Структура емоційних розладів у госпітальної популяції хворих на множинний склероз. Асоціація емоційних розладів з демографічними та соціальними показниками. Порівняння ефективності різних варіантів фармакотерапевтичної корекції емоційних розладів.
Аннотация к работе
Визнання МС захворюванням медико-соціальної значущості та утвердження ідеології необхідності забезпечення належної якості життя хворим на цю недугу, впровадження останніми кількома десятиліттями в клінічну та дослідницьку практику психометричних методик, новітніх діагностичних технологій, імуномодулюючих засобів терапії зумовили посилення інтересу неврологів, психіатрів, психологів до психоемоційних симптомів цього захворювання. Дослідження, здійснені за різною методологією, показали, що емоційні розлади можуть бути присутні у 95% хворих на МС [Diaz-Olavarrieta C. et al., 1999], найбільш вони представлені депресією, яка діагностується в 17,9% - 79 % випадків [Sadovnick A. et al., 1996; Diaz-Olavarrieta C. et al., 1999; Patten et al., 2003; Mendez M.F. et al., 2003; Мяловицька О.А., 2005; Brinar V., 2007; Школьник В.М. з співавт., 2009] та у 34% - 90% - тривогою [Noy S. et al., 1995; Janssens ACJW et al., 2003; Korostil M. et al., 2007], що значно переважає частоту цих розладів в загальній популяції та у хворих з хронічними соматичними [Patten S.B. et al., 2003] або неврологічними захворюваннями [Cummings J. L. et al., 2006]. Вважається, що емоційні розлади сприяють інвалідизації, непрацездатності, посилюють соціальну ізоляцію, суїцидальні наміри, загалом суттєво погіршують якість життя хворих на МС [Feinstein В той же час спроби доказового встановлення асоціацій емоційних розладів з окремими соціо-демографічними та клінічними параметрами захворювання дали невизначені або суперечливі результати, які не дозволяють скласти наближене до дійсного уявлення щодо їх етіопатогенезу та утруднюють формулювання адекватних стратегій терапії та реабілітації.За демографічними та соціальними показниками хворі розподілялись наступним чином: мешканців міста - 91 (53,85%), села - 78 (46,15%); з середньою освітою було 20 (11,83%) хворих, з середньою спеціальною - 107 (63,31%), з вищою - 42 (24,85%); найманих працівників - 21 (12,43%), керівників - 2 (1,18%), безробітних - 16 (9,47%), працюючих інвалідів - 35 (20,71%), інвалідів на утриманні - 95 (56,21%); холостих - 32 (18,93%), розлучених - 30 (17,75%), в шлюбі-100 (59,17%), вдові - 7 (4,14%); 131 (77,5%) хворий проживали в сімї, 38 (22,49%) - самотньо. У 126 (74,56%) хворих був ремітуючо-рецидивуючий (РР) МС, у 11 (6,51%) - первинно-прогресуючий (ПП), у 32 (18,93%) хворих - вторинно-прогресуючий (ВП) МС. У 49 (29,00%) хворих був легкий ступінь інвалідизації (1-3,5 балів за EDSS), у 89 (52,66%) - середній (4-6 балів), у 31 (18,34%) - важкий ступінь (6,5-8,5 балів). Це були хворі, які мали високий ступінь депресії та тривожності, сексуальне збайдужіння, в віці 30 - 49 років, з середньою та середньо-спеціальною освітою та ступенем інвалідизації за EDSS 4,0-5,5 балів. За допомогою діагностичного психологічного дослідження - шкалами реактивної (РТ) та особистістної (ОТ) тривожності Спілбергера - Ханіна виявлено наступне: легка реактивна тривожність присутня у 13,61%, помірна - 15,38%, висока - 71,01% хворих; легка особистістна тривожність виявлена у 10,65%, помірна - 17,75%, висока - 71,60% хворих.У дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення та наукове вирішення актуальної проблеми емоційних розладів у хворих на множинний склероз - їх поширеності, структури та взаємовідносин з основними клінічними, соціальними та демографічними показниками при цьому захворюванні і на основі комплексного вивчення клінічних та нейропсихологічних змін в процесі лікування запропоновані диференційовані методи терапевтичної корекції емоційних порушень в процесі стаціонарної терапії. Своєчасна діагностика емоційних розладів у хворих на множинний склероз повинна забезпечуватись за допомогою діагностичного психологічного скринінгового обстеження пацієнтів в умовах стаціонару. Клініко-психологічні методики дослідження допоможуть лікарям неврологам виявити різноманітні емоційні симптоми у хворих на множинний склероз та вибрати адекватну тактику лікування даного контингенту. При застосуванні патогенетичної терапії кортикостероїдами хворих на множинний склероз необхідно контролювати рівень депресії та тривоги, особливої уваги потребують хворі з початковими високими показниками. Отримані в досліджені дані свідчать про необхідність розробки навчальних програм для лікарів неврологів для отримання навичок діагностики коморбідних емоційних розладів у хворих на множинний склероз.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
1. У дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення та наукове вирішення актуальної проблеми емоційних розладів у хворих на множинний склероз - їх поширеності, структури та взаємовідносин з основними клінічними, соціальними та демографічними показниками при цьому захворюванні і на основі комплексного вивчення клінічних та нейропсихологічних змін в процесі лікування запропоновані диференційовані методи терапевтичної корекції емоційних порушень в процесі стаціонарної терапії.
