Особливості комплексного лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням шляхом застосування кріоконсервованого екстракту плаценти - Автореферат

Захворюваність на подагричний артрит невпинно збільшується (Мухін І.В., 2001; Синяченко О.В., 2005; Свінціцький А.С. Початок захворювання частіше припадає на вік від 40 до 50 років, але останнім часом усе частіше спостерігають випадки розвитку подагричного артриту в молодому віці (у 20 - 30 років) (Ждан В.М., 2008; Насонова В.А., 2008; Мороз Г.З., 2010). Встановлені властивості кріоконсервованого екстракту плаценти прискорювати нормалізацію ліпідного спектра сироватки крові, активізувати виведення лейкоцитами атерогенних фракцій ліпопротеїдів з осередків уражень, призводити до зниження вмісту загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, викликати зменшення коефіцієнта атерогенності (КА) та сприяти прискореному регресу атеросклерозу, зменшувати рівень глікемії, нормалізувати андрогенний дисбаланс, що дозволило застосувати даний препарат у комплексному лікуванні подагричного артриту у хворих з ожирінням. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням на підставі визначення клінічного перебігу цієї патології, дослідження пуринового, ліпідного обмінів, андрогенного стану шляхом застосування в комплексному лікуванні кріоконсервованого екстракту плаценти. Оцінити вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на основні біохімічні показники у хворих на подагричний артрит з ожирінням.Відповідно до поставлених завдань, за характером лікування, хворі були розподілені на наступні групи: 1 група - 52 особи (48,6%) - основна - хворі на подагричний артрит з ожирінням, які на фоні базисної терапії додатково отримували препарат групи «Кріоцелл» - кріоконсервований екстракт плаценти (ККЕП) в дозі 1,8 мл внутрішньомязево через день тричі. У всіх хворих спостерігались ураження таких суглобових зон: першого плеснофалангового суглоба у 69 (64,6%) хворих, у 19 (17,77%) хворих - гомілковоступневого, у 11 (10,28%) хворих - колінного, у 8 (7,47%) хворих - променевозапясткового. У першій групі хворих артрит першого плеснофалангового суглоба спостерігали у 36 (69,23%) хворих, гомілковостопного - у 9 (17,31%) хворих, колінного - у 4 (7,69%) хворих та променевозапясткового - у 3 (5,77%) хворих, в другій групі, відповідно, - у 33 (60%) хворих, у 10 (18,18%) хворих, у 7 (12,73%) хворих й у 5 (9,09%) хворих. За перебігом захворювання хворих розподілили на групи: легкий перебіг (напади артриту 1 - 2 рази/рік, ураження не більше 2 суглобів, на рентгенограмі немає ознак суглобової деструкції, тофуси одиничні або відсутні, ураження нирок відсутнє) спостерігався у 64 (59,81%) хворих на подагричний артрит з надмірною вагою та з ожирінням I ступеня; перебіг середньої тяжкості (напади артриту 3 - 5 разів/рік, ураження 2 - 4 суглобів, на рентгенограмі кісткова деструкція, тофуси множинні, сечокамяна хвороба) - у 29 (27,1%) хворих з ожирінням I та II ступеня; тяжкий перебіг (напади артриту більше 5 разів на рік, множинне ураження суглобів, на рентгенограмі виражена кістково-суглобова деструкція, крупні множинні тофуси, виражена нефропатія) виявили у 14 (13,08%) хворих з ожирінням III ступеня. У хворих обох груп виявлені рентгенологічні зміни з боку суглобів: звуження суглобової щілини зафіксовано у 60 (56,07%) хворих з надлишковою масою тіла та з ожирінням I ступеня, зміни хряща - у 25 (23,36%) хворих з ожирінням I та II ступеня, остеокістоз - у 10 (9,36%) хворих з ожирінням II та III ступеня, узурації поверхонь кісток - у 5 (4,67%) хворих з ожирінням III ступеня, навколосуглобовий остеопороз - у 3 (2,80%) хворих з ожирінням III ступеня, кальціфікація - у 2 (1,87%) хворих з ожирінням III ступеня, остеоліз - у 2 (1,87%) хворих з ожирінням III ступеня.Хронічна форма артриту переважає у 64,5% хворих на подагричний артрит з ожирінням, інтермітуюча - у 35,5%. Ожиріння спостерігається у 90% хворих на подагричний артрит. Наявність дрібного і крупного остеокістозу у хворих на подагричний артрит з ожирінням вказує на патогенетичну роль загальних обмінних порушень у розвитку кісткової деструкції. Встановлено, що розвиток тофусів спостерігається частіше у хворих на подагричний артрит з ожирінням II та III ступеня (р<0,05). Тривалість загострень ПА у хворих з ожирінням у першій групі достовірно (р<0,05) зменшилася на 72,85%, досягли значного поліпшення функціональної активності суглобів, що виявилося у зменшенні вираженості болю за ВАШ на 89,69%; у 4 рази зменшилася добова доза прийнятого лорноксикаму (р<0,05); у 5 разів зменшилася добова доза прийнятого алопуринолу (р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертаційній роботі представлене теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі внутрішніх хвороб - удосконалення діагностики та лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням на підставі визначення особливостей перебігу поєднаної патології, стану пуринового, ліпідного обмінів, андрогенного дисбалансу та шляхи їхньої корекції.

