Патогенетична роль у розвитку ішемічної хвороби серця у хворих на ревматизм хронічного імунозапального процесу і його тривалості. Аналіз порушення ліпідного обміну атерогенного характеру та збільшення синтезу. Особливість клініко-біохімічних показників.
Аннотация к работе
Поширення вторинної профілактики ревматизму, а також застосування сучасних засобів медикаментозної та хірургічної корекції ревматичних вад серця збільшило тривалість життя даної категорії хворих (Беневоленская Л.И., 1988). За даними літератури (Situnayake R.D., Kitas G., 1997; Seriolo B. et al., 1996; Farhey Y., 1997; Насонов Е.Л., 1998), існує кілька гіпотез, що пояснюють механізм розвитку атеросклерозу коронарних судин у хворих з ревмопатологією. Однак жодна з запропонованих гіпотез не може цілком пояснити причини раннього розвитку ІХС у хворих ревматичними хворобами і запропонувати заходи її попередження та лікування. Дотепер залишаються недостатньо вивченими механізми виникнення ІХС у хворих на ревматизм, роль ліпідно-білкових порушень в атерогенезі та їхній звязок з активністю ревматичного запалення. Мета роботи - розробити принципи діагностики, профілактики і лікування ІХС у хворих на ревматизм на основі вивчення її клінічних і патогенетичних особливостей у даної категорії хворих.Серед них хворих на ревматизм було 73, з них у 39 чоловік ревматизм сполучався з ІХС. У групу хворих на ревматизм включалися тільки хворі з ізольованими мітральними вадами, тривалим ревматичним анамнезом без вираженої недостатності кровообігу. Групу порівняння склали 26 хворих з верифікованим діагнозом ІХС без ревматизму (хворі з перенесеним в анамнезі інфарктом міокарда або стенокардії напруги III-IV ФК). Таким чином, специфіка клінічних факторів ризику ІХС у хворих на ревматизм полягає в більш ранньому, ніж у популяції, старті ІХС, значущій ролі в патогенезі гіпертонічної хвороби і тривалості захворювання на ревматизм, а також в характері поразки мітрального клапана. Зіставлення значень біохімічних показників у хворих на ІХС і хворих на ревматизм, сполучений з ІХС (табл.1), показало, що якщо в групі хворих на ІХС вірогідне відхилення від контролю відзначалося по пятьох показниках, то в групі хворих на ревматизм таких ознак було більше - сім.Ревматичний процес неоднозначно впливає на розвиток та перебіг ІХС і супроводжується порушенням показників ліпідно-білкового обміну, а також посиленням активності окисних процесів. Наявність тривалого ревматичного анамнезу (більш 11 років), вік хворого (понад 44 років), активність запального процесу, а також наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі підвищують ризик розвитку ІХС. На підставі вивчення клінічних і патогенетичних особливостей перебігу ІХС у хворих на ревматизм розроблено принципи діагностики та профілактики ії розвитку, які дозволяють використовувати прогностичний підхід для виявлення і цілеспрямованої корекції патогенетично значущих факторів атерогенезу.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Ревматичний процес неоднозначно впливає на розвиток та перебіг ІХС і супроводжується порушенням показників ліпідно-білкового обміну, а також посиленням активності окисних процесів.
2. Наявність тривалого ревматичного анамнезу (більш 11 років), вік хворого (понад 44 років), активність запального процесу, а також наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі підвищують ризик розвитку ІХС.
3. Характер поразки мітрального клапана впливає на ризик розвитку коронарного атеросклерозу, ізольована недостатність його є прогностично несприятливою в плані розвитку ІХС.
4. Виникнення ІХС у хворих на ревматизм супроводжується більш вираженими порушеннями ліпідного обміну (збільшення рівня ЛП (а), ЗХС, ТГ, ХС ЛПДНЩ, КА, а також збільшення дисбалансу оксидантно-антиоксидантних механізмів ПОЛ).
5. Активність ревматизму збільшує ліпідно-метаболічні порушення, викликаючи збільшення у порівнянні з неактивною його фазою значень ЛП (а), ЗХС, ХС ЛПНЩ, КА, ТБК-продуктов, АФЛ і зниження ХС ЛПВЩ, SH-груп і SH/ТБК, що сприяє розвиткові атеротромбозу та ІХС.
6. На підставі вивчення клінічних і патогенетичних особливостей перебігу ІХС у хворих на ревматизм розроблено принципи діагностики та профілактики ії розвитку, які дозволяють використовувати прогностичний підхід для виявлення і цілеспрямованої корекції патогенетично значущих факторів атерогенезу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. В комплексне обстеження хворих на ревматизм доцільно включати поряд з визначенням ліпідного спектра також дослідження в сироватці крові рівня ЛП (а), АФЛ і показників ПОЛ.
2. У хворих на ревматизм доцільно визначення ризику розвитку ІХС за допомогою розробленого прогностичного алгоритму.
3. При високому ризику розвитку ІХС показано використовувати розроблений алгоритм індивідуального вибору засобів профілактики і терапії ІХС, що включає прогностичні критерії та визначення на їхній основі ведучих патогенетичних механізмів захворювання.
4. При домінуванні серед патогенетичних механізмів ІХС аутоімунного компонента (збільшення АФЛ) у якості профілактичного або терапевтичного засобу призначають імуномодулюючі препарати, атерогенного механізму - статини, антиоксиданти.
Список литературы
1. Волков В.І., Трипілка С.А., Запровальна О.Є. Особливості патогенезу та лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів з ревматизмом в неактивній фазі //Український терапевтичний журнал. - 2002. - № 1 - С.43-46. (Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, виконував математичну обробку результатів, оформлював роботу).
2. Трипілка С.А. Клінічні фактори ризику атеросклерозу в хворих на ревматизм.// Медицина сьогодні і завтра. - 2002 - №1 - С.76-79. (Робота виконана самостійно).
3. Волков В.І, Трипілка С.А., Запровальна О.Є, Єрахторіна Н.В. Патогенетичні механізми атеросклероза та ішемічної хвороби серця в паціентів з ревматизмом// Український ревматологічний журнал. - 2002. - №3(9). - С.59-62. (Дисертант проводив підбір і аналіз літературних джерел, обстеження частини хворих, статистичну обробку отриманих результатів).
4. Волков В.І., Трипілка С.А., Серик С.А. Ліпідно-метаболічні фактори атерогенезу в хворих на ревматизм// Матеріали III Національного конгресу ревматологів України. - Дніпропетровськ, 2001. С. 11-12. (Здобувач проводив клінічне обстеження, аналізував отримані дані, брав участь у формуванні висновків).
5. Аболмасов А.М., Волков В.І., Серик С.А., Трипілка С.А. Обґрунтування доцільності корекції запальної активності при нестабільній стенокардії// Матеріали обєднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів і Асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”/ За ред. В.М.Коваленка, Г.В. Дзяка, Г.В. Книшова, Л.Т. Малої, М.І. Лутая, В.З. Нетяженка, Г.С. Воронкова та ін. - К.: Моріон, 2001. С. 61. (Автор забезпечував підбір та обстеження частини хворих, виконував математичну обробку результатів, брав участь у формуванні висновків).