Особливості клінічних проявів, перебігу та діагностики багатовогнищевих уражень головного мозку судинного генезу - Автореферат

Однак, на теперішній час недостатньо висвітлені питання особливостей клінічного перебігу та діагностики інфарктів і внутрішньомозкових крововиливів, які виникли на фоні вже існуючих вогнищевих та дифузних уражень головного мозку судинного генезу. Потребують уточнення особливості клінічних проявів, нейровізуальної та патоморфологічної діагностики при багатовогнищевих ураженнях головного мозку судинного генезу. Таким чином, дослідження клініко-параклінічних особливостей при багатовогнищевих ураженнях головного мозку судинного генезу має науково-практичне значення і є актуальним. За даними аутопсійних спостережень визначити патоморфологічні еквіваленти клінічним синдромам при багатовогнищевих ураженнях головного мозку судинного генезу. 4.Провести клініко-нейровізуально-патоморфологічні співставлення при багатовогнищевих ураженнях головного мозку судинного генезу.Базуючись на клініко-параклінічних даних, було виділено чотири групи уражень головного мозку судинного генезу: I - хворі з повторним ішемічним інфарктом головного мозку (77 осіб); II - хворі з повторним геморагічним інсультом у формі внутрішньомозкового крововиливу (13 осіб); III - хворі з поєднанням ішемічного інфаркта та внутрішньомозкового крововиливу різної локалізації (10 осіб) і IV - хворі з множинними післяінфарктними вогнищевими змінами головного мозку, які поступали в стаціонар з клінікою ГПМК (21 особа). 30 хворих склали групу контролю з одновогнищевим ураженням головного мозку ішемічнного типу. З 13 пацієнтів з повторним геморагічним інсультом у 7 хворих вогнище крововиливу локалізувалось в лівій півкулі головного мозку, у 6 хворих - в правій півкулі. Одностороннє ураження головного мозку спостерігалось у 5 пацієнтів з 21 випадку множинних післяінфарктних псевдокіст, а в решті випадків - псевдокісти верифікувались в обох півкулях головного мозку. Порівнюючи дані неврологічного обстеження хворих контрольної групи з результатами нейровізуальних (МРТ, КТ) та патоморфологічних досліджень пацієнтів першої клінічної групи, встановлено, що клінічно, окрім рухових, чутливих і мовних порушень, часто діагностувався менінгеальний симптомокомплекс (36,4%) та псевдобульбарний синдром (33,8%), а на МРТ головного мозку виявлялись дифузні та вогнищеві зміни головного мозку у вигляді розширення шлуночкової системи, особливо передніх рогів (справа - 11,30 ± 0,73 мм, зліва - 11,10 ± 0,90 мм при відповідних показниках у контрольній групі - 9,55 ± 0,70 (p<0,05); 9,73 ± 0,97 мм (p<0,05), лейкоареозису (6,90 ± 0,77 мм при 4,80 ± 0,75 мм у контрольній групі (p<0,05), розширення субарахноїдальних конвекситальних просторів, наявності перивентрикулярних та субкортикальних псевдокіст, що свідчить про набряк речовини мозку та його оболонок.В дисертації наведено узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі оптимізації діагностичної тактики при багатовогнещевих ураженнях головного мозку судинного генезу шляхом уточнення патогенетичних механізмів, визначення клінічних і нейровізуальних особливостей і їх патоморфологічних еквівалентів. Для багатовогнищевих уражень головного мозку судинного генезу характерна полісиндромність з проявами рухових, чутливих, координаторних, екстрапірамідних, мовних порушень в різних комбінаціях, які супроводжуються менінгеальним синдромом та вегетативними розладами. Вираженість лейкоариозису, що проявляється гіподенсними зонами на КТ та зниженням сигналу на МРТ головного мозку, так як і ступінь розширення шлуночкової системи, корелюють з тяжкістю клінічних проявів; причому прогноз повязаний з ступенем вираженості лейкоареозису.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. В дисертації наведено узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі оптимізації діагностичної тактики при багатовогнещевих ураженнях головного мозку судинного генезу шляхом уточнення патогенетичних механізмів, визначення клінічних і нейровізуальних особливостей і їх патоморфологічних еквівалентів.

2. Для багатовогнищевих уражень головного мозку судинного генезу характерна полісиндромність з проявами рухових, чутливих, координаторних, екстрапірамідних, мовних порушень в різних комбінаціях, які супроводжуються менінгеальним синдромом та вегетативними розладами. Не всі вогнища, виявлені нейровізуальними методами (МРТ, КТ) мають клінічні прояви при обстежені хворих.

