Вивчення сучасного стану, особливостей росту і продуктивності ясеневих насаджень. Встановлення закономірностей формування горизонтальної і вертикальної структури ясеневих деревостанів. Виявлення залежностей між параметрами крон і ростом стовбурів.
Аннотация к работе
Висока якість його деревини стала причиною посиленої вирубки ясеневих насаджень у минулому, що призвело до значного скорочення їх площ. Тому перед лісівниками стоїть завдання не тільки зберегти, але й примножити запаси деревини ясена, яка високо цінується у меблевому і столярному виробництві. ясеневий деревостан крона стовбур Мета і завдання роботи полягають у вивченні сучасного стану, особливостей росту і продуктивності ясеневих насаджень, встановленні закономірностей формування горизонтальної і вертикальної структури ясеневих деревостанів, виявленні залежностей між параметрами крон і ростом стовбурів ясена за діаметром та в розробці практичних рекомендацій щодо цільового вирощування ясеневих насаджень. Вперше проведено лісівничі дослідження ясеневих насаджень Західного Лісостепу України, вивчено сучасний стан ясеневих насаджень даного регіону, встановлено динаміку росту і продуктивності ясеневих деревостанів, порівняно ріст ясена в різних географічних умовах, проаналізовано залежності між параметрами крон і ростом стовбурів за товщиною. Розроблено допоміжні таблиці для проведення вибірки дерев під час проведення доглядових рубань в ясеневих насадженнях.На підставі матеріалів досліджень сучасного стану, росту і продуктивності ясеневих деревостанів, особливостей їх природного поновлення, проведених на 22 пробних площах в умовах Західного Лісостепу України і на 4 пробних площах в умовах південного заходу Німеччини встановлено: 2.1. В умовах Західного Лісостепу ясен має кращий ріст деревостанів за середньою висотою і більшу продуктивність порівняно з Литвою і північною частиною Німеччини. Основна роль при цьому належить догляду за кращими, так званими М-деревами (деревами "майбутнього") ясена, які відзначаються високою життєвістю і технічною цінністю стовбурної деревини. Завдяки вчасному відбору М-дерев у насадженнях і догляду за розвитком їх крон можна отримати крупномірні сортименти і підвищити вартість деревини ясена з одиниці лісової площі. На їх основі можна визначити, скільки другорядних дерев потрібно забрати з насадження з розрахунку на одне М-дерево, щоб забезпечити отримання потрібних сортиментів у запланований вік головного рубання і сприяти рівномірному росту М-дерев за товщиною.
Вывод
1. У мегатрофних едафотопах Західного Лісостепу України лісостани з участю ясена звичайного є типовими автохтонними угрупуваннями. Станом на 1.01.1996 р. площа насаджень з переважанням ясена у лісостеповій зоні Львівської, Тернопільської і Хмельницької областей становила 12573 га. Кращі з цих насаджень мають еталонне значення для регіонального лісового господарства.
2. На підставі матеріалів досліджень сучасного стану, росту і продуктивності ясеневих деревостанів, особливостей їх природного поновлення, проведених на 22 пробних площах в умовах Західного Лісостепу України і на 4 пробних площах в умовах південного заходу Німеччини встановлено: 2.1. Сучасні насадження ясена звичайного мають швидкий ріст і досягають переважно Ib та Ic класів бонітету. В умовах вологої діброви, починаючи з 40 років, ріст дерев у висоту є дещо кращим порівняно з умовами свіжої діброви. Особливо швидкий ріст за висотою ясен має у молодому віці, коли бонітет насаджень може досягати Іе класу. З віком інтенсивність росту деревостанів за висотою сповільнюється.
2.2. Серед ясеневих насаджень переважають мішані деревостани. Супутніми породами найчастіше виступають клен-явір (Acer pseudoplatanus L.), клен гостролистий (A. platanoides L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.), вільха чорна (Alnus glutinosa Gaertn.), черешня (Prunus avium L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.) і берест (Ulmus carpinifolia Rupp. ex Suckow). Однак зустрічаються і чисті ясеневі деревостани, які також відзначаються високою продуктивністю.
