Іменники, що мають лише форми однини, є іменниками singularia tantum, іменники, що мають лише форми множини, є іменниками pluralia tantum. Встановлення особливостей іменників множинностi та їх існування і функціонування в сучасній українській мові.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Донецький національний університет Дипломна робота на тему: «Особливості функціонування іменників pluralia tantum (множинності) в українській мові» Донецьк 2008 ЗМІСТ ВСТУП 3 1. КАТЕГОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ІМЕННИКІВ МНОЖИННОСТІ 8 1.1 Поняття множинних іменників та існування категорії pluralia tantum в українській мові 8 1.2 Граматична категорія числа 15 1.3 Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” 42 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМЕННИКІВ МНОЖИННОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 54 2.1 Множинні іменники 54 2.2 Відмінювання множинних іменників 56 2.3 Функціонування іменників множинності 63 ВИСНОВОК 72 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 73 ВСТУП У сучасній українській мові існують цілі групи слів, що мають безкорелятивні форми - або лише однину, або лише множину. Проблема дослідження полягає у визначенні місця розряду іменників множинності в українській мові, його значення та функцій. Проте досягненню і вирішенню поставленої мети передує збір та обробка тематичного мовного матеріалу, якого з питання про множинні іменники (pluralia tantum) недостатньо, тому дослідження такого типу є досить актуальними. Незважаючи на це, у даній дипломній роботі порівняно різні погляди дослідників української мови на поняття і особливості функціонування іменників множинності (pluralia tantum). Серед них слід вказати такі: 1. з’ясування категоріальних відмінностей іменників множинності (pluralia tantum) та особливостей існування даного розряду в контексті семантико-граматичної категорії числа іменника; 2. порівняння семантичної структури іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” 3. встановити особливості поняття іменників множинності; 4. визначити особливості функціонування іменників множинності (pluralia tantum) в українській мові, зокрема розглянути відмінювання іменників pluralia tantum. У роботі були використані такі методи для досягнення наявних результатів дослідження: 1. індуктивний - власне збір мовного матеріалу, його систематизація та опис; 2. дедуктивний - аналіз і встановлення загальних закономірностей у системі словотворення української мови, виявлення головних особливостей існування та функціонування іменників множинності (pluralia tantum) в сучасній українській мові; 3. типологічний - узагальнення знань про іменники pluralia tantum і розробка концепції їх головних функцій, яка віднайшла своє відображення у другій частині даної дипломної роботи; 4. системний - аналіз зібраного матеріалу та формування його в єдину систему знань, необхідних для процесу дослідження і написання цієї дипломної роботи; 5. порівняльний - збір мовного матеріалу, який свідчить про історичне формування іменників множинності (pluralia tantum), узагальнення поглядів різних дослідників української мови і порівняння їх, зведення розбіжностей і спільного; 6. аналітичний - виокремлення результатів внаслідок обробки і узагальнення даних. КАТЕГОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ІМЕННИКІВ МНОЖИННОСТІ 1.1 Поняття множинних іменників та існування категорії pluralia tantum в українській мові Іменник - чи не найбільш досліджена частина мови. Ядро першого склали іменники, бо інші частини мови сформувалися пізніше, а деякі, як-от прикметники, числівники, розвинулися з іменників. Форми числа властиві й для прикметників, займенників, числівників, дієслів. Тому з’ясування сутності іменникової категорії числа сприятиме вивченню категорій роду й відмінка, природи конкретних, абстрактних, збірних та речовинних назв, допоможе зрозуміти специфіку категорії числа в інших частинах мови [29;C.134].. Трактування числа як лексико-граматичної категорії підтримує І. К. Кучеренко. Коли ж ми говоримо про вияв множинний, то останній можливий теж один, але його може мати не предмет як такий, а тільки якийсь (хоча б точно і не визначений) усвідомлюваний загал предметів, складений з кількох (в деякому разі більше одного) одиниць, тобто окремих предметів типу названих у лексичному значенні іменника” [Кучеренко 1961,1: 108]. І. Г. Матвіяс слушно зауважує: “Не дозволяють роз’єднувати числові форми іменника й синтаксичні зв’язки між словами, на що виразно вказують хоч би такі конструкції: “Це столи, один з яких слід забрати”; “Це карти, одну з яких слід забрати”; “Це весла, одне з яких слід забрати”. Там, зокрема, зазначено: “На відміну від інших частин мови (прикметників, числівників, прикметникових займенників, дієслів), у яких категорія числа є суто граматичною, бо служить тільки засобом синтаксичного зв’язку з іменниками (або особовими займенниками), іменники виражають граматичними формами числа предметність у кількісному визначенні; в іменниках ця категорія є самостійною, лексико-граматичною” [Сучасна укр. літ...1969: 69]. Наприклад, слово атмосфера позбавлене форми множини в усіх значеннях, крім одного - спеціального. Чимало мовознавців вважає число іменників граматичною категорією. Такий погляд ґрунтується на тому, що більшість іменників утв