Встановлення дисоціації між різноманіттям клінічних проявів і виразністю скарг у хворих на хронічний набутий токсоплазмоз. Дослідження взаємозв"язку функціональних порушень біоелектричної активності головного мозку і поліморфізмом неврологічних порушень.
Аннотация к работе
Це, насамперед, зумовлено збільшенням частоти хронізації захворювань паразитарної етіології, що є однією з імовірних причин зростання захворюваності на латентні форми патології нервової системи (К.І.Бодня, 2002). Упровадження в практику лікувально-профілактичних закладів сучасних методів лабораторної діагностики поглибили знання про патогенез захворювання, дозволили уточнити критерії діагностики різних клінічних форм токсоплазмозу та підходи до лікування (Г.М.Дубинська та співавт., 2002). Багато авторів підкреслюють частоту неврологічних порушень та ускладнень, однак одностайної думки щодо особливостей клініко-неврологічних порушень у хворих на хронічний набутий токсоплазмоз немає. У доступній літературі не виявилося даних про визначення початкових проявів з боку нервової системи у хворих на хронічний набутий токсоплазмоз. Отримані дані про клініко-неврологічну симптоматику хронічного набутого токсоплазмозу дозволили визначити принципи діагностики, розробити систему комплексного етіопатогенетичного лікування хронічного набутого токсоплазмозу, що відкриває нові можливості ранньої діагностики захворювання і сприяє не тільки підвищенню ефективності його лікування, але й попередженню ускладнень та рецидивів.Для розвязання поставлених завдань було обстежено 100 пацієнтів із хронічним набутим токсоплазмозом у стадії загострення, які перебували на лікуванні в обласній клінічній інфекційній лікарні, що є базою кафедри медичної паразитології і тропічних захворювань Харківської медичної академії післядипломної освіти. У всіх хворих діагноз хронічного набутого токсоплазмозу було суворо веріфіковано лікарем-паразитологом і підтверджено результатами імуноферментного аналізу з використанням тест-системи ТОВ “Вектор-Бест”. З метою поглибленого вивчення стану центральної нервової системи у хворих на хронічний набутий токсоплазмоз, крім загальноприйнятого клініко-лабораторного дослідження застосовували електроенцефалографію з використанням універсального програмно-апаратного комплексу “DX-2000” і “DX-4000” фірми “DX-SYSTEMS Ltd.”. На підставі клінічних даних усі обстежені хворі були розподілені на дві клінічні групи: до першої групи (I) віднесені хворі з переважним ураженням вегетативної нервової системи - 70 осіб; до другої (II) - з переважним ураженням центральної нервової системи - 30 осіб. Із субєктивної симптоматики у хворих найчастішою скаргою була наявність підвищеної дратівливості, тривожності, нестриманості, почуття занепокоєння, страху (9 хворих), порушення сну (6).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розвязання наукової задачі: визначення особливостей клініко-неврологічних порушень у хворих на хронічним набутий токсоплазмоз на основі комплексного клініко-інструментального дослідження. Після лікування у 95% хворих відзначалася позитивна динаміка показників неврологічного статусу. Проведено комплексне дослідження вегетативної нервової системи, що дозволило виявити вегетативну дисфункцію, показати залежність ступеня тяжкості вегетативних змін від міжпівкульної дезінтеграції (виявленої методом електроенцефалографії). Після закінчення лікування у всіх хворих нормалізувалися показники вегетативних проб, варіабельності серцевого ритму (р<0,05), вірогідно зменшився ступень тяжкості вегетативних порушень, особливо в хворих першої групи, при цьому відзначалася завищена самооцінка працездатності у хворих другої групи за даними “Схеми...”. Виявлено до лікування, що в першій групі хворих малася лише дисфункція серединних структур, у другій групі відзначалася менша реактивність рітмогених структур, що характеризує більш виражену їхню зацікавленість, нерівномірність впливів, що активують, у різних підсистемах діенцефальних структур головного мозку.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розвязання наукової задачі: визначення особливостей клініко-неврологічних порушень у хворих на хронічним набутий токсоплазмоз на основі комплексного клініко-інструментального дослідження. Виявлена дисоціація між клінічним поліморфізмом і виразністю скарг.
2. У 70% хворих виявлена переважно дисфункція вегетативної нервової системи. У 30% хворих - переважно ураження центральної нервової системи із загальномозковою та багатоосередковою симптоматикою у вигляді ознак порушення черепної іннервації, стовбурової симптоматики, пірамідного, вестибуло-атактичного, екстрапірамідного синдромів. Після лікування у 95% хворих відзначалася позитивна динаміка показників неврологічного статусу.
