Аналіз результатів дослідження кальцієвого обміну у хворих на бронхіальну астму з різним ступенем контролю, бронхіальну астму в поєднанні з артеріальною гіпертензією. Підвищення рівня іонізованого кальцію залежно від рівня контролю бронхіальної астми.
Аннотация к работе
Багатоцентрові великомасштабні дослідження останніх років переконливо довели не тільки надзвичайне поширення артеріальної гіпертензії (АГ) серед осіб середнього і літнього віку, але й необхідність постійного контролю за рівнем артеріального тиску (АТ) з метою зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. У рекомендаціях української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, які були опубліковані в 2008 році приводяться офіційні дані про те, що в Україні в 2007 році зареєстровано понад 11 мільйонів хворих на артеріальну гіпертензію (Свіщенко Є.П., Багрій А.Е., Єна Л.М., та інш., 2008). Мета дослідження: Вивчити особливості кальцієвого обміну у хворих на бронхіальну астму з супутньою артеріальною гіпертензією, та обґрунтувати лікування ціх хворих антагоністом кальцію. Визначити вміст паратгормону і кортизолу у крові у хворих на бронхіальну астму з супутньою артеріальною гіпертензією; залежность від ступеня тяжкості і ступенем контроля бронхіальної астми. Розробити прогностичні критерії перебігу бронхіальної астми з супутньою артеріальною гіпертензією на підставі вивчення показників функції зовнішнього дихання, обміну кальцію, рівня паратгормону, кортизолу у крові.Хворі були розподілені на три групи. І групу склали хворі на БА з різним ступенем тяжкості та контролю без АГ (п=40). Всім пацієнтам І й ІІ груп було призначено базисна терапія, що включала інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС), які сприяють зменшенню гіперреактивності дихальних шляхів, послабляють патологічний вплив багатьох біологічно активних речовин на бронхіальну прохідність, поліпшують клінічний перебіг захворювання. 36 хворих з легким, середнім ступенем тяжкості, контрольованою і частково контрольованою БА отримували терапію ІГКС (середня добова доза флутиказону пропіонату склала 250-1000 мкг, будесонід у середній добовій дозі 200-800 мкг, бекламетазону дипропіонат у дозі від 500 до 1000 мкг) у поєднанні з небулайзерною терапією (інгаляції з бронхолітиком короткої дії за потребою 2-3 рази на добу), при необхідності - системні глюкокортикостероїди (преднізолон - 30-90 мг/добу). Пацієнтам ІІ й ІІІ групи, поряд із базисною терапією, залежно від вираженості АГ, був призначений дилтіазем у дозі 180 мг/добу при легкій і помірній АГ з цифрами САД - 145 ± 6,03 мм рт.ст., ДАД - 87,3 ± 5,06 мм рт.ст..Перебіг бронхіальної астми характеризується порушенням кальцієвого обміну: зниженням вмісту рівня загального кальцію (M±m 1,95 ± 0,05 ммоль/л; р <0,05) у 42% хворих і підвищенням показників іонізованого кальцію (М±m = 1,17 ± 0,14 ммоль/л, р <0,05). Приєднання артеріальної гіпертензії супроводжується значним підвищенням рівню іонізованого кальцію (М±m = 1,24 ± 0,02 ммоль/л, р <0,05), що свідчить про значне місце порушення обміну кальція у розвитку артеріальної гіпертензії при бронхіальній астмі. У хворих з бронхіальною астмою з супутньою артеріальною гіпертензією спостерігаються зміни показників функції зовнішнього дихання: зниження швидкісних і обємних показників, вираженість яких залежить від ступеня контролю бронхіальної астми, та бронхіальної астми в поєднанні з артеріальною гіпертензією. У хворих на бронхіальну астму, бронхіальну астму в поєднанні з артеріальною гіпертензією має місце підвищення вмісту рівня паратгормону у сироватці крові (М±m = 84,99 ± 0,94 пг/мл; р <0,05). Антагоніст кальцію дилтіазем патогенетично обгрунтован в комплексній терапії хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією дозволяє підвищувати ефективність лікування: спостерігається достовірне збільшення ОФВ1, ФЖЄЛ, зниження артеріального тиску, розвиток контрольованого перебігу бронхіальної астми, зменшує потребу в ситуаційних бронхолітіків.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Перебіг бронхіальної астми характеризується порушенням кальцієвого обміну: зниженням вмісту рівня загального кальцію (M±m 1,95 ± 0,05 ммоль/л; р < 0,05) у 42% хворих і підвищенням показників іонізованого кальцію (М±m = 1,17 ± 0,14 ммоль/л, р < 0,05). Приєднання артеріальної гіпертензії супроводжується значним підвищенням рівню іонізованого кальцію (М±m = 1,24 ± 0,02 ммоль/л, р < 0,05), що свідчить про значне місце порушення обміну кальція у розвитку артеріальної гіпертензії при бронхіальній астмі.
