Розвиток тенісу та зростання популярності гри у юного покоління. Теоретичне обґрунтування практичних методик навчання тенісу дітей 5-6 років. Характеристика загальної фізичної підготовленості дітей. Оволодіння основами техніки виконання фізичних вправ.
Аннотация к работе
На сьогоднішній день діти нерідко починають серйозно займатися спортом вже у 5-6 років. Зараз у тенісі склалася ситуація, коли дітей на рtrialй стадії становлення спортсмена відразу орієнтують на професійну підготовку, що ґрунтується на техніці силtrial тенісу, з метою досягнення швидких перемог за усяку ціну. Такий підхід до підготовки призводить до втрати здоровя і руйнуванню апарата руху дитини, заважає йому освоювати комбінаційну гру і тактику, а у результаті втрачається інтерес до гри, діти уходять з тенісу. Повязано це з відсутністю teotrial-ного і методологічного забезпечення в області тенісу для дітей 5-6 літнього віку на першому році навчання. Аналіз дозволить виявити їх trialні особливості і встановити напрями вдо-сконtrialя навчання дітей тенісу.Різними авторами визначаються наступні задачі: 1) зміцнення здоровя і поліпшення фізичного розвитку; 2) оволодіння основами техніки виконання фізичних вправ; 3) придбання різнобічної фізичної підготовленості на основі зайняття різними видами спорту; 4) прищеплення інтересу до зайняття спортом; 5) виховання вольових якостей; 6) визначення виду спорту для подальшого зайняття. На початковому етапі навчання відбувається у формі гри: з елементами загальнорозвиваючих вправ, з переважною спрямованістю на розвиток необхідних фізичних здібностей, естафет і рухливих ігор для оцінки здатності до ігрової діяльності, «швидкодії», точності, координації, до точних мязових зусиль, емоційно-вольових якостей, особливостей уваги, за допомогою вправ, що підводять, з мячем (школа мяча) [2, 17]. Підготовка юних тенісистів - складний поетапний процес, який здійснюється у спортивних клубах та дитячо-юнацьких спортивних школах та передбачає досягнення певного рівня підготовленості - фізичної, теоретичної, техніко-тактичної. Допоміжна підготовленість є функціональною основою для успішної роботи над розвитком спеціальних фізичних якостей і здібностей, які проявляються в рухливих діях, подібних до дій в обраному виді спорту. Платонов (1986) [7] на етапі початкової підготовки визначає таким чином: 50% загальною підготовки, 45% допоміжною підготовки і 5% спеціальною підготовки.Аналіз спеціальної і науково-методичної літератури дозволив визначити особливості існуючих методик навчання дітей 5-6 років.
Вывод
Про різні складові початкової підготовки дітей в тенісі писали багато авторів: Белиц-Гейман С.П. [1], Кондратьєва Г.А., Шокин А.И. [2], Жуков Г.К. [3], Іванова Т.С. [4], які відмітили, що програма початкового навчання в тенісі, як і в усіх спортивних іграх багатокомпонентна. Розподіл часу на основні розділи уч-
21
ПЕДАГОГІКА ПСИХОЛОГІЯ та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту бової роботи здійснюється відповідно до конкретних задач багаторічної підготовки.
Різними авторами визначаються наступні задачі: 1) зміцнення здоровя і поліпшення фізичного розвитку; 2) оволодіння основами техніки виконання фізичних вправ; 3) придбання різнобічної фізичної підготовленості на основі зайняття різними видами спорту; 4) прищеплення інтересу до зайняття спортом; 5) виховання вольових якостей; 6) визначення виду спорту для подальшого зайняття.
У перші два роки зайняття діти не беруть участь в офіційних змаганнях, тому річний цикл не ділиться на періоди, і основна увага приділяється змісту тижневих циклів.
На початковому етапі навчання відбувається у формі гри: з елементами загальнорозвиваючих вправ, з переважною спрямованістю на розвиток необхідних фізичних здібностей, естафет і рухливих ігор для оцінки здатності до ігрової діяльності, «швидкодії», точності, координації, до точних мязових зусиль, емоційно-вольових якостей, особливостей уваги, за допомогою вправ, що підводять, з мячем (школа мяча) [2, 17].
Більшість авторів рекомендують починати навчання 5-6 річних дітей з «школи мяча» працюючи тільки з тенісним мячем, послідовно ускладнюючи їх вправами, близькими до тенісних ударів.
