Сутність, значення й сучасний стан використання методу відеоконференцзв"язку при збиранні й перевірці доказів у кримінальних справах, ускладнених іноземним елементом. Особливості провадження процесуальних дій, надання правової допомоги за допомогою нього.
Аннотация к работе
Тенденції сучасної злочинності, особливо організованих її форм, визначають необхідність розробки ефективних механізмів і процедур надання (отримання) правової допомоги у кримінальних справах, оскільки принципово важливе значення для розслідування і розгляду кримінальних справ у контексті правової допомоги має оперативність та ефективність дій органів юстиції договірних сторін з повагою до їхнього суверенітету і територіальної цілісності. Зокрема, сторони, які розробляють договори про правову допомогу у кримінальних справах, мають забезпечити, щоб ці договори сприяли прискоренню надання правової допомоги, спрощенню порядку одержання доказів і проведенню процесуально-слідчих дій, а також відбивали принцип необхідності збирання доказів з використанням способів, бажаних для запитуючої сторони. Вищенаведене, у поєднанні з інтересом, який нині виявляється до розробки і розвитку нових видів і методів надання правової допомоги у кримінальних справах, додає особливої актуальності питанням, розглянутим у дисертації, тим більше що на даний момент комплексні роботи, присвячені системному розгляду теоретичних і практичних питань надання правової допомоги у кримінальних справах з використанням відеоконференцзвязку, і національне законодавство з цього питання в Україні відсутні, хоча процесуальні відносини в цій сфері безпосередньо торкаються як дотримання прав особистості у кримінальному судочинстві, так і сфери державних інтересів. Динамізм у розвитку нових потреб і форм міжнародного співробітництва у кримінальному процесі, а також недослідженість багатьох теоретичних і практичних питань надання (отримання) правової допомоги у кримінальних справах з використанням методу відеоконференцзвязку, обумовлені цим прогалини в КПК України у частині, що стосується ефективних механізмів і процедур міжнародного співробітництва, стали обєктивною причиною вибору теми дисертаційного дослідження. У роботі використані такі спеціальні методи наукового дослідження, як метод історичного, системно-функціонального і статистичного аналізу правових норм для дослідження розвитку уявлень про інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах у сфері міжнародного співробітництва, та їх відбиття в законодавстві й міжнародних договорах України, положеннях міжнародних договорів, що стосуються надання правової допомоги у кримінальних справах з використанням методу відеоконференцзвязку; формально-логічний метод - для визначення понятійного апарату за темою дослідження; статистичний метод, який був використаний у процесі вивчення та узагальнення судової, прокурорської та слідчої практики; порівняльно-правовий метод, який дозволив на основі порівняння норм міжнародних договорів, національного й іноземного законодавства виявити прогалини у внутрішньодержавному правовому регулюванні надання правової допомоги у кримінальних справах з використанням методу відеоконференцзвязку, що дало можливість внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного та проекту КПК України.“Поняття, зміст і сучасний стан інституту взаємної правової допомоги у кримінальних справах” розглядаються сутність, правова природа і зясовується співвідношення міжнародного співробітництва держав у сфері кримінального судочинства і взаємної правової допомоги у кримінальних справах. На думку дисертанта, міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства - це врегульована міжнародними договорами та (або) внутрішньодержавним кримінально-процесуальним законодавством чи заснована на принципі взаємності різноманітна за напрямами і формами взаємодія правоохоронних і судових органів України з відповідними компетентними органами юстиції держав або міжнародних організацій, здійснювана на всіх стадіях кримінального процесу, спрямована на вирішення загальних завдань кримінального судочинства, повязана з порушенням, розслідуванням, розглядом і вирішенням кримінальних справ, а також виконанням прийнятих процесуальних рішень, захистом прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві. На думку дисертанта, можна виділити такі форми присутності (іноді участі) співробітників іноземних органів юстиції в провадженні у кримінальних справах: 1) присутність посадових осіб іноземних органів юстиції при проведенні процесуально-слідчих дій представниками іноземної держави; 2) участь посадових осіб іноземних органів юстиції при проведенні процесуально-слідчих дій представниками іншої держави; 3) спільне проведення окремих процесуальних дій, а також розслідування в цілому. “Використання доказів, отриманих із джерел в іноземній державі в порядку надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах” розглядаються питання про правовий статус доказів, отриманих із джерел в іноземній державі в порядку надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах. “Поняття і зміст методу відеоконференцзвязку у сфері надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах” зазначається, що проблема застосування методу відеоконференцзвязку при наданні (отриманні) правової доп