Особливості нагляду НБУ за діяльністю проблемних банків - Реферат

В Україні функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків та інших фінансово-кредитних установ покладено на Національний банк України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками та іншими фінансово-кредитними установами банківського законодавства, нормативних актів і економічних нормативів. Обовязкові економічні нормативи встановлюються Національним банком з метою забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ, а також з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів.З точки зору розумного банківського нагляду проблемним є банк, який демонструє можливість чи вірогідність банкрутства; банкрутство банку може зумовити одна з двох класичних причин: 1. неплатоспроможність, яка означає відсутність у банку достатньої кількості активів, щоб виконати свої зобовязання. Іншими словами, коли банк відчуває дефіцит власних коштів (має відємний капітал), він визнається неплатоспроможним; 2. неліквідність; тобто банк не в змозі виконати свої зобовязання перед вкладниками чи кредиторами. Критерії проблемної діяльності визначаються на підставі аналізу дотримання банком пруденційних норм і нормативів ведення банківської справи: показників обовязкових економічних нормативів та інших норм, передбачених нормативними актами Національного банку України. При розрахунку коефіцієнтів, використовують поняття "капітал", який складається з: · оплаченої частини акціонерного капіталу, нерозподіленого прибутку, а також загальних або передбачених законом резервів (основний капітал);У разі порушення банками або іншими особами, які є обєктом перевірки Національного банку за законом про банки, вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу. До них відносяться: Письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій; Скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку; Укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобовязується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо; Розпорядження щодо тимчасового (до усунення порушення) заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (частки / паїв) у разі грубого або систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що особливості провадження у справах про банкрутство банків регулюються Законом України "Про банки і банківську діяльність", згідно якого право звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію мають: 1) кредитори банку; Кредитори банку направляють рекомендованим листом до Національного банку України заяву про ліквідацію банку при настанні ознак неплатоспроможності банку з додаванням документально підтверджених доказів наявності невиконаних грошових зобовязань банку перед ними. При підготовці справи до розгляду суддя отримує обґрунтований висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку або рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора. Якщо банк-боржник не спроможний виконати свої зобовязання відповідно до рішення суду про примусове стягнення протягом шести місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо реструктуризації визначеного боргу, Національний банк України зобовязаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку. Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.З метою усунення порушень у діяльності комерційних банків та виправлення їх фінансового становища банківський нагляд усіх рівнів має повноваження застосовувати до банків різні заходи впливу - від проведення з керівництвом банків спільних нарад з обговорення проблемних питань та надсилання банку попередження до припинення діяльності банку та вилучення його з Республіканської книги реєстрації банків. У разі порушення комерційним банком вимог банківського законодавства регіональне управління вирішує питання з керівництвом банку про проведення спільної наради з метою обговорення проблем діяльності банку або приймає рішення про здійснення інспекції безпосередньо в цьому банку.

Зміст

Вступ

1. Виявлення проблемних банків

2. Особливості нагляду НБУ за діяльністю проблемних банків

3. Ліквідація комерційного банку

Висновок

Список використаної літератури