Особливості клініко-біохімічних та нейрофізіологічних змін у хворих церебро-васкулярними захворюваннями ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС - Автореферат

Метою дослідження є визначення на основі вивчення клініки, біохімічних та додаткових методів обстеження особливостей судинної патології у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (ЛНА), достовірних критеріїв діагностики, оцінки важкості перебігу та прогнозу цих захворювань, що дозволить здійснювати ранню діагностику (ЦВЗ) у ЛНА, корегувати лікування, попереджувати ускладнення та розвязувати питання експертного характеру. Дослідити особливості метаболізму нуклеїнових кислот та активність нуклеаз у хворих з церебро-васкулярними захворюваннями, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Провести порівняльний аналіз вмісту нуклеїнових кислот та активності нуклеаз у хворих ЦВЗ, які зазнали радіаційного впливу і хворих ГПМК, розсіяним склерозом (РС), арахноїдитами, пухлинами. Вперше запропоновано для потреб діагностики ЦВЗ у хворих, які зазнали радіаційного впливу та їх розмежування від інших груп хворих, комплексне вивчення характеру змін вмісту нуклеїнових кислот та активності нуклеаз. Дослідження вмісту НК і активності нуклеаз крові можна використати як додаткові критерії для діагностики ЦВЗ у хворих, які зазнали радіаційного впливу, а також для диференційної діагностики їх від інших хвороб (арахноїдити, інсульти, РС та пухлини).У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, які полягають у визначенні особливостей клінічного перебігу, патогенетичних механізмів церебральної гемодинаміки, нуклеїнового обміну та імунологічних змін у хворих церебро васкулярними захворюваннями, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Визначення вмісту нуклеїнових кислот та активності нуклеаз у крові хворих ЦВЗ, які зазнали радіаційного впливу, уточнює проблему діагностики цієї патології та одночасного розмежування її від інших захворювань, а також посилює експертний аспект. Зміни вмісту нуклеїнових кислот у хворих, які зазнали радіаційного впливу, характеризуються зниженням вмісту ДНК та РНК в периферійній крові та одночасним підвищенням активності ДНК-ази І та РНК-ази І, що свідчить про недостатність компенсаторних можливостей організму і швидку виснажливість захисних сил у даного контингенту хворих. Визначення вмісту НК у хворих може бути використано для диференційної діагностики: збільшення вмісту нуклеїнових кислот - ДНК і РНК та зростання активності нуклеаз є характерним для інсультів, арахноїдитів, пухлин, тоді як зниження рівня РНК і підвищення активності РНК-ази І - для розсіяного склерозу, а діагностичним тестом для визначення енцефалопатій у хворих, які зазнали радіаційного впливу, може служити зниження рівня НК і одночасне підвищення активності ДНК-ази І та РНК-ази І. У хворих, які зазнали радіаційного впливу, визначено значні зниження функції імунної системи, які проявляються зниженням абсолютної кількості лімфоцитів, підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів, депресією Т-клітинної ланки імунітету переважно за рахунок Т-хелперів та В-клітинної ланки та зниженням імуномодуляторного індексу.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, які полягають у визначенні особливостей клінічного перебігу, патогенетичних механізмів церебральної гемодинаміки, нуклеїнового обміну та імунологічних змін у хворих церебро васкулярними захворюваннями, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Реалізація ризику виникнення судинних захворювань ЦНС у ліквідаторів відбувається у декілька етапів і залежить від преморбідного стану, дози опромінення, терміну перебування в умовах впливу чинників радіоекологічної катастрофи та індивідуальної чутливості.

Визначення вмісту нуклеїнових кислот та активності нуклеаз у крові хворих ЦВЗ, які зазнали радіаційного впливу, уточнює проблему діагностики цієї патології та одночасного розмежування її від інших захворювань, а також посилює експертний аспект.

Зміни вмісту нуклеїнових кислот у хворих, які зазнали радіаційного впливу, характеризуються зниженням вмісту ДНК та РНК в периферійній крові та одночасним підвищенням активності ДНК -ази І та РНК -ази І, що свідчить про недостатність компенсаторних можливостей організму і швидку виснажливість захисних сил у даного контингенту хворих.

Кількісні показники нуклеїнових кислот та активності нуклеаз крові корелюють із ступенем деструкції нервової тканини та свідчать про здатність зруйнованих структур до відновлення. Низькі показники вмісту НК на фоні підвищеної нуклеазної активності відображають тяжкий перебіг мозкової дисциркуляції, сигналізують про несприятливий прогноз захворювання.

Визначення вмісту НК у хворих може бути використано для диференційної діагностики: збільшення вмісту нуклеїнових кислот - ДНК і РНК та зростання активності нуклеаз є характерним для інсультів, арахноїдитів, пухлин, тоді як зниження рівня РНК і підвищення активності РНК-ази І - для розсіяного склерозу, а діагностичним тестом для визначення енцефалопатій у хворих, які зазнали радіаційного впливу, може служити зниження рівня НК і одночасне підвищення активності ДНК-ази І та РНК-ази І.

У хворих, які зазнали радіаційного впливу, визначено значні зниження функції імунної системи, які проявляються зниженням абсолютної кількості лімфоцитів, підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів, депресією Т-клітинної ланки імунітету переважно за рахунок Т-хелперів та В-клітинної ланки та зниженням імуномодуляторного індексу. Зміни клітинного та гуморального імунітету наростають з прогресуванням захворювання і мають несприятливий вплив на перебіг патологічного процесу.

Багатофакторне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих сприяє уточненню діагностичних та прогностичних критеріїв у хворих, які зазнали радіаційного впливу, яке є підґрунтям для оптимізації корекції терапії.

Практичні рекомендації

1. Для діагностики ступеню тяжкості РЦВЗ рекомендується комплексне динамічне дослідження вмісту НК та активності нуклеаз в периферійній крові хворих - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, яке дозволить виявити провідні порушення і поліпшити діагностику захворювання, звернувши увагу на низькі показники НК на фоні підвищеної нуклеазної активності, що відображає важкість клінічного перебігу та може сигналізувати про несприятливий прогноз.

2. З метою обєктивізації дисциркуляторних змін при РЦВЗ крім дослідження неврологічного статусу, імунограми та вивчення характеру змін рівня НК та активності нуклеаз крові необхідно також враховувати і результати досліджень ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕГ, УЗДГ, КТ.

3. Основні положення дисертації доцільно використати в лекційному курсі і на практичних заняттях із студентами, лікарями-інтернами, лікарями-неврологами на курсах підвищення кваліфікації у розділах “судинні захворювання головного мозку” та “вплив іонізуючого опромінення на ЦНС”.

4. Багатофакторне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих рекомендується для уточнення діагностичних та прогностичних критеріїв у хворих, які зазнали радіаційного впливу та вирішення питань експертного характеру.

1. Скочій П.Г., Марєнко Л.Б., Чубок Н.Л. До проблеми медичної та соціальної реабілітації хворих з церебро-васкулярною патологією, що потерпіли від аварії на ЧАЕС // Тези доп. Пленуму Укр. Науково-медичного товариства невропатологів, психіатрів, наркологів. - Чернівці, 24-26 червня 1993 р. - С.59-60.

2. Скочій П.Г., Боженко Н.Л., Р.Я.Вівчар Визначення активності нуклеаз сироватки крові як показник важкості перебігу патологічного процесу у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. - Т.3.- Вип.2/6, Харків. - 1995. - С.113-114.

3. Скочій П.Г., Марєнко Л.Б., Галузинська О.В., Боженко Н.Л. Клініко- психологічна характеристика хворих церебро- васкулярною патологією, що потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. - Т.3.- Вип.2/6, Харків. - 1995. - С.111-112.

4. Боженко Н.Л. Активність нуклеаз у сироватці крові хворих - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Матеріали наук.-практ. конференції “Експертиза працездатності постраждалих при аварії на ЧАЕС. - Харків, 8-9.06.1995. - С.13-14.

5. Скочій П.Г., Боженко Н.Л. Динаміка клінічних та електрофізіологічних показників у хворих - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. - Т.4.- Вип.5/12. Харків. - 1996. - С.108-110.

6. Скочій П.Г., Бабадагли М.О., Марєнко Л.Б., Боженко Н.Л., Бойчук О.С., Фітькало С.С. Розповсюдженість церебро-васкулярної патології серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у Жидачівському районі Львівської області // Зб.наук-практ робіт, присвячений 10-річчю організації кафедри неврології і нейрохірургії ФУЛП / Актуальні проблеми неврології і нейрохірургії. - Львів, 1996. - С.71.

7. Король Г.М., Малічин О.М., Боженко Н.Л. Особливості змін електричної активності головного мозку у хворих дисциркуляторною енцефалопатією - ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - № 1. - С 61-63.

8. Боженко Н.Л. Питання диференційної діагностики церебро-васкулярної патології у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - Кн. наук. статей. - Львів, 1998. - С. 14-17.

9. Боженко Н.Л. Випадки розсіяного склерозу у хворих-ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Нові погляди на проблеми епідеміології, етіопатогенезу, діагностики і лікування розсіяного склерозу та можливості його реабілітації”. Львів, 21 - 22 травня. - 1998. С.53-54.

10. Боженко Н.Л. Метаболізм нуклеїнових кислот крові та ферментів їх розпаду у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Матеріали VIII конгресу СФУЛТ. Львів - Трускавець, 13 - 17 серпня. - 2000. С.72-73.

11. Боженко Н., Галузинська О., Марєнко Л., Боженко І. Деякі аспекти патогенетичних механізмів дії іонізуючого опромінення на центральну нервову систему.// Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. Львів - 2000. С.93-96.

12. Діагностика та лікування церебро-васкулярної патології у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Метод. рек./Складачі: Н.Л.Боженко, П.Г.Скочій, Л.Б.Марєнко, Г.М.Король, В.А.Самолюк, Г.М.Івасюк - Львів, 2000. - 16 с.