Дослідження взаємозв’язку між порушеннями в системі гемостазу та функціональним станом ендотелію в динаміці перебігу виразки шлунку і дванадцятипалої кишки у хворих різних вікових груп. Встановлення прогностичного значення щодо виникнення кровотечі.
Аннотация к работе
Зясувати особливості взаємозвязків між порушеннями в системі гемостазу та функціональним станом ендотелію в динаміці виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у хворих різних вікових груп і встановити їхнє прогностичне значення щодо виникнення кровотечі. Вивчити динаміку змін показників системи гемостазу у хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки залежно від віку. Оцінити функціональний стан ендотелію в динаміці перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки залежно від віку за вмістом у крові основного фактору росту фібробластів та фактору росту ендотелію судин. Дослідити динаміку змін показників усіх ланок гемостазу у хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечою, залежно від віку. Визначити рівень у крові хворих на виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечою основного фактору росту фібробластів та фактору росту ендотелію судин, залежно від віку.Упродовж 2007-2009 рр. на базі кафедри клінічної лабораторної діагностики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького проведено дослідження лабораторних показників у 62 хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, неускладнену кровотечою (ВХ Ш та ВХ ДПК) і 74 хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечою (ВХ зі ШКК). Функціональний стан ендотелію оцінювали за вмістом у крові пацієнтів основного фактору росту фібробластів (FGFB) та фактору росту ендотелію судин (VEGF) (визначення проводили імуноферментним методом із використанням тест-наборів фірми "Biosourse" (USA) та фірми "Invitrogen" (USA) відповідно). При оцінці змін у системі гемостазу в загальній когорті хворих на ВХ Ш та ДПК (без урахування їх віку) виявлено підвищення активності первинного гемостазу на першу добу, що проявлялося зниженням умісту ТР у крові на 17,5 % (р<0,01), але вже на третю добу показник не відрізнявся від даних контрольної групи. Це свідчить, що активація прокоагулянтної ланки гемостазу при ВХ найбільш виражена на першу добу і поступово знижується до сьомої доби. Тобто, у хворих зрілого віку активність прокоагулянтної ланки гемостазу також найнижча на сьому добу, як і активність первинних антикоагулянтів, про що свідчить зменшення в цей термін активності АТІІІ на 7,2 % (р<0,05) та СПС - на 6,4 % порівняно з контрольною групою.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та клініко-лабораторні дані стосовно нового вирішення наукової задачі - зясування особливостей взаємозвязків між порушеннями в системі гемостазу та функціональним станом ендотелію в динаміці виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у хворих різних вікових груп з метою подальшої розробки ефективної стратегії лікування та запобігання виникненню шлунково-кишкових кровотеч. Аналіз показників гемостазу в загальній когорті хворих показав, що при загостренні виразкової хвороби на початку захворювання знижується вміст тромбоцитів у крові на 17,6 % (р<0,01). Максимальні зміни коагуляційної ланки виявлено на першу добу захворювання (активований парціальний тромбіновий час скорочується на 9,5 % (р<0,05), міжнародне нормалізоване відношення знижується на 11,7 % (р<0,01), уміст фібриногену зростає на 16,7 % (р<0,01), розчинних фібрин-мономерних комплексів - на 27,2 % (р<0,01)) зі зменшенням проявів гіперкоагуляції до кінця гострого періоду. На першу добу захворювання вміст тромбоцитів у крові пацієнтів молодого, зрілого, похилого віку достовірно знижується на 11,4 %, 12,5 %, 26,3 %, уміст фібриногену зростає відповідно на 28,6 %, 22,9 %, 7,0 %. У загальній когорті хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечою, вміст тромбоцитів у крові знижується на першу добу на 40,5 % (р<0,01).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та клініко-лабораторні дані стосовно нового вирішення наукової задачі - зясування особливостей взаємозвязків між порушеннями в системі гемостазу та функціональним станом ендотелію в динаміці виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у хворих різних вікових груп з метою подальшої розробки ефективної стратегії лікування та запобігання виникненню шлунково-кишкових кровотеч.
