Психологічні аспекти спортивної мотивації в зарубіжній та вітчизняній психології. Класифікація мотивів спортивної діяльності. Аналіз особливостей розвитку мотивації досягнення у спортсменів підліткового віку. Методика діагностики спортивної мотивації.
Аннотация к работе
Мотивація є не лише стержневою характеристикою особистості спортсмена і веде його до поставленої мети, але і впливає на характер усіх процесів, що протікають в організмі в ході діяльності. Недооцінка ролі мотиваційних чинників, врахування динаміки зміни мотивів спортивними педагогами, тренерами, самими спортсменами часто призводить до того, що людина виявляється нездатною проявити свої можливості, реалізувати ту величезну роботу, яку він здійснює, займаючись спортом. Питання вольової готовності в спорті розглядалися в роботах Р.З. В цілому, теоретичний аналіз та узагальнення вітчизняної та зарубіжної літератури показує, що питання визначення сутності та змісту мотивації досягнення, психологічних механізмів її виникнення, розвитку і функціонування в спортивній діяльності не достатньо вивчені і визначені лише загальні підходи до її формування на різних етапах спортивного вдосконалення. Мета дослідження полягає в теоретико-емпіричному обгрунтуванні понять ,,мотивації ”та ,,спортивної мотивації ”; у виявленні особливостей видів мотивів спортивної діяльності; у дослідженні особливостей спортивної мотивації в підлітковому віці.Крім того, мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності, як процес дії мотиву і як механізм, що визначає виникнення, напрям і способи здійснення конкретних форм діяльності , як сукупна система процесів, що відповідають за спонукання і діяльність. Перший розглядає мотивацію із структурних позицій, як сукупність чинників або мотивів. Більш того, в другому випадку мотивація виступає як засіб або механізм реалізації вже наявних мотивів: виникла ситуація, що дозволяє реалізувати наявний мотив, зявляється і мотивація, тобто процес регуляції діяльності за допомогою мотиву. Проте при такому підході залишається незрозумілим, по-перше, що ж надає спонукальну дію - ситуація або мотив, по-друге, яким чином виникає мотив, якщо він зявляється раніше, ніж мотивація. І в той же час вчений стверджує, що через вироблення окремих мотивів ми можемо впливати на мотивацію в цілому (тобто вже мотивація залежить від мотивів, які стають первинними).Приміром, якщо один спортсмен приписує свій успіх стабільній причині (наприклад, своїм здібностям), він чекатиме такого ж результату в майбутньому, що підвищить його мотивацію і упевненість в собі. А інший, який приписує свій успіх нестабільній причині (наприклад, удачі), не може чекати його регулярного повторення і, отже, рівень його мотивації і упевненості у своїх силах залишиться тим самим. Наприклад, спортсмен випробовуватиме більше гордості (у разі успіху) або сорому (при невдачі), приписуючи результат внутрішнім чинникам, а не фортуні або майстерності суперника (таблиця 1.1). У певній ситуації деякі спортсмени можуть бути орієнтовані і на завдання, і на результат (наприклад, спортсмен хоче виграти місцеві змагання, а також показати свій кращий результат). Ця орієнтація може ,,захистити” спортсмена від розчарування, розладу і відсутності мотивації, коли його результат перевершують інші спортсмени, і це він не може контролювати.У сфері фізичної культури і спорту йде адаптація до нових умов і соціальних потреб, у звязку з цим предявляються більш високі вимоги і до фахівців з фізичної культури. Необхідна умова формування фізичної культури особистості - це прагнення к оволодінню системою певних умінь і навичок, що забезпечують збереження і зміцнення здоровя, психічне благополуччя, розвиток здібностей; найосновніша вимога - практичне застосування знань і умінь у своєму житті; регулярні заняття фізичною культурою і спортом, досягнення певного рівня тренованості. Мотиваційно-ціннісний компонент відбиває активне позитивне емоційне відношення до фізичної культури, сформовану потребу в ній, систему знань, інтересів, мотивів і переконань, організуючих і направляючих вольові зусилля особистості, пізнавальну і практичну діяльності по оволодінню цінностями фізичної культури, націленість на здоровий спосіб життя, фізичне вдосконалення [15, с. Спортсмен, який досить повно здійснює таку інтеграцію, знає, коли настає відповідний момент для змагання і порівняння себе з іншими, а коли слід використати для порівняння свої попередні результати [12, c. Личко ділить їх на інтелектуально-естетичні (захоплення історією, радіотехнікою, музикою, малюванням і т. д.), егоцентричні (захоплення модними сферами діяльності спортом, художньою самодіяльністю, рідкісною іноземною мовою і т. п. заради демонстрації своїх успіхів), тілесно-мануальні (заняття спортом, водіння автомобіля або мотоцикла, заняття в столярній майстерні і т. п.Так, для дослідження мотивації підлітків в спортивній діяльності використано такі методики: „Мотиви занять спортом” (А.В.Шаболтас), „Вивчення мотивів занять спортом” В. І. Для зясування ступеня важливості різних причин (ситуацій, обставин), які спонукали і спонукають спортсмена продовжувати займатися обраним їм видом спорту, ми використали методику „Вивчення мотивів занять спортом” , автором якої є В. І. Тропніков. За її допомогою порівнюєтьс
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ СПОРТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
1.1 Психологічні аспекти спортивної мотивації в зарубіжній та вітчизняній психології
1.2 Класифікація мотивів спортивної діяльності
1.3 Особливості розвитку мотивації досягнення у спортсменів підліткового віку
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СПОРТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
2.1 Короткий огляд традиційних методик, спрямованих на діагностику спортивної мотивації
2.2 Аналіз і інтерпретація результатів дослідження
2.3 Загальні напрями психолого-педагогічної діяльності щодо розвитку мотивації досягнення в спортивній діяльності
РОЗДІЛ ІІІ. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ
3.1 Заходи безпеки на спортивних майданчиках та в спортивних залах
3.2 Вимоги під час роботи в спортивних залах та на спортивних майданчиках