Особливості клінічних проявів, морфо-функціональних змін та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і хронічного гастриту у сполученні з артеріальною гіпертензією - Автореферат
Ефективність антихелікобактерної терапії в комбінації з ділтіаземом, атенололом при виразкової хворобі дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті, в сполученні з артеріальною гіпертензією шляхом аналізу клінічного перебігу, стану слизової оболонки шлунка.
Аннотация к работе
Це, імовірно, обумовлено тим, що пацієнти з ХГ не завжди звертаються за медичною допомогою, а верифікація діагнозу вимагає дослідження біопсійного матеріалу слизової оболонки (СО) шлунка (Т.А. Розлад мікроциркуляції в шлунку - одна з провідних ланок патогенезу гастродуоденальної патології, яка обумовлює зниження резистентності і погіршення трофічних процесів у СО шлунка (П.Я. Проте, морфологічні і судинні зміни СО шлунка, стан метаболізму NO та сечовини в СО шлунка в хворих на ВХДПК і ХГ у сполученні з АГ залишаються багато в чому не вивченими. Визначити ефективність використання антихелікобактерної терапії в комбінації з ділтіаземом і атенололом при виразкової хворобі дванадцятипалої кишки і хронічному гастриті, асоційованих з Нр, в сполученні з артеріальною гіпертензією шляхом аналізу особливостей клінічного перебігу, морфологічного та функціонального стану слизової оболонки шлунка. Результати проведеного дослідження були впроваджені в роботу Дніпропетровської (акт впровадження від 15.09.04), Тернопільської (акт впровадження від 9.11.04), Полтавської (акт впровадження від 18.05.04), Харківської (акт впровадження від 13.05.04) обласних клінічних лікарень, Тернопільської міської лікарні № 2 (акт впровадження від 20.04.04), Інституту гастроентерології АМН України (акт впровадження від 23.06.04), клінічної лікарні №16 міста Кривого Рогу (акт впровадження від 3.09.04), в педагогічний процес кафедр терапевтичного профілю Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 22.09.04) і Тернопільської державної медичної академії (акт впровадження від 14.10.04).Під нашим спостереженням знаходилося 125 хворих у віці від 39 до 65 років (48 жінок і 77 чоловіків, середній вік 51,3±3,2 років), які були рандомізовані на 4 клінічні групи: 1-у та 2-у групи склали відповідно 32 і 35 пацієнтів з ВХДПК і ХГ у сполученні з АГ переважно з мякою (рівень АТ 140-159/90-99 мм.рт.ст.) і помірною (рівень АТ 160-179/100-109 мм.рт.ст.) формами, в 3-у та 4-у групи включені відповідно 28 хворих з ВХДПК і 30 пацієнтів з ХГ, у яких при детальному обстеженні серцево-судинних захворювань (ССЗ) виявлено не було. Морфологічну діагностику СО шлунка здійснювали відповідно до рекомендацій Сіднейсько-Хюстонської класифікації гастриту, досліджували 5 біопсійних фрагментів СО шлунка: 2 з тіла, 2 з антрального відділу і 1 з кута шлунка. Усім пацієнтам проводилася чотирикомпонентна АХТ, на пріоритет якої авторами отриманий патент України, яка включала: ІПП омепразол 20 мг 2 рази на добу, амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу, фуразолідон 200 мг 3 рази на добу і субцитрат вісмуту 240 мг 2 рази на добу протягом 7 днів. В другу групу було включено 36 хворих на ВХДПК і ХГ у сполученні з АГ, які одержували кардіоселективний ?1-адреноблокатор атенолол у дозі 25-50 мг на добу в 2 прийоми. При ВХДПК без ССЗ біль у животі мав місце у всіх хворих і переважно носив помірну (64,8%) і виражену (21,4%) інтенсивність, в 71,4% хворих виникав ранком натще і зменшувався після прийому їжі, крім цього, в 17,8% пацієнтів мав місце нічний біль.Клінічна картина виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у хворих на артеріальну гіпертензію характеризується перевагою диспепсичних розладів (в 100% пацієнтів) над слабко вираженим абдомінально-больовим синдромом (в 84,4% хворих). Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки та хронічний гастрит у хворих на артеріальну гіпертензію в 81,2% і 82,9% випадків відповідно перебігають в умовах нормацидного статусу шлунка та в 71,9 % і в 66,7% випадках - на тлі симпатикотонічної реакції вегетативної нервової системи. При захворюваннях гастродуоденальної зони, незалежно від наявності артеріальної гіпертензії, ступінь Нр-заселення в антральному відділі вірогідно вище (р<0,01), ніж у тілі шлунка, однак, при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки та хронічному гастриті в сполученні з артеріальною гіпертензією відзначаються морфологічні ознаки антрального гастриту та пангастриту відповідно. При коморбідному перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і артеріальній гіпертензії даний показник вище медіани був зафіксований в 31,2% хворих, а при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки без серцево-судинної патології в 3,6% пацієнтів (Р(?)<0,05).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі запропоноване нове рішення актуального науково-практичного завдання гастроентерології - оцінки ефективності антихелікобактерної терапії у комбінації з ділтіаземом і атенололом у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і хронічний гастрит, які асоційовані із Нр, у сполученні з гіпертонічною хворобою шляхом вивчення клінічних і гемодинамічних даних, морфологічного стану слизової оболонки шлунка, показників NO-системи і сечовини.
Клінічна картина виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у хворих на артеріальну гіпертензію характеризується перевагою диспепсичних розладів (в 100% пацієнтів) над слабко вираженим абдомінально-больовим синдромом (в 84,4% хворих). Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки та хронічний гастрит у хворих на артеріальну гіпертензію в 81,2% і 82,9% випадків відповідно перебігають в умовах нормацидного статусу шлунка та в 71,9 % і в 66,7% випадках - на тлі симпатикотонічної реакції вегетативної нервової системи.
При захворюваннях гастродуоденальної зони, незалежно від наявності артеріальної гіпертензії, ступінь Нр-заселення в антральному відділі вірогідно вище (р<0,01), ніж у тілі шлунка, однак, при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки та хронічному гастриті в сполученні з артеріальною гіпертензією відзначаються морфологічні ознаки антрального гастриту та пангастриту відповідно.
У всіх пацієнтів з гастродуоденальною патологією зафіксовано ремоделювання капілярів слизової оболонки шлунка у вигляді вірогідного підвищення функції розподілу колагену IV типу в їхніх базальних мембранах у порівнянні зі здоровими особами - 0,39-2,21 мкм/м2 і 0,39-1,52 мкм/м2 (Р(?)<0,05) відповідно. При коморбідному перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і артеріальній гіпертензії даний показник вище медіани був зафіксований в 31,2% хворих, а при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки без серцево-судинної патології в 3,6% пацієнтів (Р(?)<0,05).
Концентрація нітриту і нітрату в слизовій оболонці шлунка при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки та хронічному гастриті вірогідно перевищувала аналогічні показники в здорових осіб (р<0,01). Активація NO-системи відзначена в 75,2% пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і в 68,4% хворих на хронічний гастрит у сполученні з артеріальною гіпертензією.
При патології гастродуоденальної зони в сполученні з артеріальною гіпертензією антихелікобактерна терапія в комбінації з ділтіаземом і атенололом сприяла зникненню абдомінально-больового та диспепсичного синдромів протягом перших 5-7 діб, досягненню цільового рівня АТ в 64,9% і в 69,3% пацієнтів відповідно, ерадикації Нр в 86,4% і в 83,3% хворих, зниженню ознак активного запалення на 55,6% і 11,0% регресу рівня NO-системи до нормальних значень - у 19,4% і в 18,9% пацієнтів, сечовини - в 25,9% і в 11,1% хворих.
