Виявлення основних трансформацій емоційної сфери учасників воєнних дій у Демократичній Республіці Афганістан. Аналіз особливостей соціального функціонування в залежності від характеру проявів посттравматичного стресового порушення у ветеранів-афганців.
Аннотация к работе
Відсутність чітких психологічних критеріїв діагностики посттравматичних стресових порушень; необхідність розвязання проблеми постстресової реабілітації і реадаптації жертв травматичних подій; потреба в створенні і розробці програм щодо попередження розвитку постстресових розладів у осіб, до професійних обовязків яких входить взаємодія з екстремальними чинниками, робить особливо значущим прикладний аспект вивчання даної проблеми. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами: дисертаційне дослідження виконано в межах наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ і відноситься до одного з пріоритетних напрямків науково-дослідної роботи, яка затверджена МВС України за розділом "Психологія", та повуязано з реалізацією "Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000-2003 роки" і "Програми МВС України щодо розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 рр." Мета дослідження: на основі комплексного психодіагностичного дослідження виявити й проаналізувати особливості особистісного та соціального функціонування ветеранів воєнних дій в Афганістані. Спостереження, структурована бесіда, психодіагностичний метод (були використані методики: колірний тест відношень (КТВ), особистісний диференціал (ОД) Еткінда, колірний тест Люшера, методика експрес-оцінки адаптивності в екстремальних умовах, тест "Рука", рисунковий аперцептивний тест (РАТ), "Метод портретних виборів" Сонді, рисункові методики "Будинок" і "Сімя", опитувальник "Загальне здоровя-GHQ-28І, опитувальник для зясовування симптомів посттравматичного стресового синдрому) і методи математичного і статистичного аналізу (обчислені статистичні критерії достовірності відмінностей U-критерій Манна-Уітні та j-критерій Фішера). Описано взаємозвязок особливостей системи ставлення до цінностей і характеру проявів посттравматичних змін у ветеранів війни в ДРА, основна закономірність якого полягає в більш вираженій амбівалентності у ставленні до цінностей і більшій розузгодженості вербального і невербального рівнів системи відношень у ветеранів з різними за характером посттравматичними змінами;У залежності від наявності та характеру проявів посттравматичного стресового розладу вибірку було розподілено на три групи: I групу (30 %) склали учасники дослідження без проявів або з окремими проявами посттравматичного стресового розладу, до II групи (35,3 %) увійшли ветерани з синдромом посттравматичного стресового розладу, III група (34,7 %) складалася з обстежених із посттравматичним розвитком особистості внаслідок пережитої катастрофи. Помисливість було діагностовано в 31,1 % ветеранів без проявів або з окремими проявами посттравматичного стресового розладу (I група), 37,7 % обстежених з посттравматичним стресовим розладом (II група) та 46,2 % ветеранів посттравматичним розвитком особистості внаслідок пережитої катастрофи (III група). Інтровертованість у сполученні з пасивністю була найбільше поширена серед ветеранів I групи (виявлена в 53,3 % обстежених), при цьому розходження з ветеранами, віднесеними до II групи, досягає статистичної значимості згідно j-критерію Фішера (r = 0,01). Сполучення спонтанності з агресивністю також частіше зустрічалося у ветеранів з хронічними змінами особистості внаслідок пережитої катастрофи (виявлено у 8,9 % обстежених I групи, 18,9 % ветеранів II групи і 28,8 % учасників дослідження III групи). У цілому рівень емоційного дискомфорту у ветеранів I групи був нижчим, ніж у обстежених інших груп, менш вираженою була потреба в емоційно насиченому спілкуванні, але більш необхідним є самоствердження і соціальне визнання, ніж для учасників дослідження інших груп.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми психологічних наслідків впливу на людину травматичних подій воєнного генезу у віддалений період часу, що виявилось в дослідженні й аналізі особливостей функціонування емоційної і комунікативної сфер, а також системи відношення до цінностей ветеранів воєнних дій в Афганістані з різною вираженістю посттресових порушень особистості. Сучасний стан проблеми впливу екстремальних чинників на особистість характеризується активним накопиченням емпіричних даних, створенням і обгрунтуванням концепцій, що пояснюють механізми формування і хроніфікації посттравматичних стресових розладів, а також розробкою і впровадженням у практику програм з надання психологічної допомоги жертвам травматичних подій. В ході проведення комплексного психодіагностичного дослідження обстежені ветерани (150 чоловік) розділилися на три групи: першу групу склали ветерани без проявів або з окремими проявами посттравматичного стресового розладу (30 %), до другої групи ввійшли обстежені з посттравматичним стресовим розладом (35,3 %) і до третьої групи були включені ветерани з посттравматичним розвитком особистості внасліок пережитої катастрофи (34,7 %). Емоційно-особис