Аналіз основних елементів та змісту механізму правового регулювання відносин із забезпечення народного суверенітету кримінально-правовими засобами. Нормативна регламентація правового статусу народу, як носія суверенітету і єдиного джерела влади в державі.
Аннотация к работе
Звернуто увагу, що наявна в Україні система кримінально-правової охорони народного суверенітету з урахуванням останніх подій на Донбасі та в Криму потребує оновлення та повинна містити адекватну відповідь на усі нинішні та можливі форми загроз у цій сфері. У системі цих базових принципів одну з ключових позицій займає принцип народного суверенітету, який установлює не лише те, що народ визнається в Україні носієм суверенітету і є єдиним джерелом влади (ст. Стаття 5 Конституції України проголошує, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (як певна соціально-історична спільність людей, узята на будь-якому етапі етногенезу), та визначає способи здійснення народовладдя: безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 05 жовтня 2005 року (справа про здійснення влади народом) «положення «носієм суверенітету... є народ» визначається, що «влада Українського народу є первинною, єдиною і невідчужуваною, тобто органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють владу в Україні, що походить від народу». Суверенні права, якими володіє народ, не зводяться лише до виборчого права, права доручення певним особам виконувати ті чи інші функції та права законотворчості.