Частотність виникнення цефалгії і кардіалгії у дітей з коморбідною патологією первинної артеріальної гіпертензії і поєднаною патологією гастродуоденальної зони. Абдомінальний больовий синдром при гастриті і гастродуоденіті, диспепсичний синдром у дітей.
При низкой оригинальности работы "Особливості клінічних проявів у дітей з поєднаною патологією гастродуоденальної зони та первинною артеріальною гіпертензією", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Обстежено 228 дитини, із них 109 дітей мали ізольовану ПАГ (І група), 64 дітей - поєднаний перебіг ПАГ та ПГДЗ (ІІ група), 55 дітей-ізольовану ПГДЗ (ІІІ група). Більшість дітей всіх груп скаржилися на головний біль (62,4±4,6% дітей І групи, 84,4±4,5% дітей ІІ групита 67,3±6,3% ІІІ групи). Діти ІІ групи частіше мали скарги на біль в ділянці серця (76,6±5,3% порівняно з 39,4 4,7% І групита 41,8±6,7% ІІІ групи), відчуття прискореного серцебиття (43,8±6,2% порівняно з 28,4 4,3% І групи та 36,4±6,5% ІІІ групи). Больовий абдомінальний синдром виявлено у 100% дітей ІІІ групи і у 48,4±6,2% дітей ІІ групи. За результатами ФЕГДС серед дітей ІІ групи дуоденогастральний рефлюкс виявлено у 21,8±5,6% дітей, серед дітей ІІІ групи - у 39,1±6,1% (р<0,05).Як видно із даних таблиці 1 головний біль, кардіалгії, відчуття прискореного серцебиття частіше зустрічались у дітей ІІ групи порівняно з дітьми І та ІІІ групи. У дітей при поєднаному перебігу ПАГ і ПГДЗ диспепсичні розлади переважали на абдомінальним больовим синдромом (табл. Біль в епігастральній і навколопупковій ділянках у дітей з ПГДЗ і ПАГ був ниючий, короткочасний і малоінтенсивний. Для дітей з ПГДЗ без підвищеного АТ був характерний типовий частіше інтенсивний біль в епігастральній і пілородуоденальній зоні, що спостерігався натще Тільки у 20,3±5,0% дітей з поєднаною ПГДЗ та ПАГ спостерігалися запальні морфологічні зміни в 12-палій кишці, в той час коли у дітей з ПГДЗ та нормальним АТ дуоденіт було в виявлено у 36,4±6,3% дітей (р<0,05).У дітей з коморбідною патологією ПАГ і ПГДЗ частіше порівняно з ізольованим перебігом цих захворювань виникають цефалгії і кардіалгії.
Вывод
Проведено визначення клінічних особливостей перебігу поєднаної патології ПАГ та ПГДЗ. Скарги у цих пацієнтів представлено в таблиці 1.
Таблиця 1 Частота скарг з боку серцево-судинної і нервової системи у дітей з
ПАГ, ПГДЗ та коморбідною патологією (кількість дітей (%))
Як видно із даних таблиці 1 головний біль, кардіалгії, відчуття прискореного серцебиття частіше зустрічались у дітей ІІ групи порівняно з дітьми І та ІІІ групи. Метеозалежність найчастіше виявлялась у дітей з ізольованою ПГДЗ.
У дітей при поєднаному перебігу ПАГ і ПГДЗ диспепсичні розлади переважали на абдомінальним больовим синдромом (табл. 2).
Біль в епігастральній і навколопупковій ділянках у дітей з ПГДЗ і ПАГ був ниючий, короткочасний і малоінтенсивний. В той же час диспепсичний синдром спостерігався майже у всіх пацієнтів із ПГДЗ на тлі ПАГ. Для дітей з ПГДЗ без підвищеного АТ був характерний типовий частіше інтенсивний біль в епігастральній і пілородуоденальній зоні, що спостерігався натще
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
319
ПЕДІАТРІЯ або через 1-1,5 години після їжі. Диспепсичні симптоми були характерні для меншої кількості пацієнтів цієї групи порівняно із коморбідною патологією.
Таблиця 2 Частота больового абдомінального і диспепсичного синдрому у дітей з поєднаною ПГДЗ і ПАГ порівняно із ізольованою ПГДЗ
Примітка: * - РІІ-ІІІ<0,05.
Болючість при пальпації в ділянці епігастрію та пілородуоденальної зони мала місце у всіх обстежених хворих ІІ і ІІІ груп.
Оцінюючи результати ФЕГДС ми знайшли підтвердження більшої частоти функціональних розладів гастродуоденальної зони при коморбідній патології (табл. 3).
Таблиця 3 Органічні та функціональні зміни ШКТ за результатами ФЕГДС у дітей з ПГДЗ та з ПГДЗ в поєднанні з ПАГ (кількість дітей, %)
Примітка: * - РІІ-ІІІ<0,05.
