Визначення структури неформальних стосунків малої соціальної групи у підлітковому віці за критерієм симпатії-антипатії. Встановлення ступеню психологічної сумісності окремих членів групи. Виявлення внутрішніх групових підсистем та їх неформальних лідерів.
Аннотация к работе
Актуальність: Спілкування і взаємодія людей відбувається в різноманітних формуваннях і обєднаннях, які в соціальній психології визначаються як групи. Уманської зосереджуються на соціально-психологічних факторах формування та розвитку груп, визначенні специфіки впливу на особистість конкретної соціальної групи, а також питань групових взаємин. Продуктивними з точки зору методологічного підходу слід вважати соціометричний метод Морено, який дозволяє визначити структуру міжособистісних взаємин членів групи; школи "групової динаміки" К. Ці та інші теоретичні підходи до вивчення психології груп є свідченням загостреної уваги дослідників даної проблеми і саме тому вони потребують детального аналізу та наукового обґрунтування. Частину таких методів характеризує персональне відношення даної людини до інших людей, інші - положення даної людини в системі внутрішньо - групових відносин, що склалися, треті - психологію тієї соціальної групи, в яку входить даний індивід і в систему міжособистісних відносин в яку він включений.Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 11 до 15 років. У здатності користуватися словом, зовнішнім мовленням підлітки вбачають свою інтелектуальну силу, ознаку свого авторитету в колективі. Підлітковий вік - період переходу від дитинства до дорослості, інтенсивного становлення почуттів і волі, спрямованості, готовності жити і діяти так, як живуть і діють дорослі. Підліток є ще дитиною, і вже - не дитина, має деякі риси дорослого, але - ще не дорослий, намагається обмірковувати свої прагнення, дії, як це роблять дорослі, але своєрідно, по-дитячому. Але в процесі їх прояву, оцінювання колективом підліток під впливом колективної думки починає усвідомлювати свої устремління, домагання, вчинки і місце в колективі, стає субєктом виховання.Вже понад 100 років мала група залишається предметом дослідження численної кількості соціально-психологічних шкіл і напрямків. Інтерес соціальної психології до малих груп настільки великий, що всю традиційну соціальну психологію можна розглядати як соціальну психологію малих груп. Мала група відіграє важливу роль у вихованні і становленні особистості, її соціалізації, являючись провідником тих ідей, установок, цінностей і норм поведінки, які існують в даному суспільстві як цілісній системі. Обидві системи відносин - обєктивних (суспільних) і субєктивних (психологічних) зливаються в єдину систему міжособистісних групових відносин, що надає малим групам особливої якості, яка відрізняє їх від інших соціальних груп [14.] Мала група стала фокусом інтересу соціальної психології з декількох причин. По-перше, ускладнення самого суспільного життя, що було зумовлено посиленням диференціації видів людської діяльності і включенням людей у чисельні утворення за цими видами діяльності, посилило роль малих груп в житті людини і вимагало уваги дослідників до цих груп, бо саме в них приймаються групові рішення, від яких залежить успіх всього виробництва.Необхідне спрацьовування складних соціально-психологічних механізмів, перехід соціальних і психологічних умов у соціально-психологічні фактори становлення особистості, розвитку його самосвідомості для того, щоб дві протилежні тенденції: соціалізація й індивідуалізація рівноцінно брали участь у становленні індивідуальності підлітка [26, с.263] Міжособистісне спілкування підлітка реалізується як у спілкуванні з дорослими, так і у спілкуванні з однолітками. Якщо у спілкуванні з дорослими підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок, цілі та мотиви поведінки, способи аналізу навколишньої дійсності й способи дій, то спілкування з однолітками є своєрідним випробуванням себе у особистісній сфері, що породжує специфічну моральну проблематику. По-перше, спілкування з однолітками є дуже важливим і специфічним каналом інформації; за допомогою нього підлітки і юнаки дізнаються про багато необхідних речей, про які дорослі їм не розповідають. Спілкування в групі однолітків істотно відображається на розвитку особистості підлітка.Дослідження було розпочате з організаційного етапу: Виконано теоретичний аналіз психологічної літератури з даної теми; Діагностична процедура проводилася у кожному з класів: діагностика школярів - підлітків. Найбільш доцільним методом дослідження міжособистісних і міжгрупових відносин виступає «Соціометрія», автором якої є австрійсько-американський психолог та соціолог Дж. Морено. На картці фіксується основна інформація про досліджуваного, а також проводиться реєстрація його індивідуальних виборів. Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії - антипатії її членів.Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про клас: 1) список членів класу, які роблять вибори (Хто вибирає). 2) список членів класу, кого вибирають (Кого вибирають). 3) на соціоматриці одночасно фіксуються як позитивні « », так і негативні «-»вибори кожного досліджуваного; для класу підрахувати загальну кількість: позитивних виборів; Після занесення інформ
План
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ ПІДЛІТКІВ У МАЛІЙ СОЦІАЛЬНІЙ ГРУПІ
1.1 Психологічна характеристики підліткового віку
1.2 Поняття й сутність групи
1.3 Міжособистісні стосунки у підлітковому віці
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ ПІДЛІТКІВ У МАЛІЙ СОЦІАЛЬНІЙ ГРУПІ