Особливості формування урожаю і якості насіння квасолі в залежності від комплексного застосування агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур"янами в умовах лівобережного Лісостепу України - Автореферат

В звязку з різким зниженням виробництва високобілкових продуктів тваринництва особливо важливого значення набуває проблема збільшення валових зборів зернобобових культур, серед яких значна доля повинна належати квасолі. Квасоля - цінна високобілкова культура, в зерні якої міститься понад 24,0% білка, 54,5% вуглеводів та 1,7% жиру. Квасоля має низьку конкурентну здатність по відношенню до бурянів. Мета досліджень - вивчити ефективність дії поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бурянами, а також способів посіву на умови росту, продуктивність та якісні показники насіння квасолі штамбового сорту Харківська штамбова і на цій основі розробити та впровадити у виробництво практичні рекомендації по інтенсивній системі боротьби з бурянами в посівах квасолі для умов лівобережного Лісостепу України. В завдання досліджень входило: - вивчити характер дії на рослини квасолі сорту Харківська штамбова різних видів гербіцидів, їх комплексного застосування та строків внесення ;В схемі “Б“ вивчали різні способи посіву квасолі на фоні базового (харнес) та страхового (базагран) гербіцидів. При внесенні тієї ж дози трефлану під першу культивацію протягом всіх років досліджень зниження густоти посівів не відзначено, не було і затримки з появою сходів квасолі. Дослідами встановлено, що найбільше буряни знищуються при комплексному застосуванні базових (до посіву) та страхових (по вегетуючим рослинам) гербіцидів, де посіви квасолі практично протягом всієї вегетації були чистими від бурянів. Так, якщо на час збирання в посіві без застосування гербіцидів на 1 м2 площі в середньому за три роки нараховувалось 78 шт. бурянів, в тому числі 28 шт. багаторічних коренепаросткових, а їх наземна маса, відповідно, досягала 1080 та 886 г/м2, то при внесенні під передпосівну культивацію харнеса в дозі 2,8 л/га з наступним обприскуванням посіву квасолі в фазі 3-5 справжніх листків розчином гербіциду олімп (15 г/га) загальна кількість досягала 1080 та 886 г/м2, то при внесенні харнеса в дозі 2,8 л/га під передпосівну культивацію з наступним обприскуванням посіву квасолі в фазі 3-5 справжніх листків розчином гербіциду олімп (15 г/га) загальна кількість бурянів перед збиранням урожаю дорівнювала лише 7 шт/м2, тобто загибель їх досягла 91,1%, а коренепаросткових було всього 2 шт/м2 або їх загинуло 92,9% у порівнянні з контролем. Так, якщо в середньому за три роки досліджень на контролі в фазі цвітіння квасолі вологість грунту в шарі 0-30 см дорівнювала 20,9%, а в шарі 0-100 см-20,0%, то в посівах з внесенням під першу культивацію 5 кг/га трефлану вона була, відповідно, на 1,4 та 1,6% вища.В умовах лівобережного Лісостепу України внесення трефлана в дозі 5 кг/га безпосередньо під передпосівну культивацію на чорноземі типовому викликає помітну інгібіруючу дію на проростки квасолі Харківська штамбова, котрі зявлялися на 1 - 2 дні пізніше, ніж у контрольних посівах. Прометрин у дозі 2 кг/га і харнес у дозі 2,8 л/га при внесенні під передпосівну культивацію на чорноземах типових в умовах лівобережного Лісостепу України не викликали помітної пригнічуючої дії на проростки штамбових сортів квасолі. Не відзначено також токсичної дії страхових гербіцидів - олімпу, фюзилад-суперу, базаграна на рослини квасолі, ріст і розвиток яких у варіантах із застосуванням цих гербіцидів у дослідах проходило без помітних відхилень від рослин на контролі. В умовах Харківської області застосування страхових гербіцидів (базагран-2 кг/га, олімп - 15г/га, фюзилад-супер - 6 л/га) також забезпечило пригнічення бурянів, кількість яких до кінця вегетації квасолі в середньому за три роки була на 42,3-55,1%, а їхня маса на 77,4-83,9% менше, ніж у контрольних посівах без застосування гербіцидів. Наші дослідження показали, що в умовах лівобережного Лісостепу України найбільш повно знищуються буряни при комплексному застосуванні базових (до посіву) і страхових (по вегетуючих рослинах) гербіцидів, де посіви квасолі практично протягом усієї вегетації залишались чистими від бурянів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В умовах лівобережного Лісостепу України внесення трефлана в дозі 5 кг/га безпосередньо під передпосівну культивацію на чорноземі типовому викликає помітну інгібіруючу дію на проростки квасолі Харківська штамбова, котрі зявлялися на 1 - 2 дні пізніше, ніж у контрольних посівах. Крім того гербіциди в середньому за три роки досліджень на 10,9-16,4% знижували польову схожість насіння квасолі. При внесенні тієї ж дози трефлана завчасно під першу культивацію в усі роки досліджень не відзначено випадку зниження густоти насадження, як і не було затримки в появі сходів квасолі.

