Частота і особливості розвитку раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт. Якість діагностики під час попередніх і періодичних медичних оглядів. Ступінь індивідуального ризику розвитку захворювань. Попередження ускладнень.
Аннотация к работе
З огляду на те, що серцево-судинна система є однією з функціональних систем організму, що визначає працездатність гірників при виконанні різних трудових операцій [Чуприна Є.І. у співавт., 1993], які належать здебільшого до категорії важких і напружених [Меняйло М.І. у співавт., 1995], удосконалення і впровадження методичних підходів, які забезпечують раннє виявлення серцево-судинних захворювань, а також розробка нових та удосконалення існуючих методів попередження розвитку їх гострих ускладнень мають важливе значення для зниження рівня захворюваності, інвалідності й смертності гірників. Методи дослідження: епідеміологічний - для визначення розповсюдженості серцево-судинних захворювань та факторів ризику їх розвитку; експертних оцінок - для визначення інформативності критеріїв оцінки стану серцево-судинної системи, якими користуються лікарі при визначенні придатності до роботи у вугільних шахтах; клініко-функціональний - для вивчення стану серцево-судинної системи; біохімічний - для вивчення ступеня порушень ліпідного обміну у гірників; математико-статистичний - для визначення ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Впроваджено критерії оцінки ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань у гірників та удосконалена система заходів з надання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам і попередження раптових ускладнень на догоспітальному етапі. Проведено клініко-функціональне обстеження трьох різних за віком і стажем груп гірників: 1-а група (30 осіб) - чоловіки 20-29 років, які були визнані придатними до роботи у вугільних шахтах; 2-а група (27 осіб) - гірники у віці 20-29 років, які працюють в основних підземних професіях з виробничим стажем роботи до 5 років і 3-я група (30 осіб) - гірники за віком старші 30 років із стажем роботи в підземних умовах більше 5 років. При виключенні домінуючого впливу стажу й віку шляхом розбивки всіх гірників на групи згідно з віком і стажем роботи (1 група - вік менше 35 років, підземний стаж 1-7 років; 2 група - вік менше 35 років, підземний стаж 8 і більше років; 3 група - вік 35-44 роки, підземний стаж 11 і менше років; 4 група - вік 35-44 роки, підземний стаж 12-16 років; 5 група - вік 35-44 роки, підземний стаж 17 і більше років; 6 група - вік 45 і більше років, підземний стаж 1-24 роки; 7 група - вік 45 і більше років, підземний стаж 25 і більше років), була встановлена закономірність, яка виявилась у тому, що в молодих (вік до 35 років), з малим стажем роботи (підземний стаж менше 10 років) гірників найбільш тісний звязок з серцево-судинними захворюваннями має фактор “обтяженої спадковості”.У дисертаційній роботі досягнуто рішення науково-практичної задачі - встановлено особливості перебігу раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт, визначено виробничі чинники у їх формування, розроблено критерії прогнозування ризику розвитку серцево-судинних захворювань, вивчено якість їх виявлення у гірників вугільних шахт на етапі попередніх і періодичних медоглядів, удосконалено існуючи і запропоновані нові методи попередження гострих ускладнень серцево-судинних захворювань у працівників вугільних шахт на робочих місцях. Раптові ускладнення серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт характеризуються високою частотою, різноманітністю клінічних проявів, швидким прогресуванням і значним відсотком летальності. Найчастіше раптові ускладнення серцево-судинних захворювань виявляються у вигляді гострої ішемії міокарда (15,3 %), гострого інфаркту міокарда (6,1%), гіпертонічного кризу (27,3 %), гострих порушень мозкового кровообігу (9,6 %) і раптових серцевих смертей (13,4 %). Низька інформативність методичних прийомів, показників і критеріїв, які використовуються лікарями для діагностики серцево-судинної патології у гірників при проведенні медичних оглядів впливає на те, що відсоток активного виявлення серцево-судинних захворювань не перевищує 5 % (ІХС - 0,8 %, АГ - 1,1 %, ПАГ - 1,7 % і НЦД - 1,2 %). У значної кількості осіб (37,4 %), що визнані придатними до роботи у вугільних шахтах і які не входять до груп ризику розвитку серцево-судинних захворювань на ЕКГ мають місце неспецифічні зміни такі, як неповна блокада правої ніжки пучка Гіса (16,4 %), синдром ранньої реполярізації шлуночків (9,3 %), збільшений зубець Т (24,4%).
Вывод
У дисертаційній роботі досягнуто рішення науково-практичної задачі - встановлено особливості перебігу раптових ускладнень серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт, визначено виробничі чинники у їх формування, розроблено критерії прогнозування ризику розвитку серцево-судинних захворювань, вивчено якість їх виявлення у гірників вугільних шахт на етапі попередніх і періодичних медоглядів, удосконалено існуючи і запропоновані нові методи попередження гострих ускладнень серцево-судинних захворювань у працівників вугільних шахт на робочих місцях.
1. Раптові ускладнення серцево-судинних захворювань у гірників вугільних шахт характеризуються високою частотою, різноманітністю клінічних проявів, швидким прогресуванням і значним відсотком летальності.
2. Найчастіше раптові ускладнення серцево-судинних захворювань виявляються у вигляді гострої ішемії міокарда (15,3 %), гострого інфаркту міокарда (6,1%), гіпертонічного кризу (27,3 %), гострих порушень мозкового кровообігу (9,6 %) і раптових серцевих смертей (13,4 %). Встановлено вплив віку, стажу і умов праці на частоту і характер їх проявів.
3. Надання невідкладної кардіологічної допомоги в умовах вугільних шахт є несвоєчасним (від 1 до 5 годин) і недостатнім за обсягом та ефективністю. Удосконалена система надання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам вугільних шахт в підземних умовах, яка передбачає участь гірників, медпрацівників пунктів і лікарів РПГ у наданні медичної допомоги.
4. Низька інформативність методичних прийомів, показників і критеріїв, які використовуються лікарями для діагностики серцево-судинної патології у гірників при проведенні медичних оглядів впливає на те, що відсоток активного виявлення серцево-судинних захворювань не перевищує 5 % (ІХС - 0,8 %, АГ - 1,1 %, ПАГ - 1,7 % і НЦД - 1,2 %). В той же час при проведені дослідження частота ІХС становила 14,2 %, АГ - 16,8 %, ПАГ - 30,2 % і НЦД - 52,1 %.
5. У значної кількості осіб (37,4 %), що визнані придатними до роботи у вугільних шахтах і які не входять до груп ризику розвитку серцево-судинних захворювань на ЕКГ мають місце неспецифічні зміни такі, як неповна блокада правої ніжки пучка Гіса (16,4 %), синдром ранньої реполярізації шлуночків (9,3 %), збільшений зубець Т (24,4%). Ці зміни поєднуються з низьким рівнем фізичної працездатності (24,5 %) і зниженою скорочувальною функцією міокарда (16,2 %). Скарги на біль у серці виявлені у 21,2 % випадків, підвищений артеріальний тиск у 20,8 %.
6. У гірників віком 40-49 років виявлені порушення ліпідного обміну, які проявлялися у підвищенні рівня холестерину (до 6,4 ммоль/л) і бета-ліпопротеїдів, а також супроводжувались зниженням пероксидазної активності крові (на 20,2 %). Ці зміни відіграють певну роль у розвитку серцево-судинних захворювань у гірників цієї вікової групи.
7. Встановлена неоднорідність різних за віком і стажем гірників по частоті і ступеню виразності патологічних змін у серцево-судинній системі, її функціональними можливостями, рівнем адаптації системи кровообігу і фізичної працездатності, що стало основою для розробки індивідуально-групового підходу у визначенні обсягу, характеру досліджень, терміну спостереження, рекомендацій з медичного відбору і раціонального працевлаштування.
8. Розроблені прогностичні критерії оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку серцево-судинних захворювань у гірників. Виділено 5 ступенів ризику: мінімальний, помірний, підвищений, високий і дуже високий. Визначено критерії ступеня ризику для різних за віком і стажем гірників.
9. Розроблена система заходів з профілактики гострих ускладнень серцево-судинних захворювань у робітників вугільної промисловості, яка впроваджена у практику роботи медичних закладів. До її складу входять заходи щодо організації невідкладної кардіологічної допомоги на робочих місцях, організаційно-методичні прийоми з ранньої діагностики серцево-судинних захворювань та динамічний контроль за станом системи кровообігу у гірників. Її використання дало суттєвий соціально-економічний і медичний ефект.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи за сукупністю обєктивних показників - артеріального тиску, електрокардіографії і велоергометрії, розрахунок ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань, є ефективним методом визначення медичної і професійної придатності осіб: 1) які стають до роботи в вугільні шахти; 2) працюючих шахтарів; 3) гірників, що зазнали професійно-кваліфікаційного переміщення.
2. Вибір термінів проведення періодичних медичних оглядів і обсяг досліджень серцево-судинної системи у гірників вугільних шахт повинен проводитися з урахуванням ризику розвитку і прогресування серцево-судинних захворювань при скороченні термінів проведення медичних оглядів від 12 місяців до 6 й збільшенням обсягу досліджень - від мінімального для груп низького ризику (збір скарг, вимірювання артеріального тиску, реєстрація ЕКГ у спокої, до максимального з включенням ВЕМ, ЕХОКГ і визначенням ліпідного обміну - для груп середнього і високого ризику.
