Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики захворювань пародонта у дітей та підлітків, які проживають у регіоні видобування сірки - Автореферат
Розповсюдженість та інтенсивність захворювань пародонта у дітей, які мешкають у регіоні сірковидобувного комплексу. Оцінка імунологічних показників змішаної слини та функціональної активності клітин букального епітелію досліджуваного контингенту.
Аннотация к работе
Встановлено, що патологічні процеси в тканинах пародонта часто трапляються у дітей зі загальносоматичними захворюваннями, зокрема: у дітей, які хворі на цукровий діабет (Годованець Л.В., 1990), дифузний евтиреоїдний зоб (Біденко Н.В., 1997), мають патологію ЦНС (Лисак Т.Ю., 1996), хронічні захворювання органів травлення (Голубєва І.М., 1999), захворювання нирок (Ємельяненко Н.В., 1994), туберкульоз (Стадник У.О., 1998). Довго-тривалі захворювання у таких дітей посилюють нестійку і недостатньо збалансовану діяльність системи імунітету, створюючи умови для пошкодження тканин пародонта (Кучма В.Г. і співавт., 1990; Титаренко Е.В., 1996; Подолянська В.В. і співавт., 1999). Метою дослідження визначено наступні завдання: Вивчити розповсюдженість та інтенсивність захворювань пародонта, зясувати особливості клінічного перебігу їх у дітей, які мешкають у реґіоні сірковидобувного комплексу. Опрацювати і оцінити ефективність комплексу лікувальних і профілактичних заходів, який би сприяв зниженню ураженості тканин пародонта дітей та підлітків із сірконосної геопровінції. Вивчено клініко-епідеміологічні особливості патологічного процесу в тканинах пародонта, рівень санітарно-гігієнічних знань і навичок, стан гігієни порожнини рота дітей та підлітків із реґіону видобування сірки.Для вирішення поставленої мети було проведено клінічне обстеження 858 дітей та підлітків, які проживають у реґіоні видобування сірки (основна група). Для вивчення ефективності опрацьованих профілактичних заходів протягом 2,5 років ми спостерігали 85 дітей та підлітків у віці від 6-ти до 16-ти років із реґіону сірковидобувного комплексу. У середньому явища катарального гінгівіту у дітей і підлітків із регіону добування сірки, виявлено у 24,01±0,96%, а в контрольній групі - тільки у 9,15±0,37% дітей (р<0,05). Загострення хронічного перебігу гінгівітів у дітей 9-річного віку складає 2,52±0,23% випадків і зростає до 32,52±2,28% у підлітків 16-ти років, натомість не реєструється у дітей 6-ти років. Отже, у дітей 6-ти років індекс РМА становив у середньому 2,04±0,03%, який із віком зростає і у підлітків 16-ти років складає 30,76±1,37% і оцінюється як середньоважкий гінгівіт, який характеризується ураженням ясенних сосочків та ясенного краю.У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання стану тканин пародонта та особливостей клінічного перебігу його хвороб у дітей та підлітків із реґіону видобування сірки. У комплексі з реґіональним природним фоном, антропогенні чинники навколишнього середовища зумовлюють зниження адаптаційно-захисних можливостей організму, порушення системи кровообігу, обмінних процесів, розлади функцій органів і систем, на фоні чого виникають різні хвороби. Епідеміологічне обстеження дітей та підлітків із реґіону видобування сірки показало значне розповсюдження хвороб пародонта, що становить 49,61±2,51%. Із числа опитаних дітей, які проживають у регіоні видобування сірки, щоденно чистять зуби 69,01±4,83% дітей, однак більшість із них (62,61±3,76%) мають незадовільний, поганий та дуже поганий догляд за ротовою порожниною. Розвиток патологічного процесу в пародонті у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції супроводжується істотними змінами показників місцевого імунітету ротової порожнини.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання стану тканин пародонта та особливостей клінічного перебігу його хвороб у дітей та підлітків із реґіону видобування сірки. Опрацьовано і впроваджено ефективний комплекс лікувальних і профілактичних заходів захворювань пародонта, адаптованих для дітей досліджуваного регіону.