2. Хронічна форма артриту переважає у 64,5% хворих на подагричний артрит з ожирінням, інтермітуюча - у 35,5%. Ожиріння спостерігається у 90% хворих на подагричний артрит. У хворих на подагричний артрит по мірі збільшення ступеня ожиріння спостерігається більш тяжкий перебіг захворювання (р<0,05) та несприятливий прогноз. Наявність дрібного і крупного остеокістозу у хворих на подагричний артрит з ожирінням вказує на патогенетичну роль загальних обмінних порушень у розвитку кісткової деструкції. Виявлення тофусів визначає тяжкість перебігу захворювання (р<0,05). Встановлено, що розвиток тофусів спостерігається частіше у хворих на подагричний артрит з ожирінням II та III ступеня (р<0,05). Розвиток кістково-суглобової деструкції залежить від ступеня ожиріння.

3. Встановлений взаємозвязок між рівнем СК та ОТ (r=0,86, p<0,05), САТ та ДАТ (r=0,81, p<0,05 та r=0,42, p<0,05 відповідно), рівнем ТГ (r=0,43, p<0,05), ЛПВЩ (r=-0,35, p<0,05), а також глюкози у хворих з гіперглікемією (r=0,68, p<0,05). Подагричний артрит у хворих чоловіків з ожирінням асоціюється з високим рівнем СК та зниженим рівнем ТС (r=-0,82, р<0,05), маркером андрогенного дисбалансу. Рівень ТС асоціюється з тривалістю хвороби (р<0,05), кількістю уражених суглобів за час хвороби (р<0,05), ІМТ (r=0,56, р<0,05), ОС (r=0,58, р<0,05). Знижений рівень сироваткового тестостерону є одним із діагностичних критеріїв тяжкості подагричного артриту у хворих з ожирінням.

4. Тривалість загострень ПА у хворих з ожирінням у першій групі достовірно (р<0,05) зменшилася на 72,85%, досягли значного поліпшення функціональної активності суглобів, що виявилося у зменшенні вираженості болю за ВАШ на 89,69%; у 4 рази зменшилася добова доза прийнятого лорноксикаму (р<0,05); у 5 разів зменшилася добова доза прийнятого алопуринолу (р<0,05). Спостерігалась нормалізація артеріального тиску, так САТ зменшився на 22,58% (р<0,05) та ДАТ на 25,52 % (р<0,05). Досягли стабілізації маси тіла із поступовим її зменшенням (р<0,05).

5. У хворих на ПА з ожирінням застосування ККЕП сприяє нормалізації показників пуринового, ліпідного обмінів. Спостерігалося покращення пуринового обміну за рахунок зниження рівня СК на 53,38% (р<0,05). Досягли поліпшення ліпідного профілю шляхом достовірного зниження концентрацій ЗХ на 25,84% (р<0,05), ЛПНЩ на 27,94% (р<0,05), ТГ на 29,57% (р<0,05), підвищення рівня ЛПВЩ на 34,65% (р<0,05). Достовірно знизився рівень глюкози у хворих з гіперглікемією на 22,58% (р<0,05). Достовірно збільшився рівень ТС на 59,57% (р<0,05). Збільшення рівня ТС на фоні клінічного поліпшення у хворих з поєднаною патологією підтверджує діагностичну роль цього показника. Визначення сироваткових рівнів ТС і СК як діагностичних маркерів дозволяє використовувати їх для тривалих проспективних спостережень, у тому числі - для оцінки ефективності терапії.

