Особливості клініко-метаболічних порушень при перинатальних гіпоксичних ураженнях головного мозку у новонароджених та дітей грудного віку - Автореферат
Розкриття механізмів розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування клініко-метаболічних порушень при перинатальних гіпоксичних ураженнях головного мозку у новонароджених та дітей грудного віку. Синдром ендогенної інтоксикації.
При низкой оригинальности работы "Особливості клініко-метаболічних порушень при перинатальних гіпоксичних ураженнях головного мозку у новонароджених та дітей грудного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Гіпоксичне ураження (ГУ) головного мозку у перинатальному періоді відноситься до поширеної патології у новонароджених з недостатньо вивченими патогенетичними механізмами і високою ймовірністю формування неспрятливих наслідків (Євтушенко С.К., 2003; Plessis В структурі всієї патології нервової системи дітей ГУ головного мозку у перинатальному періоді складає 70-80% (Суліма О.Г., 2003; Volpe J.J., 2001). В звязку з цим основна увага, як в профілактиці так і в лікуванні органічних та функціональних змін головного мозку, переміщується з раннього дитинства в анте-та перинатальний періоди. Зясування характеру метаболічних порушень у новонароджених з гіпоксичними ураженнями головного мозку дозволить удосконалити критерії ранньої діагностики уражень головного мозку, що сприятиме оптимізації лікувальної тактики та попередженню важких інвалідизуючих захворювань у дітей. Вивчити особливості клінічного перебігу перинатальних гіпоксичних уражень головного мозку у новонароджених та дітей грудного віку.Під нашим спостереженням перебувало 136 новонароджених з гіпоксичним ураженням головного мозку, які знаходились на обстеженні і лікуванні у відділеннях реанімації новонароджених, патології новонароджених та в неврологічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні № 1 м. У лікуванні новонароджених з гіпоксично-ішемічними та гіпоксично-геморагічними ураженнями головного мозку у гострому та ранньому відновному періодах дотримувались наступних принципів: лікування проводили згідно протоколів, затверджених МОЗ України; відійшли від прагмазії; для адекватного запуску адаптаційних механізмів новонароджених з гіпоксичним ураженням головного мозку зусилля направляли на респіраторну підтримку, підтримку артеріального тиску; призначалась базисна терапія. Оскільки у дітей з геморагічними формами (ВШК І-Ш ступенів, перивентрикулярний геморагічний інфаркт, паренхіматозні, субарахноїдальні крововиливи та крововиливи у мозочок) були відсутні дані в анамнезі щодо механічної травми в пологах, а також наявність крововиливів переважала у незрілих і недоношених новонароджених, генез їх оцінювали як гіпоксичний. Діти з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку були розподілені за ступенем важкості змін в неврологічному стані. Тяжкий ступінь важкості гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку мав місце у 7 (5,14%) дітей, відповідно у 5 (71,43%) доношених і у 2 (28,57%) недоношених новонароджених, який проявлявся у вигляді гіпертензійного синдрому у 4 (57,14%) доношених і у 2 (28,57%) недоношених, що склало 85,71% від дітей із тяжким ступенем ураження.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у виявленні механізмів розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування синдрому гіпоксії при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи у новонароджених та удосконаленні патогенетичного лікування даної патології на підставі проведених клініко-лабораторних досліджень. У доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічними ушкодженнями при клінічному обстеженні виявляють наступні синдроми: підвищеної нервової збудливості, пригнічення, підвищення внутрішньочерепного тиску, судомний, гіпертензійний, а при тяжкому ступені важкості перебігу ураження спостерігають ще і дисфункцію стовбурових структур. У недоношених новонароджених із гіпоксично-ішемічними ураженнями мозку виявляють синдром пригнічення з короткотривалим синдромом гіперзбудження, який може змінюватися синдромом прогресуючого пригнічення, а також судомний синдром з гіпотонією, гіпорефлексією та вогнищевою неврологічною симптоматикою. При гіпоксично-геморагічному ушкодженні головного мозку у недоношених новонароджених при клінічному обстеженні виявляють синдром пригнічення з прогресуючим пригніченням центральної активності, судомний синдром переважно тонічного характеру та бульбарний синдром, а у доношених новонароджених - синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, синдром внутрішньочерепної гіпертензії з прогресуючим пригніченням церебральної активності, а також судомний синдром з вогнищевою неврологічною симптоматикою. Встановлено, що при гіпоксично-ішемічному та гіпоксично-геморагічному ураженні головного мозку у новонароджених спостерігаються глибокі вторинні метаболічні порушення обміну біологічно активних речовин, які обумовлюють наявність синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації, який повязаний із збільшенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну у плазмі крові.
