Аналіз і оцінка впливу на формування агрофітоценозу соняшнику способів розміщення рослин на площі та густота їх стояння. Визначення оптимальних умов для отримання найкращого врожаю даної сільськогосподарської культури в умовах Українського Степу.
Аннотация к работе
Найбільша врожайність (3,55 т/га) формується за сівби з міжряддями 35 см при густоті 75 тис. рослин/га, де форма площі живлення наближається до квадрата (35 ? 38 см). Тобто при збільшенні густоти посіву з 35 до 75 тис. рослин/га рівномірність розміщення соняшнику на площі зростає, в тому числі й в посівах з міжряддями 70 см. Якщо при густоті 35 тис. рослин/га і ширині міжрядь 35 і 70 см відношення середньої відстані між рослинами в рядку до ширини міжрядь становить 2,34 та 1,17, при густоті 52 тис. рослин/га - 1,6 та 0,5, а 70 тис. рослин/га - 0,6 та 0,3, то інші цифри (1,17; 0,5; 0,3 відповідно) вказують на значне відхилення форми площі живлення від квадрата, що є наслідком підвищення конкуренції між рослинами за поживні речовини, світло та вологу. У багатьох дослідах оптимальною площа живлення 1 рослини становила 1680-2000 см2, а при нестачі вологи - 2000-2520 см2, тобто рівномірний розподіл рослин на посівній площі був при густоті 50-60 та 40-50 тис. рослин/га [2, 6]. У наших польових дослідах з міжряддями 70 см для гібрида Зорепад кращою була густота 52 тис. рослин/га з площею живлення 1960 см2, а з міжряддями 35 см - 75 тис. рослин/га з площею живлення 1330 см2.