий біфункціональний кардіореспіраторний моніторинг, проведено аналіз результатів).
3. Визир В. А. Анализ вариабельности сердечного ритма у больных с артериальной гипертензией, ассоциированной с синдромом обструктивного апноэ сна / В. А. Визир, А. С. Садомов // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2006. - № 2. - С. 58-61. (Автор проводив всім хворим біфункціональний кардіореспіраторний моніторинг, самостійно здійснював аналіз отриманих даних, статистичну обробку).
4. Визир В. А. Состояние церебральной гемодинамики у больных гипертонической болезнью, ассоциированной с синдромом обструктивного апноэ сна / Визир В. А., Садомов А. С. // Запорож. мед. журн. - 2007. - № 5. - С. 17-19. (Автор особисто здійснював кардіореспіраторний моніторинг, проводив статистичну обробку отриманих даних).
5. Садомов А. С. Особенности суточного профиля артериального давления у больных с артериальной гипертензией, ассоциированной с синдромом обструктивного апноэ сна / А. С. Садомов // Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів “Від фундаментальних досліджень до медичної практики”. - Х., 2005. - С. 141-142.
6. Садомов А. С. Вегетативная регуляция сердечного ритма у больных гипертонической болезнью, ассоциированной с синдромом обструктивного апноэ сна / А. С. Садомов // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2006. - Вип. XVII. - С. 122-123.
7. Садомов А. С. Особливості варіабельності серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з синдромом обструктивного апное сну / А. С. Садомов // Матеріали укр. наук.-практ. конф. “Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії” (в рамках виконання Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні). - К., 2006. - С. 225.
8. Садомов А. С. Оцінка добових ритмів серцевої діяльності у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з синдромом обструктивного апное сну / А. С. Садомов // Матеріали Х міжнар. медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль, 2006. - С. 33.
9. Садомов А. С. Можливості антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу, що асоційована з синдромом обструктивного апное / А. С. Садомов // Матеріали ІІІ міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених “Молодь та медична наука на початку ХХІ століття”. - Вінниця, 2006. - С. 129-130.
10. Садомов А. С. Модифікація церебральної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом антигіпертензивної терапії / Садомов А. С., Попльонкін Є. І., Гончаров О. В. // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики : зб. наук. ст.- Запоріжжя, 2007. - Вип. XIX, т.1. -С. 159-160. (Автор особисто проводив імпульсно-хвильову доплерографію брахіо-цефальних судин всім хворим, здійснив статистичну обробку даних).
11. Садомов А. С. Ендотеліальна дисфункція при гіпертонічній хворобі: патогенетичні аспекти прогресування / Садомов А. С., Гончаров О. В. // Матеріали 61 міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - К., 2007. - С. 225-226. (Автор самостійно здійснював ультразвукове обстеження та статистичну обробку даних).