З’ясування концептуальних підходів до проблеми значення механізмів перцепції у міжособистісному спілкуванні. Визначення функцій спілкування. Поняття і різновиди егоцентризму, форми емпатії. Визначення ролі стереотипів та ефектів у людському спілкуванні.
Аннотация к работе
Результати та особливості взаємодії між людьми значною мірою залежать від того, як вони сприймають, розуміють, відтворюють та інтерпретують поведінку одне одного, оцінюють можливості інших учасників спілкування та власні. Процес взаємодії супроводжується взаєморозумінням чи непорозумінням, здібністю чи нездібністю прогнозувати поведінку партнера по спілкуванню. Старшокласники переживають інтенсивний розвиток механізмів сприйняття, у них виокремлюється здатність розуміти внутрішній емоційний стан людини. Діапазон суджень про обєкт сприймання визначає внутрішньо прийнятний зразок, який виступає в ролі ідеалізованого образу, і саме на нього свідомо чи несвідомо орієнтується підліток, оцінюючи партнерів по взаємодії. У психології під міжособистісним спілкуванням розуміється субєкт - субєктна взаємодія, яка відбувається між людьми де є спільність інтересів, мети, реалізація потреб, а також досягнення кінцевого результату.Воно включає не лише відношення людини до предметного світу, а й до інших людей, з якими вона вступає в прямі і опосередковані контакти, тобто спілкування. Психологія спілкування - це розділ загальної психології, предметом якого є психологічна специфіка процесів спілкування, які розглядаються під кутом зору взаємовідносин особистості та суспільства. Складовою спілкування є процес сприймання людини людиною, який позначають терміном «соціальна перцепція» (від лат. perceptio - сприймання, пізнавання). Як слушно зазначає О.О.Бодальов, вад того, як люди відображають та інтерпретують зовнішність і поведінку, оцінюють можливості один одного, багато в чому залежить характер їхніх взаємодій і результати, до яких вони приходять у спільній діяльності. Вибір людиною тієї чи іншої лінії поведінки в кожній конкретній ситуації передбачає сприймання та оцінку головних її елементів: партнера, самого себе і ситуації контексту загалом.Цей рівень, як правило, відсутній у дітей і є результатом пізнішого онтогенетичного розвитку, хоча не всі дорослі люди здатні розуміти іншу людину саме на цьому рівні. Егоцентризм (від лат. ego - я та centrum - центр кола) - це зосередженість індивіда тільки на власних інтересах та переживаннях і, як наслідок, нездатність розуміти іншу людину як субєкта і особистість, відмінну від нього[28, с 15]. У конкретних дослідженнях виокремлюють такі різновиди егоцентризму: пізнавальний - виявляється у процесах сприймання і мислення; моральний - характеризує нездатність до розуміння причин вчинків інших людей; комунікативний - свідчить про неповагу до смислових понять партнерів по спілкуванню. У реальних ситуаціях взаємодії люди користуються, цим прийомом, коли припущення про внутрішній стан партнера по спілкуванню будується на підставі спроби поставити себе на його місце, тоді ідентифікація виступає одним із механізмів пізнання і розуміння іншої людини[21, с 121]. Так, в обох випадках враховується поведінка іншої людини, але результат спільних дій буде різним: одна справа - зрозуміти партнера по спілкуванню, ставши на його позицію, діючи відповідно до неї; інша - зрозуміти його, враховувати його точку зору, навіть співчувати йому, але діяти по-своєму.Таке сприймання - набагато активніший процес, ніж сприймання людиною інших обєктів світу, оскільки воно особливо активізує розумові, вольові, емоційні процеси, частіше спонукає до дії, осмислення себе та інших, нових знань. У ранньому юнацькому віці міжособистісна перцепція субєктів, характеризується збільшенням кількості описових категорій, зростанням їх гнучкості та визначеності у процесі їх використання; підвищення рівня вибірковості, послідовності, складності та інтегрованості інформації. Старшокласники здатні відокремлювати стійкі якості однокласників від ситуативних проявів їх особистості, що зумовлені впливом обставин, і визначають їх поведінку в певний момент взаємодії; характерним є більш рівномірне використання одиниць аналізу іншого (зовнішність, поведінка, якості). За дефіциту часу та інтенсивного розвитку комунікативної інформації партнери по спілкуванню змушені поповнювати нестачу даних і знань про іншого інформацією, почерпнутою разом із першим враженням. Поняття «розуміння» виражає здатність старшокласника пізнати суттєве, істотне в іншій людині, розкрити його у звязках і відношеннях з іншими особистостями.Згідно концептуальних підходів, які були опрацьовані в теоретичній частині дослідження ми зазначали, що механізмами перцепції є ідентифікація, емпатія, казуальна атрибуція, рефлексія. У звязку з тим, що ми досліджуємо механізми перцепції міжособистісного спілкування, відповідно, ми обираємо наступні методики, а саме, дослідження рівня емпатійних тенденцій (за Юсуповим) та діагностика міжособистісних стосунків (за Т.Ми вважаємо, що емпатія є здатністю емоційного відгуку на неблагополуччя іншого, прагнення зрозуміти, полегшити або розділити його стан. Розуміючи емпатію як процес, у дослідженні ми будемо вивчати її як властивість індивіда, яка є результатом інтеграції емпатійних процесів та станів. Зазначимо, що емпатія - важливий
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення механізмів перцепції
1.1 Аналітичний огляд проблеми механізмів перцепції міжособистісного спілкування у зарубіжній та вітчизняній психології
1.2 Особливості механізмів сприймання людини людиною
1.3 Процеси міжособистісного пізнання та їх роль у взаємодії старшокласників
Розділ 2. Дослідження механізмів перцепції міжособистісного спілкування у старшокласників
2.1 Організація дослідження
2.2 Дослідження механізмів спілкування у старшокласників