Клініко-неврологічна характеристика жінок з неврологічними проявами в клімактеричному періоді, особливості вегетативних порушень і нейропсихологічні порушення. Стан церебральної гемодинаміки за даними ультразвукової доплерографії та нейровізуалізації.
Аннотация к работе
Зростання цереброваскулярної захворюваності в клімактеричному періоді створило певний резонанс у суспільстві й поставило перед медичною наукою і клінічною практикою низку досі незнайомих питань стратегії і тактики щодо надання медичної допомоги жінкам, які страждають від наслідків естрогенної недостатності (Адаменко Р.Я., 1997; Григорова І.А., Михайлов О.Б., 2001; Бурчинський С.Г., 2006; Віхляєва О.М., 2006; Бурчинський С.Г., 2006). Клінічний досвід багатьох років спостереження за жінками засвідчив, що в клімактеричному періоді збільшується частота їх звернень до лікарів різних спеціальностей зі скаргами, повязаними з порушенням функції центральної нервової системи (ЦНС). До комплексу неспецифічних діагностичних критеріїв судинних захворювань головного мозку в клімактеричному періоді входить сукупність скарг хворих, до яких належать головний біль (переважно розлитої або лобно-скроневої локалізації), шум в голові, непереносимість духоти, порушення рівноваги, хитання під час ходи, відчуття «приливів» жару, почервоніння обличчя, серцебиття, підвищена пітливість, розлад статевих функцій, загальна слабкість, млявість, безсилля, безініціативність, швидка втомлюваність, втрата насолоди життям, порушення сну, зниження памяті, уваги, труднощі засвоєння нової інформації, неприємні сомато-сенсорні й соматичні відчуття. Слід зазначити, що масштаби цереброваскулярної патології в клімактеричному періоді залишаються досі не вивченими у повній мірі, оскільки це повязано з недостатніми знаннями патогенезу судинних змін в організмі жінки в різні вікові періоди. Таким чином, вивчення клініко-лабораторних та клініко-інструментальних особливостей цереброваскулярних захворювань, що розвиваються в клімактеричному періоді з подальшою розробкою комплексних критеріїв діагностики і лікування цих хворих є актуальним питанням сучасної неврології.Відповідно до завдань дослідження обстежені хворі були розподілені на 2 групи: 1 група - з дисфункцією нервової системи - 78 жінок, 2 група - без дисфункції нервової системи - 30 жінок (контрольна група). Ханіним, визначення вираженості депресії за шкалами Бека та Гамільтона, виявлення розладів уваги за допомогою методик оцінки уваги по таблицях Шульте, рахунку по Крепеліну, методики Мюнстерберга, вивчення безпосереднього короткочасного, довготривалого, довільного і мимовільного запамятовування - тест «Запамятовування 10 слів», а також проведення психометричних тестів - короткого синдромального тесту (SKT) та коротка шкала оцінки когнітивного статусу (Mini Mental State Examination - MMSE), 4) клініко-лабораторне обстеження (оцінка сироваткових рівнів гонадотропних та статевих гормонів для підтвердження естрогенного дефіциту), 5) клініко-інструментальне обстеження (ультразвукова доплерографія судин голови та шиї (Sonoline 450, Siemens), магнітно-резонансна томографія (Gyroscan - T 5, Philips), Поряд з цим, всім жінкам було проведено обстеження лікарем гінекологом, гінекологом-ендокринологом з метою виявлення клімактеричних розладів та призначення за відповідними показниками комплексного лікування. У групі Іа - особова тривожість дорівнювала 49,4±0,9 балів, ситуативна тривожність відповідно 31,5±1,2 балів, у Іб групі - середні значення особової тривожності дорівнювали 50,1±1,1 балів, ситуативної тривожності 37,9±1,0 балів, а у ІІ групі - особова тривожність сягала значень 36,3±0,2 балів, ситуативна - 32,2±0,2 балів. Отже, у хворих Іб групи показники особової та ситуативної тривожності достовірно перевищували такі у хворих Іа групи та ІІ групи (p<0,05). Щодо результатів дослідження депресії у жінок визначених груп за шкалою депресії Бека, хворі Іа групи отримали 20,9±6,1 балів, Іб групи - 12,9±3,1 балів, ІІ групи - 8,1±7,5 балів.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні патогенезу неврологічних проявів клімаксу на основі клініко-діагностичних особливостей перебігу цереброваскулярних порушень у жінок в клімактеричному періоді. Клінічні особливості ураження центральної нервової системи у хворих в клімактеричному періоді визначається переважанням ураження каротидного чи вертебро-базилярного басейну. Але для пацієнтів з переважним ураженням вертебро-базилярного басейну характерними були ознаки переважання симпатичного тонусу вегетативної нервової системи, у порівнянні з групою, де переважало ураження каротидного басейну та контрольною групою. За проведеними методиками нейропсихологічного дослідження можна дійти висновків, що у хворих Іа та Іб груп відбуваються більш суттєві порушення когнітивних функцій порівняно з пацієнтами контрольної групи, що перебіг клімактеричного періоду у жінок основних груп супроводжується вірогідно більш помітним зниженням швидкості сенсомоторних реакцій, недостатньою концентрацією уваги, її нестійкістю, схильністю до виснаження, та також в зазначених групах відмічається зниження показників короткочасної та довготривалої памяті. Отримані матеріали показують, що рівні статевих гормонів у предста