Застосування антихелікобактерної терапії в комбінації з ділтіаземом має пріоритет над атенололом, що полягає в зниженні морфологічних ознак активності на 55,6% (р<0,01), на тлі більш вираженого (в 1,6 рази) зменшення верхнього рівня сечовини.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У хворих на артеріальну гіпертензію у звязку з малосимптомним перебігом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з метою її своєчасної діагностики та запобігання ускладнень при виявленні явищ диспепсії і/або слабко вираженого абдомінального болю доцільне проведення гастроскопії із одночасною біопсією.
У лікуванні пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та хронічним гастритом, асоційованими із Нр, у сполученні з артеріальною гіпертензією високоефективне застосування антихелікобактерної терапії, яка включає омепразол 20 мг 2 рази/добу, амоксицилін 1000 мг 2 рази/добу, фуразолідон 200 мг 3 рази/добу та субцитрат вісмуту 240 мг 2 рази/добу протягом 7 діб, з наступним прийомом ІПП, антацидів або субцитрату вісмуту в загальноприйнятих дозах у комбінації з ділтіаземом у дозі 180-360 мг/добу.
При лікуванні пацієнтів зі сполученням патології гастродуоденальної зони і артеріальної гіпертензії гістологічні показники запалення, активності та рівень сечовини СО шлунка можуть використовуватися як додаткові маркери ефективності комбінованого антихелікобактерного і антигіпертензивного (ділтіаземом і атенололом) лікування пацієнтів.
Список литературы
1.Курята А.В., Зак М.Ю., Филиппова А.Ю. Эффективность антигипертензивной терапии дилтиаземом в комплексном лечении больных гипертонической болезнью в сочетании с патологией гастродуоденальной зоны // Укр. кардіол. журнал. - 2003. - №6. - С. 55-58.
Здобувачу належить ідея статті, ним особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних.
2.Зак М.Ю. Морфологічні особливості слизової оболонки шлунка при дуоденальній виразці у хворих на гіпертонічну хворобу // Укр. терапевт. журнал. - 2004. - №1. - С. 32-36.
3.Зак М.Ю. Состояние вегетативного тонуса у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и хроническим гастритом в сочетании с гипертонической болезнью // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип. 34. - С. 205-212.
4. Зак М.Ю. Состояние NO-системы в слизистой оболочке желудка при дуоденальной язве у больных гипертонической болезнью // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2004. - Вип. 35. - С. 94-102.
5. Зак М.Ю., Гейченко В.П., Курята А.В., Филиппова А.Ю., Сударева Т.В. Инфицированность хеликобактер пилори у больных с сочетанием гипертонической болезни и заболеваниями гастродуоденальной зоны // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2001. - Вип. 32. - С. 377-380.
Здобувачу належить ідея статті, ним особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих наукових даних.
6. Зак М.Ю., Гейченко В.П., Курята А.В. Некоторые особенности развития язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у больных гипертонической болезнью // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип. 30. - С. 204-209.
Здобувачу належить ідея статті, аналіз літературних даних з проблеми, написання статті.
7. Пат. 64389А Україна, МПК 7 А61К31/00 Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки асоційованої з Helicobacter pylori у хворих на гіпертонічну хворобу / М.Ю. Зак, А.В. Курята, Ю.М. Степанов, О.Ю. Філіппова, Л.М. Мосійчук (Україна). - № 2003054720; Заявл. 26.05.03.; Опубл. 16.02.04., Бюл. № 2.
Здобувачем особисто проаналізовані патентні джерела і відібрані прототипи заявленого способу лікування, особисто проведений добір хворих, їх клінічне обстеження, статистична обробка отриманих даних.
Здобувач брав участь у доборі хворих, їх клінічному обстеженні, аналізі патентних джерел і статистичній обробці отриманих даних.
9. Гейченко В.П., Зак М.Ю., Филиппова А.Ю. Клинические аспекты течения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у больных с гипертонической болезнью // Актуальные проблемы медицины: Сб. науч. трудов. Т. 2. - Днепропетровск, 2000. - С. 9-10.
Здобувач є автором ідеї статті, виконавцем клінічного обстеження пацієнтів і статистичної обробки отриманих даних.