Так у дітей з коморбідною патологією ДГР виявлено майже в два рази частіше і спостерігалася тенденція до більшої частоти рефлюкс-езофагітів. Тільки у 20,3±5,0% дітей з поєднаною ПГДЗ та ПАГ спостерігалися запальні морфологічні зміни в 12-палій кишці, в той час коли у дітей з ПГДЗ та нормальним АТ дуоденіт було в виявлено у 36,4±6,3% дітей (р<0,05). Ерозивні зміни в слизовій оболонці шлунку виявлялись рідко (по одній дитині в обох групах). Привертає увагу той факт, що у групі з коморбідною патологією тільки у однієї дитини було виявлено ерозії в 12-палій кишці. В той час коли в групі з ізольованою ПГДЗ таких дітей 12,7±4,5%.
В таблиці 4 представлено trialьтати РН-метрії обстежуваних дітей.
За результатами РН-метрії підвищена кислотність спостерігалась з однаковою частотою в ІІ і ІІІ групах (приблизно у ? хворих). У переважної кількості дітей було виявлено нормацидний стан шлунку і порушення кислотнейтралізуючої функції шлунку. Дані РН-метрії показали наявність більш кислого вмісту в стравоході у дітей з коморбідною патологією (р<0,05), що є підтвердженням гастроезофагеального рефлюксу.
320
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
ПЕДІАТРІЯ Таблиця 4
Результати РН-метрії у дітей з ізольованою ПГДЗ та ПГДЗ з ПАГ
Примітка: * - РІІ-ІІІ<0,05.
Таким чином, нами було виявлено суттєві розбіжності клінічної картини у дітей з коморбідною ПГДЗ та ПАГ порівняно як з ізольованою ПАГ так і ізольованою ПГДЗ.1. У дітей з коморбідною патологією ПАГ і ПГДЗ частіше порівняно з ізольованим перебігом цих захворювань виникають цефалгії і кардіалгії.
2. На тлі ПАГ абдомінальний больовий синдром при гастриті і гастродуоденіті має меншу інтенсивність і зустрічається рідше порівняно із дітьми з ПГДЗ і нормальним АТ. В той час як диспепсичний синдром, навпаки, спостерігається частіше у дітей з коморбідною патологією порівняно з ізольованою ПГДЗ.
3. Дуоденіт і ерозивні зміни в дванадцятипалій кишці характерні для дітей з нормальним АТ.
Список литературы
1. Белоусов Ю.В.Коморбидность при заболеваниях пищеварительной системы у детей / Ю.В.Белоусов // Здоровье ребенка. - 2012. - №1(36). - С. 134-136.
2. Береснева Л. Н. Структурно-функциональное ремоделирование сердечно-сосудистой системы у больных с ассоциированнным течением артериальной гипертензии и кислотозависимых заболеваний: автореф. дис. … канд. мед. наук / Л. Н.Береснева. - Пермь. - 2013-23 c.
3. Китаева Е.А. Хронобиологические особенности сердечного ритма и артериального давления у больных с кислотозависимыми заболеваниями в сочетании с артериальной гипертензией: автореф. дис. … канд. мед. наук / Е.А. Китаева. - Пермь. - 2011. - 24 с.
4. Кравцова Т. Ю. Клинико-патогенетические особенности артериальной гипертензии в сочетании с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. Возможности оптимизации лечения: автореф. дис. … д.мед. наук / Т. Ю.Кравцова. - Пермь. - 2011. - 48 c.
5. Comorbidity in the Dutch population-datafromgeneralpractices / S.H. Van Oostrom, H.S.Picavet, B.M.van Gelder, L.C.Lemmens // BMC Public Health.-2012. - Р.715.
6. Richardson W.S. Comorbidityandmultimorbidityneed to be placed in the context of a framework of risk, responsiveness, and vulnerability / W.S.Richardson, L.M.Doster // J. CLINEPIDEMIOL. - 2014. - №67(3). - Р. 244-248.
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
321
ПЕДІАТРІЯ
Ю.В.Марушко, Т.В.Гищак, А.С.Злобинец, М.Ю.Мика
Особенности клинических проявлений у детей с сочетанной патологией гастродуоденальной зоны и первичной артериальной гипертензией
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, ДКБ №5 г. Киев
Введение. В работе представлены результаты исследования особенностей клинических проявлений у детей с сочетанной патологией гастродуоденальной зоны ( ПГДЗ ) и первичной артериальной гипертензией (ПАГ).
