Узагальнення результати вивчення ураженості зубів карієсом у дітей дошкільного віку. Вивчення фізичних, морфологічних, імунологічних властивостей їх ротової рідини. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей від 6-місячного віку.
Аннотация к работе
Зокрема, поширеність карієсу молочних зубів становить 54,6-92,1% при інтенсивності ураження від 2,2 до 4,65 зуба (Смоляр Н.І. і співавт., 1995; Сайфуллина Х.М., 2000; Хоменко Л.О., Остапко О.І., 2001; Лучинський М.А., 2001; Якубова І.І., 2002; Каськова Л.Ф. і співавт., 2002; Дичко Є.Н. і співавт., 2002; Чижевский И.В., 2004). (2006) збільшується поширеність і різноманітність аліментарно-залежної патології у ранньому віці (алергічні захворювання, захворювання ШКТ, серцево-судинної та сечовидільної системи, порушення обміну речовин), знижується поширеність і тривалість грудного вигодовування. Результати досліджень свідчать про те, що діти споживають менше продуктів тваринного походження (мясо, риба, молоко) і більше - рослинного, при відносно стабільно високому рівні споживання хлібних продуктів, картоплі. На перший план серед можливих чинників ризику виникнення карієсу виступають: гігієна ротової порожнини, токсикози вагітності, соматичні захворювання матері та дитини, споживання у значній кількості вуглеводів, продуктів з різними харчовими додатками, неконтрольована екологічна ситуація (Солонько Г.М., 1990; Чижевский И.В., 2001; Данилова М.А., 2002; Колесніченко О.В., 2002; Скульська С.В., 2002; Курякина Н.В., 2003; Чухрай Н.Л., 2004). Розпрацювати та впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів для дітей дошкільного віку, оцінити його ефективність на підставі клінічних досліджень, вивчення фізико-хімічних, морфологічних, імунологічних властивостей ротової рідини.Для вивчення впливу перебігу вагітності матері на стан твердих тканин молочних зубів обстежено 726 дітей, народжених від фізіологічної вагітності та 87 дітей, матері яких перенесли токсикоз вагітних. Для визначення впливу віку матері при народженні дитини на ураженість карієсом молочних зубів дітей обстежено 51 дитину народжену матірю, віком менше 20 років, 66 дітей, матері яких мали при народженні дитини вік 20-25 років, 51 дитину народжену матірю у віці 25-30 років та 66 дітей, народжених матірю після 30 років. Для аналізу ураженості карієсом зубів серед дітей із різною масою тіла при народженні, обстежено 219 дітей із масою при народженні менше 2,7кг, 549 дітей - із масою 2,7-4 кг та 220 дітей - із масою більше 4 кг. Мінералізувальні властивості ротової рідини оцінювали за показниками мікрокристалізації (Леус П.А.,1977; Дычко Е.Н., Шпилевская Е.В., 1988; Дубовина Л.А., 1989) та мінералізувального потенціалу (Сайфулина Х.М. и соавт., 1992) у 276 дітей віком від 3 місяців до шести років, яких поділено на групи, залежно від віку та ураження зубів карієсом. У дітей віком від двох до пяти років приріст поширеності карієсу становить 59,6%, а інтенсивності - 3,42, що значно більше, ніж у дітей віком від пяти до семи років (відповідно 13,6% і 0,97).І та ІІІ ступені активності карієсу у дітей виявлено майже з однаковою частотою (28,09±1,99% та 28,68±2,0%). Діти, які споживали грудне молоко оптимальний термін (6 місяців) мали нижчу поширеність карієсу зубів порівняно з дітьми, які мали тривале грудне вигодовування, тобто - більше одного року. Серед дітей, які були на штучному вигодовуванні, показники карієсу були вищими у тих, які споживали низькоадаптовані суміші у порівнянні з дітьми, які споживали високоадаптовані суміші. У дітей, які 6 місяців були на грудному вигодовуванні, й у дітей, які споживали високоадаптовані суміші, карієс молочних зубів виявлено з однаковою частотою. Водночас, виявлено суттєву різницю у показниках поширеності та інтенсивності карієсу серед дітей, які були на грудному вигодовуванні 6 місяців у порівнянні з дітьми, які споживали низькоадаптовані суміші: відповідно, 40,74±3,46% при інтенсивності кп=1,71±0,36 і 55,57±2,22% при інтенсивності кп=2,79±0,4.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та новий диференційований підхід до вирішення наукового завдання - покращання стоматологічного здоровя дітей дошкільного віку шляхом напрацювання і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.
1. Розповсюдженість карієсу молочних зубів у дітей м.Львова становить 60,7±1,69% при інтенсивності ураження кп=3,02±0,12. У більшості дітей виявлено ІІ ступінь активності карієсу (у 43,22±2,20%). І та ІІІ ступені активності карієсу у дітей виявлено майже з однаковою частотою (28,09±1,99% та 28,68±2,0%). Питома вага ускладненого карієсу серед дітей дошкільного віку становить 37,3±0,96%. Ураженість молочних зубів карієсом залежить від антенатального періоду розвитку дитини, віку вагітної, кількості вагітностей, ваги дитини і пори року при її народженні.
2. Діти, які споживали грудне молоко оптимальний термін (6 місяців) мали нижчу поширеність карієсу зубів порівняно з дітьми, які мали тривале грудне вигодовування, тобто - більше одного року. Серед дітей, які були на штучному вигодовуванні, показники карієсу були вищими у тих, які споживали низькоадаптовані суміші у порівнянні з дітьми, які споживали високоадаптовані суміші. У дітей, які 6 місяців були на грудному вигодовуванні, й у дітей, які споживали високоадаптовані суміші, карієс молочних зубів виявлено з однаковою частотою. Водночас, виявлено суттєву різницю у показниках поширеності та інтенсивності карієсу серед дітей, які були на грудному вигодовуванні 6 місяців у порівнянні з дітьми, які споживали низькоадаптовані суміші: відповідно, 40,74±3,46% при інтенсивності кп=1,71±0,36 і 55,57±2,22% при інтенсивності кп=2,79±0,4.
3. Рівень санітарно-гігієнічних знань батьків, вихователів, і дітей є низьким. Оцінюючи гігієнічний стан ротової порожнини в обстежених дітей зясовано, що середнє значення індексу гігієни у них становить 1,8 0,06 бала, що свідчить про її задовільний рівень. Встановлено, що діти з інтактними зубами краще доглядають за порожниною рота та підтримують її гігієнічний стан на доброму рівні (ГІ=1,5 бала). Водночас, у дітей при наявності карієсу, гігієна ротової порожнини є незадовільною, гігієнічний індекс становить в середньому 2,1 бала. Окрім цього, ми виявили покращання з віком гігієнічного стану ротової порожнини у дітей з карієсом зубів.
4. У дітей, уражених карієсом зубів, виявлено зсув РН ротової рідини у кислу сторону, підвищення вязкості ротової рідини, зниження мінералізувальної здатності та рівня у ній SIGA. Встановлено, що у ротовій рідині дітей з інтактними зубами, у період вторинної мінералізації емалі, найчастіше трапляються кристали ІІ та І типів. Водночас, у групі дітей, зуби яких уражені карієсом виявлено переважно кристали ІІ та ІІІ типів, кристали І типу виявлено тільки у 5,56±0,7% дітей.
5. Напрацьований і впроваджений комплекс лікувально-профілактичних заходів сприяє формуванню гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку з раннього дитинства, підвищенню рівня санітарно-гігієнічних знань у дітей, батьків, вихователів, формує культуру їх харчування (уроки здоровя, корекція дієти з допомогою ведення дієтичного щоденника, полоскання ротової порожнини содовим розчином), підвищує резистентність твердих тканин зуба (10% р-н глюконату кальцію, зубна паста та гель Elmex, іотрит-Дента, метод глибокого фторування).
6. Лікувально-профілактичний комплекс для дітей дошкільного віку сприяє: покращанню гігієнічного стану ротової порожнини, зменшенню приросту інтенсивності карієсу за 36 місяців. Приріст інтенсивності карієсу у дітей основної групи, профілактичні заходи яким проводили від 6 місяців (за кп), становить 0,19 зуба до 1,9 зуба у дітей контрольної групи. Редукція карієсу молочних зубів у дітей, профілактичні заходи яким проводили від 6 місяців, становить 60,25%. Приріст інтенсивності карієсу у дітей, профілактичні заходи яким проводили від трьох років, в основній групі становить 1,36 зуба, у дітей контрольної групи - 3,79 зуба. Редукція карієсу молочних зубів у дітей, профілактичні заходи яким проводили від 3 років, становить 64,12%.
7. У дітей, які стосували лікувально-профілактичний комплекс від 6 місяців за 36 місяців вивчення відзначено: підвищення водневого показника від 6,70±0,09 до 6,98±0,11; незначне збільшення вязкості (від 1,18±0,01 відн.од. до 1,23±0,01 відн.од.) та зменшення мінералізувального потенціалу ротової рідини від 3,86±0,17 бала до 2,92±0,12 бала; збільшення вмісту у ротовій рідині SIGA від 1,72±0,01 г?л до 2,32±0,06 г?л. Водночас, впроваджений лікувально-профілактичний комплекс у дітей від 3 років сприяє: підвищенню водневого показника від 6,58±0,08 до 6,94±0,14; зниженню вязкості ротової рідини від 1,34±0,03 відн.од. до 1,24±0,02; покращанню її мінералізувальної функції (збільшенню мінералізувального потенціалу від 2,34±0,12 бала до 2,51±0,10 бала); підвищенню концентрації SIGA у ротовій рідині від 2,23±0,02 г?л до 2,68±0,02 г?л.
Список литературы
1. Смоляр Н.І., Дубецька І.С. Ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей дошкільного віку м.Львова // Український стоматологічний альманах. - 2004. - №3-4. - С.68-71.
2. Смоляр Н.І., Дубецька І.С. Особливості мікрокристалізації ротової рідини у дітей дошкільного віку // Вісник стоматології. - 2005. - №4. - С.70-73.
3. Смоляр Н.І., Дубецька І.С. Стан молочних зубів у дітей в залежності від вигодовування в ранньому віці // Вісник стоматології. - 2006. - №1. - С.104-107.
4. Смоляр Н.І., Дубецька І.С. Гігієна ротової порожнини в дітей дошкільного віку м.Львова // Український стоматологічний альманах. - 2006. - №5. - С.32-34.