2. У хворих з бронхіальною астмою з супутньою артеріальною гіпертензією спостерігаються зміни показників функції зовнішнього дихання: зниження швидкісних і обємних показників, вираженість яких залежить від ступеня контролю бронхіальної астми, та бронхіальної астми в поєднанні з артеріальною гіпертензією.
3. У хворих на бронхіальну астму, бронхіальну астму в поєднанні з артеріальною гіпертензією має місце підвищення вмісту рівня паратгормону у сироватці крові (М±m = 84,99 ± 0,94 пг/мл; р < 0,05). Підвищення артеріального тиску не впливає суттєво на вміст паратгормону у крові (М±m = 36,0 ± 1,035 пг/мл; р < 0,05). Рівень кортизолу сироватки крові знижувається у хворих залежно від ступеня контролю бронхіальної астми. При контрольованому перебігу рівень складає (М±m = 236,2± 2,96 нмоль/л; р < 0,05), при неконтрольованому перебігу рівень складав (М±m = 192,6± 2,25 нмоль/л; р < 0,05).
4. Збільшення рівню іонізованого кальцію, паратгормону та зниження кортизолу, загального кальцію сироваткі крові є прогностично несприятливим критерієм неконтрольованому перебігу бронхіальної астми.
5. Антагоніст кальцію дилтіазем патогенетично обгрунтован в комплексній терапії хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією дозволяє підвищувати ефективність лікування: спостерігається достовірне збільшення ОФВ1, ФЖЄЛ, зниження артеріального тиску, розвиток контрольованого перебігу бронхіальної астми, зменшує потребу в ситуаційних бронхолітіків.
6. Базисна терапія інгаляційними кортикостероідами не впливає на обмін кальцію і рівень артеріального тиску.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою удосконалення діагностики, прогнозування рівня контролю бронхіальної астми та патогенетично обґрунтованого лікування хворих на бронхіальну астму у поєднанні з артеріальною гіпертензією рекомендовано проводити моніторинг вмісту загального та іонізованого кальцію сироватки крові.
2. До базисного лікування хворих на бронхіальну астму та бронхіальну астму в поєднанні з артеріальною гіпертензією перевагу мають ІГКС, які не призводять до порушень кальцієвого обміну і не впливають на рівень артеріального тиску.
3. При гіпокальціємії у хворих з тяжкою гормонозалежною бронхіальною астмою рекомендовано включати відповідну коригуючу терапію препаратами кальцію.
4. Хворим на бронхіальну астму та бронхіальну астму в поєднанні з артеріальною гіпертензією рекомендується дослідження вмісту паратгормону, кортизолу в сироватці крові в динаміці спостереження за хворими для оцінки ступеня тяжкості та контролю захворювання, попередженню ускладень.
5. При бронхіальної астми поєднаною з артеріальною гіпертензією до комплексної терапії рекомендується включати антагоністи кальцію.
Список литературы
1. Польщикова С.Л. Особенности лечения больных бронхиальной астмой в сочетании с артериальной гипертензией / С.Л. Польщикова // Медицина сегодня и завтра. - 2008.- №4. -С.83-85.
2. Польщикова С.Л., О содержании паратгормона, кортизола, кальция в сыворотке крови в зависимости от способа введения глюкокортикоидов / С.Л Польщикова, Т.В. Бездетко // Астма та алергія. - 2008.- №1-2.-С.45-47. (Здобувачом здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження, набір матеріалу для аналізу, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення статті та підготовка до друку).