2. Інгібіруюча дія трефлана, внесеного під передпосівну культивацію, чітко виявлялась на інтенсивності росту рослин квасолі в перший період їхнього розвитку. У середньому за три роки висота рослин квасолі у фазі 2-3 справжніх листів у цьому варіанті була на 12,9-22,6% менше, ніж у контрольних посівах.

До моменту цвітіння рослини квасолі вже не відчували пригнічуючої дії цього гербіциду.

3. Прометрин у дозі 2 кг/га і харнес у дозі 2,8 л/га при внесенні під передпосівну культивацію на чорноземах типових в умовах лівобережного Лісостепу України не викликали помітної пригнічуючої дії на проростки штамбових сортів квасолі. Не відзначено також токсичної дії страхових гербіцидів - олімпу, фюзилад-суперу, базаграна на рослини квасолі, ріст і розвиток яких у варіантах із застосуванням цих гербіцидів у дослідах проходило без помітних відхилень від рослин на контролі.

4. В умовах лівобережного Лісостепу України застосування базових (трефлан, прометрин, харнес) і страхових гербіцидів (базагран, олімп, фюзилад-супер) на тлі двох розпушувань ґрунту в міжряддях є високоефективним способом пригнічення в посівах квасолі бурянів і підвищення врожайності культури.

При змішаному типі засміченості полів використання базових гербіцидів (трефлан, прометрин, харнес) забезпечує сильне пригнічення бурянів, що особливо чітко виявлялося в першій половині вегетації квасолі. У середньому за три роки досліджень застосування базових гербіцидів забезпечило загибель загальної кількості бурянів у фазі 1-3 справжніх листів квасолі на 66,7-82,1%, у тому числі багаторічних коренепаросткових на 33,3-66,7%.

Серед досліджуваних у досліді базових гербіцидів сильніше всього пригнічував буряни харнес у дозі 2,8 л/га, внесений під передпосівну культивацію, під дією якого кількість і маса бурянів знижувалась помітніше, ніж при застосуванні трефлана і прометрина. Проміжне положення за ступенем дії на буряни займає прометрин і трохи слабкіше знижує засміченість трефлан, причому дія останнього на буряни виявлялась приблизно однаково як при внесенні його під першу, так і під другу (передпосівну) культивації. В умовах Харківської області застосування страхових гербіцидів (базагран-2 кг/га, олімп - 15г/га, фюзилад-супер - 6 л/га) також забезпечило пригнічення бурянів, кількість яких до кінця вегетації квасолі в середньому за три роки була на 42,3-55,1%, а їхня маса на 77,4-83,9% менше, ніж у контрольних посівах без застосування гербіцидів.

Наші дослідження показали, що в умовах лівобережного Лісостепу України найбільш повно знищуються буряни при комплексному застосуванні базових (до посіву) і страхових (по вегетуючих рослинах) гербіцидів, де посіви квасолі практично протягом усієї вегетації залишались чистими від бурянів. Так, у посіві з поєднанням застосування трефлана з базаграном кількість бурянів до кінця вегетації квасолі в середньому за три роки була на 91,0% менше, ніж у контрольних посівах, а їхня надземна маса складала відповідно, 6,1-6,3% від цього показника на контрольному варіанті.

6. Застосування гербіцидів, пригнічуючи буряни, сприяє більш економному витрачанню вологи з ґрунту, унаслідок чого вологозабезпеченість посівів квасолі помітно вище, ніж у посівах без застосування гербіцидів.

