Особливості гнійно-запальних уражень у хворих на цукровий діабет та використання комбінації циклоферону та антралю в комплексі хірургічного лікування - Автореферат

Актуальність даної проблеми визначається, в першу чергу, тяжкістю перебігу гнійної інфекції у хворих на цукровий діабет (А.С. Задачі дослідження: · Проаналізувати клінічну ефективність комбінації циклоферону та антралю в комплексі хірургічного лікування ГЗУ у хворих на ЦД. · Вивчити динаміку імунологічних показників у хворих, які отримували в комплексі хірургічного лікування запропоновану комбінацію препаратів, у порівнянні з тими, яким застосовувався циклоферон без антраля. · Простежити безпосередні і віддалені результати комплексного хірургічного лікування ГЗУ на фоні ЦД та на їх підставі зробити висновок щодо ефективності комбінації циклоферону та антралю в порівнянні з застосуванням лише циклоферону. Проаналізовано безпосередні та віддалені результати хірургічного втручання у хворих на ЦД з ГЗУ, які отримували циклоферон та антраль порівнянно з хворими, яким додатково застосовувався лише циклоферон (без антраля).Другу (2-у) підгрупу склали 57 хворих, які додатково до традиційного лікування одержували циклоферон у зазначеній дозі; решта 56 пацієнтів склали третю (3-ю) підгрупу, яка лікувалась лише загальноприйнятими засобами (корекція гіперглікемії, боротьба з інфекцією (детоксикація, хірургічне втручання, антибактеріальні і протизапальні препарати), покращання стану мікроциркуляції і трофіки уражених тканин, стимуляція захисних сил організму). В основній групі частота флегмон була в 1,4 рази і некрозів пальців - вдвічі більшою, при цьому переважала волога гангрена (1,7 рази), з більш вираженим загальнотоксичним синдромом та більшим був відсоток гангрени ступні з розповсюдженням патологічного процесу на гомілку. Збереження магістрального кровоплину в основній групі було виявлено в 36,9% випадків і в контрольній - в 36,0%, при цьому в структурі ГЗУ на фоні ЦД переважали розповсюджені процеси з локалізацією на нижній кінцівці (21,4%), частота яких в основній групі була в 1,8 рази більшою за рахунок флегмон; в контрольній групі переважали обмежені ГЗУ (24,0%). Стабілізація місцевого запального процесу в 1-й підгрупі відбувалась в середньому через 1,5-2,5 місяці після операції і на час закінчення лікування виявлена в 71,2% випадків, тоді як в 2-й підгрупі - в 68,4% і в 3-й - в 39,3%, що було в 1,8 і 1,7 рази відповідно рідше, ніж в 1-й та 2-й підгрупах. При спостереженні протягом року добрі та задовільні результати мали місце у всіх 32-х хворих 1-ї підгрупи, тоді як серед хворих 2-ї та 3-ї підгруп - в 88,9% і 86,2% випадків відповідно; ампутації виконано у 2 (6,7%) пацієнтів з 3-ї та 1 (3,8%) хворого - з 2-ї підгрупи, вмерло з різних причин - ще 2 (7,4%) хворих - 2-ї та 2 (6,9%) осіб - 3-ї підгрупи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в патогенетичному обгрунтуванні удосконалення лікування хворих на ЦД при наявності ГЗУ шляхом включення до комплексу хірургічного лікування імунокоректору циклоферону та нового протизапального вітчизняного препарату антралю у їх поєднанні. Використання імунокоректору циклоферону та антралю дозволяє покращити клінічний перебіг гнійно-запальних процесів у хворих на ЦД, особливо при комбінації даних препаратів. Це проявляється більш швидким зниженням загальнотоксичних проявів (на 2,9±0,2 доби), очищенням (на 3,9±0,2 дня) та загоєнням рани (5,6±0,3 доби), прискоренням ліквідації місцевих запальних змін в осередку гнійного запалення. Практичні рекомендації: У хворих на ЦД з розвитком ГЗУ до комплексу хірургічного лікування в якості протизапального та імунокоригуючого препарату доцільно включати циклоферон по 2 мл внутрішньомязово в комбінації з антралем по 0,2-0,4 г 3-4 рази на день усередину протягом 10 діб.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в патогенетичному обгрунтуванні удосконалення лікування хворих на ЦД при наявності ГЗУ шляхом включення до комплексу хірургічного лікування імунокоректору циклоферону та нового протизапального вітчизняного препарату антралю у їх поєднанні.

Використання імунокоректору циклоферону та антралю дозволяє покращити клінічний перебіг гнійно-запальних процесів у хворих на ЦД, особливо при комбінації даних препаратів. Це проявляється більш швидким зниженням загальнотоксичних проявів (на 2,9±0,2 доби), очищенням (на 3,9±0,2 дня) та загоєнням рани (5,6±0,3 доби), прискоренням ліквідації місцевих запальних змін в осередку гнійного запалення. Комбінація препаратів дозволяє зменшити частоту повторних операцій і більш швидке видужання хворих, ніж при застосуванні лише одного з вказаних препаратів. Частота незадовільних безпосередніх результатів в групі хворих, які отримували комбінацію циклоферону та антралю, була втричі меншою, а добрих - в 1,5 рази більшою, ніж при загальноприйнятому лікуванні.