Антропогенне забруднення довкілля є суттєвим чинником негативного впливу на здоровя дітей та підлітків. У комплексі з реґіональним природним фоном, антропогенні чинники навколишнього середовища зумовлюють зниження адаптаційно-захисних можливостей організму, порушення системи кровообігу, обмінних процесів, розлади функцій органів і систем, на фоні чого виникають різні хвороби.
Епідеміологічне обстеження дітей та підлітків із реґіону видобування сірки показало значне розповсюдження хвороб пародонта, що становить 49,61±2,51%. Катаральний гінгівіт діагностується у 24,01±1,68% дітей, гіпертрофічний гінгівіт - у 11,29±0,69%, а пародонтит - у 14,31±0,87%. Переважають хронічні форми та генералізоване поширення. Найбільше несприятливим виявився перебіг хвороб пародонта у 12-річних дітей та підлітків 16-ти років.
У комплексі чинників ризику, які впливають на виникнення та перебіг захворювань пародонта, суттєву роль відіграє гігієна порожнини рота. Із числа опитаних дітей, які проживають у регіоні видобування сірки, щоденно чистять зуби 69,01±4,83% дітей, однак більшість із них (62,61±3,76%) мають незадовільний, поганий та дуже поганий догляд за ротовою порожниною. Добрий стан гігієни виявлено лише у 15,78±1,26% школярів.
Розвиток патологічного процесу в пародонті у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції супроводжується істотними змінами показників місцевого імунітету ротової порожнини. Виявлено достовірне зниження в змішаній слині вмісту SIGA (0,986±0,049 г/л), порівняно з дітьми контрольної групи (1,473±0,073 г/л). Зменшення вмісту SIGA у змішаній слині дітей із регіону видобування сірки, корелює зі ступенем важкості патологічного процесу в пародонті. Хвороби пародонта у дітей та підлітків досліджуваного регіону протікають на фоні підвищення вмісту імуноглобулінів G, М та деякого зниження IGA у змішаній слині порівняно з дітьми контрольної групи.
Досліджено, що у дітей та підлітків із регіону видобування сірки показники функціональної активності клітин букального (щічного) епітелію нижчі (34,61±1,73%), ніж у контрольній групі (44,67±1,79%) і залежать від віку і ступеня важкості патологічного процесу в пародонті.
Виявлено залежність між показниками вмісту SIGA у змішаній слині, функціональною активністю клітин букального епітелію (r=0,49±0,13) і важкістю ураження тканин пародонта у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції, що дозволяє рекомендувати використання зазначених тестів як прогностичних критеріїв перебігу захворювань пародонта.
Мікробний пейзаж вмісту клінічних ясенних кишень у дітей та підлітків із регіону видобування сірки характеризується утворенням “багатших” біоценозів з участю 3-6 видів мікроорганізмів із зростанням їх кількісного складу. Найбільш несприятлива мікробіологічна картина досліджена при пародонтиті: зростання кількості стрептококової мікрофлори, грам-відємних паличок та дріжджоподібних грибів, а також Staphylococcus aureus, Candida albicans, Streptococcus pyoqenes.
Віддалені результати лікування захворювань пародонта (через 12 місяців) у дітей та підлітків із сірконосної геопровінції вказують на значну ефективність запропонованого методу лікування, згідно з якими стабілізація процесу у дітей, хворих на катаральний гінгівіт діагностувалася у 72,73±5,09% випадків, у хворих на гіпертрофічний гінгівіт - у 65,90±5,87% і у хворих на пародонтит - у 59,45±4,76%.