Наприклад, у варіанті з комплексним застосуванням харнеса і базаграна вологість ґрунту в період цвітіння квасолі в шарі 0-30 см склала 23,6% (на контрольному посіві 20,9) і в шарі 0-100 см 22,3% (на контролі 20,0%), а запаси вологи в цих шарах ґрунту досягали 37,8 і 107,5 мм, або були на 36,0 і 37,1% більше, ніж у контрольних посівах.

Встановлено тісний кореляційний звязок між рівнем вологозабезпеченості посіву і ступенем пригнічення бурянів - чим сильніше знищуються буряни, тим вище запаси вологи в ґрунті, а також і умови для росту і розвитку квасолі.

7. Внесення в ґрунт трефлана (5 кг/га), прометрина (2 кг/га), харнеса (2,8 л/га), а також обприскування посівів квасолі страховими гербіцидами (базагран, олімп, фюзилад-супер) в умовах лівобережного Лісостепу України не знижувало біологічної активності чорнозему типового. Навпаки, при сильному пригніченні бурянів у посівах квасолі просліджується стійка тенденція підвищення біологічної активності у верхніх шарах ґрунту.

8. Застосування базових гербіцидів в умовах лівобережного Лісостепу України забезпечує стабільно високі прибавки врожаю насіння штамбових сортів квасолі. Так, у середньому за три роки досліджень внесення трефлана в дозі 5 кг/га під першу культивацію забезпечило приріст врожайності квасолі на 5,9 ц/га в порівнянні з контрольним посівом. Застосування тієї ж дози трефлана під передпосівну культивацію дає меншу прибавку врожаю насіння квасолі. Це обумовлено деякою інгібіруючою дією цього гербіциду на молоді проростки квасолі при безпосередньому внесенні його перед посівом, що в кінцевому результаті знижує продуктивність рослин. З базових гербіцидів найбільший приріст врожаю насіння квасолі дає харнес (у дослідах 6,4 ц/га), а найменший - прометрин ( 3,7 ц/га). Ефективність дії страхових гербіцидів на врожайність квасолі в умовах Харківської області проявляється в меншій мірі, ніж базових.

9. Найвищий приріст врожаю насіння квасолі сорту Харківська штамбова при змішаному типі засміченості посівів отриманий при комплексному застосуванні базових і страхових гербіцидів - прибавка врожаю насіння у середньому за три роки досліджень коливалась від 5,4 до 8,4 ц/га, що становить 32,3-50,9 % від врожаю на контрольному посіві.

У середньому за три роки досліджень найвищий приріст урожаю квасолі сорту Харківська штамбова ( 8,4 ц/га, або 50,9 % від врожаю на контролі) отримано при внесенні під передпосівну культивацію харнеса в дозі 2,8 л/га з наступним обприскуванням посіву у фазі 1-3 листків квасолі базаграном у дозі 2 кг/га.

10. Застосування базових і страхових гербіцидів не викликає суттєвого впливу на висоту рослин квасолі сорту Харківська штамбова. В умовах нашої зони комплексне застосування базових і страхових гербіцидів забезпечує істотне збільшення висоти прикріплення нижнього бобу в рослин квасолі, що створює кращі умови для механізованого збирання цієї культури. Застосування гербіцидів впливає на такі показники продуктивності квасолі, як кількість бобів, вихід насіння і їх маса з однієї рослини.

11. Застосування гербіцидів не впливає на вміст білка в насінні квасолі, не погіршує їх якості. Присутності залишкової кількості гербіцидів у насінні квасолі немає.

12. Широкорядний спосіб посіву з міжряддями 45 см при проведенні двох міжрядних розпушувань на сильно засмічених полях не забезпечує досить повного очищення посівів квасолі від бурянів.

13. Комплексне застосування харнеса під передпосівну культивацію з наступним обприскуванням базаграном на тлі міжрядних розпушувань у широкорядному і стрічковому посівах забезпечує більш сильне пригнічення бурянів, ніж ручні прополювання. Дія гербіцидів стійко виявлялася протягом усіх років досліджень. Внесення харнеса під передпосівну культивацію при суцільному рядковому посіві за ефективністю пригнічення бурянів прирівнюється доваріантів з ручним прополюванням посівів квасолі.