План
Основний зміст
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у виявленні механізмів розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування синдрому гіпоксії при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи у новонароджених та удосконаленні патогенетичного лікування даної патології на підставі проведених клініко-лабораторних досліджень.
Гіпоксичне ураження головного мозку у новонароджених обумовлене ішемічними та геморагічними ушкодженнями. У доношених новонароджених частіше зустрічаються гіпоксично-ішемічні, а у недоношених - гіпоксично-геморагічні ураження.
У доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічними ушкодженнями при клінічному обстеженні виявляють наступні синдроми: підвищеної нервової збудливості, пригнічення, підвищення внутрішньочерепного тиску, судомний, гіпертензійний, а при тяжкому ступені важкості перебігу ураження спостерігають ще і дисфункцію стовбурових структур. У недоношених новонароджених із гіпоксично-ішемічними ураженнями мозку виявляють синдром пригнічення з короткотривалим синдромом гіперзбудження, який може змінюватися синдромом прогресуючого пригнічення, а також судомний синдром з гіпотонією, гіпорефлексією та вогнищевою неврологічною симптоматикою. При гіпоксично-геморагічному ушкодженні головного мозку у недоношених новонароджених при клінічному обстеженні виявляють синдром пригнічення з прогресуючим пригніченням центральної активності, судомний синдром переважно тонічного характеру та бульбарний синдром, а у доношених новонароджених - синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, синдром внутрішньочерепної гіпертензії з прогресуючим пригніченням церебральної активності, а також судомний синдром з вогнищевою неврологічною симптоматикою.
Встановлено, що при гіпоксично-ішемічному та гіпоксично-геморагічному ураженні головного мозку у новонароджених спостерігаються глибокі вторинні метаболічні порушення обміну біологічно активних речовин, які обумовлюють наявність синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації, який повязаний із збільшенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну у плазмі крові.
Показники вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну у плазмі крові є діагностичними критеріями для оцінки ступеню важкості гіпоксично-ішемічних та гіпоксично-геморагічних ураженнях головного мозку у новонароджених і ефективності проведеного лікування.
Стратегія лікування хворих при гіпоксичних ураженнях центральної нервової системи у новонароджених повинна враховувати ступінь метаболічних порушень. Патогенетично обгрунтованими є призначення, засобів, що спричинюють антигіпоксичну, антиоксидантну і мембраностабілізуючу дію та одночасно здійснюють регулюючий вплив на обмін біологічно активних сполук.
Практичні рекомендації
Вид гіпоксичного ураження рекомендуємо визначати з урахуванням гестаційного віку, наявності клінічних синдромів та результатів інструментального обстеження новонароджених.
В комплексі обстеження хворих при гіпоксичному ураженні центральної нервової системи у новонароджених з метою оцінки ступеня вторинних метаболічних порушень необхідно проводити визначення вмісту ВГН, ВС, ВГ у плазмі крові.
Вміст ВГН у плазмі крові новонароджених - 21,28±0,51 мкг/г, ВС 0,59±0,05 нмоль/г, ВГ 1,45±0,14 нмоль/г рекомендуємо використовувати як норму для оцінки ступеня вторинних метаболічних порушень та разом з урахуванням ступеня важкості гіпоксії - для встановлення ступеня важкості перебігу захворювання при гіпоксичному ураженні центральної нервової системи у новонароджених.