2.3. В умовах Західного Лісостепу ясен має кращий ріст деревостанів за середньою висотою і більшу продуктивність порівняно з Литвою і північною частиною Німеччини. Тільки в умовах південного заходу Німеччини ріст ясена у деяких насадженнях є дещо кращим, ніж у Західному Лісостепу.
2.4. Будова ясеневих деревостанів за природними ступенями товщини залежить від віку, динаміки росту та більшою мірою від інтенсивності проведення доглядових рубань. Найбільша диференціація дерев характерна для молодняків (від 0,1 до 2,2), тому розмах природних ступенів товщини тут є найбільшим. З віком проходить концентрація кількості стовбурів біля центральних ступенів товщини. Помітного впливу типу лісорослинних умов на будову деревостанів не виявлено.
2.5. Висота прикріплення крон зменшується зі збільшенням величини середньорічного радіального приросту стовбурів. Водночас із збільшенням величини радіального приросту покращується і заростання сучків, тому процес природного очищення стовбурів ясена від сучків відбувається досить добре і при збільшеному радіальному приросту.
2.6. Кількість самосіву і підросту та їх породний склад в ясеневих насадженнях коливається в значних межах (від 2,2 тис. шт./га до 24,0 тис. шт./га) і великою мірою визначається інтенсивністю розвитку трав?яного вкриття та підліску, величиною зімкнутості та складом материнського деревостану, щільністю лісової фауни тощо. В умовах свіжої і вологої дібров у більшості насаджень спостерігається добре та задовільне природне насіннєве поновлення ясена звичайного. Це може свідчити про корінну фітоценотичну природу ясеневих лісів в умовах Західного Лісостепу України.
3. Обсяг зібраного матеріалу та отримані статистичні залежності свідчать, що у ясеневих насадженнях між ростом дерев за діаметром стовбурів (D1,3), діаметром крон (Dkp) і віком (А) існує достовірна множинна кореляція, що має наступний вигляд: Dkp = 1,16 0,168 D1,3 - 0,03 A.
Дану залежність покладено в основу розробки програм управління ростом ясеневих деревостанів за товщиною стовбурів.
4. Отримані характеристики росту і розвитку ясеневих деревостанів дають підстави рекомендувати наступні підходи до управління ростом ясеневих деревостанів: 4.1. За допомогою проведення доглядових рубань і з використанням природних факторів можна отримати потрібні для народного господарства крупномірні сортименти ясеневої деревини у більш ранньому віці головного рубання. Основна роль при цьому належить догляду за кращими, так званими М-деревами (деревами "майбутнього") ясена, які відзначаються високою життєвістю і технічною цінністю стовбурної деревини.
4.2. Завдяки вчасному відбору М-дерев у насадженнях і догляду за розвитком їх крон можна отримати крупномірні сортименти і підвищити вартість деревини ясена з одиниці лісової площі. Відбір М-дерев потрібно починати після досягнення стовбурами висоти очищення від сучків 8-10 м. До М-дерев повинні належати найкращі життєздатні дерева насадження, які мають добре сформований прямий стовбур і добре розвинені округлі крони. М-дерева повинні бути рівномірно розподілені по площі і позначені в натурі. Число М-дерев на одиниці лісової площі залежить від господарської мети лісовирощування і від віку головного рубання. Позитивний вплив на очищення стовбурів ясена від сучків мають супутні та підгінні породи, тому їх потрібно залишати на площі, якщо вони не створюють значної конкуренції.
4.3. Догляди в ясеневих деревостанах потрібно проводити регулярно, щоб забезпечити рівномірність росту дерев за товщиною. При цьому краще проводити частіше рубання помірної інтенсивності, ніж рідше - сильної інтенсивності.