14. Широкорядний і стрічковий способи посіву на тлі комплексного застосування базових і страхових гербіцидів забезпечують кращу зволоженість ґрунту протягом вегетації квасолі в порівнянні зі звичайним рядковим посівом.

15. В умовах лівобережного Лісостепу України при сильному змішаному типі забуряненості полів найвищу врожайність, а також найвищу економічну ефективність вирощування квасолі сорту Харківська штамбова забезпечує стрічковий спосіб посіву з поєднанням двох розпушувань ґрунту в міжряддях та комплексному застосуванні під передпосівну культивацію харнеса (2,8 л/га) з наступним обприскуванням посіву у фазі 1-3 листків квасолі базаграном (2 кг/га), що обумовлено більш оптимальним розміщенням рослин по площі і більш високою конкурентною здатністю рослин квасолі в боротьбі з бурянами за рахунок більш щільного змикання вегетативної маси культури в стрічках посіву в порівнянні зі звичайним широкорядним способом. Звичайний рядковий посів з застосуванням під передпосівну культивацію базового гербіциду харнес (2,8 л/га) помітно поступається за ефективністю стрічковому.

16. Застосування базових і страхових гербіцидів у наших дослідах на чорноземах типових не викликає негативної дії на смакові та поживні якості насіння квасолі. Не встановлено помітного впливу вивчених способів посіву на накопичення білка в насінні квасолі Харківська штамбова.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах лівобережного Лісостепу України при сильному змішаному типі засміченості полів висівати штамбові сорти квасолі рекомендується відповідно до розробленої технології: проводити передпосівну культивацію з одночасним внесенням харнеса в дозі 2,8 л/га;

висівати насіння квасолі смуговим, двострічковим способом з нормою висіву 600 тисяч насінин на 1 га;

обприскувати посіви у фазі 1-3 справжніх листків квасолі базаграном у дозі 2 кг/га;

проводити перше розпушування міжрядь на глибину 4-5 см;

проводити друге розпушування міжрядь на 6-8 см;

клопотатися перед Укрдержхімкомісією про включення в список дозволених до застосування в якості базового гербіциду харнесу у дозі 2,8 л/га, і страхового - базаграну у дозі 2 кг/га при вирощуванні квасолі на зерно як продовольчої культури.

1. Сало А.С. Продуктивность фасоли Харьковская штамбовая в зависимости от способов сева // Совершенствование агротехнических приемов возделывания полевых культур в Украине: Сб. науч. тр. Харьк. гос. аграр. ун-т. - Харьков, 1996. - С. 74-80.

2. Сало А.С. Эффективность применения разных гербицидов в посевах фасоли в условиях Левобережной Лесостепи Украины // Совершенствование агротехнических приемов возделывания полевых культур в Украине: Сб. науч. тр. Харьк. гос. аграр. ун-т. - Харьков, 1996. - С. 86-94.

3. Сало О.С., Полянська Л.І., Будьонний Ю.В., Будьонний В.Ю. Хімічна прополка - важливий фактор високих врожаїв штамбових сортів квасолі // Пропозиція. - 1997. - № 6. - С -26-27.( Доля авторства складає 60%, дослідження, узагальнення результатів ).

4. Сало А.С., Пащенко В.Ф., Онишко М.И., Дорожко И.Н., Гусаренко Н.П., Совершенствование средств механизации в системе подготовки почвы и посеве сои //Технология производства и конструирование сельськохозяйственных машин - Сб. научных трудов Харьковского аграрного университета. Харьков, 1997.-С. 35-40. ( Доля авторства складає 30%, дослідження, узагальнення результатів ).

5. Сало О.С., Будьонний Ю.В. Вплив способів сівби і застосування гербіцидів на умови росту і продуктивність квасолі сорту Харківська штамбова // Вісник аграрної науки. - Київ, 1998. - № 2. - С. 17-19. ( Доля авторства складає 50%, дослідження, узагальнення результатів).

6. Сало О.С. Ефективність різних способів посіву квасолі Харківська штамбова в лівобережному Лісостепу України // Вісник ХДАУ. Серія "Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство": Збірник наукових праць Харківського державного аграрного університету, 2"98 -1998. - С. 137-142.

