Аналіз системи хірургічної допомоги збройних сил України, її становлення та розвитку за періодами проведення антитерористичної операції. Виявлення проблемних питань системи хірургічної допомоги, наведення основних шляхів їх вирішення в поточному часі.
Аннотация к работе
У статті представлено аналіз системи хірургічної допомоги збройних сил України, її становлення та розвитку за періодами проведення антитерористичної операції. Вперше з часу набуття незалежності Україна, її громадяни і армія були втягнуті в збройний конфлікт на території власної держави. За інтенсивністю бойових дій та політичними процесами на міжнародному рівні можна виділити три періоди АТО: Перший період (квітень - вересень 2014 р.) характеризувався поступовим зростанням протистояння, яке у серпні-вересні перетворилося на збройний конфлікт середньої інтенсивності [5]. Другий період (вересень 2014 - лютий 2015р.) характеризувався поступовим відновленням інтенсивності бойових дій із значним зростанням в січні - лютому 2015р. Його закінченням можна вважати відведення від Дебальцевого українських військ та початок виконання протоколу про незастосування важкого озброєння; Основними проблемними питаннями ЛЕЗ цього періоду, які значно загострились при збільшенні інтенсивності бойових дій в червні - вересні були: недостатня підготовка особового складу збройних формувань з надання першої медичної допомоги; недостатнє кадрове і матеріальне забезпечення, професійна та методична підготовка особового складу медичної служби військових частин; гостра нестача евакуаційного транспорту, неможливість вільно використовувати аеромедичну евакуацію внаслідок застосування противником зенітно-ракетної зброї; необізнаність цивільних медиків зони конфлікту та мобілізованих медичних працівників з питань воєнної медицини взагалі та хірургії зокрема; недостатність матеріального забезпечення госпітальної ланки, яка компенсувалась за рахунок волонтерської допомоги.Виявлена низка проблемних питань (не функціональна організаційно-штатна структура медичної роти, відсутність єдиного управління медичною службою АТО, затримка з організацією територіальних госпітальних баз, відсутність штатних спеціалізованих груп підсилення тощо), які потребують вивчення і вирішення на системному рівні.
Вывод
В цілому, хірургічна служба ЗСУ виконала завдання по наданню хірургічної допомоги пораненим і травмованим військовослужбовцям в АТО.
Виявлена низка проблемних питань (не функціональна організаційно-штатна структура медичної роти, відсутність єдиного управління медичною службою АТО, затримка з організацією територіальних госпітальних баз, відсутність штатних спеціалізованих груп підсилення тощо), які потребують вивчення і вирішення на системному рівні.
Необхідно відродити систему військово-медичної підготовки студентів медичних вищих навчальних закладів за програмою офіцерів медичної служби запасу.
Список литературы
Вказівки з воєнно-польової хірургії / за ред. Я.Л. Заруцького, А.А. Шудрака. - К.:СПД ЧАЛЧИНСЬКАН.В., 2014. - 396 с.
Десята доповідь Моніторингової місії ООНЗ прав людини 1.06.2015р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nk.org.ua/politika/ pro-porushennya-prav-lyudini-na-shodi-ukrayini- dopovid-monitoringovoyi-misiyi-oon-9355;
Доповідь голови комітету Верховної ради з охорони здоровя Ольги Богомолець на засіданні КОЛЕГІЇМОЗ 2.06.2015р. [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://ua.interfax.com.ua/news/general/269307.html;
Повідомлення радника президента України Юрія Бірюкова 7.06.2015р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// ua.112.ua/ato/za-chas-ato-na-donbasi-zahynuly- 173 2-ukrainskykh-viiskovykh-biriukov- 235268.html;
Рибак М.І., Будах Ю.Г. Воєнне мистецтво в локальних війнах після Другої світової війни. - К.: НАОУ, 2000. - 137с.
Hoencamp R. Systematic review of the Hoencamp, E. Vermetten, E.C. Tan, H. Putter, L.P. prevalence and characteristics ofbattle casualties from Leenen, J.F. Hamming // Injury. 2014. - Vol. 45(7). NATO coalition forces in Iraq and Afghanistan / R. - P1028-34.