Особливості киснево-транспортної функції крові та інтенсивної терапії у пацієнтів з гострою анемією - Автореферат

Попередні дослідження, проведені у хворих, прооперованих зі штучним кровообігом (ШК), показали, що більше 10% післяопераційних ускладнень обумовлені змінами з боку газотранспортної функції крові (Лоскутов О.А.,1999). У ряді публікацій указується, що зниження Ht, з одного боку, викликає пропорційне зменшення вмісту кисню в крові, з іншою - покращує розподіл еритроцитів в капілярах, тим самим, підвищуючи екстракцію кисню клітинами організму (Noldge E. і співавт.,1992). М.М.Амосова АМН України і є розширеним фрагментом комплексних тем, які розроблялися інститутом: “Розробка кількісної оцінки регуляторних можливостей серцево - судинної системи на основі вивчення її нелінійної динаміки” (шифр теми ФК.01.01.90, номер державної реєстрації 0101U002048, термін виконання - 2001-2003 рр.), та теми “Розробити методи фармако-холодового захисту міокарда при операціях на серці з використанням сумішей, що переносять кисень” (шифр теми ФК.03.01.99, номер державної реєстрації 0103U000981, термін виконання - 2003 - 2005 рр.). Метою роботи стало зниження ускладнень, повязаних з порушенням газотранспортної функції крові, при кардіохірургічних операціях, на основі розробки алгоритмів інтенсивної терапії, під час і після оперативних втручань з обмеженим використанням донорської крові і її компонентів, удосконаленні тактики анестезіологічного забезпечення операцій, що проводяться по “безкровній методиці” і супроводжуються масивною крововтратою, на підставі визначення оптимальних параметрів гемодилюції, при яких киснево-транспортна функція крові забезпечує адекватну тканинну оксигенацію. Розробити алгоритм інтенсивної терапії при проведенні кардіохірургічних операцій з обмеженим використанням донорської крові і її компонентів, вдосконалити тактику анестезіологічного забезпечення при операціях, що проводяться по “безкровній методиці” і операціях, що супроводжуються масивною крововтратою.За даними лабораторних досліджень оцінювали показники кислотно-лужного стану крові (РН, ВЕ, рівень парціального тиску кисню в артеріальній та венозній крові (РО2а, РО2в), насичення киснем артеріальної та венозної крові (SAO2а, SAO2в), рівень парціального тиску вуглекислого газу в артеріальній та венозній крові (РСО2а, РСО2в)) (на газовому аналізаторі “Radiometr - Copenhagen” (Данія)), вміст Ht і рівень Hb в крові. Показники індексу системного споживання кисню, також знаходилися в прямій залежності від рівня системної доставки, стану периферійного судинного русла і значень гематокриту: при Ht рівним 17%, показники ІСО2 були знижені в 2 - 2,5 рази, щодо допустимих значень фізіологічної норми, при цьому в даний період обстеження, були порушені фізіологічні механізми регуляції кисневого обміну, що виражалося в перебудові системи доставка/споживання кисню на метаболічний тип (мал.2). При Ht = 23% - 25% показники ІСО2 наближалися до нижніх меж фізіологічної норми і при рівні Ht = 27% - 30%, достовірної різниці в показниках системного споживання кисню не визначалося, а значення ІСО2 відповідали кисневим потребам організму і знаходилися в межах допустимих фізіологічних значень. Динаміка показників коефіцієнта тканинної екстракції кисню, в залежності від значень Ht змінювалась наступним чином: при рівні Ht = 17% - 19%, визначалося підвищення значень КТЕО2 в середньому на 31,5%, щодо припустимих меж фізіологічної норми, що говорило про порушення фізіологічних механізмів регуляції кисневого обміну, що виражалося в перебудові системи доставка/споживання кисню на метаболічний тип (мал.3). Коли значення Ht досягали рівня 26% спостерігалося зменшення ЧСС до 106 ± 3 уд./хв., що на 18,5% було менше, порівняно із значеннями ЧСС при Ht = 17% і в середньому на 11,5% - в порівнянні з показниками ЧСС при Ht = 18% - 25%.Виявлено, що найчастішими ускладненнями раннього постперфузійного і раннього післяопераційного періодів, які повязані з порушенням кисневотранспортної функції крові і виникають в результаті неконтрольованої гемодилюції (15,5% випадків), або масивних кровотеч (6,8% випадків) є: дихальна недостатність (9,7% випадків), гостра серцево-судинна недостатність (2,9% випадків), поєднання дихальної і гострої серцевої недостатності (9,7% випадків), що в 2,9% випадків приводить до летального результату. Встановлено, що стан системної гемодинаміки при значеннях гематокриту в межах від 17% до 21% характеризується, як її гіпофункція; при значеннях гематокриту, рівних 22% - 24% - як стан субкомпенсованої нормофункції; при значеннях гематокриту в межах від 25% до 27% - як стан гіпердинамії системного кровообігу; при показниках гематокриту 28% - 34% - як стан нормофункції. Виявлено, що при значеннях гематокриту в межах 17% - 18%, значення ІЗПО відповідали стану вазоконстрикції мікроциркуляторного русла; при рівні гематокриту в межах від 19% до 24% спостерігалася тенденція до зниження попередніх значень на 42% - 54,8% відповідно. Показано, що систоло - діастолічна функція лівого шлуночка, залежно від рівня гематокриту, змінювалася таким чином: у межах гематокриту від 17% до 2

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