Опрацьовано комплекс лікувально-профілактичних заходів, який охоплює комбіноване застосування біогенних стимуляторів, навчання навиків гігієни ротової порожнини, проведення електрофорезу з 10% розчином кальцію глюконату та 1% розчину натрію фториду, сорбційну терапію, спрямований на попередження виникнення і подальшого прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта у дітей та підлітків із регіону сірковидобувного комплексу. Його застосування сприятливо впливає на клінічний перебіг запального процесу в яснах, супроводжується нормалізацією імунологічних показників порожнини рота.
Список литературы
Гірчак Г.В. Особливості ураження тканин пародонта у дітей та підлітків, які проживають у реґіоні сірчаного виробництва // Новини стоматології. 1999. №3. С. 13-15.
Гірчак Г.В. Функціональний стан клітин букального епітелію у дітей та підлітків із захворюваннями пародонта, які проживають у реґіоні сірчаного виробництва // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 1999. № 3. С. 103-106.
Гірчак Г.В. Рівень імуноглобулінів змішаної слини у дітей та підлітків із захворюваннями пародонта, які проживають у реґіоні сірчаного виробництва // Вісник Наукових досліджень. 2000. №1. С. 75-76.
Гірчак Г.В. Мікрофлора клінічних ясенних кишень при різних формах патології пародонта у дітей та підлітків, які проживають у реґіоні видобування сірки // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2000. №1. С. 93-97.
Крупник Н.М., Гірчак Г.В. Гігієнічний стан порожнини рота у дітей та підлітків, які проживають в умовах інтенсивного добування сірки // Стоматологічні новини. Львів, 1995. С. 53-54.
Гірчак Г.В. Ураженість тканин пародонта у дітей, які мешкають у реґіонах інтенсивного добування сірки // Проблеми екології і безпеки та керованого контролю динамічних природно-техногенних систем: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 1996. С. 100-101.
Гірчак Г.В. Розповсюдженість та інтенсивність захворювань пародонта у дітей старшого віку та підлітків, що мешкають у реґіонах інтенсивного добування сірки // Сучасні проблеми стоматології: матеріали міжнародної наукової конференції. Львів, 1996. С. 24-25.
Гірчак Г.В. Стан тканин пародонта у дітей та підлітків, що мешкають у реґіонах промислового добування сірки // Охорона здоровя і довкілля: матеріали науково - практичної конференції. Львів, 1996. С. 107.
Гірчак Г.В. Перебіг захворювань пародонта у підлітків, що проживають у реґіонах інтенсивного добування сірки // Питання соціології: матеріали І-ої Всеукраїнської конференції. Том 2. Львів, 1996. С. 167-168.
Гірчак Г.В. Особливості перебігу захворювань пародонта у дітей, що проживають у реґіонах інтенсивного добування сірки // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології: матеріали науково-практичної конференції. Львів, 1998. С. 34.
Гірчак Г.В., Безвушко Е.В. Лікування катарального гінгівіту у дітей, які проживають в екологічно забруднених реґіонах // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології: матеріали науково-практичної конференції. Львів, 1998. С. 35.
Гірчак Г.В. Захворюваність тканин пародонта у дітей, які мешкають у реґіоні сірчаного виробництва // Матеріали I (VIII) зїзду Асоціації стоматологів України. Київ, 1999. С. 65.
Гірчак Г.В., Аркатова Н.Є., Янківська Л.В. Видова приналежність мікрофлори клінічних ясенних кишень при гінгівітах у дітей та підлітків, які проживають у реґіоні видобування сірки // Стоматологічні новини. Львів. 2000. С. 35.
Гірчак Г.В. Застосування біогенних стимуляторів у лікуванні захворювань пародонта у дітей та підлітків, які проживають у реґіоні видобування сірки // Стоматологічні новини. Львів, 2000. С. 36-37.
Гірчак Г.В. Структура захворювань пародонта у підлітків, що проживають у реґіонах сірчаного виробництва // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. Львів, 1999. С. 70.
Смоляр Н.І., Гірчак Г.В. Методика лікування захворювань пародонта у дітей та підлітків, які проживають у реґіоні сірчаного виробництва // Інформаційний лист. Київ, 1999. 2 с.