Визначення ролі респіраторних інфекцій в загостренні астми. Вивчення особливостей мікробіоценозу слизової оболонки верхніх дихальних шляхів у хворих з бронхіальною астмою. Необхідність постійного застосування інгаляційних та системних кортикостероїдів.
При низкой оригинальности работы "Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми у хворих з колонізацією верхніх дихальних шляхів умовно-патогенною мікрофлорою", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Під контролем астми розуміють: відсутність (або наявність не більше двох на тиждень) денних симптомів, відсутність обмеження фізичної активності протягом дня та нічних симптомів БА, а також необхідності у використанні інгаляцій b-агоністів короткої дії (або потреба не більше ніж двічі на тиждень), нормальні або близькі до норми показники легеневої функції, відсутність загострень захворювання. Вивчення особливостей мікробіоценозу слизової оболонки верхніх дихальних шляхів (ВДШ) у хворих з БА розширило знання про фактори, які можуть впливати на запалення у бронхах, сприяти загостренню та втраті контролю над астмою. Проте у значної кількості пацієнтів з астмою в умовах ослаблення захисного барєра респіраторної системи підвпли-вом постійного застосування інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) та періодичного використання системних кортикостероїдів - при загостренні захворювання - може бути порушений баланс мікроорганізмів слизової оболонки дихальних шляхів у бік надмірного розмноження умовно-патогенної мікрофлори, в тому числі дріжджоподібних грибів роду Candida [4-6]. Для визначення впливу колонізації ВДШ умовно-патогенною мікрофлорою на перебіг БА було проведено аналіз анамнестичних, клінічних особливостей перебігу БА залежно від колонізації дихальних шляхів хворих сапрофітною та умовно-патогенною мікрофлорою (Candida spp., S. aureus, грам-негативна флора та їх асоціації). Для аналізу хворих було розподілено на дві групи: І група (18 осіб) - хворі, у яких не було виявлено росту умовно-патогенної мікрофлори у ВДШ, ІІ група (102 особи) - пацієнти, які мали ріст умовно-патогенної мікрофлори (Staphylococcus aureus, Candida albicans, грам-негативні бактерії, асоціації мікроорганізмів).Таблиця 8 Мікробіологічний пейзаж харкотиння у хворих на БА з умовно-патогенною мікрофлорою (М ± m) Кількість хворих на БА Висіяний мікроорганізм в період ремісії (n = 32) Кількість хворих на БА в період загострення (n = 78) абс.У 63,3 % хворих на БА недостатній контроль був повязаний з персистен-цією у ВДШ потенційно патогенної мікрофлори (Staphylococcus aureus, Candida spp., грам-негативна флора та мікробні асоціації), яка підтримує постійне запалення в бронхах, створює умови для частих респіраторних вірусних інфекцій, провокує загострення захворювання, а отже - знижує ефект базисної терапії та контроль астми.
Вывод
В результаті проведеної роботи встановлено, що навіть при дотриманні хворими базисної терапії не завжди вдається досягти повного контролю астми. У 63,3 % хворих на БА недостатній контроль був повязаний з персистен-цією у ВДШ потенційно патогенної мікрофлори (Staphylococcus aureus, Candida spp., грам-негативна флора та мікробні асоціації), яка підтримує постійне запалення в бронхах, створює умови для частих респіраторних вірусних інфекцій, провокує загострення захворювання, а отже - знижує ефект базисної терапії та контроль астми. Тому при оцінці рівня контролю астми слід враховувати можливість порушення мікробіоценозу ВДШ у хворих на БА та проводити пошук ефективних методів корекції балансу мікроорганізмів.
Список литературы
1. Жестков, А. В. Проблемы контроля бронхиальной астмы в первичном звене здравоохранения Самарской области [Текст] / А. В. Жестков, Д. А. Нагаткин // Вестник современной клин. медицины. - 2014. - № 7 (2). - С. 15-18.
2.Лапач,С. Н.Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel [Текст] / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2000. - 320 с.
3. Перцева, Т. А. Бронхиальная астма: лечение и контроль над заболеванием [Текст] / Т. А. Перцева // Здоровя України. - 2011. - № 4. - С. 12-15.
4. Фещенко, Ю. І. Особливості перебігу бронхіальної астми у хворих з інфікованістю нижніх дихальних шляхів умовно-патогенними бактеріями [Текст] / Ю. І. Фещенко [и др.] // Астма та алергія. - 2007. - № 1-2. - С. 187-188.
5. Фещенко, Ю. І. Особливості колонізуючої мікрофлори верхніх дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму [Текст] / Ю. І Фещенко [та ін.] // Астма та алергія. - 2010. - № 1-2. - С. 46-49.
6. Фещенко, Ю. І. Динаміка колонізуючої мікрофлори верхніх дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму в процесі лікування [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія. - 2011. - № 3. - С. 5-8.
7. Юдина, Л. В. Недостаточный контроль бронхиальной астмы. В чем причина? [Текст] / Л. В. Юдина, Ю. В. Рачко // Новости медицины и фармации. - 2010. - № 4 (309). - С. 25-32.
8. Harju, T. N. Pathogenic bacteria and viruses in induced sputum or pharyngeal secretions of adults with stable asthma [Text] / T. N. Harju [et al.] // Torax. - 2011. - Vol. 15. - P. 75-79.
9. Wood, L. G. Potentially pathogenic bacteria cultured from the sputum of stable asthmatics are associated with increased 8-isoprostane and airway neutrophilia [Text] / L. G. Wood [et al.] // Eur. Resp. J. - 2010. - Vol. 40. - P. 146-154.