3. Скорочення термінів надання невідкладної кардіологічної допомоги при розвитку гострих ускладнень на робочих місцях й підвищення її ефективності за рахунок організації взаємодопомоги шахтарів, створення й оснащення додаткових мобільних медпунктів на горизонтах, прискорення доставки персоналу медпунктів і лікарів РПГ до хворого із застосуванням внутрішньо шахтного транспорту є ефективним засобом профілактики раптової смерті гірників.
4. Компютерна програма "Prof-1" дозволяє здійснювати облік і аналіз інформації про стан здоровя за результатами медичних оглядів, розробляти заходи щодо діагностики і профілактики серцево-судинних захворювань і цим ефективніше попереджувати можливість розвитку їх невідкладних ускладнень.
Список литературы
1. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Сизоненко Л.Н., Данилик В.М. Медицинская технология диагностики сердечно-сосудистых заболеваний на этапах предварительных и периодических медосмотров // Сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих. - Донецк: Донеччина, 1997. - С. 81-106.
2. Сизоненко Л.Н. Направления совершенствования мероприятий по снижению частоты неотложных кардиосостояний у горнорабочих угольных шахт // Довкілля та здоровя. - 2000. - №4. - С. 39-42.
3. Сизоненко Л.Н., Черкесов В.В. Сравнительный анализ различных подходов к выявлению сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт в процессе медицинского отбора // Врачебное дело. - 1999. - №2. - С. 130-135.
4. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Кобец Г.П., Данилик В.М., Фуфаева И.Г., Сизоненко Л.Н., Карабаш М.А. Профессионально-производственные факторы угольных шахт и сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих (подход с использованием многомерного статистического анализа) // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, №1. - С. 53-58.
5. Копытина Р.А.,Сизоненко Л.Н., Черкесов В.В., Кобец Г.П., Фуфаева И.Г., Данилик В.М. Эпидемиологический аспект сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт и технология медицинского отбора // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, №1. - С. 49-53.
8. Сизоненко Л.Н., Черкесов В.В., Кобец Г.П., Величко М.М., Тамаш А.В. Внезапные осложнения сердечно-сосудистых заболеваний у работников угольных предприятий на рабочих местах // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, №2. - Прилож. - С. 59-60.
9. Сизоненко Л.Н., Фуфаева И.Г., Данилик В.М. Диагностика сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т.3, №2. - Прилож. - С. 60.
10. Сизоненко Л.Н. Предупреждение внезапных осложнений здоровья у горнорабочих // Охрана труда. - 1999. - №11. - С. 49-50.
11. Сизоненко Л.М. Необхідні зусилля та добра воля влади (деякі питання удосконалення медичних оглядів гірників вугільних шахт) // Охорона праці. - 2000. - №4. - С. 37-39.
12. Копытина Р.А., Черкесов В.В., Кобец Г.П., Заболотный В.Н., Сизоненко Л.Н., Данилик В.М., Фуфаева И.Г., Камков В.П. Оказание неотложной помощи на рабочем месте при развитии у шахтеров острой сердечно-сосудистой патологии // Безопасность труда в промышленности. - 1994. - №4. - С. 17-19.
13. Ушанович А.П., Сизоненко Л.Н., Шайтура Т.П., Кузнецова В.А. О повышении качества медицинского отбора работников в основные профессии угольных шахт // Актуальные проблемы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. Всеукр. науч.-практ. конф. с междунар. участием, посвящ. 70-летию Донецкого НИИ ГТ и ПЗ. - Донецк, 1995. - С. 336.
14. Данилик В.М., Камков В.П., Сизоненко Л.Н., Рыбка А.М. Роль производственных факторов риска артериальной гипертензии у горнорабочих // Актуальные проблемы профессиональной патологии и радиационной медицины: Тез. докл. науч.-практ. конф, посвящ. 25-летию Донецкого областного центра профпатологии и радиационной медицины. - Донецк, 1994. - С. 50.
15. Фуфаева И.Г., Камков В.П., Данилик В.М., Сизоненко Л.Н. О взаимосвязи неспецифических изменений ЭКГ с развитием ишемической болезни сердца у горнорабочих // Актуальные проблемы профессиональной патологии и радиационной медицины: Тез. докл. науч.-практ. конф., посвящ. 25-летию Донецкого областного центра профпатологии и радиационной медицины. - Донецк, 1994. - С. 199.
16. Копитіна Р.А., Кобець Г.П., Черкесов В.В., Фуфаєва И.Г., Камков В.П., Данилик В.М., Сизоненко Л.М. Фактори виробничого середовища глибоких вугільних шахт як можливі фактори ризику ішемічної хвороби серця у гірників // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоровя: Тез. докл. XII зїзду гігієністів України.-Київ, 1995. - Ч. 2. - С.235.