2. У госпітальної популяції хворих на МС встановлена поширеність емоційних розладів, спектр яких представлений депресію в 64,5% випадків, тривожністю - 71,6% , гіпоманіакальним - 9,47%, апатичним - 3,55%, дисфорічним - 3,55% синдромами.
3. Найбільш часті емоційні розлади, депресія та тривожність, неоднозначно співвідносились з соціо-демографічними та клінічними параметрами МС. Установлені кореляційні звязки депресивних розладів з віком хворих, сімейним станом, рівнем освіти, місцем проживання, соціальним статусом. Субдепресивний синдром корелює з легким та середнім ступенем інвалідизації. Суїцидальні думки виявлені шляхом скринінгу у 15,97% хворих з високим ступенем депресії та тривожності.
4. Виявлений зворотній звязок депресивних розладів з ступенем інвалідизації та прямий з екзацербаціями при ремітуючо-рецидивуючому та первинно-прогресуючому перебігу МС. Встановлено достовірний кореляційний звязок депресивних розладів з порушенням пірамідної (F=3,77; p=0,0263) та мозочкової (F=3,84; p=0,0031) функціональних систем, і відсутність такого з зоровими, стовбуровими, сенсорними та тазовими розладами.
5. Тривожність високого рівня виявлена у 71,6% хворих. Реактивна та особистістна тривога корелювала з віком, ступенем інвалідизації і не мала звязку з ступенем порушення окремих функціональних систем. Депресія та тривога у 20,71% хворих були коморбідні.
6. Гіпоманіакальний та апатичний синдроми були присутні при різних типах перебігу МС і не корелювали з ступенем інвалідизації. Синдром дисфорії виявлений у хворих чоловічої статі з середнім ступенем інвалідизації, низьким рівнем освіти, мешканців сільської місцевості.
7. За показниками динаміки емоційних розладів в процесі їх фармакотерапії в умовах стаціонару у хворих в різних стадіях перебігу МС встановлено ефективність препаратів психотропної дії, найбільш оптимальним за ефектом виявилось призначення ципралекса.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Своєчасна діагностика емоційних розладів у хворих на множинний склероз повинна забезпечуватись за допомогою діагностичного психологічного скринінгового обстеження пацієнтів в умовах стаціонару.
2. Шкала депресії Бека та шкала реактивної та особистістної тривожності Спілбергера-Ханіна повинні широко використовуватися в клініко-неврологічній практиці як експрес-методики, що дають різноманітну психофізіологічну інформацію про хворих на МС та сприяють визначенню обсягу клінічного втручання.
3. Клініко-психологічні методики дослідження допоможуть лікарям неврологам виявити різноманітні емоційні симптоми у хворих на множинний склероз та вибрати адекватну тактику лікування даного контингенту. При цьому планування лікування повинне проводитися з урахуванням емоційного стану хворих на МС.
4. При застосуванні патогенетичної терапії кортикостероїдами хворих на множинний склероз необхідно контролювати рівень депресії та тривоги, особливої уваги потребують хворі з початковими високими показниками.
5. Необхідно довгострокове амбулаторне спостереження за пацієнтами, що лікувалися з приводу депресивного розладу для своєчасної діагностики можливих рецидивів депресії.
6. Отримані в досліджені дані свідчать про необхідність розробки навчальних програм для лікарів неврологів для отримання навичок діагностики коморбідних емоційних розладів у хворих на множинний склероз.
