Теоретичні проблеми вивчення французької фразеології. Фразеологія та об’єкт її вивчення на сучасному етапі. Значення і форма фразеологізмів. Комунікативні та не комунікативні фразеологізми. Семантична структура типів номінативних фразеологічних одиниць.
Аннотация к работе
Кожна мова має свої характерні особливості, які відрізняють її від інших мов, має той лексичний запас, який несе в собі мудрість народу, що творила мову, його вірування, відбитки соціально - економічних, культурних умов життя, зрештою, менталітету. Без фразеології, за допомогою лише окремих слів було б важко, в деяких випадках навіть неможливо виразити все багатство відтінків думки людини. Єдина з ними біда - фразеологізми не мають правил, їх можна вивчити лише один по одному. Семантика фразеологічного складу будь - якої мови зумовлюється спільністю людського мислення, а також взаємодією людей в суспільстві відтворює національно - культурну самобутність мовного колективу, викликану умовами його життя і особливостями історичного розвитку, тому важливо вивчати фразеологізми мови, яка вивчається для більш глибокого пізнання культури, ментальності англомовного колективу. Актуальність даної роботи полягає в тому, що фразеологізми є невідємною частиною мови, які надають їй самобутності і вивчення фразеологічних одиниць необхідне для доброго володіння мовою.Навіть у мовознавців, що вивчають фразеологію однієї і тієї ж мови, в трактуванні одиниці фразеологізму спостерігається значні розбіжності в поглядах. Невизначеність в питанні про суть обєкту фразеології у свою чергу утрудняє вироблення методологічних принципів вивчення цієї дисципліни, оскільки «немає такої науки, де можна було б почати будувати метод, не маючи концепції про предмет вивчення». Невирішеність цих і подібних проблем, очевидно, послужила для деяких дослідників приводом заговорити про «кризу» фразеології. Фразеологія як невідємна частина мови не може розвиватися ізольовано від самої мови. Важливе значення для дослідження історії фразеології мають джерела її вивчення, основними з яких є: а) матеріал фразеологізму різних епох, представлений в різних збірках, словниках, довідниках. б) фразеологія літературних памятників, що відносяться до різних історичних етапів її розвитку. в) роботи, присвячені дослідженню одиниць фразеологізмів і рівень, що відображають, і характер розвитку фразеології в ту або іншу епоху.Фразеологія (гр. phrasis-вислів, зворот, logos - слово, вчення) - фразеологічна одиниця, ідіома, стійке поєднання слів, яке характеризується постійним лексичним складом, граматичною будовою і відомим носіям даної мови значенням (у більшості випадків - переносно - образним), не виведені з значення складових фразеологізм компонентів. Це значення відтворюється в мові відповідно до історично склалися нормами вживання. Розрізняються фразеологізми з повністю переосмисленим складом і невмотивованим значенням - фразеологічні зрощення. Phrases - вираз logos - вчення) наука про складні по складу мовних одиницях, мають стійкий характер: шкереберть, потрапити в халепу, кіт наплакав. Фразеологізм - складна за своєю природою одиниця: утворюється вона на синтаксичному ґрунті (від генетичного прототипу - вільного сполучення слів), а функціонує переважно як одиниця називання (цією функцією вона близька до слова), інакше кажучи, за своєю формою фразеологізм співвідносний з вільною синтаксичною конструкцією (переважно із словосполученням), а за змістом (значенням) - зі словом [13;18].2.1 Не комунікативні фразеологізмиСубстантивні ФО сучасної французької мови можуть бути як ідіоми, так і унілатеральними фразеологізмами. Фразеологізми цього типу, як правило відносяться до унілатеральних фразем, головний член яких виступає в своєму прямому, візуальнім значенні. Інші форми семантичного перетворення в субстантивних ФО зустрічається рідко, наприклад: - архаїзм: «les neiges dantan» - «торішний сніг» [28.с.87]; - еліпсис: «Qui se garde a carreau, nest jamais capot» - «береженого і Бог береже» [28,с.10]; - народно - етимологічне переоформлення: «amis comme cochons» - «нерозлийвода, нерозлучні друзі» [28,с.105]. Адективні ФО сучасної французької мови можуть бути як ідіомами, так і унілатеральними фразеологізмами. Дієслівні ФО сучасної французької мови можуть бути як ідіомами, так і унілатеральними фразеологізмами з різнобарвною граматичною структурою.Вони можуть реалізовуватися в ціліснім, глобальнім значенні, що зумовлено головним чином виконуваної ними функції в мові.Модальні ФО французької мови, подібно службовим та вигуковим, приходяться ідіомами та реалізуються у мові лише в ціліснім, глобальнім значенні.Семантична структура ФО не прислівного характеру комунікативного характеру можуть бути як ідіомами, так і унілатеральними фразеологізмами. До комунікативних ФО не прислівного характеру представленні наступні форми семантичного перетворення: 1) переосмислення найчастіше образне, але зустрічається й необразне. Прикладами необразного переосмислення комунікативних ФО не прислівного характеру можуть слугувати: «ainsi dire» - «так би мовити» [28,с.86]; «cest la hic!» - «ось в чім справа» [28,с.168] та ін. 2) лексичне послаблення значень компонентів характерно для унілатеральних ФО, також і для фразеологізмів компаративного типу: «Il pleut a seaux» - «дощ ллє як з відра» [28
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика французької фразеології
1.1 Теоретичні проблеми історичного вивчення французької фразеології
1.2 Фразеологія та обєкт її вивчення на сучасному етапі
1.3 Значення і форма фразеологізмів
Розділ 2. Типи фразеологізмів
2.1 Некомунікативні фразеологізми
2.1.1 Семантична структура типів номінативних фразеологічних одиниць
2.1.2 Семантична структура вигукових фразеологічних одиниць
2.1.3 Семантична структура модальних фразеологічних одиниць