Особливості функціонального стану серцево-судинної системи у шахтарів з больовим синдромом в області серця - Автореферат

Черкесов, 1993) свідчать про значну розповсюдженість серед шахтарів з професійними хворобами серцево-судинної патології, відмічається збільшення за останні десятиріччя, особливо у шахтарів, частоти виникнення больового синдрому в ділянці серця (БСС) і розвитку гострих ускладнень, зокрема, різноманітних життєнебезпечних порушень ритму та проведення серця, інфаркту міокарду, раптової смерті на робочих місцях. Досліджень же функціонального стану серцево-судинної системи професійних хворих з больовим синдромом в області серця, який зумовлений супутніми кардіологічними захворюваннями, знайти не вдалося. Роль порушень серцево-судинної системи при різноманітних професійних хворобах у великій мірі неоднозначна: у одних випадках вона лише є супутньою до основного симптомокомплексу, повязаному з професійним впливом, у інших ці порушення на визначальному етапі становляться провідними, що визначають клінічний перебіг, наслідки та прогноз захворювання. Тому вивчення особливостей БСС, функціонального стану серцево-судинної системи у шахтарів на фоні професійних захворювань і серцево-судинної патології при сумісному їх перебігу, а також впливу функціональних змін на зниження фізичної працеспроможності має велику медичну та суспільно-економічну важливість і потребує подальшого вивчення, що й обумовило проведення нашого дослідження. Шляхом вивчення особливостей біоелектричної активності серця, стану центральної і периферійної гемодинаміки, скорочувальної та насосної функцій міокарду, толерантності до фізичного навантаження оцінити функціональний стан серцево-судинної системи в цілому, при сумісному перебігу професійних і кардіологічних захворювань для підвищення якості діагностики, експертизи та реабілітації професійних хворих.Аналіз контингенту хворих з наявністю БСС в залежності від виду професійної патології свідчить, що найчастіше БСС відзначався серед осіб з вібраційною хворобою (ВХ) - у 33,4% всіх випадків, у хворих на пиловий бронхіт (ПБ) - у 29,6% всіх випадків та у хворих на полірадікулопатію професійного генезу (ПР) - у 25,9% всіх випадків БСС, і лише у 11,1% БСС мав місце серед хворих на іншу професійну патологію. Встановлено, що в залежності від характеру БСС та причин його виникнення найбільшу питому вагу складали хворі з давучими (21,4%) і колючими (48,7%) болями, які виникали в покої (69,8%) та при фізичному навантаженні (ФН - 25,5%), носили короткочасний (3-5 хвилин) або затяжний (30 хвилин і більше) характер з іррадіацією в ліву руку (17,4%), лопатку (5,6%) та без іррадіації (74,5%), тобто, носили полиморфний характер, що потребувало більш поглибленого аналізу. Враховуючи те, що БСС частіше всього був обумовлений вказаною кардіологічною патологією, а також те, що помилки при оцінці функціонального стану серцево-судинної системи можуть виникати на більш ранніх ступенях виразності захворювання, нами відкинуті важкі форми захворювань, і для вивчення функціонального стану серцево-судинної системи у професійних хворих з вказаною супутньою кардіологічною патологією відібрані особи з початковими її проявами. Таким чином, в цілому з 290 осіб з БСС для поглибленого обстеження ввійшли 122 хворих, з них 40 осіб з ПБ (І група), 39 осіб - з ВХ (ІІ група) та 43 особи - з ПР професійного генезу (ІІІ група) (табл.1). У хворих ІІ групи значення КДО та КСО були більшими, ніж у контролі, але збільшення КДО було більш значне, ніж значення КСО, за рахунок чого показник УО був меншим, ніж у контролі, але більшим, ніж у І групі.Серед шахтарів з професійними захворюваннями часто (51,4%) виявляється больовий синдром в області серця. Серед останніх найбільшу питому вагу складають хворі з вібраційною хворобою, полірадікулопатією професійного генезу і пиловим бронхітом (відповідно 34,4%, 25,9% і 29,6%). Питома вага професійних хворих з больовим синдромом в області серця, які мали з супутнім перебігом кардіологічну патологію, досягає 79,8%. Сумісний перебіг професійних захворювань з кардіологічними характеризується порушеннями біоелектричної функції серця, що проявляється на ЕКГ ознаками дистрофічних змін міокарду, гіпертрофією лівого або правого шлуночку, порушеннями ритму, збудливості і провідності. У всіх професійних хворих з больовим синдромом в області серця показники центральної гемодинаміки значно в бік погіршення відрізняються від показників контрольної групи і залежать від виду професійної патології, але в більшій мірі обумовлені супутньою кардіологічною патологією.