6. Співставлення результатів динамічного спостереження і лікування між двома групами свідчить про явну перевагу комплексного лікування з використанням ККЕП, що підтверджується наступним: тривалість загострень ПА у хворих з ожирінням у першій групі достовірно (р<0,05) зменшилася на 72,85%, проти 41,14% у другій групі; досягли зменшення вираженості болю за ВАШ майже на 89,69% в основній групі проти 64,58% у групі порівняння. Відповідно в 4 рази зменшилася добова доза прийнятого лорноксикаму (р<0,05) проти в 1,82 разу (р<0,05) другої групи, виявлене достовірне у 5 разу зменшення добової дози прийнятого алопуринолу (р<0,05), порівняно з показником у 2,34 разу (р<0,05) другої групи. Достовірно збільшився рівень ТС на 59,57% у хворих першої групи (р<0,05) проти 9,07% (р<0,05) у другій групі. Відбулося покращення пуринового обміну за рахунок зниження рівня СК на 53,38% (р<0,05) в першій групі, проти показників другої групи - 45,55% (р<0,05). Досягли поліпшення ліпідного профілю шляхом достовірного зниження концентрацій ЗХ на 25,84% у першій групі (р<0,05), проти 7,37% (р<0,05) у другій групі, ЛПНЩ на 27,94% у першій групі (р<0,05), проти 12,06% (р<0,05) у другій групі, ТГ на 29,57% у першій групі (р<0,05), проти 11,83% (р<0,05) у другій групі. Підвищення рівня ЛПВЩ на 34,65% у першій групі (р<0,05), проти 1,98% (р<0,05) у другій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих чоловіків на подагричний артрит з ожирінням рекомендовано визначення рівня тестостерону для раннього виявлення андрогенного дисбалансу.

2. Під час коригування андрогенного дисбалансу покращуються зміни пуринового, ліпідного обмінів, відбувається стабілізація маси тіла з тенденцією до відновлення нормальної маси тіла.

3. Для оптимізації комплексного лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням рекомендується використання кріоконсервового екстракту плаценти. Препарат «Кріоцелл - кріоекстракт плаценти» в асептичних умовах вводити внутрішньомязево в дозі 1,8 мл 1 раз на добу, через день, тричі.

4. Повторні курси лікування з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти слід проводити через 9 - 12 місяців.

1. Капустянська А.А. Аналіз захворюваності на подагру по Полтавській області за 2003 - 2007 роки / А.А. Капустянська //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. 2009. Том 9, випуск 4(28), частина 1. С. 105-107.

2. Капустянська А.А. Аналіз рівню сечової кислоти у хворих на подагру в різних вікових групах / А.А. Капустянська // Світ медицини та біології. - 2009. №4. С. 108-111.

3. Капустянська А.А. Застосування препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» в комплексному лікуванні загострення подагричного артриту з метаболічним артритом / А.А. Капустянська // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. 2010. Том 10, випуск 2(30). С. 54-58.

4. Капустянська А.А. Застосування препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» в комплексному лікуванні загострення подагричного артриту / А.А. Капустянська // Світ медицини та біології. 2010. №.1. С. 92 - 95.

5. Капустянська А.А. Комплексне лікування загострення подагричного артриту у хворих з ожирінням / А.А. Капустянська // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. 2011. Том 11, випуск 2(34). С. 136-138.

6. Капустянська А.А. Вивчення дії препаратів алогенної плаценти та антиоксидантів на клініко-біохімічні та імунні показники в комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію / А.А. Капустянська, Д.В. Капустянський // Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини: матеріали 60-ї підсумкової студентської наукової конференції. Полтава, 2004. С. 11. Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, лабораторне дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку.

7. Капустянська А.А. Вивчення впливу ксефокаму на гострий біль у хворих на подагру / А.А. Капустянська // Актуальні питання клінічної медицини: тези доповідей науково-практичної конференції лікарів-інтернів, магістрів та клінічних ординаторів. Полтава, 2008. С. 30.

8. Капустянская А.А. Опыт применения препарата «Криоцелл - криоэкстракт плаценты» в комплексном лечении обострения подагрического артрита у больных с метаболическим синдромом / В.Н. Ждан, В.И. Шепитько, А.А. Капустянская // Клеточная трансплантология и тканевая инженерия. 2010. Том V, №3, материалы III Международного симпозиума «Актуальные вопросы клеточных технологий». Москва, 2010. С. 28. Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, лабораторне дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку.

9. Капустянська А.А. Спосіб лікування загострення хронічного подагричного артриту / В.М. Ждан, В.І. Шепітько, А.А. Капустянська // Патент на корисну модель № 51217, заявлено 24.12.2009, № заявки u 2009 13477, зареєстровано 12.07.2010, бюл. № 13. Здобувач проводила обстеження хворих, аналіз даних, розробку формули корисної моделі, підготувала опис корисної моделі для експертизи.