Особливості надсегментарної вегетативної нервової системи і церебральної гемодинаміки у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією - Автореферат

Сьогодні у світі нараховується більш 50 млн. хворих на епілепсію (Дзяк Л.А., Зенков Л.Р., Кириченко А.Г., 2001). Епілепсія частіше виникає в молодому віці і супроводжується розладами психіки, інтелекту, памяті, зміною особистості різного ступеня виразності (більш ніж у 1/3 хворих), важкими психотичними розладами (у 8,0-9,0% випадків). Відомо, що епілептичні напади можуть виникати при дисциркуляторній енцефалопатії, у гострому і резидуальному періодах інсультів, а іноді напади є першими симптомами мозкового інсульту, що свідчить про безпосередній звязок між судинами головного мозку та епілепсією (Зозуля І.С., 1997). Немає чітких даних про наявність особливостей впливу симпатичної і парасимпатичної ланок надсегментарної вегетативної нервової системи на епілептичну систему у періоді між нападами, немає чітких даних і про характер церебральної гемодинаміки у хворих на епілепсію, не уточнено звязок гемодинамічних порушень із клінічними особливостями захворювання. Виявити особливості вегетативної регуляції, вегетативного забезпечення діяльності, судинної і біоелектричної реактивності та їхнього взаємозвязку у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією в періоді між нападами, розробити критерії прогнозу клінічної декомпенсації й імовірності виникнення епілептичних нападів.Для виконання поставлених задач було обстежено 100 хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією у віці від 20 до 45 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №3, що є базовою Інституту неврології, психіатрії і наркології АМН України, та в клініках ХМАПО. Причому цефалгії частіше спостерігалися у хворих 1-й і 2-ї груп і значно рідше у хворих 3-ї групи. Аналіз результатів досліджень хворих 2-ї групи (частота нападу 1-2 рази на місяць) дозволив детально простежити динаміку вегетативного забезпечення діяльності в періоді до нападу. Для хворих, які перебували в стані стійкої клінічної компенсації (3-я група), характерне коливання вегетативного забезпечення діяльності від мінімальних негативних значень індексу Кердо, що свідчать про деякий парасимпатичний вплив, до мінімальних позитивних значень, що свідчать про деякий симпатичний вплив. Відзначена нами динаміка вегетативного забезпечення діяльності у період до та після нападу свідчить про недостатність вегетативного забезпечення діяльності з превалюванням парасимпатичного впливу у хворих 1-ї групи з частотою 2-3 напади на місяць і в 2-й групі з частотою нападів 1-2 рази на місяць, що свідчить про стан клінічної декомпенсації.У дисертації отримано клінічні, біохімічні та інструментальні результати досліджень, які дозволили визначити суттєву роль надсегментарної вегетативної нервової системи в патогенетичному комплексі симптоматичної локально обумовленої епілепсії в періоді між нападами, що полягає у превалюванні парасимпатичного впливу надсегментарної вегетативної нервової системи, цереброваскулярної та біоелектричної ареактивності, а також дисбалансу медіаторного обміну. Дослідження медіаторного обміну зі зміною вегетативного регулювання у цього контингенту хворих дозволло виявити суттєвий дисбаланс, який полягає у зниженні вмісту ДА та СТ і в меншому ступені НА, що свідчить про превалювання гальмівних процесів медіаторного обміну на фоні домінування парасимпатикотонії. Основними судинними порушеннями у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією є зниження, аж до повної відсутності, реактивності у відповідь на функціональні навантаження (гіперкапнічне, гіпервентиляційне, ортостатичне, антиортостатичне), обумовлені дисфункцією вегетативних вазомоторних центрів, що призводить до порушення тонусу і реактивності мозкових судин. Комплексне дослідження вегетативного тонусу, вегетативного забезпечення діяльності, цереброваскулярної та біоелектричної реактивності дозволило розробити такі критерії прогнозу клінічної декомпенсації, як наявність парасимпатикотонії, цереброваскулярної і біоелектричної ареактивності. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації отримано клінічні, біохімічні та інструментальні результати досліджень, які дозволили визначити суттєву роль надсегментарної вегетативної нервової системи в патогенетичному комплексі симптоматичної локально обумовленої епілепсії в періоді між нападами, що полягає у превалюванні парасимпатичного впливу надсегментарної вегетативної нервової системи, цереброваскулярної та біоелектричної ареактивності, а також дисбалансу медіаторного обміну.

2. У структурі клінічного перебігу захворювань значними є вегетативні порушення перманентного характеру (94,0%), серед яких частіше зустрічаються вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу (93,0%) і цефалгічний синдром (94,0% ).

3. При динамічному дослідженні вегетативного тонусу, вегетативного забезпечення діяльності у періоді між нападами у хворих із клінічною декомпенсацією захворювання виявлена парасимпатикотонія з наростанням її впливу до моменту напада. У періоді протягом 2-3-х днів виявлено незначний вплив симпатикотонії або ейтонії з наступною зміною парасимпатичного впливу. У хворих із тривалою компенсацією ступінь парасимпатикотонії значно знижується.

