Вивчення змісту і характеру освітніх мотивацій студентської молоді в нових умовах функціонування вищої школи з урахуванням соціально-економічних трансформацій в Україні. Роль нових чинників, що впливають на діяльність вищої школи як соціального інституту.
Аннотация к работе
Це, по-перше, визначається умовами неухильного і динамічного поповнення знання, швидким застаріванням наукових підходів та концепцій, появою і зміною потреб у нових спеціальностях у звязку з технічними, виробничими, науковими і соціальними змінами, розширенням сфери вищої освіти в професійному, демографічному і загальнокультурному аспектах. Ці цілі та завдання знаходять відображення в концепціях і програмах загальносвітового та державного масштабів (Концепція ЮНЕСКО “Освіта в XXI столітті”, Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті та ін.). В існуючих теоретико-концептуальних та емпіричних підходах до дослідження проблем молодіжного середовища недостатня увага приділяється предметно-сфокусованому і багатоаспектному аналізу мотивацій одержання вищої освіти в умовах кардинальних трансформацій, тому необхідним є розгляд наступності і змін в освітніх мотиваціях, міри їх співвіднесеності з основними сучасними концептуальними положеннями та вимогами вищої освіти. На його основі готуються “Щорічні доповіді Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України “Про становище молоді в Україні”. Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали дані соціологічних досліджень освітніх мотивацій студентів, проведених за участі автора, при виконанні держбюджетних науково-дослідних тем ДН-14-96 та ДН-49-99 (1998-2002 рр.), регіональних досліджень серед випускників загальноосвітніх шкіл у рамках програми прикладних соціологічних досліджень кафедри соціології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля при сприянні Головного управління освіти Луганської облдержадміністрації, а також матеріали Українського інституту соціальних досліджень, зокрема, результати, представлені в "Щорічних доповідях Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України "Про становище молоді в Україні", Інституту соціології НАН України, Київського міжнародного інституту соціології, соціологічного факультету Харківського національного університету ім.Також розглядаються особливості оцінки освітніх мотивацій по мірі становлення вищої освіти як соціального інституту. Аналіз освітніх мотивацій в історичному зрізі виявив, що саме соціальні умови, змінюючись від країни до країни, від одного історичного періоду до іншого, обумовлювали варіювання домінуючих мотивацій у сфері освіти, створювали певний історичний тип освіти. При дослідженні освітніх мотивацій було відмічено критичні оцінки, що висловлювалися авторитетними соціологами на адресу вищої школи з моменту її утвердження як одного з головних соціальних інститутів: превалювання індивідуалістсько-утилітарних спонукань до одержання вищої освіти (К.Манхейм); відмова орієнтуватися при оволодінні знаннями на пошук істини в звязку з визнанням її відносності (П.О.Сорокін, Е.Фромм); масовизація вищої освіти, перетворення її на подобу “конвеєрної” системи з формуванням відповідного мотиваційного механізму. У другому розділі - “Зміни в системі вищої освіти України і їхній вплив на освітні мотивації студентства” - розглянуто систему факторів, що в контексті глобальних та загальнодержавних трансформацій повязані зі сферою вищої освіти, впливають на зміни освітніх мотивацій молодих людей, а також визначено особливості дослідження освітніх мотивацій у нових суспільних умовах. Стосовно другої групи факторів необхідно враховувати, що за останнє десятиліття сформувалася система недержавних вищих навчальних закладів, в яких студенти оплачують освітні послуги, а в державних відбувся поділ фінансування навчання студентів на бюджетну і контрактну форми; зявилися як повноправний сегмент освітньої сфери іноземні навчальні заклади, що задають власні стандарти навчання, критерії оцінки знань і т.п.; здійснюються певні статусні зміни (перетворення значної частини інститутів на університетські центри, збільшення кількості національних університетів тощо); відбувається пошук і формування моделей елітної освіти; зявилася і розвивається система коледжів у структурі вищої школи; здійснено перехід до багатоступеневої і більш диференційованої системи підготовки кадрів (бакалавр, спеціаліст, магістр); відбулася відмова від колишнього ідеологічного фундаменту виховної системи, в тому числі й у сфері вищої освіти; усунуто обовязкові вимоги щодо вступу на деякі спеціальності й пільги для окремих категорій абітурієнтів (робітничий стаж, партійність, проходження служби в армії, “чиста” біографія).У висновках наведено теоретичне узагальнення та підбито підсумки дисертаційного дослідження освітніх мотивацій студентської молоді в умовах трансформації українського суспільства, визначено низку підходів, спрямованих на збалансування сучасних освітніх мотивацій українського студентства, а також завдань вищої школи як соціального інституту і потреб українського соціуму. Представлена робота є першим досвідом сфокусованого аналізу мотивацій вступу і навчання у вищих навчальних закладах в умовах сутнісних змін в системі вищої освіти, на яку впливають фундам