4.4. Для прийняття рішень щодо інтенсивності доглядових рубань в ясеневих деревостанах доцільно застосовувати допоміжні таблиці, які розроблені нами для умов свіжої і вологої дібров Західного Лісостепу України. На їх основі можна визначити, скільки другорядних дерев потрібно забрати з насадження з розрахунку на одне М-дерево, щоб забезпечити отримання потрібних сортиментів у запланований вік головного рубання і сприяти рівномірному росту М-дерев за товщиною. Інтенсивність вибірки дерев залежить від віку деревостанів, діаметрів М-дерев та відношення між діаметрами М-дерев та дерев, що вирубуються.
5. Враховуючи цінність деревини ясена і його швидкий ріст, доцільно збільшити площу ясеневих насаджень шляхом їх створення на зрубах малоцінних грабових насаджень або насаджень мяколистяних порід. Дерева ясена потрібно зберігати як домішку і при проведенні доглядових рубань в насадженнях інших порід. Розширення площ ясена доцільно здійснювати також при реконструкції малоцінних насаджень.
6. При створенні лісових культур ясена або при використанні його для реконструкції малоцінних насаджень потрібно використовувати садивний матеріал, вирощений з насіння насіннєвих плантацій, а при його відсутності можна використати добре розвинений ясеневий підріст (дички) з сусідніх ділянок лісу. При вирощуванні ясена рекомендується використовувати крупномірний садивний матеріал висотою 1,5-1,8 м, що сприяє зменшенню витрат на проведення лісокультурних доглядів і зменшує пошкодження рослин дичиною.
7. У зв?язку з тим, що ясен звичайний є цінною, швидкорослою деревною породою, яка може формувати в багатих грунтових умовах лісостепової зони стійкі та високопродуктивні деревостани, в існуючій номенклатурі типів лісу для оптимізації ведення лісового господарства доцільно виділити для нього окремі типи лісу - свіжа ясенина, волога ясенина тощо.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В РОБОТАХ
1. Лавний В.В. Сучасний стан ясеневих насаджень у Західному Лісостепу України // Науковий вісник УКРДЛТУ. - Львів: УКРДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 59-62.
2. Лавний В.В. Лісівничі можливості управління ростом ясеневих деревостанів за товщиною стовбурів // Науковий вісник УКРДЛТУ. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.7. - С. 104-112.
3. Лавний В.В. Ріст ясеневих деревостанів у Західному Лісостепу України // Науковий вісник УКРДЛТУ. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - Вип. 9. 11. - С. 46-48.
4. Лавний В.В. Про природне насіннєве поновлення ясена // Науковий вісник УКРДЛТУ. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.8. - С. 80-84.
5. Лавний В.В., Івченко А.І. Про тривалість вегетації ясена звичайного // Науковий вісник УКРДЛТУ. - Львів: УКРДЛТУ. - 1998. - Вип. 8.3. - С. 89-91.
Автор брав участь у проведенні фенологічних спостережень, провів аналіз літературних джерел та статистичну обробку даних.
6. Сабан Я.А., Лавный В.В. Особенности роста ясеня обыкновенного в Западной Лесостепи Украины // Материалы международной научно-технической конференции „Лес - экология и ресурсы“. - Минск: БГТУ. - 1998. - С. 107-109.
Автором проведено польові дослідження ясеневих насаджень Західного Лісостепу України, закладено пробні площі, зібрано статистичний матеріал про площу ясеневих насаджень і проаналізовано дані польових досліджень насаджень ясена звичайного.
7. Лавний В.В. Про параметри крон і радіальний приріст ясеневих насаджень Західного Лісостепу України // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва”. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - С. 78.
8. Лавный В.В. О зависимостях между размерами крон и ростом древостоев за диаметрами стволов в ясеневых древостоях Западной Лесостепи Украины // Материалы международной научной конференции „Лес, наука, молодежь“ (Гомель, 5-7 окт. 1999 г.): в 2-х т. - Гомель, Институт леса НАНБ. - 1999.- Т. 1. - С. 72-74.