Побудова структурно-тектонічної карти покрівлі та підошви нижньокрейдових відкладів. Виділення типів літофацій та розвитку порід-колекторів. Районування території поширення нижньокрейдових відкладів за ознаками нафтогазоносності та ресурсів вуглеводнів.
Аннотация к работе
Підвищений нафтогазогеологічний інтерес до нижньокрейдового комплексу північно-західного шельфу Чорного моря повязаний ще й з тим, що найбільші локальні підняття у відкладах палеоцену і осадових комплексах, що залягають вище, уже виявлені. При цьому значні можливості нарощування сировинної бази і видобутку не лише природного газу, але й нафти підтверджуються відкриттям на відстані 60-70 км від межі українського сектора Чорного моря у румунських водах трьох родовищ з сумарними запасами нафти понад 20 млн. т, які повязані з відкладами нижньої крейди. Освоєння вуглеводневих ресурсів нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря може внести значний вклад у паливно-енергетичне забезпечення України власною сировиною. Тема досліджень безпосередньо повязана з багаторічними геологорозвідувальними роботами і науковим обгрунтуванням перспектив нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря, виконаних автором під час роботи у ДАТ “Чорноморнафтогаз”, в геологічній службі якого здобувач працює понад 25 років. Здобувачем особисто проаналізовано й узагальнено як нові, так і більш ранні геолого-геофізичні матеріали і результати глибокого буріння в межах північно-західного шельфу Чорного моря і прилеглого суходолу станом на початок 2004 р., на підставі яких уточнено геологічну будову нижньокрейдових відкладів і складено структурні карти їх покрівлі та підошви; проведено літолого-фаціальні дослідження нижньокрейдових відкладів за результатами яких побудовано карти поширення літофацій і розвитку порід-колекторів; обгрунтовано наявність у нижньокрейдових відкладах різноманітних (тектонічно-екранованих, літолого-стратиграфічних, комбінованих) пасток; обгрунтовано перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів на підставі критерійних ознак; встановлено нові нафтогазоперспективні обєкти у відкладах нижньої крейди; оцінено ресурси вуглеводнів у перспективних обєктах та обгрунтувано пріоритетні напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ; побудовано карти перспектив нафтогазоносності готерів-верхньоаптських (базальних) і альбських відкладів нижньокрейдового комплексу.За результатами буріння і випробування пошукових свердловин на північно-західному шельфі Чорного моря встановлено промислову газоносність відкладів неогену, майкому, еоцену, палеоцену, верхньої крейди, а перспективні породи нижньої крейди вивчено фрагментарно через те, що свердловини розкрили їх в неоптимальних умовах, або ці відклади були зовсім відсутні. Підвищений інтерес до нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря повязаний з тим, що найбільші локальні підняття у відкладах палеоцену і залеглих вище осадових комплексах уже опошуковані, а відклади нижньої крейди за даними УКРДГРІ містять 238,0 млн. т умовного палива (31,6% від усіх ресурсів). Лише після 1995 р. за результатами регіональних, пошукових і детальних сейсморозвідувальних робіт на новому методичному рівні з використанням сучасних систем обробки отриманої інформації та їх інтерпретації, а також сейсмостратиграфічних, літолого-фаціальних, геохімічних, гідрогеологічних та інших досліджень стало вперше можливим більш достовірно уточнити особливості геологічної будови нижньокрейдових відкладів і перспективи їх нафтогазоносності, що і виконано в даній роботі. Вивченню геологічної будови, історії розвитку, структурно-тектонічному районуванню і нафтогазоносності Азово-Чорноморського регіону (АЧР), в тому числі території дослідження, присвятили свої праці багато дослідників, серед яких: Архангельський А.Д., Балавадзе Б.К., Богаєць О.Т., Бойчук Г.В., Бондаренко В.Г., Бондарчук Г.К., Бялюк Б.О., Гарецький Р.Г., Гаркаленко І.О., Герасимов М.Є., Гладун В.В., Глушко В.В., Гнідець В.П., Гожик П.Ф., Денега Б.І., Довжок Є.М., Доленко Г.Н., Дякович П.І., Захарчук С.М., Євдощук М.І., Єсипович С.М., Казанцев Ю.В., Карпенко І.В., Клочко В.П., Колодій В.В., Колодій І.В., Коморний А.Ф., Краснощок А.Я., Краюшкін В.О., Крупський Б.Л., Ладиженський Ю.М., Лукін О.Ю., Маєвський Б.Й., Мороз С.А., Муратов М.В., Окуловський С.М., Орлов О.О., Павлюк М.І., Палінський Р.В., Плахотний Л.Г., Полухтович Б.М., Порфірєв В.Б., Пустильніков М.Р., Савчак О.З., Самарська О.В., Самсонов А.І., Самсонов В.Й., Сеньковський Ю.М., Скорик А.М., Соллогуб В.Б., Старостенко В.І., Ступка О.С., Федишин В.О., Чебаненко І.І., Чекунов А.В., Шпак П.Ф., Юдін В.В. та ін. Каркінітсько-Північнокримський прогин обмежений на півночі Голіцинською системою розломів, на півдні-Георгіївсько-Кримським (Губкінсько-Донузлавським) розломом; на заході він частково заходить за Одеський розлом у межі Кілійсько-Зміїного підняття, тобто спостерігається накладання мезозойських відкладів на палеозойські платформні товщі Переддобрудзького прогину.У дисертаційній роботі науково обгрунтовано перспективи нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря, з врахуванням отриманих новітніх даних їх геологічної будови, пріоритетні напрямки нафтогазопошукових робіт і п