1. Аналіз показників гемостазу в загальній когорті хворих показав, що при загостренні виразкової хвороби на початку захворювання знижується вміст тромбоцитів у крові на 17,6 % (р<0,01). Максимальні зміни коагуляційної ланки виявлено на першу добу захворювання (активований парціальний тромбіновий час скорочується на 9,5 % (р<0,05), міжнародне нормалізоване відношення знижується на 11,7 % (р<0,01), уміст фібриногену зростає на 16,7 % (р<0,01), розчинних фібрин-мономерних комплексів - на 27,2 % (р<0,01)) зі зменшенням проявів гіперкоагуляції до кінця гострого періоду. Зниження активності антитромбіну ІІІ найбільш суттєве (на 11,2 % (р<0,01)) на третю добу захворювання.
2. При виразковій хворобі, неускладненій кровотечою, в пацієнтів різних вікових груп виявлено кількісні та якісні особливості динаміки показників гемостазу. На першу добу захворювання вміст тромбоцитів у крові пацієнтів молодого, зрілого, похилого віку достовірно знижується на 11,4 %, 12,5 %, 26,3 %, уміст фібриногену зростає відповідно на 28,6 %, 22,9 %, 7,0 %. Уміст розчинних фібрин-мономерних комплексів у цей термін найбільше зростає в пацієнтів зрілого віку (на 167 %). Достовірне зниження активності антитромбіну ІІІ у пацієнтів молодого, зрілого та похилого віку на 7,8 %, 7,2 %, 12,1 % та системи протеїну С - на 12,6 %, 6,4 %, 6,5 % відповідно найсуттєвіше на сьому добу захворювання.
3. У загальній когорті хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечою, вміст тромбоцитів у крові знижується на першу добу на 40,5 % (р<0,01). Гіперкоагуляція розвивається на початку гострого періоду (скорочується активований парціальний час на 21,0 % (р<0,05), знижується міжнародне нормалізоване відношення на 17,0 % (р<0,01), уміст фібриногену зростає на 13,9 % (р<0,01), розчинних фібрин-мономерних комплексів - на 918 % (р<0,01) на сьому добу. Зниження активності первинних антикоагулянтів (антитромбіну ІІІ - на 19,4 % (р<0,01) найбільш суттєве на третю добу захворювання.
4. У хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки з кровотечою молодого, зрілого й похилого віку вміст тромбоцитів у крові знижений на першу добу на 22,6 % (р<0,01), 46,4 % (р<0,01), 40,1 % (р<0,01). Ознаки гіперкоагуляції (достовірне вкорочення часових характеристик прокоагулянтної ланки, підвищення вмісту фібриногену в крові пацієнтів молодого, зрілого, похилого віку на 14,3 %, 8,6 %, 9,3 %, розчинних фібрин-мономерних комплексів на 500 % та 516 % у хворих зрілого й похилого віку, виснаження активності протизсідальних механізмів (зниження активності антитромбіну ІІІ в пацієнтів молодого, зрілого, похилого віку на 12,7 %, 17,6 %, 19,6 %))максимальні на третю добу.
5. У загальній когорті хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки без кровотечі у всі періоди спостереження вміст у крові ендотеліальних факторів росту достовірно збільшений, найсуттєвіше - на третю добу (на 36,9 % та 126 % для FGFB і VEGF відповідно). При ускладненні кровотечою вміст даних факторів знижений упродовж всього періоду спостереження з поступовим наростанням до сьомої доби. Аналіз вікових особливостей свідчить, що при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки без кровотечі уміст у крові FGFB зростає найістотніше на першу добу у хворих молодого та зрілого віку (на 44,7 % і 76,5 % відповідно) та знижується на 13,3 % в пацієнтів похилого, а зростання вмісту VEGF найістотніше на третю добу (на 133 %, 53,6 %, 147 % у хворих молодого, зрілого, похилого віку відповідно). При кровотечі зниження в крові вмісту ендотеліальних факторів росту у хворих усіх вікових груп найвагоміше на першу добу (на 20,7 % 21,1 % 49 % та 24,8 %, 30,0 %, 39,8 % у хворих молодого зрілого й похилого віку для FGFB та VEGF відповідно).
6. Оцінка взаємозвязку між показниками системи гемостазу та факторами росту виявила, що вміст FGFB, VEGF поєднаний зі зниження вмісту тромбоцитів, міжнародного нормалізованого відношення, активованого парціального часу, еуглобулінового лізису і зростанням тромбінового часу та активності системи протеїну С.
Список литературы
1. Лавро З.Я. Стан системи гемостазу у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки різних вікових груп з перебігом різної важкості / З.Я. Лавро, Л.Є. Лаповець, Б.Д. Луцик [та ін.]// Лабораторна діагностика. - 2008. - № 4. - С. 34-36. (Здобувачем проведено визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
2. Лавро З.Я. Гемостазіологічні аспекти виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладненої шлунково-кишковою кровотечою / З.Я. Лавро, Л.Є. Лаповець, В.М. Акімова // Практична медицина. - 2009. - № 1. - С. 82-86. (Здобувачем проведено визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
3. Лавро З.Я. Роль ростових факторів при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки. / З.Я. Лавро // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2010. - Т. 2, № 19. - С. 97-103. (Здобувачем проведено визначення чинників ангіогенезу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
4. Лавро З.Я. Роль факторів ангіогенезу в розвитку виразкових кровотеч / З.Я. Лавро, О.М. Угрин, Л.Є. Лаповець // Світ біології та медицини.-2010. - № 2. - С. 97-99 (Здобувачем проведено визначення чинників ангіогенезу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
5. Лавро З.Я. Взаємозвязок між факторами ангіогенезу та системою гемостазу у хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки / З. Я Лавро, Л.Є. Лаповець // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2010. - № 3, Т. 5. - С. 225-228. (Здобувачем проведено визначення чинників ангіогенезу та показників системи гемостазу, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
6. Лавро З.Я., Лаповець Л.Є. Стан ендотелію при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладненій кровотечою залежно від віку в динаміці захворювання / З.Я. Лавро, Л.Є. Лаповець // "Науковий потенціал молоді - прогрес медицини": матеріали VIII науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених, м. Ужгород, 14-16 квітня 2010 р.: Ужгород, 2010. - С. 79-80. (Здобувачем проведено визначення чинників ангіогенезу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
7. Лавро З.Я. Стан системи гемостазу у хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечою / З.Я. Лавро, Л.Є. Лаповець // "Працюємо, творимо, презентуємо": тези доповідей 79-ої міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю, м. Івано-Франківськ, 25-27 квітня 2010 р.: Івано-Франківськ, 2010. - С. 232-233. (Здобувачем проведено визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
8. Лавро З.Я. Реакція гемостазу при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладненій кровотечою залежно від віку в динаміці захворювання / З.Я. Лавро, Л.Є. Лаповець // "Національні стандарти та індикатори якості діагностики і терапії внутрішніх хвороб": матеріали У Південноукраїнської науково-практичної конференції, м. Одеса, 12-13 квітня 2010 р.: Одеса, 2010. - С. 80-81. (Здобувачем проведено визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).
9. Лавро З.Я. Зсідальна та фібринолітична активність крові у осіб зрілого віку хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки / З.Я. Лавро, Л.Є. Лаповець, Л.Б. Коць // "Вклад молодих спеціалістів в розвиток науки і практики": матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Харків, 20 травня 2010 р.: Харків, 2010. - С. 14. (Здобувачем проведено визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).