Клінічне і лабораторне інструментальне обстеження хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею різного ступеня крововтрати. Аналіз результатів фіброгастродуоденоскопії для встановлення джерела кровотечі. Вивчення спектру фракцій сироваткового білка.
Аннотация к работе
Показами до невідкладної операції деякі автори вважають кровотечі із екстраорганних і інтрамуральних судин, тривалий виразковий анамнез, перенесені раніше кровотечі чи перфорації. Робота повязана з основним науковим напрямком Івано-Франківської державної медичної академії "Розробка нових медичних технологій та стандартів якості діагностики, профілактики та лікування найважливіших неінфекційних захворювань", яка використовується академією в рамках міжнародної програми CINDI ВООЗ, а також є фрагментом комплексної наукової роботи кафедри факультетської хірургії "Автоматична компютерна розшифровка фракцій сироваткового білка при хірургічній патології органів черевної порожнини" (№ держреєстрації 01.03.05699П). У хворих з гострою виразковою шлунково-кишковою кровотечею різного ступеня вивчено спектр сироваткового білка методом ДЕФ в ПААГ, кількісний вміст Ig G, A, M в цих фракціях, кількість та функціональну активність Т-і В-лімфоцитів, активність трансферину, церулоплазміну, каталази, карбоангідрази, вміст заліза, цинку і міді, ПОЛ і стан АОЗ, які вказують на значне ураження функціонального стану печінки та зниження імунологічної реактивності організму при постгеморагічній анемії, і лягли в основу визначення тактики і вибору методу оперативного втручання, розробки комплексного консервативного лікування та післяопераційного лікування хворих, спрямованого на ліквідацію кровотечі і постгеморагічної анемії та виникнення гострої печінково-ниркової недостатності. Розроблена тактика хірургічного лікування, зміст якої полягає у встановленні локалізації виразки, і при наявності її в ділянці кута шлунка, кардіального відділу, верхньої і нижньо-задньої стінки ДПК, виразки, яка на момент обстеження кровоточить або вкрита пухким тромбом при тривалому виразковому процесі, наявності ускладнень і кровотечі в анамнезі, кровотечі з екстракорпоральної і інтрамуральної судини, пенентруючої і стенозуючої виразки шлунка, збільшення вмісту церулоплазміну, зростання білка в фракції повільних посттрансферинів (12, 14, 20, 25), зниження імунологічного статусу організму, зокрема збільшення імунних комплексів, які локалізуються в крупнопористому гелі та зменшення Ig G в фракціях 23-21 диск-електрофореграми в ПААГ, вмісту металоферментів, заліза, цинку та АОЗ, зростання міді і продуктів ПОЛ, які вказують на необхідність проведення невідкладних операцій. Уточнено, що методами вибору є операції: висікання виразки, яку проводили при тяжкому загальному стані пацієнта або наявності супутньої патології, яка могла б ускладнити перебіг післяопераційного періоду; екстеріоризація, яку проводили при наявності виразки на задній, верхньо-задній або нижньо-задній стінках дванадцятипалої кишки, у хворих з тяжким ступенем крововтрати, тяжкою супутньою патологією та у осіб молодого віку; резекція шлунка, яку виконували при виразках шлунка, кровоточивих виразках, ускладнених декомпенсованим стенозом виходу з шлунка, при підозрінні на малігнізацію виразки та у хворих з великими і гігантськими виразками; селективна проксимальна ваготомія, доповнена висіканням виразки і пілоропластикою виконували у молодих пацієнтів з коротким виразковим анамнезом та при локалізації виразки в дванадцятипалій кишці; прошивання судини на дні виразки через її низьку ефективність і високу ймовірність рецидиву кровотечі не виконували.Нами проведене клінічне, лабораторне і інструментальне обстеження 181 хворого з гастродуоденальною виразковою кровотечею віком від 18 до 74 років, причому 34,8 % хворих були літнього і старечого віку. Серед 78 хворих (43,8 %) з легким ступенем крововтрати у 61 (78,2 %) відмічалась блідість шкірних покривів, підвищення частоти серцевих скорочень до 90 уд/хв, зниження систолічного артеріального тиску до 110 мм. рт. ст., ЦВТ знижувався на 10 %. Легкий ступінь крововтрати переважно спостерігався у хворих з виразкою ДПК, розміщеної на передній стінці, діаметром до 1 см. При кровотечах з виразки ДПК в 59,5 % хворих спостерігалась тільки мелена. Одночасно у 165 хворих проводилася ЕГДФС, яка дозволяла встановити: кровотечу з екстраорганної чи інтрамуральної судини; кровотечу з виразки кута шлунка, де анатомічно розміщується кінцева гілка лівої шлункової артерії; кровотечу з виразки, яка локалізується на великій чи малій кривині шлунка; кровоточиву виразка кардіального відділу; кровотечу з виразки верхньо-задньої чи нижньо-задньої поверхні ДПК; інтенсивність кровотечі на момент ендоскопічного огляду; рецидив кровотечі; поєднання кровотечі з виразки з іншими ускладненнями (пенетрацією, стенозом виходу з шлунка, малігнізацією).інтегральний показник, що визначався співставленням тривалості кровотечі, загальним станом хворого, гемодинамічними показниками і наявністю супутньої патології та віком хворого; Використання цих принципів при виборі методу лікування виразкових кровотеч дозволяло уникнути операції “відчаю” і значно знизити післяопераційну летальність. Хворі з кровоточивою виразкою шлунка були прооперовані в невідкладному порядку, оскільки