Цель. Изучить особенности клинического течения сочетанной ПГДЗ и ПАГ у детей путем сравнения жалоб, данных объективного исследования, ФЭГДС и РН-метрии у детей с изолированной ПАГ, ПГДЗ и при их сочетании. Материалы и методы. Обследовано 228 ребенка, из них 109 детей имели изолированную ПАГ (I группа ), у 64 детей отмечался сочетанное течение ПАГ и ПГДЗ (II группа), и 55 детей имели изолированную ПГДЗ (ІІІ группа). Результаты. Большинство детей всех групп жаловались на головную боль (62,4 ± 4,6 % детей I группы, 84,4 ± 4,5 % детей II группы и 67,3 ± 6,3 % III группы). Дети II группы чаще имели жалобы на боль в области сердца (76,6 ± 5,3% по сравнению с 39,4±4,7 % ІІ группыи 41,8 ± 6,7 % III группы), ощущение учащенного сердцебиения (43,8 ± 6,2 % по сравнению с 28,4 ± 4,3 % ІІ группы и 36,4± 6,5 % III группы). У детей II группы чаще отмечалась тошнота и отрыжка (68,8 ± 5,8 % и 75 ± 5,4 % против 36,4 ± 6,5 % и 49,1 ± 6,7 % детей III группы). Болевой абдоминальный синдром выявлен у 100 % детей III группы и у 48,4 ± 6,2 % детей ІІ группы. У большинства детей обнаружено нормацидное состояние желудка и нарушение его кислотнейтрализующей функции. По результатам ФЭГДС среди детей II группы дуоденогастральный рефлюкс выявлен у 21,8 ± 5,6 %, среди детей III группы - у 39,1±6,1 % (р < 0,05).
Выводы. У детей с коморбидной патологией ПАГ и ПГДЗ чаще по сравнению с изолированным течением этих заболеваний возникают цефалгии и кардиалгии. На фоне ПАГ абдоминальный болевой синдром при гастрите и гастродуодените имеет меньшую интенсивность и встречается реже по сравнению с детьми с ПГДЗ и нормальным артериальным давлением (АД). В то время как диспепсический синдром, наоборот, наблюдается чаще у детей с коморбидной патологией по сравнению с изолированной ПГДЗ. Дуоденит и эрозивные изменения в двенадцатиперстной кишке характерны для детей с нормальным АД. Ключевые слова: дети, сочетанная патология, патология гастродуоденальной зоны, первичная артериальная гипертензия.
Features of Clinical Manifestations in Children with Combined Gastroduodenal Pathology and Primary Arterial Hypertension
O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv City Childrens Clinical Hospital No 5
Introduction. The results of studying the clinical manifestations features in children with comorbide gastroduodenal pathology and primary arterial hypertension are presented. The aim is to examine the clinical course of comorbide gastroduodenal pathology and primary arterial hypertension in children concerning the complaints, objective
322
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
ПЕДІАТРІЯ data, esophagogastroduodenoscopy and PH-metry data in children with isolated primary arterial hypertension, isolated gastroduodenal pathology as compared to their combination.
Materials and methods. We examined 228 children, including 109 children with isolated primary arterial hypertension (group I), 64 children with the combined course of primary arterial hypertension and gastroduodenal pathology (group ІІ), and 55 children with isolated gastroduodenal pathology (group ІІІ).
Results. Most of the children complained of headache (62,4 ± 4,6% of group І children, 84,4 ± 4,5% of group II children and 67,3 ± 6,3% of group III children). The children of group II complained of heart pain more often (76,6 ± 5,3%) than those in group I (39.4 ±4.7 %) and group III (41,8 ± 6,7%), accelerated heartbeat (43,8 ± 6,2% versus 28.4± 4.3 % of group I and 36,4 ± 6,5% of group III). The children of group II were observed to have nausea and regurgitation more frequently (68,8 ± 5,8% and 75 ± 5,4% versus 36,4 ± 6,5% and 49,1 ± 6,7% of the children of group III). Painful abdominal syndrome was found in 100% of group III children and in 48,4 ± 6,2% of II group children. Most of children were found to have gastric normacid condition and its counteracting acid dysfunction. According to the esophagogastroduodenoscopy results duodenogastric reflux was found in 21,8 ± 5,6% of II group children and in 39,1 ± 6,1% of group III children (p < 0.05).
Conclusions. Children with primary arterial hypertension and gastroduodenal pathology are proved to have cephalgia and cardialgia more often than not to have. Against the background of primary arterial hypertension the abdominal pain at gastritis and gastroduodenitis is less and occurs more rarely than that in children with gastroduodenal pathology and normal blood pressure. While the dyspeptic syndrome, on the contrary, is observed in children with comorbide disorders more often than that in children with isolated gastroduodenal pathology.
ПОКАЗНИКИ ВОДНЕВОГО ДИХАЛЬНОГО ТЕСТУ З НАВАНТАЖЕННЯМ ЛАКТОЗОЮ ПРИ ТРАНЗИТОРНІЙ ЛАКТАЗНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ У ДІТЕЙ, ЩО ЗНАХО-ДЯТЬСЯ НА ГРУДНОМУ ВИГОДОВУВАННІ
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
Вступ. В роботі представлені результати водневого дихального тесту з навантаженням лактозою при транзиторній лактазній недостатності у дітей грудного віку з функціональними гастроінтестінальними розладами.
Мета. Покращити діагностику транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку з функціональними гастроінтестінальними розладами за допомогою водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою.
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
323
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