Основне завдання школи мяча - виховання простих рухових здібностей, швидкості рухової реакції, спостережливості, зосередженості і швидкості переключення уваги, елементарних здібностей до прогнозування. Працюючи з мячем юний тенісист набуває досвіду в зоровому сприйнятті мяча, освоюється з різною швидкістю його польоту і відскоку від землі, розвиває правильну координацію рухів, погоджених з польотом мяча.
Для кращого гармонійного розвитку дитини і координації рухів С.П. Белиц-Гейман [1] радить відразу розвивати у дітей так звані двосторонні рухові здібності - уміння вільно діяти правою і лівою рукою, правою і лівою ногою. Для цього треба використати як ручні, так і ножні ігри.
Потім слід поступово переходити до зайняття з ракеткою і мячем.
Підготовка юних тенісистів - складний поетапний процес, який здійснюється у спортивних клубах та дитячо-юнацьких спортивних школах та передбачає досягнення певного рівня підготовленості - фізичної, теоретичної, техніко-тактичної.
Фізична підготовленість розподіляється на загальну, допоміжну і спеціальну. Загальна підготовленість передбачає різносторонній розвиток фізичних якостей, функціональних можливостей органів та систем організму, злагодженого їхнього прояву в процесі мязової діяльності. В сучасному спортивному тренуванні загальна підготовленість повязується не з різнобічним фізичним розвитком взагалі, а з удосконаленням якостей і здібностей, що мають певний вплив на рівень спортивних досягнень та ефективність тре-
22 нувального процесу.
Допоміжна підготовленість є функціональною основою для успішної роботи над розвитком спеціальних фізичних якостей і здібностей, які проявляються в рухливих діях, подібних до дій в обраному виді спорту. Допоміжна підготовленість гартує організм до перенесення високих спеціальних навантажень та до інтенсивного процесу відновлення.
Спеціальна підготовленість характеризується рівнем розвитку фізичних якостей, можливостей органів і функціональних систем, які безпосередньо визначають досягнення в обраному виді спорту [5].
Белиц-Гейман С.П. [1] у своїх роботах вказує на те, що з самого початку занять тенісом необхідно звертати увагу на досягнення певного рівня як загальної, так і спеціальної підготовленості. Це одна з головних умов освоєння раціональної техніки гри. Формування ударних дій знаходиться в прямій залежності від силових можливостей мязів «робочої руки» та плечово-го поясу. Лише при їхньому оптимальному розвиткові може бути освоєна сучасна різностороння техніка.
Рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості суттєво залежить від віку спортсменів. У віці 5-6 років рівень загальної фізичної підготовленості перевищує рівень спеціальної. Це обумовлено закономірностями вікового розвитку організму та закономірностями багаторічного планування тренувального процесу [6].
Динаміку навантаження В.Н. Платонов (1986) [7] на етапі початкової підготовки визначає таким чином: 50% загальною підготовки, 45% допоміжною підготовки і 5% спеціальною підготовки.
А.П. Скородумова [8] вказує на те, що у тенісистів першого року навчання найкращий приріст загальних та спеціальних фізичних якостей відбувається при співвідношенні 70% загальної фізичної підготовки та 30% - спеціальної відносно загального часу відведеного на заняття фізичною підготовкою. Однак до недавнього часу вважалося, що найкращій приріст загальних та спеціальних здібностей дітей на початковому етапі підготовки відбувається при відведенні на загальну фізичну підготовку 60% і спеціальну - 40% від загального часу, наданого для фізичної підготовки юним тенісистам на початковому етапі підготовки.
Заняття з теоретичної підготовки проводяться у формі бесід тренера (лікаря, ведучих тенісистів) з демонстрацією наглядних посібників. З теоретичними основами техніки тенісу доцільно знайомити дітей на прикладі показової гри старших спортсменів.
Тактична підготовка на етапі початкового навчання тенісу зводиться в основному до вироблення навичок у дітей, у виконанні простих тактичних дій. З першого ж зайняття діти повинні вчиться не просто бити по мячу, а уміти управляти їм, направляти його точно в мету з тією або іншою швидкістю і обертанням [4].
Освоєння елементів тактичних прийомів на етапі початкового навчання здійснюється з урахуванням наступних основних вимог: 06
- до кінця 1-го року навчання діти повинні уміти тримати мяч в грі, обмінюючись ударами з партнерами не менше 20 разів;
- на 2-му році навчання вони повинні навчитися виконувати удари кросом, по линини, вести гру на сет; - на завершальному етапі періоду початкового навчання юні тенісисти повинні уміти завдавати атакуючих ударів з «короткого мяча», варіюючи їх по силі і глибині.
Технічна підготовка - педагогічний процес, спрямований на досконале освоєння спортсменом прийомів гри і що забезпечує надійність навичок в ігровій і змаганні діяльності. У сучасному тенісі техніка і витікаючи з неї точність, стабільність виконання ударів визначають результативність дій тенісистів. Традиційно, навчання техніці виконання прийому здійснюється у декілька етапів [9].
Перший етап - ознайомлення з розучуваним прийомом.
Другий етап - вивчення прийому в спрощених умовах. На цьому етапі діти повинні отримати не лише загальне, але і детальне уявлення про прийом, що вивчається. Передусім оволодіти: - початковою (підготовчою для цієї дії) позою; - кінцевою позою;
- прийомами самоконтролю при переході з однієї пози до іншої;
- переходом від початкової пози до пози закінчення фази;
- переходом від однієї пози до іншої під візуальним контролем;
- виконанням руху повільно, контролюючи його. Третій етап - вивчення прийому в ускладнених умовах. У зайняття вносять елемент змагань. Четвертий етап - закріплення прийому в грі. Матвєєв Л.П. [5] визначає техніку як раціональну рухову дію, що включає систему взаємозвязаних рухів. Рухова дія складається з окремих компонентів: основи техніки, основної (ведучого) ланки і деталей. Виходячи з цього, в навчанні техніці в тенісі існує декілька методичних підходів.
Іванова Т.С. [4] виділяє головну ланку - ударну взаємодію і пропонує розпочинати навчання з формування уявлення про точку удару і ударних поз виконання ударів з відносно фіксованою постановкою ніг.
Жуков Г.К. [3] визначає наступну послідовність: створення загального уявлення про удари; освоєння фази ударної взаємодії; виконання ударів з неповною координацією рухів в умовах обмежених переміщень; виконання ударів з повною координацією рухів в умовах обмежених переміщень; виконання ударів з повною координацією рухів в умовах переміщень, обмежених за швидкістю.
Голенко В.А., Скородумова А.П., Тарпищев Ш.А. [10] виділяють головні «деталі» елементів у техніці і послідовності виконання ударів: уміння правильно вибрати своє місце на майданчику перед ударом; вибір хватки для технічного прийому; замах; похід до мяча; рух ракетки до мяча; час зустрічі ракетки з
2014
мячем; завершення удару своєрідним закінченням руху ракетки. Навчання будується на двох рівнях: теоретичному - кожна «деталь» у вигляді попереднього формування розумової моделі раціональної поведінки, і практичному - формування уміння виконувати рухову дію.
Такий підхід узгоджується з дидактичною моделлю, що дозволяє представити «чому» і «як учити»: 1) сформувати орієнтовну основу; 2) сформувати уміння в рішенні ситуації; 3) здійснити контроль рівня освоєння рухової дії, що вивчається. Автори Кравцов Ю.И., Фетисова С.Л [11] розглядають техніко-тактичну підготовку як дидактичний процес, спрямований на ефективне рішення типових ігрових ситуацій за допомогою спеціалізованих рухових навичок і комплексу ігрових здібностей.
Проводиться досить багато наукових досліджень, в яких в тій чи іншій мірі вирішуються проблеми початкового навчання.
Так питання диференціації і індивідуалізації розглядаються, в основному, у рамках стилю гри, що визначається фізичними і психологічними якостями кожного спортсмена (В.З. Бабушкин, 1991) [12].
У рамках психологічної підготовки в тенісі також виконані наступні дисертаційні дослідження: А.М. Линькова (2004) [13] розглядає використання методів саморегуляції у навчально-тренувальному процесі юних тенісистів; И.Ш. Тучашвили (1999) [14] виділяє три типи функціональної структури психорегулятор-ної системи юних спортсменів: раціональний, реф-лексійний, рецептивний.
Досить актуальними на сьогодні являються питання біомеханічного обґрунтування техніки ударів в тенісі в різних вікових групах (Аль Халили Муханед, 1996) [15].
Що стосується сучасних дітей, то згідно «теорії поколінь» [http://www.kommersant.ru/doc], вони виросли в період бурхливого розвитку компютерних технологій. В науковій літературі (в галузі психофізіології, цих дітей відносять до покоління Z) [http://medpsy.ru]. Вони пізнають світ через компютерні ігри. У сучасних дітей переважає «кліпове» мислення, яке орієнтоване на те, щоб переробляти інформацію короткими порціями, тобто обєм інформації повинен вміщатись на екрані компютера. Тільки в цьому випадку діти-Z її зрозуміють і запамятають. В звязку з цим, виникають проблеми організаційного, психологічного характеру та інші, що у свою чергу, негативно відбивається на результативності усього процесу підготовки.
Узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок, що при наявності великої кількості досліджень побудови тренувального процесу навчання тенісу в них не враховані психофізіологічні особливості дітей 5-6 років. Тому пропонується використовувати компютерну техніку і мультиплікацію, які дозволять скоротити терміни формування рухових умінь на початковому етапі навчання. Використання цих інтерактивних методів, їх вплив є наступним етапом досліджень автора.
23
ПЕДАГОГІКА ПСИХОЛОГІЯ та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спортуАналіз спеціальної і науково-методичної літератури дозволив визначити особливості існуючих методик навчання дітей 5-6 років. До них слід віднести: тренувальний процес побудований в ігровій формі; рівень загальної фізичної підготовленості перевищує рівень спеціальною; перші два роки діти не беруть участь в офіційних змаганнях; навчання дітей розпочинається з «школи мяча», з поступовим переходом до зайняття
Список литературы
1. Белиц-Гейман С.П. Искусство тенниса / С. П. Белиц-Гейман. - М.: ФИС. - 1971. - 255 с.
2. Кондратьева Г.А. Теннис в спортивных школах / Г.А. Кондратьева, А.И. Шокин. — М.: ФИС. - 1975. - 160 с.
4. Иванова Т.С. Организационнометодические основы подготовки юных теннисистов: учеб. пособие для студентов вузов / Т. С. Иванова. - М.: ФИС. - 2007. - 117 с.
5. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры / Л.П. Матвеев. - Москва. - 2002. - 178 с.
6. Филин В.П. Некоторые итоги исследований проблемы построения многолетней подготовки юных спортсменов / В.П.Филин // тез. респуб. конф. «Научные основы многолетнего планирования тренировочного процесса и подготовка олимпийского резерва». - Днепропетровск. - 1983. - С. 43-45.
7. Платонов В.Н. Подготовка высококвалифицированных спортсменов / В.Н. Платонов - М.: ФИС. - 1986. - 286 с.
8. Скородумова А.П. Пути совершенствования мастерства / А.П. Скородумова. - М.: Физкультура и спорт. - 1986. - С. 22-26.
9. Фомин Н.А. Возрастные основы физического воспитания / Н.А. Фомин, В.П. Филин. -М.: Физкультура и спорт. - 1972. - 156 с.
10.Голенко В.А. Школа тенниса / В.А. Голенко, А.П. Скородумова, Ш.А. Тарпищев. - М.: ДЕДАЛУС. - 2001. - 190 с.
11. Портных Ю.И. Дидактика игр в школе: учеб. пособие / Ю.И. Портных, С.Л. Фетисова. - СПБ.: РГПУ им. А.И. Герцена. - 2003. - 261 с.
12.Бабушкин В.З. Специализация в спортивных играх / В.З. Бабушкин. - Киев: Здоровя. - 1991. - 164 с.
13.Линькова A.M. Повышение эффективности учебно-тренировочного процесса юных теннисистов 8-10 лет с использованием методов саморегуляции: автореф. дис... канд. пед. наук 13.00.04 / А.М. Линькова. - Москва. - 2004. - 22 с.
14.Тучашвили И.Ш. Формирование, совершенствование и проявления индивидуального стиля игровой деятельности: автореф. дис. докт. пед. наук: спец.13.00.04 / И.Ш. Тучашвили. - Москва. - 1999. - 64 с.
15.Аль Халили Муханед. Совершенствование обучения главным атакующим приемам техники в теннисе на основе их биомеханического обоснования: автореф. дис. ... канд. пед. наук13.00.04 / Аль Халили Муханед. - Москва. - 1996. - 28 с.
16.16.Selby Smith C. Innovation, Skill Needs and Training in a Rural Community / C. Selby Smith, F. Ferrier // Prometheus. - 2005. - vol.23(3). - pp. 265-283.
17.Jones N. Ageneral overview of contracting sport; a tennis perspective ITF / N. Jones // Coaching and Sport Science Review. - 2003. - vol.31. - pp. 4-6.
з ракеткою і мячем; навчання будується на двох рівнях: теоретичному - кожна «деталь» у вигляді попереднього формування розумової моделі раціональної поведінки, і практичному - формування уміння виконувати рухову дію.