3. Проведено комплексне дослідження вегетативної нервової системи, що дозволило виявити вегетативну дисфункцію, показати залежність ступеня тяжкості вегетативних змін від міжпівкульної дезінтеграції (виявленої методом електроенцефалографії). Після закінчення лікування у всіх хворих нормалізувалися показники вегетативних проб, варіабельності серцевого ритму (р<0,05), вірогідно зменшився ступень тяжкості вегетативних порушень, особливо в хворих першої групи, при цьому відзначалася завищена самооцінка працездатності у хворих другої групи за даними “Схеми...”.
4. Установлено, що електроенцефалографічні зміни можуть мати діагностичне значення, а також свідчити про ефективність комплексного лікування. Виявлено до лікування, що в першій групі хворих малася лише дисфункція серединних структур, у другій групі відзначалася менша реактивність рітмогених структур, що характеризує більш виражену їхню зацікавленість, нерівномірність впливів, що активують, у різних підсистемах діенцефальних структур головного мозку. Уперше звернена увага на взаємозвязок функціональних порушень біоелектричної активності головного мозку і поліморфізмом неврологічних порушень при цій патології. У динаміці медикаментозної корекції значно зменшилися явища дезорганізації з формуванням стійких зональних розходжень і оптимізації відносної потужності спектра ритмів, зменшення індексу пароксизмальної активності.
5. Різноманіття клінічної симптоматики в прояві вегетативно-судинних порушень і особливості імунної відповіді у хворих на хронічний набутий токсоплазмоз обумовлені станом регуляторних систем організму. Динамічний моніторинг показників клітинної ланки імунітету може бути лабораторним критерієм ефективності комплексного лікування і профілактики рецидивів.
6. Обґрунтовано, що усіх хворих у клініці нервових хвороб необхідно обстежувати на токсоплазмоз. Доведено, що розроблена діагностична система дозволить якісно підвищити рівень діагностики, оптимізувати лікувальні заходи. У комплекс лікування у хворих на хронічним набутий токсоплазмоз необхідно включати як протипаразитарні засоби, але й засоби неспецифічного впливу, що поліпшують функціональний стан певних відділів нервової системи (у залежності від характеру виявлених неврологічних порушень).
Список литературы
1. Марченко В.Г., Нестеренко І.Б. Характеристика змін нервової системи при хронічному набутому токсоплазмозі \\ Епідеміологія, екологія і гігієна. Збірник матеріалів підсумкової регіональної науково - практичної конференції, присвяченої 10-річчю незалежності України, вип.4. - Харків, 2001. - С.73. ( Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у збиранні матеріалу та обробці даних, підготовлено до друку роботу).
2. Нестеренко І.Б. Неврологічні порушення і електроенцефалографічні зміни при хронічному набутому токсоплазмозі \\ Український вісник психоневрології. - Том10. - вип.2(31). - 2002. - С.68.
3. Бодня Е.И., Марченко В.Г., Кадырова Л.А., Нестеренко И.Б. Некоторые клинико-неврологические проявления хронического приобретенного токсоплазмоза \\ Український вісник психоневрології. - Том10. - вип.1(30). - 2002. - С.27. (Дисертант проводив збір та аналіз матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, підготовку до друку).
4. Нестеренко І.Б. Амплітудні і частотні характеристики ЕЕГ при хронічному набутому токсоплазмозі \\ Матеріали науково - практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти 25 грудня 2001 року. - Харків, 2001 . - С.54.
5. Нестеренко І.Б. Зміни біоелектричної активності головного мозку при хронічному набутому токсоплазмозі.\\ VI міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2002. - С.186.
6. Марченко В.Г., Нестеренко І.Б. Діагностика уражень нервової системи при хронічному набутому токсоплазмозі. \\ Український медичний альманах. - Вип.5, 2002. - С.50-51. (Дисертант проводив збір матеріалу, проведено обробку та аналіз матеріалу, написано та підготовлено до друку).
7. Бодня К.І., Марченко В.Г., Нестеренко І.Б. Токсоплазмоз в клинике нервных болезней \\ Эпидемиология, экология и гигиена. Сборник материалов 5 итоговой региональной научно-практической конференции \ Харьковская областная санэпидемстанция - Харьков, 2002. - С.65-67. (Дисертант проводив збір та аналіз матеріалу, написано та підготовлено роботу до друку).
8. Марченко В.Г., Нестеренко І.Б. Діагностика уражень нервової системи при хронічному набутому токсоплазмозі // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на до госпітальному та госпітальному етапах, методи профілактики”. - Частина ІІ (тези). - Харків, 2002. - С.32-33. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних, написано та підготовлено до друку).
9. Нестеренко И.Б. Неврологические нарушения при хроническом приобретенном токсоплазмозе // Международный медицинский журнал. - 2004. - Т.10, №4. - С.58-60.