Дослідження традицій та особливостей національної кухні Франції. Використання м’яса та риба, молочних продуктів та солодощів в народній кухні Характеристика розпорядку дня, приготування перших страв та напоїв. Типові страви та материнські соуси.
Аннотация к работе
Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини донавколишнього природного середовища. Успішне розвязання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. кухня молочний страва соусФранцузька кухня, принаймні в Європі й Америці, завжди була прикладом досконалості в кухарському мистецтві. Десятки слів лексикона французької кухні, органічно ввійшли в термінологію багатьох національних кухонь, що звичайно є свідченням популярності і впливу французької кухні. Французи вважають кулінарію видом мистецтва, таким самим як поезія чи музика, а відомих кухарів вважають поетами. Французьку кухню умовно поділяють на три частини: cuisine regionale (регіональна кухня) cuisine bourgeoise (загальнопоширена французька кухня) haute cuisine (вишукана кухня, висока кухня), прикладом якої свого часу була придворна кухня французьких королів.Французькі кулінари використовують усі види мясних продуктів: телятину, яловичину, баранину, птаха, дичину. Арсенал спецій французької кухні відрізняється широким вживанням чабру, цибулі, кервелю, естрагону, розмарину та ін. Готуючи багато страв, французи кладуть у каструлю невеличку вязку трав, так званий збірний букет, bouquet garni - невелика вязка з петрушки, чабру, лаврового листа. Вино при цьому, зазвичай, піддається значному виварюванню, у результаті якого винний спирт випаровується, а склад, що залишається, додає їжі неповторний присмак і наповнює її приємним ароматом. Правила визначальні коли потрібно використовувати біле, а коли червоне вино відсутні, однак, червоне вино, частіше вживається для готування страв з мяса домашніх і диких тварин, а біле, для страв з риби.Французька кулінарія, у порівнянні з іншими країнами Західної Європи, молочних продуктів використовує не багато, виняток складають сири, що прославилися на увесь світ. Страви з сирами і зеленим салатом обовязково подають перед десертом. Сири є невідємним елементом французької кухні, їх подають на обід і вечерю на деревяній дощечці. Французи дуже уважно вибирають продукти для кожного прийому їжі, меню залежить від свята у календарі, пори дня чи просто фантазії кухара. Час прийому їжі змінюється в залежності від регіонів, але можна вважати, що сніданок, який складається з кави, чаю або гарячого шоколаду, прийнято споживати разом з рогаликом із джемом від сьомої до восьмої ранку.Жорж Оґюст Ескофє визначив пять базових або "материнських" соусів класичної французької кухні, на основі яких створюються численні похідні соуси: · Еспаньол Соус, приготовлений для страв весільного банкету іспанським кухарем, сподобався французам, але лише з часом він увійшов до французької кухні. Рецепти приготування цього соусу були описані в багатьох іспанських кулінарних книгах 19 ст. Соус отримав власну назву від прізвища гофмейстера (керівника прислуги та господарства при дворі Людовика XIV) маркіза Луї де Бешамель (Bechamel). Згідно з поширеною легендою народився соус бешамель випадково: кухар маркіза вирішив додати трохи вершків у звичайний густий білий соус Veloute («велюте» або «парізьєн»).Кожен народ має власний неповторний спосіб життя, свої обряди, звичаї, танці, пісні, казки, легенди. Гастрономічні звички, уподобання й антипатії, способи приготування їжі і прийоми подачі страв складалися в кожного народу протягом століть.
Вывод
Кожен народ має власний неповторний спосіб життя, свої обряди, звичаї, танці, пісні, казки, легенди.
Життя наших близьких, чи далеких сусідів країною, у всіх її проявах, цікава кожному. Однією з таких проявів є кулінарія - одне з найдавніших умінь людства, висхідний до багатьох первісних. Гастрономічні звички, уподобання й антипатії, способи приготування їжі і прийоми подачі страв складалися в кожного народу протягом століть.
Кожен народ нагромадив специфічні особливості, що втілилися, зокрема, в неповторному смаку чи у привкусах страв. Коріння у цих особливостей йдуть у глиб століть. У появу їх зіграли свою роль різноманітні чинники: географічне розташування, економічні умови, релігійні вірування, система культових заборон, старовинні звичаї та ін..