Під впливом запропонованої комбінації препаратів відзначається чітко виразна тенденція до нормалізації біохімічних показників: зниження виразності синдрому метаболічної інтоксикації, інтенсивності процесів ПОЛ, зростання активності ферментів АОЗ, ліквідація дисбалансу в системах ПГ та ЦН.

Відмічено позитивний вплив запропонованої комбінації препаратів на імунологічні показники, що документувалось чітко виразною тенденцією до ліквідації Т-лімфопенії, нормалізацією хелперно-супресорного співвідношення (CD-4/CD-8), підвищенням ФАМ та РБТЛ, зниженням рівня ЦІК і виразності сенсибілізації до тканинних аутоантигенів і бактеріальних алергенів.

У хворих на ГЗУ основної групи, які отримали комбінацію циклоферону та антралю, в 84,8% випадках відзначалось відновлення імунних та в 83,1% - біохімічних показників майже через один місяць після закінчення лікування. При цьому у 37,3% пацієнтів реєструвалось досягнення стабілізації загального стану та відсутність виникнення ГЗУ при спостереженні протягом 2-3-х років, що було в 1,4 рази більше, ніж в 2-й підгрупі хворих, які лікувались з включенням лише циклоферону (26,3%), та в 2,6 рази більше порівнянно з підгрупою хворих (які отримували традиційне лікування) (14,3%).

Практичні рекомендації: У хворих на ЦД з розвитком ГЗУ до комплексу хірургічного лікування в якості протизапального та імунокоригуючого препарату доцільно включати циклоферон по 2 мл внутрішньомязово в комбінації з антралем по 0,2-0,4 г 3-4 рази на день усередину протягом 10 діб.

Для досягнення більш стійкого імунокоригуючого ефекту та збереження тривалої клініко-біохімічної ремісії у хворих на ЦД, які зазнали ГЗУ, в середньому через 5-6 міс після виписки із стабілізацією місцевого запального процесу з реабілітаційною метою доцільно проводити повторний курс лікування циклофероном по 2,0 мл внутрішньомязово в комбінації з антралем в дозі 0,2 г двічі на день усередину протягом 10-14 діб.

Для визначення оцінки ефективності проведеного лікування та прогнозування виникнення ГЗУ доцільно визначати такі показники, як рівень СМ, вміст середньомолекулярної фракції (11S-19S) ЦІК, вміст ЦГМФ та активність каталази. При концентрації СМ 1,37 г/л і вище, вмісту ЦГМФ 10,8 нмоль/л і більше, активності каталази 290 МЕ мг/Hb і нижче, відсотку середньомолекулярної фракції ЦІК 45,0 і більше з імовірністю (86±5)% прогнозуються недостатній ефект від раніше проведеного лікування ГЗУ, що клінічно може проявлятись прогресуванням місцевого вогнища запалення та генералізацією інфекції. Такі показники є також підставою для призначення комбінації циклоферону по 2 мл внутрішньомязово та антралю по 0,4 г 3-4 рази на день та протягом 10 діб.

Шор Н.А., Гелуненко А.М., Петруня А.М., Зеленый И.И. Нарушения микрогемоциркуляции у больных с гнойно-некротическими осложнениями сахарного диабета и подходы к их коррекции // Клінічна хірургія. - 1998. - № 1. - С. 19-20.

Гелуненко О.М. Імунні та мікроциркуляторні порушення у хворих на цукровий діабет з гнійно-запальними ускладненнями // Клінічна хірургія. - 2000. - № 10. - С. 13-15.

Логай И.М., Гелуненко А.М., Петруня А.М. Аутоиммунные и иммунокомплексные реакции в патогенезе диабетических ангио- и ретинопатий // Офтальмол. журнал. - 1998.- № 2.-С.125-127.

Петруня А.М., Гелуненко А.М., Зеленый И.И. Использование энтеросорбентов и дифференцированной иммунокоррекции в комплексной терапии больных диабетическими ретинопатиями // Офтальмол. журнал. - 1998. - № 3. - С. 195-198.

Петруня А.М., Гелуненко А.М., Зеленый И.И., Глущенко Н.А. Уровень перекисного окисления липидов и активность ферментов антиоксидантной защиты у больных с диабетическими поражениями сетчатки на фоне гнойно-деструктивных осложнений // Офтальмол. журнал. - 1998. - № 4. - С. 291-295.

Гелуненко А.М. Вплив антралю на імунологічні показники при гнійно-запальних ускладненнях цукрового діабету // Український медичний альманах. - 2000. - Том 3, № 2. - С. 49-51.

Гелуненко А.М., Зеленый И.И. Иммунные и микроциркуляторные нарушения у больных сахарным диабетом с гнойно-некротическими осложнениями // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 2. - Київ; Луганськ, 1998. - С. 221-224.