4. Дослідження медіаторного обміну зі зміною вегетативного регулювання у цього контингенту хворих дозволло виявити суттєвий дисбаланс, який полягає у зниженні вмісту ДА та СТ і в меншому ступені НА, що свідчить про превалювання гальмівних процесів медіаторного обміну на фоні домінування парасимпатикотонії.

5. Основними судинними порушеннями у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією є зниження, аж до повної відсутності, реактивності у відповідь на функціональні навантаження (гіперкапнічне, гіпервентиляційне, ортостатичне, антиортостатичне), обумовлені дисфункцією вегетативних вазомоторних центрів, що призводить до порушення тонусу і реактивності мозкових судин. Переважно у хворих виникають явища перебудови метаболічного контуру ауторегуляції зі зниженням діапазону реактивності.

6. Електрографічне обстеження виявило наявність патологічних феноменів, які вказують на зниження порога судорожної готовності головного мозку різного ступеня виразності.

Важливим діагностичним критерієм стану клінічної декомпенсації є запропоновані нами функціональні навантаження у вигляді багаторазового предявлення суцільного світла, що дозволили виявити гіпо- та ареактивні типи біоелектричної реактивності, які свідчать про превалювання синхронізуючих механізмів регуляції і гальмівних процесів у функціональному стані центральної нервової системи.

7. Комплексне дослідження вегетативного тонусу, вегетативного забезпечення діяльності, цереброваскулярної та біоелектричної реактивності дозволило розробити такі критерії прогнозу клінічної декомпенсації, як наявність парасимпатикотонії, цереброваскулярної і біоелектричної ареактивності. Збільшення негативного цифрового значення індексу Кердо до моменту нападу, що свідчить про значний вплив парасимпатичної ланки надсегментарної вегетативної нервової системи, є прогностичним критерієм можливого виникнення нападу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим з симптоматичною локально обумовленою епілепсією рекомендується дослідження вегетативного тонусу і вегетативного забезпечення діяльності при кожній зміні курсу антиконвульсантів, особливо при клінічній компенсації з можливим зменшенням їх доз.

2. При спостереженні за хворим необхідно враховувати розроблені критерії декомпенсації, до яких відносяться: превалювання парасимпатикотонії, судинна та біоелектрична ареактивність.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петухова И.С. Особенности функционального состояния надсегментарной вегетативной нервной системы у больных симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №4. - С. 112-116.

2. Дубенко А.Е., Петухова И.С. Особенности медиаторного обмена и его связь с состоянием вегетативной нервной системы у больных симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Український вісник психоневрології - 2004. - Т. 12, вип. 1 (38). - С. 56-58. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

3. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С. Биоэлектрическая реактивность у больных с симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - № 2. - С. 133-135. (Дисертантом взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних).

4. Петухова И.С. Характеристика вегетативных нарушений у больных эпилепсией // Український вісник психоневрології - 2002. - Т. 10, вип. 1 (30). - С. 109.

5. Петухова І.С. Вегето-судинні порушення у хворих з локально обумовленою епілепсіею // Нові технології в медицині: Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків. - 2002. - С. 45.

6. Мерцалов В.С., Дубенко А.Є., Петухова І.С., Філатова Н.М. Стан вільнорадикального окислення та мозкової гемодинаміки у хворих епілепсією похилого віку // Проблеми екологічної та медичної генетики і кліничної імунології: 3б. Наук праць. - Київ - Луганськ - Харків. - 2002. - Вип. 1 (40). - С. 314-321. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

7. Мерцалов В.С., Дубенко А.Е., Слюсаренко И.Т., Филатова Н.М., Петухова И.С., Реминяк В.И. Соотношение аминокислот-медиаторов и свободнорадикального окисления у больных эпилепсией // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, вип. 1(30). - С. 59-60. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

8. Дубенко А.Е., Череватенко Г.Ф.,Петухова И.С. Характеристика вегетативных и сосудистых нарушений у больных эпилепсией // Вісник епілептології. - 2002. - Вип. 1 (1). - С. 63-64. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів, підготовлено для друку роботу).

9. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С. Исследование функционального состояния центральной вегетативной нервной системы при ортоклиностатической пробе // Вісник епілептології. - 2003. - Вип. 1 (3-4) - С. 87. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

10. Дубенко А.Е., Петухова И.С. Вегетативная нервная система во взаимосвязи с медиаторным обменом у больных эпилепсией // Вісник епілептології. - 2004. - Вип. 1 (7-8) - С. 73. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

11. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С. Адаптационно-приспособительная реактивность у больных с симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Вісник епілептології. - 2004. - Вип. 1 (7-8) - С. 102. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

12. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С., Сергиенко О.В., Бибик О.В. Особенности биоэлектрической реактивности на многократное предьявление сплошного света у больных с симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи” (26-28 травня 2005 року). - Львів, 2005. - С. 151-152. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).