3. Вираженість лейкоариозису, що проявляється гіподенсними зонами на КТ та зниженням сигналу на МРТ головного мозку, так як і ступінь розширення шлуночкової системи, корелюють з тяжкістю клінічних проявів; причому прогноз повязаний з ступенем вираженості лейкоареозису. При повторних ГПМК нейровізуально величина лейкоареозису здебільшого переважає величину самих вогнищ.

4. Аутопсійні дослідження у померлих хворих з багатовогнищевими ураженнями головного мозку судинного генезу свідчать про наявність не тільки гострих вогнищ, післяінфарктних чи післягематомних псевдокіст, але й значного розширення і часто деформації шлуночкової системи та субарахноїдальних просторів, атрофічних змін речовини мозку, вираженого перивентрикулярного та перифокального набряку, лакунарного синдрому.

5. В головному мозку при багатовогнищевих ураженнях судинного генезу патоморфологічно виявлений феномен звивистості ходу не тільки екстра- та інтрацеребральних артерій, але й судин мікроциркуляторного русла з формуванням множинних мікроаневризм, зон венозного повнокрівя та ішемії, що обумовлює персистуючий набряк речовини мозку.

6. Не зважаючи на анамнестично вказані дані про первинне ГПМК у хворих при нейровізуалізації (у 32,1% пацієнтів) та патоморфологічно (у 25,3% випадків) виявлялись ознаки дифузного та вогнищевого ураження речовини головного мозку судинного генезу у вигляді післяінсультних псевдокіст, лакун та розрідження білої речовини перивентрикулярної зони мозку з його атрофією.

7. Співставлення клінічних, нейровізуальних та патоморфологічних змін при повторних гострих порушеннях мозкового кровообігу свідчить, що вогнищева неврологічна симптоматика, перебіг та виходи інфарктів головного мозку, здатність до відновлення втрачених функцій залежать не тільки від величини та локалізації вогнищ, але й від ступеня попередніх дифузних і вогнищевих змін головного мозку.

1. Ткаченко О.В., Дупляк Л.М. Синдромологічні прояви ішемічних інсультів у хворих з декількома вогнищами судинного ураження головного мозку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2002. - Вип. 11. - Кн. 3. - С. 342-347. (Здобувачем самостійно проведений набір і аналіз клінічного матеріалу, виконані статистичні розрахунки, сформульовані висновки).

2. Адаптаційно-компенсаторні властивості організму при цереброваскулярній патології / А.Ю.Руденко, Л.В.Корженевський, О.В.Ткаченко, У.Б.Лущик, А.З.Коваль, В.Д.Малий, О.В.Новікова, В.В.Оржешковський, Л.М.Башкірова, Л.М.Дупляк, Л.Г.Шуляк // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2003. - Вип. 12. - Кн. 1. - С. 612-618. (Здобувачем самостійно проведені набір, аналіз та співставлення результатів клінічних і нейровізуальних обстежень хворих з багатовогнищевими ураженнями головного мозку судинного генезу).

3. Дупляк Л.М., Гичка С.Г., Ткаченко О.В. Патоморфологічні зміни головного мозку при повторному ішемічному інфаркті // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2004. - Вип. 13. - Кн. 3. - С. 388-391. (Здобувач здійснила підбір аутопсійних випадків, приймала участь в наборі та опрацюванні патоморфологічних даних, написанні статті, самостійно сформулювала висновки).

4. Дупляк Л.М. Клініко-діагностичні особливості повторних ішемічних уражень головного мозку // Збірник наукових праць „Актуальні питання медичної науки та практики” Запорізької медичної академії післядипломної освіти. - 2004. - Вип. 66. - Кн. 1. - С.52 - 56.

5. Дупляк Л.М. Співставлення клінічних особливостей, нейровізуальних змін та патоморфологічних еквівалентів при багатовогнищевих судинних ураженнях головного мозку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2005. - Вип. 14. - Кн. 1. - С. 464-469.

6. Ткаченко О.В., Дупляк Л.М., Гичка С.Г. Співставлення нейровізуальних та патоморфологічних змін в головному мозку при гострому повторному ішемічному інфаркті // Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (26-28 травня 2005 р.). - Львів: Львівський національний мед. ун-т ім. Данила Галицького, 2005. - С. 77-78. (Здобувач самостійно здійснила аналіз нейровізуальних обстежень хворих, приймала участь у наборі у проведенні патоморфологічних досліджень, самостійно провела співставлення нейровізуальних та патоморфологічних змін головного мозку, сформулювала висновки).