Для моніторингу ефективності лікування і оцінки стану компенсації вторинних метаболічних порушень у хворих при гіпоксичному ураженні центральної нервової системи у новонароджених необхідно проводити біохімічне дослідження вмісту ВГН, ВС, ВГ у плазмі крові.
Враховуючи дані біохімічного дослідження вмісту ВГН, ВС, ВГ у плазмі крові при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи у новонароджених для корекції вторинних метаболічних порушень в комплексі лікувальних заходів необхідно поєднання препаратів, що спричинюють антигіпоксичну, антиоксидантну і мембраностабілізуючу дію.
Список литературы
Невірковець А.А. Фізіологічна роль і клінічне значення змін вмісту серотоніну в плазмі крові новонароджених з перинатальним гіпоксичним ураженням центральної нервової системи // Лікарська справа. - 2002. - № 3-4. - С. 67-71.
Невірковець А.А. Зміни вмісту вільного гепарину в плазмі крові новонароджених із перинатальним ураженням центральної нервової системи // Ліки України. - 2004. - № 7-8. - С. 105-106.
Невірковець А.А. Зміни вмісту вільного гістаміну в плазмі крові новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - Вип. 13, кн. 3. - С. 418-423.
Незрілість та ураження нервової системи у недоношених / Мартинюк В.Ю., Невірковець А.А., Панасюк Л.О., Коноплянко Т.В., Макарова О.О., Брагіна Н.В. // Укр. вісник психоневрології. - 1995. - Т. 3, вип. 3 (7). - C. 118-120.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Перший досвід роботи відділення перинатальної неврології Українського центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи / Якушева С.О., Бурлакова А.Г., Власова Г.Й., Мартинюк В.Ю., Панасюк Л.О., Невірковець А.А., Сливак О.А., Петрученко Н.В. // Укр. вісник психоневрології. - 1995. - Т. 3, вип. 3 (7). - С. 53-55.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, нейросонографії та статистична обробка матеріалу, написання статті.
Діагностика набряку головного мозку у недоношених дітей з метаболічною (діабетичною) фетопатією / В.Ю. Мартинюк, Л.О. Панасюк, А.А. Невірковець, А.О. Столяренко // Укр. вісник психоневрології. - 1995. - Т. 3, вип. 3 (7). - C. 121-122.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Компютерно - томографічні та нейросонографічні обстеження у дітей раннього віку з органічними ураженнями нервової системи / Цимбалюк В.І., Мартинюк В.Ю., Майструк О.А., Робак О.П., Невірковець А.А. // Укр. вісник психоневрології. - 1995. - Т. 3, вип. 3 (7). - С. 204-206.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
До питання діагностики гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених та дітей раннього віку / Панасюк Л.О., Коноплянко Т.В., Невірковець А.А., Макарова О.О., Копейкін І.І. // Укр. вісник психоневрології. - 1997. - Т. 5, вип. 3 (15). - С. 102-103.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Про шляхи покращення профілактики органічних уражень нервової системи у дітей / Т.В. Коноплянко, А.А. Невірковець, Л.О. Панасюк, Л.С. Чепіга // Укр. вісник психоневрології. - 1997. - Т. 5, вип. 3 (15). - С. 21.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
10. Panasjuk L., Nyverkovets A. Hypoxic-Iscemic Encephalopathy: Role in Neonatal Convulsions. Abstracts from the 23rd International Epilepsy Congress. Prague, Czech Republic, 1999. - Р. 159.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання тезів.