Гелуненко А.М. Уровень циркулирующих иммунных комплексов и фагоцитарная активность макрофагов у больных сахарным диабетом с наличием гнойно-воспалительных осложнений // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 3. - Київ; Луганськ, 1998. - С. 230-234.

Гелуненко О.М. Клініко-імунологічні особливості у хворих з гнійно-некротичними ураженнями при цукровому діабеті та ефективність антралю в комплексі хірургічного лікування // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ,1996.- Вип. 1 (7). - С.37-46.

Гелуненко А.М. Влияние антраля на иммунологические и микрогемодинамические показатели при гнойно-воспалительных осложнениях сахарного диабета // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1996.- Вип. 4 (10)- С.46-49.

Гелуненко А.М. Показники імунітету і фагоцитарна активність макрофагів у осіб з цукровим діабетом, ускладненим гнійно-запальними процесами // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1998.- Вип. 2(16)- С.73-79.

Гелуненко А.М. Эффективность пармидина и энтеросорбентов в комплексной терапии гнойно-восспалительных осложнений сахарного диабета // Пробл. екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1998.-Вип. 3(17). - С.118-122.

Гелуненко А.М., Зелений І.І. Стан регіонарного імунітету у хворих на гнійно-запальні ускладнення цукрового діабету // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ;Луганськ;Харків,1998.- Вип. 4(18). - С.73-82.

Гелуненко А.М. Влияние комбинации антраля и пармидина на некоторые биохимические показатели у больных с гнойно-некротическими осложнениями сахарного диабета // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ;Харків,1998.- Вип. 5(19). - С.94-101.

Гелуненко А.М. Влияние комбинации антраля и пармидина на иммунологические показатели и состояние микроциркуляции у больных с гнойно-некротическими осложнениями сахарного диабета // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків,1999.- Вип. 1(21). - С.224-228.

Гелуненко А.М. Вплив антралю на імунологічні та мікрогемодинамічні показники при гнійно-некротичних ускладненнях цукрового діабету // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць.-Київ; Луганськ; Харків, 1999. - Вип. 2(22). - С.71-75.

Гелуненко А.М. Нарушения иммунитета и микрогемоциркуляции у больных с гнойно-некротическими процессами на фоне диабетических ангиопатий и их коррекция комбинацией антраля, трентала и пармидина // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків,1999.- Вип. 3(23). - С.105-111.

Гелуненко О.М. Патогенетичне обгрунтування застосування комбінації циклоферону та антралю в комплексі хірургічного лікування гнійно-некротичних уражень при цукровому діабеті // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць - Київ;Луганськ;Харків, 1999.-Вип. 6(26).-С.76-94.

Гелуненко О.М. Вплив комбінації антралю та циклоферону на систему простаноїдів та циклічних нуклеотидів у хворих з гнійно-некротичними ураженнями при цукровому діабеті в комплексі хірургічного лікування // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000.- Вип. 1(27). - С.175-183.

Гелуненко О.М. Ефективність комбінації антралю та циклоферону в комплексі хірургічного лікування хворих з гнійно-некротичними ураженнями цукрового діабету // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000.- Вип. 2(28). - С.220-227.

Гелуненко О.М. Вплив циклоферону та його комбінації з антралем на деякі метаболічні показники у хворих з гнійно-некротичними ураженнями при цукровому діабеті // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000.- Вип. 4(30). - С.195-200.

Гелуненко О.М. Патогенетичне обгрунтування використання циклоферону та антралю в комплексі хірургічного лікування хворих з гнійно-некротичними ураженнями при діабетичних ангіопатія // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000.- Вип. 5 (31). - С. 201-214.

Гелуненко О.М. Порівняльна ефективність використання циклоферону та його комбінації з антралем в комплексі хірургічного лікування хворих на цукровий діабет з гнійно-некротичними ускладненнями // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000.- Вип. 6(32). - С. 167-175.

Гелуненко А.М., Зеленый И.И. Иммунные и микроциркуляторные нарушения у больных сахарным диабетом с гнойно-некротическими осложнениями // I Національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: Збірка тез. - Київ, 1998. - С. 128-129.

Зеленый И.И., Гелуненко А.М. Коррекция иммунных и микроциркуляторных нарушений у больных сахарным диабетом с гнойно-воспалительными осложнениями // I національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: Збірка тез. - Київ, 1998. - С. 129-130.

Гелуненко А.М., Зєльоний І.І. Методика прогнозування розвитку гнійно-некротичних ускладнень у хворих на цукровий діабет // Реєстр медико-біологіч. і науково-техніч. нововведень. - Вип. 8. - Київ: МОЗ України, 1998. - 21/9/9. - С. 12.

Гелуненко А.М., Соляник Ф.Т. Нова технологія лікування гнійно-запальних ускладнень у хворих на цукровий діабет // Реєстр медико-біологіч. і науково-техніч. нововведень. - Вип. 10-11. - Київ: МОЗ України, 1999. - 244/11/9. - С. 107.

Размещено на .ru