7. Будьонний Ю.В., Сало О.С. Агротехніка вирощування штамбових сортів квасолі // Тези доповідей Міжнародної конференції “ Україна в світових земельних, продовольчих та кормових ресурсах і економічних відносинах” Вінниця 1995.-С. 28-30. ( Доля авторства складає 50%, дослідження, узагальнення результатів ).

8. Будьонний Ю.В., Сало О.С. Продуктивність квасолі Харківська штамбова в залежності від способів сівби // Тези доповідей на конференції присвяченій 50-ти-річчю факультету агрохімії та грунтознавства Харківського державного аграрного університету, ім. В.В. Докучаєва.-Харків,1996.-С. 121-123. ( Доля авторства складає 50%, дослідження, узагальнення результатів ).

9. Пащенко В.Ф., Онишко М.И., Дорожко И.Н., Гусаренко Н.П., Сало А.С. Переоборудованная сеялка СЗ-3,6 для посева сои и фасоли: Информ. листок ИЛ № 69-95. - Харьков, 1995. ( Доля авторства складає 40%, дослідження, узагальнення результатів ).

10. Буденный Ю.В., Буденный В.Ю., Сало А.С., Сандей Н. Основы агротехники выращивания штамбовых сортов фасоли: Информ. листок ИЛ № 71-96. - Харків, 1996.

Сало О.С. Особливості формування урожаю і якості насіння квасолі в залежності від комплексного застосування агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бурянами в умовах лівобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юрєва УААН, Харків, 2002.

У роботі представлені результати трирічних польових досліджень автора з вивчення впливу різних видів гербіцидів та способів посіву на умову росту, продуктивність та якість насіння штамбових сортів квасолі, вирощуваної в умовах лівобережного Лісостепу України. Проведено економічний та енергетичний аналіз вивчених гербіцидів, строків їх внесення та способів посіву квасолі сорту Харківська штамбова.

Ключові слова: квасоля, штамбові сорти, гербіцид, забуряненість, урожайність, харнес, трефлан, базагран, смуговий двострічковий посів.

Сало А.С. Особенности формирования урожая и качества семян фасоли в зависимости от комплексного применения агротехнических и химических приемов борьбы с сорняками в условиях левобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09- растениеводство, Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева, Харьков, 2002.

В работе представлены результаты трехлетних полевых исследований по изучению влияния разных видов гербицидов и способов посева на условия произрастания, продуктивность и качество семян штамбовых сортов фасоли, выращиваемой в условиях Левобережной Лесостепи Украины. Проведен экономический и энергетический анализ изученных гербицидов, сроков их внесения и способов посева сорта Харьковская штамбовая.

Установлено, что в условиях Харьковской области применение базовых (трефлан, харнес, прометрин) и страховых (базагран, олимп, фюзилад супер) гербицидов на фоне двух рыхлений почвы в междурядьях широкорядных посевов является высокоэффективным способом подавления в посевах штамбовых сортов фасоли.

Трефлан в дозе 5 кг/га привнесении непосредственно под предпосевную культивацию на черноземах типичных оказывает ингибирующее действие на проростки фасоли Харьковская штамбовая, в результате чего на 10,9-16,4 % снижается полевая всхожесть семян. Привнесении этой же дозы трефлана под первую культивацию ингибирующее действие гербицида не проявляется. Все остальные гербициды, которые изучались в опыте, не оказывают угнетающего действия на растения фасоли. При смешанном типе засоренности полей использование базовых гербицидов (трефлан, харнес, прометрин) обеспечивает более сильное подавление сорняков в сравнении с эффектом действия страховых гербицидов (базагран, олимп, фюзилад-супер). Учеты показывают, что наиболее полно уничтожаются сорняки при комплексном применении базовых и страховых гербицидов. Применение гербицидов в условиях зоны не снижает биологической активности чернозема типичного.

Применение гербицидов, снижая засоренность посевов, способствует лучшей влагообеспеченности растений фасоли, что обеспечивает существенное повышение продуктивности культуры. Из базовых гербицидов наибольший прирост урожая семян фасоли дает харнес (в среднем за 3 года 6,4 ц/га), а наименьший - прометрин ( 3,7 ц/га). Эффективность действия страховых гербицидов на урожайность штамбовых сортов фасоли в условиях Харьковской области проявляется в меньшей степени, чем базовых. Наиболее высокий прирост урожая семян фасоли сорта Харьковская штамбовая при смешанном типе засоренности посевов получен при комплексном применении базовых и страховых гербицидов - прибавка урожая в среднем за три года исследований колеблется от 4.3 ц/га до 8,4 ц/га, что составляет 32,3-50,9 % от уровня урожая на контрольных посевах. В этом же варианте получен наиболее высокий экономический и энергетический эффект.