2. Основний зміст роботи

1. Серед шахтарів з професійними захворюваннями часто (51,4%) виявляється больовий синдром в області серця. Серед останніх найбільшу питому вагу складають хворі з вібраційною хворобою, полірадікулопатією професійного генезу і пиловим бронхітом (відповідно 34,4%, 25,9% і 29,6%).

2. Питома вага професійних хворих з больовим синдромом в області серця, які мали з супутнім перебігом кардіологічну патологію, досягає 79,8%. Найчастіше це є ішемічна хвороба серця (79 чол. - 27,5%), гіпертонічна хвороба (66 чол. - 29,5%) та нейро-циркуляторна дистонія (66 чол. - 22,8%).

3. Сумісний перебіг професійних захворювань з кардіологічними характеризується порушеннями біоелектричної функції серця, що проявляється на ЕКГ ознаками дистрофічних змін міокарду, гіпертрофією лівого або правого шлуночку, порушеннями ритму, збудливості і провідності. В своїй більшості ці зміни не являються абсолютно специфічними для професійної патології, а обумовлені з супутнім перебігом кардіологічною патологією.

4. У всіх професійних хворих з больовим синдромом в області серця показники центральної гемодинаміки значно в бік погіршення відрізняються від показників контрольної групи і залежать від виду професійної патології, але в більшій мірі обумовлені супутньою кардіологічною патологією. Встановлено, що найбільше зниження показників скорочувальної функції серця виявлені у професійних хворих при сумісному їх перебігу з ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою.

5. Функціональні можливості серцево-судинної системи у 50% випадків обстежених шахтарів досягають субмаксимального рівня, відповідного 75% належного максимального споживання кисню, 40,2% обстежених могли виконувати працю, відповідну 50% належного максимального споживання кисню.

6. В 9,8% випадків виявлені особи з низькою фізичною працездатністю, що не перевищувала 35% належного максимального споживання кисню. Зниження резервів адаптації обумовлювалось швидким вичерпанням хронотропного резерву серця, неадекватною реакцією систолічного артеріального тиску, низькими показниками інотропного резерву серця, гемодинамічного еквіваленту, ударного обсягу, серцевого індексу.

7. У значному відсотку випадків шахтарів з больовим синдромом в області серця має місце з супутнім перебігом кардіологічна патологія, що обумовлює погіршення функціонального стану серцево-судинної системи, яке проявляється порушенням біоелектричної активності міокарду, скорочувальної і насосної функцій серця і, як наслідок, зниженням толерантності до фізичного навантаження і працездатності. Ступінь їх виразності залежить не тільки від виду професійної патології, а і характеру перебігу супутніх кардіологічних захворювань, що повинно враховуватись при встановленні відсотку втрати загальної та професійної працездатності.

1. Лучинін М.Я. Толерантність до фізичного навантаження та оцінка функціонального резерву серцево-судинної системи хворих на полірадікулопатію професійного генезу при захворюваннях серцево-судинної системи, що супроводжуються больовим синдромом в області серця //Медичні перспективи.-1997-N3.-с.93-95.

2. Лучинін М.Я. Центральна гемодинаміка у хворих на полірадікулопатію професійного генезу на фоні захворювань, які супроводжуються больовим синдромом в області серця //Медичні перспективи.-1998.-N3.- с.31-33.

3. Лучинін М.Я. Функціональні особливості серцево-судинної системи у хворих з пиловим бронхітом на фоні захворювань та відхилень, які супроводжуються больовим синдромом в ділянці серця //Медичні перспективи..- 1998.-N4.-С.43-44.

4. Лучинин М.Я. К вопросу распространенности профзаболеваний и удельного веса среди лиц с болевым синдромом в области сердца, заболеваний, его обусловливающих //Гігієнічні проблеми охорони здоровууя населення: Зб.наук.пр.ДДМА - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997.-с.208-210.

5. Лучинин М.Я. Толерантность к физической нагрузке и оценка функционального резерва сердечно-сосудистой системы профессиональных больных с пылевыми бронхитами при заболеваниях и отклонениях, сопровождающихся болевым синдромом в области сердца //Гігієнічні проблеми охорони здоровууя населення: Зб.наук.пр.ДДМА-Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997.-с.210-211.