Але, існуючі методики побудови тренувального процесу для дітей 5-6 років не враховують їх психофізіологічні особливості. Тому запропоновано використовувати інтерактивні методи навчання дітей тенісу.
References: 1. Belic-Gejman S.P. Iskusstvo tennisa [Art of tennis], Moscow, Physical Culture and Sport, 1971, 255 p.
2. Kondrateva G.A., Shokin A.I. Tennis v sportivnykh shkolakh[Tennis sports schools], Moscow, Physical Culture and Sport, 1975, 160 p.
3. Zhukov G.K. ennis [Tennis], 1979, pp. 52-55.
T
4. Ivanova .S. Organizacionno-metodicheskie osnovy podgotovki iunykh tennisistov [Organizational and methodological bases of preparation of young tennis players], Moscow, Physical Culture and Sport, 2007, 117 p.
T
5. Matveev L. . Teoriia i metodika fizicheskoj kultury [Theory and methodology of physical education], Moscow, 2002, 178 p.
P
6. Filin .P. Nekotorye itogi issledovanij problemy postroeniia mnogoletnej podgotovki iunykh sportsmenov [Some results of research on the problem of building longterm training of young athletes] Nauchnye osnovy mnogoletnego planirovaniia trenirovochnogo processa i podgotovka olimpijskogo rezerva [Scientific basis of longterm planning of the training process and the preparation of the Olympic reserve], Dnepropetrovsk, 1983, pp. 43-45.
V
7. Platonov .N. Podgotovka vysokokvalificirovannykh sportsmenov [Preparation of highly skilled athletes], Moscow, Physical Culture and Sport, 1986, 286 p.
V
8. Skorodumova A. . Puti sovershenstvovaniia masterstva [Ways of improving the skill], Moscow, Physical Culture and Sport, 1986, pp. 22-26.
P
9. Fomin N.A., Filin V.P. Vozrastnye osnovy fizicheskogo vospitaniia [Age basis of physical education], Moscow, Physical Culture and Sport, 1972, 156 p.
11. Portnykh Iu.I., Fetisova S.L. Didaktika igr v shkole [Didactic of games at school], Sankt Petersburg, 2003, 261 p.
12.Babushkin .Z. Specializaciia v sportivnykh igrakh [Specialization in sports], Kiev, Health, 1991, 164 p.
V
13.Linkova A.M. Povyshenie effektivnosti uchebno-trenirovochnogo processa iunykh tennisistov 8-10 let s ispolzovaniem metodov samoreguliacii [Improving the efficiency of the training process of young tennis players 8-10 years using the methods of self-regulation], Cand. Diss., Moscow, 2004, 22 p.
14.Tuchashvili I.Sh. Formirovanie, sovershenstvovanie i proiavleniia individualnogo stilia igrovoj deiatelnosti [Formation, development and manifestation of individual style of play activity], Dokt. Diss., Moscow, 1999, 64 p.
15.Al’ Khalili Mukhaned. Sovershenstvovanie obucheniia glavnym atakuiushchim priemam tekhniki v tennise na osnove ikh biomekhanicheskogo obosnovaniia [Improved training techniques mainly attacking tennis equipment based on their biomechanical study], Cand. Diss., Moscow, 1996, 28 p.
16.Selby Smith C., Ferrier F. Innovation, Skill Needs and Training in a Rural Community. Prometheus, 2005, vol.23(3), pp. 265-283.
17.Jones N. Ageneral overview of contracting sport; a tennis perspective ITF. Coaching and Sport Science Review, 2003, vol.31, pp. 4-6.
24
2014
06
Информация об авторе: Курмаева Елена Викторовна: ORCID: 0000-0001-6282-031Х; kurmaeva.e@mail.ru; Донецкий национальный технический университет; ул. Кирова, 51, г. Горловка, Донецкая область, 84646, Украина.
Цитируйте эту статью как: Курмаєва О.В. Особливості методик навчання тенісу дітей 5-6 років на початковому етапі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2014. - № 6 - С. 21-25. doi:10.6084/ m9.figshare.1004091
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 23.01.2014 г. Опубликовано: 03.03.2014 г.
Information about the author: Kurmaeva E.V.: ORCID: 0000-0001-6282-031Х; kurmaeva.e@ mail.ru; Donetsk National Technical University; Kirov str., 51, Gorlovka, Donetsk region, 84646, Ukraine.
Cite this article as:Kurmaeva E.V. Features of tennis methods of teaching 5-6 years old children in the initial stages.Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol.6, pp. 21-25. doi:10.6084/m9.figshare.1004091
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).