Поняття та загальні вимоги до мови закону: однозначність та точність інформації, стислість, простота розуміння, уникання метафор, іноземних слів і термінів, спрощених словосполучень. Мовна, логічна, графічна і граматична основа тексту нормативного акта.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Поняття та загальні вимоги до мови закону Розділ 2. Вимоги до тексту закону та стилю закону 2.1 Поняття та вимоги до тексту закону 2.2 Поняття стилю закону Розділ 3. Поняття, види та основні правила застосування термінів Висновок Список використаної літератури Вступ Закон - основне джерело права у правовій державі, вища форма виразу державної волі народу; як нормативний акт має вищу юридичну силу, є основою для усіх інших правових актів. Постанови Кабінету Міністрів - акти вищого органу державної виконавчої влади, які видають на основі невиконання законів та інших рішень Верховної Ради, а також указів Президента. Вони підлягають контролю лише з боку Верховної Ради і Президента України. З метою впорядкування видання нормативних актів, забезпечення охорони прав, свобод та законних інтересів громадян, підприємств і організацій в Україні з 1 січня 1993р. запроваджено державну реєстрацію тих нормативних актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер [4]. Стислість, сконцентрованість, однозначність, простота розуміння є важливими вимогами; з іншого боку, слід строго дотримуватися „мовних заборон - уникати метафор та образних виразів, слів у непрямому значенні, іноземних слів і термінів, спрощених словосполучень. Методичні рекомендації Юридичного управління Секретаріату Верховної Ради України також звертають увагу на мову закону, але дуже стисло.