10. Гейченко В.П., Зак М.Ю., Николюк В.Е., Савицкая Е.С., Семенова В.И., Медведева Л.И. Инфицированность хеликобактер пилори у больных с сочетанием гипертонической болезни и дуоденальной язвы // Актуальные проблемы медицины: Сб. науч. трудов. Т. 1. - Днепропетровск, 2001. - С. 27-28.
Здобувачу належить ідея статті, особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних.
11. O.Kuryta, M.Y. Zak, T.K. Lysunets. Celecoxib in the treatment of osteoarthritis in the patients with arterial hypertension effectiveness // Annual European Congress of Rheumatology: Abstracts. - 2003. - Р. 489.
Здобувачем проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних.
12. Зак М.Ю., Лизогубов В.В. Морфологические особенности хронического гастродуоденита у больных гипертонической болезнью // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 2003. - Т. 13., №5 (приложение 21). - С. 158.
Здобувачу належить ідея тез, особисто проведений добір хворих, їх клінічне обстеження, статистична обробка отриманих даних.
13. Зак М.Ю., Курята А.В., Филиппова А.Ю. Пилобакт в лечении сочетания заболеваний гастродуоденальной зоны, ассоциированных с Helicobacter pylori и гипертонической болезнью // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 2002. - Т. 12, №5 (приложение 17). - С. 163.
Здобувачу належить ідея тез, особисто проведений добір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, статистична обробка отриманих даних.
14. Зак М.Ю., Курята А.В., Мосийчук Л.Н., Бондаренко Т.В. Состояние коллагена IV типа в сосудах слизистой оболочки желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у пациентов с гипертонической болезнью // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. - 2004. - Т. 14, №5 (приложение 23). - С. 99.
Здобувачу належить ідея тез, особисто проведений підбір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, статистична обробка отриманих даних.
15. Зак М.Ю., Курята А.В., Мосийчук Л.Н. Бондаренко Т.В. Динамика морфологических изменений желудка и кардиогемодинамики в результате комплексной терапии при заболеваниях гастродуоденальной зоны у больных гипертонической болезнью // Матеріали XV зїзду терапевтів України. - К., 2004. - С. 47.
Здобувачеві належить ідея тез, особисто проведений добір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, статистична обробка отриманих даних.
16. Курята А.В., Зак М.Ю. Антагонисты кальция - производные бензодиазепина в комплексной терапии гипертонической болезни в сочетании с дуоденальной язвой // Клинические исследования лекарственных средств: Тезисы науч. работ первой международной конференции. - М., 2001. - С.156.
Здобувачеві належить ідея тез, особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних.
17. Гейченко В.П., Зак М.Ю., Курята А.В., Филиппова А.Ю. Вариант лечения гипертонической болезни в сочетании с дуоденальной язвой // Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії: Тези науков. доп. обєднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів. - К., 2001. - С. 129-130.
Здобувач є автором ідеї тез, ним особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних.
18. Зак М.Ю. Состояние желудочной кислотопродукции и ее клиническое значение у больных с сочетанием дуоденальной язвы и гипертонической болезни // Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини: Тези міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 62.
19. Курята А.В., Зак М.Ю. Влияние дилтиазема на уровень артериального давления, показатели мочевины и метаболитов NO в слизистой оболочке желудка у больных гипертонической болезнью в сочетании с заболеваниями гастродуоденальной зоны // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: Тези науков. доп. Української науково-практичної конференції. - К., 2004. - С. 92.
Здобувач є автором ідеї тез, ним особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних.
20. Зак М.Ю., Курята А.В. Влияние комплексной терапии на состояние слизистой оболочки желудка и гемодинамики при заболеваниях гастродуоденальной зоны у больных гипертонической болезнью // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. - 2004. - №1. - С. 121-122.
Здобувачу належить ідея тез, особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних.
21. Зак М.Ю. Атенолол в комплексной терапии сочетания гипертонической болезни и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии: Сб. тезисов конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. - С. - Петербург, 2003. - С.95.