11. Панасюк Л.О., Невірковець А.А., Стецюк Р.А. Неонатальні судороги при гіпоксично-ішемічному ушкодженні головного мозку у новонароджених // Соціальна педіатрія: V Міжнародний українсько-баварський симпозіум. - К.: Б.в., 2001. - Вип. 1. - С. 159-161.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
12. Лечебно-диагностические технологии и методы прогнозирования исходов перинатальных поражений центральной нервной системы: метод. рекомендации / Катонина С.П., Сулима Е.Г., Макарова Е.А., Виноградов В.П., Шунько Е.Е., Гречень А.И., Подорожный А.А., Невирковец А.А. и др. // К., 1995. - 31 с.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання 1 розділу.
13. Мартинюк В.Ю., Панасюк Л.О., Невірковець А.А. Клінічні особливості перебігу набряку головного мозку у недоношених дітей з метаболічною (діабетичною) фетопатією // Актуальні проблеми невиношування, інтенсивного виходжування та лікування передчасно народжених дітей: Мат. конф. - К.: Б.в., 1995. - С. 104-105.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних, лабораторних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання тез.
Мартинюк В.Ю., Невірковець А.А., Панасюк Л.О. Прогностичні критерії неврологічного розвитку недоношених новонароджених // Актуальні проблеми невиношування, інтенсивного виходжування та лікування передчасно народжених дітей: мат. конф. - К.: Б.в., 1995. - С. 105-106.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних, лабораторних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання тез.
Клинико-томографическое сопоставление у детей с церебральным параличом / Мартинюк В.Ю., Бабий Я.С., Невірковець А.А., і співавтори. // Актуальные вопросы лечения заболеваний опорно-двигательного аппарата центральной и периферической нервной системы, респираторных алергозов у детей: Мат. юбилейной конф., посвященной 75-летию санатория. - Евпатория: Б.и., 1995. - С. 68.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних, лабораторних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання тез.
Коноплянко Т.В., Невірковець А.А., Пелех О.Л. К дифференциальной диагностике гипотонических вариантов ДЦП // Актуальные вопросы лечения заболеваний опорно-двигательного аппарата центральной и периферической нервной системы, респираторных алергозов у детей: Мат. юбилейной конф., посвященной 75-летию санатория. - Евпатория: Б.и., 1995. - С. 65-66.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання тез.
Михайличенко Б.В., Невірковець А.А. Перспективні методи дослідження вмісту серотоніну в біосубстратах // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Тези доп. ІІІ Міжнародної науково-практичної конф. - Харків: Б.в., 2003. - Ч. 2. - С. 131.
Дисертантом проведено - набір матеріалу, проведення клінічних, лабораторних, спеціальних біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання тезів.
Невірковець А.А. Клінічне значення змін вмісту вільного гепарину в плазмі крові новонароджених з перинатальним гіпоксичним ураженням центральної нервової системи // Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини: мат. науково-практичної конф. з міжнародною участю. - К.: Партнер, 2003. - С. 121-123.
Невірковець А.А. Комплексна оцінка метаболізму біогенних амінів у плазмі крові новонароджених з перинатальним гіпоксичним ушкодженням центральної нервової системи // Наук. конф. молодих вчених "Актуальні проблеми старіння", присвячена памяті акад. В.В. Фролькіса (Київ, 28 січня 2005 р.): тези доп. - К.: Інститут геронтології АМН України, 2005. - С. 122-123.
Невірковець А.А. Діагностичне та прогностичне значення визначення вмісту вільного гістаміну та вільного серотоніну в плазмі крові новонароджених з перинатальним гіпоксичним ушкодженням центральної нервової системи: Мат.
ІІ міжнародної медико-фармацевтичної конф. студентів та молодих вчених (Чернівці, 23-25 березня 2005 р.) // Хист. - 2005. - Вип. 7. - С. 50.
Невірковець А.А. Метаболічні порушення у плазмі крові новонароджених з перинатальним гіпоксичним ушкодженням центральної нервової системи / Мат. ювілейного VIII зїзду Всеукраїнського Лікарського Товариства (Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005 р.): Тези доп. // Укр. мед. вісті. - 2005. - Т. 6, № 1-2. - С. 173.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы