Теоретичні основи формування і розвитку економічних систем, їх структурні елементи та класифікація. Особливості планової організації народного господарства в СРСР. Переваги та недоліки адміністративно-командної системи. Реформування економіки в Україні.
Аннотация к работе
У забезпеченні нормального функціонування будь-якої сучасної економічної системи важлива роль належить державі. Держава упродовж усієї історії свого існування разом із завданнями підтримки порядку, законності, організації національної оборони, виконувало певні функції у сфері економіки. Виникає дилема - з одного боку, неконтрольовані ринкові процеси руйнівні для економіки і суспільства, тому ринкова економіка більш ніж будь-хто інша, потребує державного регулювання, з іншої - неминучість регулювання ринкової економіки постійно народжує спокусу директивного рішення багатьох економічних проблем.Більшість економістів характеризують економічні системи як форми господарювання за формою власності на засоби виробництва і за способом координації та управління економічною діяльністю. Поняття «економічна система» широко використовується в економічній науці, політології, політиці. Саме тому в науковій літературі економічна система визначається як економіка, спосіб виробництва, тип господарства, сукупність виробничих відносин (економічний базис), сукупність видів господарської діяльності тощо. Окремі вияви натуралізації економіки існують і в наш час у вигляді автаркії - господарської політики фірм, регіонів і навіть держав, спрямованої на створення замкнутого господарства, розрив традиційних господарських звязків зі своїми партнерами. Люди у своєму житті дуже часто використовують термін «система», а економісти відповідно - «економічна система», однак мало хто досить чітко розуміє, про що в цьому випадку мова йде.Продуктивні сили, які включають предмети праці, засоби праці, науку, інформацію, робочу силу, їх рівень визначається рівнем розвитку науки і техніки під впливом НТП, професійною та кваліфікаційною структурою робочої сили, науково-технічним потенціалом, розвитком інформаційних технологій тощо. Власність характеризує відносини між людьми щодо присвоєння засобів і результатів виробництва. По-перше, вони визначають, хто реально володіє, користується і розпоряджається засобами виробництва, на чию користь розподіляється суспільне багатство; по-друге, вони визначають поділ суспільства на класи і соціальні групи, лежать в основі диференціації суспільства на багатих, середніх і бідних, оскільки багатство розподіляється відповідно до вкладених ресурсів, їх розмірів; по-третє, вони показують, хто має економічну владу і керує суспільством; по-четверте, вони значною мірою визначають систему економічних інтересів та специфіку економічних суперечностей, що виникають у різних господарських субєктів. Техніко-економічні відносини, які визначаються рівнем розвитку техніки і технології та характеризують поділ праці і взаємовідносини людей у процесі виробництва. Ці елементи певною мірою присутні у кожній економічній системі. їх специфіка якраз і визначає суть певного типу економічної системи.Ця модель економічної системи була втілена в колишньому СРСР і країнах соціалістичної співдружності та зберігалася до початку ринкового реформування їх економіки. 4) одержавленням робочої сили: централізованим вирішенням питань підготовки і використання працівників окремих професій на підприємствах, у регіонах; застосуванням примусових методів активізації працівників, а в недалекому минулому СРСР - наявністю навіть таких архаїчних типів експлуатації людини людиною, як античний («табірна економіка», де в окремі періоди радянського режиму експлуатувалася праця 11-14 млн чоловік, або 25% зайнятих у галузях матеріального виробництва) і кріпосницький («казармена економіка» для 35 млн селян та близько 3 млн спецпоселенців), як наслідок - відсутністю матеріальної заінтересованості більшості працівників у результатах своєї праці; До них належать: можливість комплексного використання ресурсів у виробництві; повна зайнятість працездатного населення; спрямованість виробництва на забезпечення населення товарами першої необхідності; можливість значної економії виробничих витрат (зниження собівартості продукції) в умовах концентрації виробництва на великих підприємствах і контроль з боку державних органів; безплатність багатьох послуг у сферах охорони здоровя, освіти, культури, спорту тощо. Однак все це не вирішує основної економічної суперечності командної економіки - між формально-юридичною рівністю всіх працівників як співвласників засобів виробництва і дійсним економічним привласненням окремими представниками суспільства - державними органами та управлінським апаратом. 2. свобода вибору і підприємництва, а саме: споживача - у визначенні того, які товари і послуги має виробляти економіка; фірм-виробників - у виборі сфери діяльності, придбанні матеріальних ресурсів, наймі робочої сили, організації виробництва і збуту товарів, розподілі доходів тощо; власників ресурсів - у розпорядженні ними;В упертій внутріпартійній боротьбі його точка зору перемогла, і вся країна почала на практиці здійснювати теорію будівництва соціалізму в одній країні - величезний за масштабами багаторічний соціальний експеримент. Вирішальною ланкою будівництва соціалізму повинна була
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи формування і розвитку економічних систем
1.1 Поняття економічної системи
1.2 Структурні елементи економічної системи
1.3 Класифікація економічних систем
Розділ 2. Особливості функціонування адміністративної економічної системи
2.1 Історичні умови появи адміністративно-командної економічної системи
2.2 Особливості планової організації народного господарства в СРСР
2.3 Переваги та недоліки адміністративно-командної системи
Розділ 3. Особливості трансформації адміністративно-командної економічної системи в ринкову (на прикладі України)