Теоретичні підходи до вивчення впливу наслідків природних та антропогенних катастроф на психічну діяльність людини. Перебіг пізнавальних процесів та емоційних станів дітей шкільного віку, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Аннотация к работе
Виходячи з принципу єдності психічної діяльності, актуальність наукового аспекту досліджуваної проблеми ми вбачаємо у зясуванні змін у функціонуванні емоційної сфери дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території у віддалений після аварії період, та їх вплив на пізнавальну діяльність. Разом з цим, вивчення особливостей функціонування пізнавальної та емоційної сфери осіб, які постійно проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, є не тільки важливою науковою проблемою, а й необхідною умовою здійснення реабілітаційної роботи, оскільки відхилення, які виникли в дитячому віці, є найбільш сенситивними до психологічної корекції. Мета дослідження - встановити особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери школярів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та розробити систему надання їм психологічної допомоги. Ми виходили з припущення про те, що у віддалений від аварії період у дітей, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, виникають порушення у функціонуванні емоційної сфери, що надалі спричиняє гальмування розвитку пізнавальних здібностей. Експериментально вивчити перебіг пізнавальних процесів та емоційних станів дітей шкільного віку, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, з метою визначення впливу негативних емоційних переживань на функціонування пізнавальної сфери.У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об‘єкт, предмет, мету, завдання дослідження, його методологічну основу та методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та структуру дисертації. Емоції включаються в кожний інтелектуальний процес, тому негативні подразники тривалої дії мають значну патогенну дію на психіку в цілому, є джерелом психічного напруження, що призводить до формування травматичного життєвого досвіду (Ю.О. У дітей, які мешкають на екологічно незабрудненій території, тривога зумовлена потребою соціальної активності, прагненням до досягнень, тоді як у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території, тривога повязана із прагненням втечі від реальності, що свідчить про їх емоційну незрілість. Особливість взаємозвязку між результатами дослідження пізнавальної та емоційної сфер у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території, свідчить, що для школярів з вищим рівнем інтелектуального розвитку властивий вищий рівень емоційної стабільності (що можна розглядати як ознаку особистісної адаптації до несприятливих екологічних умов), в той час як школярі з низьким інтелектуальним розвитком, навпаки, виявляють високий рівень емоційного напруження. У третьому розділі - “Апробація системи психологічної корекції пізнавальної сфери дітей в умовах несприятливого екологічного середовища” - викладено принципи, форми, методи та результати психокорекційної роботи з дітьми, метою якої було подолання наслідків негативного впливу проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю на їх пізнавальну та емоційну сфери.У висновках підбиваються підсумки здійсненого теоретичного та емпіричного дослідження. Отримані результати підтверджують висунуту гіпотезу. Проживання на території з підвищеним рівнем радіаційного опромінення виявляється тривало діючим подразником, що має патогенну дію на психіку і є джерелом психічного напруження. Внаслідок проживання на екологічно несприятливій території, число осіб, які мають високий рівень невротизації протягом чотирьох років значно збільшився. Емоційна сфера у школярів зони радіаційного забруднення характеризується такими симптомокомплексами, як тривожність, недовіра до себе, незахищеність, відчуття власної меншовартості, ворожість, високий рівень емоційного напруження.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У висновках підбиваються підсумки здійсненого теоретичного та емпіричного дослідження. Отримані результати підтверджують висунуту гіпотезу. Узагальнення результатів дозволило констатувати наступне: 1. Проживання на території з підвищеним рівнем радіаційного опромінення виявляється тривало діючим подразником, що має патогенну дію на психіку і є джерелом психічного напруження. Це спричиняє такі негативні емоційні переживання як відчуття незахищеності, тривоги, що можуть призводити до передневротичних станів. Наслідком цього є зниження ефективності когнітивних процесів.
2. У віддаленому від аварії періоді спостерігається підвищення рівня невротизації дітей. Внаслідок проживання на екологічно несприятливій території, число осіб, які мають високий рівень невротизації протягом чотирьох років значно збільшився. Емоційна сфера у школярів зони радіаційного забруднення характеризується такими симптомокомплексами, як тривожність, недовіра до себе, незахищеність, відчуття власної меншовартості, ворожість, високий рівень емоційного напруження.