Применение гербицидов не оказывает заметного влияния на качество семян фасоли. Присутствие остаточных количеств гербицидов в семенах фасолине обнаружено.

В условиях левобережной Лесостепи Украины при сильном смешанном типе засорения полей наиболее высокую и стабильную урожайность, а также наивысшую экономическую эффективность выращивания фасоли сорта Харьковская штамбовая обеспечивает ленточный двухстрочный способ посева с сочетанием двух рыхлений почвы в междурядьях и комплексным применением под предпосевную культивацию харнеса в дозе 2,8 л/га с последующим опрыскиванием посева в фазе 1-3 листочка фасоли базаграном в дозе 2 кг/га.

Ключевые слова: фасоль, штамбовые сорта, гербицид, засоренность, урожайность, харнес, трефлан, базагран, полосный двухстрочный посев.

Salo A.S.Peculiarities of yield and quality formation in bean seeds depending on complex application of agrotechnical and chemical protection techniques against needs in the conditions of the Left Coast of the Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a candidate of agricultural sciences degree on speciality 06.01.09 - Yurjev Plant Production Institute UAAS, Kharkov, 2002.

The author has presented the results of his three year field researches on studying influence of different kinds of herbicides and sowing methods on the conditions of stam haricot species grown under the conditions of Ukrainian leftbank forest-steppe. The economic and energetic analysis of studied herbicides, terms of their applying and sowing methods of haricot (species Kharkovskaya stam) has been carried out.

It has been ascertained that under the conditions of Kharkov region the applying of basic (treflan, harnes, prometrin) and insurance (basagran, olymp, phyuzilad-super) herbicides on the background of two soil loosings in the spaces between wide rows of crops is a highly effective suppression method in the crops of haricot stam species.

5 kilos of treflan applied on one hectare of typical chernozems directly in presowing cultivation can have an inhabiting effect on haricot sprouts of Kharkovskaya stam species. It results decline of seed germination on the fields. Inhabiting effect of the herbicide isnt revealed when the first cultivation. The rest of the herbicides studied in this experiment dont suppress the haricot. The applying of the basic herbicides (treflan, harnes, prometrin) provided a stronger weeds suppression in the cjmparison, with the effect of insurance herbicides (basagran, olymp, fyuzilad-super) under the mixed type of field obstruction. The calculations showed that complex applying of basic and insurance herbicides can destroy weeds more effect and completely. The applying of herbicides under the zone conditions did not reduce the biological activity of the typical chernozem.

The applying of herbicides cuts crops obstruction as well as promotes better water supply for haricot and provides growth of the crop productivity.

Harnes as one of the basic herbicides was conductive to the highest yield of haricot seeds (average, during three years 6,4 metric centner/ha) and prometrin ( 3,7 metric centner/ha) the lowest yield. The insurance herbicides effect the yield of stam haricot species under the conditions of Kharkov region less than the basic ones.

The complex applying of the basic and insurance herbicides was conductive to the highest yields of Kharkovskaya stam haricot seeds under the mixed type of crops odstruction - the average supplement of seed yield ranged from 4.3 till 8,4 metric centner/ha for three research years that makes up 32,3-50,9% of the yield level in the check crops. The highest economic and energetic effect was reached in the same version as well.

The herbicides applying did not influence the quality of haricot seeds appreciably. The presence of the residual quantities of herbicides in the haricot seeds was not found.

Under the conditions of the Ukrainian left bank forest-steppe and intensive mixed type of field obstruction both the highest, stalest crop capacity and the highest effectiveness in cultivation of Kharkovskaya stam haricot is assured by the band two-lined sowing method. It combines two soil loosing between rows and complex applying of harnes (2,8 l/ha) under presowing cultivation with the following spray of bazagran (2 kg/ha) on the haricot crops in two leaf stage.

Key words: haricot, stam sorts, herbicide, obstruction, crop capacity, harnesazagran, band two rowed sowing.

Размещено на .ru