7. Доцільним є проведення адекватних лікувально-реабілітаційних заходів з диференційованим застосуванням психотропних препаратів при терапії емоційних розладів у хворих на множинний склероз.
8. Для кращого розуміння та розвитку ефективної допомоги цій когорті хворих необхідно проведення в подальшому психологічного дослідження для розробки соціальних та медико-реабілітаційних програм.
Опубліковані праці за темою дисертації у наукових фахових виданнях: 1. Старинець Н.Г. Клініко-епідеміологічне дослідження поширеності депресивних розладів у популяції хворих неврологічного стаціонару (дані попереднього скринінгу) / Н.Г. Старинець // Вісник морфології Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. - 2005. - Т.11, № 2. - С.313 - 315
2. Старинець Н.Г. До питання про депресії у неврологічній практиці / Н.Г. Старинець // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, Вип. 4 (53). - С. 70 -74.
3. Старинець Н.Г. Депресивні розлади у хворих на множинний склероз / Н.Г. Старинець // Вісник морфології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. - 2010. - Т.16, № 3. - С. 657 - 661.
4. Старинець Н.Г. Дослідження клінічної ефективності схем лікування порушень при множинному склерозі / Н.Г. Старинець // Вісник морфології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. - 2010. - Т.16, № 4. - С. - 842 - 847.
5. Старинець Н.Г. Тривожні розлади у хворих на множинний склероз / Н.Г. Старинець // Международный неврологический журнал. - 2010. - №7 (37). - С.50 - 52. в інших виданнях: 6. Московко С.П. Депрессия при болезни Паркинсона / С.П. Московко, Н.Г. Старинець, Г.С. Московко // Нейро NEWS. ? Киев.? 2009.? №3/1.? С.56 - 58. (Дисертантом проведено збір та опрацювання матеріалу, написання тез).
7. Московко С.П. Когнитивная неврология: содержание, облики, ответственность / С.П. Московко, Г.С. Московко, Л.Н. Желиба, О.О. Гордийчук, С.Н. Стадник, Н.Г. Старинець // Нейро NEWS. Психоневрология и нейропсихиатрия. ? Киев. ? 2009.? №2 (1).? С.14 - 17. (Дисертантом проведено збір та опрацювання матеріалу, написання тез). тези наукових доповідей: 8. Старинець Н.Г. Афективні та когнітивні розлади при множинному склерозі / Н.Г. Старинець // Когнітивна діяльність при старінні: міжн. наук. - практ. конф, 29 - 30 січня 2008 р.: тези доповідей. - Київ., 2008. - С. 81 - 82.
9. Старинець Н.Г. Спектр психоемоційних розладів при множинному склерозі / Н.Г. Старинець // XIV університетська наук. - практ. конф. молодих вчених та фахівців, 14 трав. 2008 р.: тези доповідей. - Вінниця, 2008. - С. 126 - 128.
10. Старинець Н.Г. Застосування ципралексу в лікуванні депресивних станів у хворих на множинний склероз / Н.Г. Старинець // Сучасні проблеми неврології і психіатрії, 30 - 31 жовт. 2008 р.: тези доповідей. - Тернопіль, 2008.? С. 96 - 97.
11. Старинець Н.Г. Афективні порушення при множинному склерозі / Н.Г. Старинець // Патоморфоз психічних і психосоматичних розладів на сучасному етапі: перша наук. - практ. міжрегін. конф., 19 бер. 2009р.: тези доповідей. ? Вінниця., 2009.? С.48.
12. Старинець Н.Г. Депресивні стани при множинному склерозі та їх терапія / Н.Г. Старинець // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології: матеріали наук. симпозіуму та пленуму наук. - практ. товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, 2 - 3 груд. 2009 р.: тези доповідей.? Київ., 2009. - С. 79 - 80.
13. Старинець Н.Г. Емоційні розлади в залежності від статі та типу перебігу у хворих на множинний склероз / Н.Г. Старинець // Інтегративні підходи в діагностиці та лікуванні психічних і психосоматичних хвороб: друга наук.-практ. міжрегін. конф., 23 бер. 2010р.: тези доповідей. ? Вінниця., 2010.? С. 115 - 116.
14. Старинець Н.Г. Оцінка емоційних розладів у хворих на множинний склероз та їх лікування / Н.Г. Старинець // Матеріали I наук. конф. молодих вчених з міжнар. участю, 19 - 20 трав. 2010 р.: тези доповідей.?Вінниця., 2010.? С. 39 - 40.