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У БОЛЬНЫХ
С КОЛОНИЗАЦИЕЙ ВЕРХНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ УСЛОВНО-ПАТОГЕННОЙ МИКРОФЛОРОЙ
И. П. Турчина
Резюме
Цель исследования. Изучить особенности клинического течения бронхиальной астмы (БА) у больных с колонизацией верхних дыхательных путей условно-патогенной микрофлорой.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 120 пациентов с БА средней степени тяжести, которых обследовали в период обострения и ремиссии. Всем пациентам проводилось клиническое обследование (анамнез, осмотр, оценка жалоб), оценка симптомов астмы по дневникам самонаблюдения за неделю, исследование функции внешнего дыхания (ФВД), микробиологическое исследование видового состава микробиоценоза верхних дыхательных путей. Статистическую обработку полученных данных проводили с помощью пакета Microsoft Office Professional 2000.
Результаты. У больных БА с колонизацией верхних дыхательных путей условно-патогенной микрофлорой контроль астмы (по дневникам самонаблюдения, данным пикфлоуметрии и ФВД) через 3 месяца базисной терапии получен только у 26,5 % пациентов, неполный контроль - у 64,7 %, неконтролируемое течение астмы наблюдалось у 8,8 % человек. В группе больных БА без нарушений микробиоценоза верхних дыхательных путей статистически достоверно достигнут полный контроль БА у 94,4 % пациентов. В течение 3 месяцев базисной терапии у пациентов І группы (с нормальной микрофлорой) не было ни одного обострения заболевания, во ІІ группе больных БА (с наличием условно-патогенной микрофлоры) напротив - обострение астмы произошло у 5 (4,9 %) человек и у 2 пациентов обострение БА привело к госпитализации.
Выводы. В результате исследования особенностей клинического течения БА у больных с колонизацией дыхательных путей условно-патогенной микрофлорой доказано, что недостаточный контроль астмы у 63,3 % пациентов связан с персистенцией потенциально патогенных микроорганизмов (Staphylococcus aureus, Candida spp., грам-отрицательная флора и микробные ассоциации) на слизистой оболочке верхних дыхательных путей. Нарушенный баланс микрофлоры дыхательных путей поддерживает в бронхах воспалительный процесс, что проявляется наличием симптомов астмы, повышенной потребностью в использовании короткодействующих ингаляторов, склонностью к респираторным вирусным инфекциям
АСТМА ТА АЛЕРГІЯ, № 3 • 2014
ОРИГІНАЛЬНІ СТАТТІ
и частыми обострениями заболевания. Учитывая полученные результаты, у пациентов с БА необходимо проводить коррекцию нарушений микробиоценоза верхних дыхательных путей.
Научно-практический журнал «Астма и аллергия», 2014, № 3 И. П. Турчина мл. научн. сотр., отделение пульмонологии, ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф. Г. Яновского НАМН Украины», ул. Амосова, 10, Киев, 03680 тел.: 38(063)473-57-10 e-mail: turchyna1973@gmail.com
CLINICAL FEATURES OF ASTHMA IN PATIENTS WITH PATHOGENIC MICROFLORA COLONIZATION OF THE UPPER RESPIRATORY TRACT
I. P. Turchina
Summary
The aim. Explore the clinical features of asthma in patients with colonization of the upper respiratory tract with pathogenic microflora.
Materials and methods. The study involved 120 patients with bronchial asthma (BA) of moderate severity, which were examined in the period of exacerbation and remission. All patients underwent clinical examination (history, physical examination, evaluation of complaints), assessment of asthma symptoms according to weekly diary of self-observation, a study of respiratory function, microbiological study of the species composition of the upper respiratory tract microbiocenosis. Statistical analysis of data was held using the package Microsoft Office Professional 2000.
Results. After 3 months of basic therapy only 26,5 % of BA patients with pathogenic microflora upper respiratory tract colonization received
37
asthma control (according to weekly diary of self-observation, peak flow data and ERF), partial control - in 64,7 %, uncontrolled asthma was observed in 8,8 % of them. In the group of patients with asthma without violations microbiocenosis of upper airways 94,4 % of patients achieved full control of asthma symptoms. Within 3 months of basic therapy in patients of the I group (normal microflora), there was no exacerbation, in the II group of patients with asthma (with the presence of pathogenic microflora) on the contrary - exacerbation of asthma occurred in 5 patients (4,9 %) and in 2 cases the exacerbation of asthma has led to hospitalization.
Conclusions. The study of the clinical course of asthma in patients with pathogenic microflora respiratory tract colonization proved that inadequate control of asthma in 63,3 % of patients is associated with the persistence of potential pathogens (Staphylococcus aureus, Candida spp., Gram-negative flora and microbial associations) in the mucosa of the upper respiratory tract. Impaired balance of microflora supports bronchial inflammation, which is manifested by the presence of asthma symptoms, increased demand for the use of short-range inhal-ers, a tendency to respiratory viral infections and frequent exacerbations of the BA. Given these results, it is necessary to carry out the correction of microbiocenosis upper respiratory tractviolations in asthma patients.
Theoretical and practical J. «Asthma and Allergy», 2014, 3 I. P. Turchina
Junior Researcher, Department of Pulmonology, SO «National Institute of Phthysiology and Pulmonology named after F. G. Yanovsky National Academy of Medical Sciences of Ukraine»
Amozov str. 10, Kyiv, 03680 tel.: 38(063)473-57-10 e-mail: turchyna1973@gmail.com
АСТМА ТА АЛЕРГІЯ, № 3 • 2014
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы