Аналіз методів викладання хореографії та їх впливу на розвиток особистості дитини. Особливості організації роботи гуртка народно-сценічного танцю. Музичний супровід як методичний прийом та засоби музичної виразності. Опис обладнання приміщення для занять.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ НАРОДНО-СЦЕНІЧНИХ ТАНЦІВ В ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 1.1 Методи викладання хореографії та їх вплив на розвиток особистості дитини 1.2 Особливості викладання народно-сценічного танцю в позашкільному закладі РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ГУРТКА НАРОДНО-СЦЕНІЧНОГО ТАНЦЮ 2.1 Особливості організації роботи гуртка народно-сценічного танцю 2.2 Характеристика обладнання приміщення та інвентарю для танцювальних занять 2.3 Музичний супровід як методичний прийом та засоби музичної виразності ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК ВСТУП Актуальність теми. Специфіка хореографічного мистецтва визначається його багатогранним впливом на людину, що обумовлено самою природою танцю як синтетичного виду мистецтва. Впливаючи на розвиток емоційної сфери особистості, удосконалюючи тіло людини фізично, виховуючи через музику духовно, хореографія дає поштовх до самовдосконалення та постійного розвитку. Вивчення хореографії, як і інших видів мистецтва, допомагає розвинути ті сторони особистісного потенціалу учня, на які зміст інших предметів має обмежений вплив: уява, активне творче мислення, здатність розглядати явища життя з різних позицій. Завдання, яке стоїть перед сучасними педагогами, керівниками дитячих творчих колективів полягає в пошуку і використанні спеціальних методик, які дозволяють підійти до питання розвитку дітей більш продуктивно. Таким чином, одним із найважливіших завдань сучасної хореографії є не тільки розвиток високого рівня виконавської майстерності, а й своєчасне визначення функціонального стану організму. Мета дослідження - проаналізувати особливості організації та методику викладання народно-сценічного танцю в умовах позашкільного закладу. До вищевикладеної проблеми зверталися в різних за спрямованістю працях Л. Бондаренко [2], В. Верховинець [4], О. Голдрич [7], Г. Гусєв [9], В. Литвиненко [11], а також педагоги та керівники танцювальних колективів України Р. Бенещук [1], О. Бубела [2], В. Водько [6] та ін. Воно вчить дітей красі та виразності рухів, формує їхню поставу, розвиває фізичну силу, витривалість, кмітливість. Народний танець є фундаментом для оволодіння всіма іншими танцювальними дисциплінами. Навчання народному танцю передбачає опанування танцювальною технікою як основою для втілення хореографічного образу. Дітям повинні бути гранично ясні і зрозумілі вимоги вчителя. В залежності від поставлених завдань керівник гуртка на заняттях використовує різноманітні методи навчання (інформаційно-рецептивні, евристичний, дослідницький, репродуктивний), частіше всього поєднуючи їх. Музика є одним із найсильніших засобів виховання Коли дитина слухає її, у неї, незалежно від бажання і свідомості, виникають певні думки, почуття, образи; збагачується емоційна сфера, яка впливає на якість виконання рухів.