3. Емоційні порушення здійснюють гальмівний вплив на розвиток пізнавальної сфери, найбільш чутливим елементом якої є поняттєве мислення. У школярів знижується здатність до виконання вербальних субтестів, а це надалі негативно позначається на якості засвоєння навчального матеріалу та навчальній успішності.
4. Психологічний аспект вивчення впливу довготривалого перебування дітей молодшого шкільного віку в умовах забрудненого довкілля, дає підстави твердити про порушення в їх емоційній та пізнавальній сферах, що статистично достовірно. Тому навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період актуальною залишається необхідність надання їм психологічної допомоги.
5. Психологічну корекцію відхилень у функціонуванні пізнавальної та емоційної сфери слід здійснювати диференційовано. Зокрема, для осіб з високим рівнем відхилень доцільно застосовувати методи арт-терапії з метою забезпечення емоційного благополуччя, що є підґрунтям подальшого розвитку пізнавальної сфери.
Перспективи дослідження полягають у розкритті механізмів психологічного захисту в осіб, які добровільно проживають в зоні обовязкового відселення.
Список литературы
1. Миколайський М.В., Матейко Н.М., Коваль С.Б. Психічне здоровя дітей та підлітків в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія / За ред. Орбан-Лембрик Л.Е. - Івано-Франківськ, 1999. - Вип. 3. - Ч. 1. - С. 35-40.
2. Матейко Н.М. Особливості функціонування емоційної сфери у дітей, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 1999. - Т. 1. - Ч. 1. - С. 78-81.
3. Матейко Н.М. Особливості психічного розвитку дітей та підлітків, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 2000. - Т. 2. - Ч. 5. - С. 275-283.
4. Матейко Н.М. Особливості психоемоційних станів школярів-мешканців зони посиленого радіоекологічного контролю // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія / За ред. Орбан-Лембрик Л.Е. - Івано-Франківськ, 2001. - Вип. 6. - Ч. 1. - С. 211-219.
5. Матейко Н.М. Інноваційні підходи до надання психолого-педагогічної допомоги учням в зоні РЕК Прикарпаття // Економіка освіти: Збірник наукових праць НДЦ “Економіка вищої освіти” НДІ Вищої освіти АПН України / За ред. Фурмана А.А. - Тернопіль, 2001. - Т. 1. - С. 267-272.
6. Матейко Н.М. Моніторинг психічного здоровя дітей, які зазнали впливу радіаційного опромінення // Вісник Харківського університету. - Харків, 2002. - № 550. - Ч. 2. - С. 201-204.
7. Матейко Н.М. Психологічна корекція негативних емоційних станів у дітей та підлітків, що мешкають в зоні РЕК, засобами художньої творчості //Актуальні проблеми виховання та навчання людей з особливими потребами: Збірник наукових праць № 2 / За заг. ред. П.М.Таланчука, Г.В.Онкович. - К.: Університет “Україна”, 2002. - С. 61-63.
8. Матейко Н.М. Вплив радіаційного опромінення на виникнення девіацій у поведінці дітей зони РЕК / Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції - Київ, 25-27 листопада 2002. - С. 240-245.
9. Матейко Н.М. Психічні стани дітей та підлітків, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю // Вісник Київського лінгвістичного міжнародного університету. Серія: педагогічні науки, психологічні науки. - К., 2002. - Вип. 1. - С. 220-228.
10. Матейко Н.М. Визначення емоційного стану школярів як детермінанти виникнення конфліктів // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика / За ред. Гірника А.М. - К., 2002. - Вип. 3. - С. 55-60.
11. Матейко Н.М. Корекція відхилень емоційного розвитку дітей, що постраждали від екологічних катастроф // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Валеологія: сучасний стан, напрямки і перспективи розвитку”. - Харків, 2004. - С. 138-144.